ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
27.01.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/65/20
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А., секретар судового засідання Феденько Н. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом: Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до відповідача: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз"
про стягнення заборгованості в сумі 358 203 235,57 грн.
За участю:
від позивача: Гасай М. Б.
від відповідача: Тюрін В. В.
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до суду з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" про стягнення заборгованості в сумі 386 646 510,90 грн, а саме: 325 346 143,86 заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 45 230 711,25 грн пені, 4 182 402,13 грн 3% річних та 11 887 253,65 грн інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 29.01.2020 суд постановив вищезазначену позовну заяву залишити без руху та встановити позивачу десятиденний строк, з дня отримання даної ухвали на усунення недоліків позовної заяви, а саме надати суду належні докази направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу (фіскальний чек) та докази доплати судового збору в сумі 63 350,00 грн.
До суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви від 13.02.2020 (від 17.02.2020 вх. № 17.02.2020).
Ухвалою суду від 19.02.2020 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначити на 12.03.2020.
Ухвалою суду від 12.03.2020 суд постановив відкласти підготовче засідання на 25.03.2020, про що представника відповідача присутнього у судовому засіданні повідомлено під розписку, а представника позивача ухвалою повідомлення про судове засідання від 12.03.2020.
У зв'язку із запровадженням на території України карантинних заходів, спричинених поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, ухвалою суду від 19.03.2020 суд постановив підготовче судове засідання у справі відкласти. Також в ухвалі зазначено, що про дату, час та місце підготовчого судового засідання учасники справи будуть додатково повідомлені ухвалою суду.
Ухвалою суду від 03.06.2020 суд постановив підготовче судове засідання призначити на 30.06.2020.
Ухвалами суду від 30.06.2020 та 06.08.2020 суд постановив підготовчі судові засідання відкласти на 06.08.2020 та 21.08.2020 відповідно.
Ухвалою суду від 21.08.2020 суд постановив продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та підготовче судове засідання відкласти на 25.09.2020.
До суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог (від 25.09.2020 вх. № 12787/20), в якій просив стягнути заборгованість в сумі 358 203 235,57 грн, а саме: 325 346 143,66 грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 1 051 191,45 грн пені, 15 567 831,23 грн 3% річних та 16 238 069,23 грн інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 25.09.2020 суд постановив заяву про уточнення позовних вимог та підготовче судове засідання відкласти на 23.10.2020.
В судовому засіданні 23.10.2020 суд заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до зменшення розміру позовних вимог, прийняв до розгляду. Позовними вимоги у справі із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог (зменшення розміру позовних вимог) є стягнення заборгованості в сумі 358 203 235,57 грн, а саме: 325 346 143,66 грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 1 051 191,45 грн пені, 15 567 831,23 грн 3% річних та 16 238 069,23 грн інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 23.10.2020 суд постановив підготовче провадження у справі № 909/65/20 закрити та розгляд справи по суті призначити на 12.11.2020.
В судових засіданнях 12.11.2020 та 11.12.2020 судом оголошувались перерви до 11.12.2020 та 26.01.2021 відповідно, про що представники сторін повідомлялися.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору транспортування природного газу 17.12.2015 № 1512000706 щодо оплати наданих послуг балансування, а саме за відсутності підтвердженого обсягу природного газу (номінації), відбулось несанкціоноване споживання та розподіл природного газу за період з липня 2018 року по лютий 2019 року, що призвело до виникнення у відповідача неврегульованого негативного небалансу. Внаслідок нездійснення відповідачем заходів щодо самостійного врегулювання негативних небалансів, позивач надав послуги балансування для врегулювання небалансів за вказаний період на загальну суму 325 346 143,66 грн, яку відповідач не оплатив. За несвоєчасне виконання взятих згідно договору транспортування природного газу зобов'язань відповідачу також нараховано 1 051 191,45 грн пеню, 15 567 831,23 грн 3% річних та 16 238 069,23 грн інфляційні втрати.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив у повному обсязі та просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень зазначено, що позивач обґрунтовує позовні вимоги наявністю заборгованості за липень 2018 року по лютий 2019 року згідно умов договору транспортування природного газу на підставі односторонніх актів. Позивачем не направлено відповідачу звіт про надані послуги з транспортування, що стали підставою для проведення розрахунку послуг з балансування, як це передбачено постановою НКРЕКП від 28.04.2017 № 615. Отже, позивачем не подано належних і допустимих доказів на підтвердження небалансу у спірний період та підстав для оплати вартості послуг балансування. Позивачем безпідставно проведено розрахунок послуг з балансування обсягів природного газу за період з липня 2018 року по лютий 2019 року з урахуванням коефіцієнту компенсації 1,2, при необхідному застосуванні коефіцієнта 1. Відповідач також не погоджується з визначенням базової ціни газу та зазначив, що звіти про надані послуги балансування за спірний період не містять деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу. Щодо нарахованої до стягнення пені, відповідач зазначив, що сторонами не визначено момент з якого починається перебіг 5-го строку для оплати вартості послуг балансування та остаточний розрахунок за послуги балансування. Позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат є похідними від основного боргу, а відтак так само не підлягають задоволенню, оскільки розраховані неправомірно заявлених безпідставно нарахованих сум.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази у відповідності до ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.
Між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (далі - оператор) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" (далі - замовник), керуючись Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС), укладено договір транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000706 (далі - договір).
Умовами п. 2.1 договору передбачено, що оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.
Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі ГТС, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором, є, зокрема, послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (п. 2.2 та 2.3 договору).
Відповідно до п. 2.6 договору, замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.
Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів; своєчасно надавати послуги належної якості; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від замовника; виконувати інші обов'язки та користуватися правами, передбаченими Кодексом ГТС та чинним законодавством України (п. 2.7, 3.1, 3.2 договору).
Замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених договором та Кодексом ГТС; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно врегульовувати небаланси; замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям; користуватися правами передбаченими договором та чинним законодавством України (п. 4.1, 4.2 договору).
Згідно п. 7.1 договору, вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом ГТС.
Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua. Тарифи передбачені пунктом 7.1 є обов'язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами договору (п. 7.2, 7.3 договору).
В пункті 9.1 договору, встановлено, що у разі виникнення у замовника негатививного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу ГТС в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов'язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу ГТС.
Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою: балансування =БЦГ х К х QБГ, де БЦГ - базова ціна газу, QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування, К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1. Базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу ГТС. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до 10-го числа місяця, наступного га газовим місяцем, та розміщує її на своєму вебсайті (п. 9.2-9.3 договору).
Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів (п. 9.4 договору).
Згідно з п. 11.4 договору, послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу ГТС та розділу IX цього договору.
Відповідно до п. 13.1 договору встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором.
Згідно з п. 13.5 договору в разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Позивачем як оператором газотранспортної системи на виконання умов договору було здійснено процедуру алокації та встановлено наявність у відповідача негативних місячних небалансів природного газу в липні 2018 року в обсязі 800,000 тис. куб. м., в серпні 2018 року в обсязі 770,024 тис. куб. м., у вересні 2018 року в обсязі 1 190,000 тис. куб. м., в жовтні 2018 року в обсязі 1 560,000 тис. куб. м., у листопаді 2018 року в обсязі 2 700,000 тис. куб. м., в грудні 2018 року в обсязі 4 165,673 тис. куб. м, у січні 2019 року в обсязі 11 589,400 тис. куб. м., та у лютому 2019 року в обсязі 2 092,294 тис. куб. м.
Обсяги небалансів підтверджуються алокаціями (звітами) відповідача про поділ фактичного обсягу природного газу за липень-листопад 2018 року, електронними файлами відповідача (з цифровим підписом) про поділ фактичного обсягу природного газу за грудень 2018 року, січень-лютий 2019 року, звітами позивача по точках входу/виходу за липень-грудень 2018 року та січень-лютий 2019 року.
В матеріалах справи також наявний додаток № 3 до договору, а саме перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу, укладений між позивачем та відповідачем.
У зв'язку з нездійсненням відповідачем заходів щодо самостійного врегулювання негативних небалансів за вказані періоди в порядку, встановленому Кодексом ГТС, позивач надав відповідачу послуги балансування для врегулювання небалансів за вказані періоди на загальну суму 325 346 143,66 грн, про що були оформлені односторонні акти про надання таких послуг № 07-18-1512000706-БАЛАНС від 31.08.2018, № 08-18-1512000706-БАЛАНС від 31.08.2018, № 09-18-1512000706-БАЛАНС від 30.09.2018, № 10-18-1512000706-БАЛАНС від 31.10.2018, № 11-18-1512000706-БАЛАНС від 30.11.2018, № 12-18-1512000706-БАЛАНС від 31.12.2018, № 12-18-1512000706-БАЛАНС/КОР від 31.12.2018, № 01-19-1512000706-БАЛАНС від 31.01.2019, № 02-19-1512000706-БАЛАНС від 28.02.2019, що були надіслані відповідачу разом з рахунками на оплату та звітами по точках входу/виходу супровідними листами позивача № ТSOВИХ-18-2079 від 14.08.2018, № ТSOВИХ-18-2371 від 13.09.2018, № ТSOВИХ-18-2648 від 13.10.2018, № ТSOВИХ-18-2895 від 14.11.2018, № ТSOВИХ-18-3207 від 14.12.2018, № 2001ВИХ-19-79 від 14.01.2019, № 2001ВИХ-19-582 від 14.02.2019, № 2001ВИХ-19-846 від 06.03.2019, № 2001ВИХ-19-939 від 14.03.2019 (отримання відповідачем таких документів підтверджується доказами їх надсилання та отримання, що містяться в матеріалах справи).
Отже, з моменту отримання відповідачем вказаних актів, рахунків на оплату та звітів по точкам входу/виходу у відповідача відповідно до п. 9.4 договору та п. 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу ГТС виникли зобов'язання здійснити оплату таких послуг у строк, що не перевищує п'яти банківських днів з дня отримання зазначених документів.
Відповідач у встановлений договором строк послуги балансування не оплатив.
Нездійснення відповідачем оплати рахунків у строки, встановлені п. 9.4 договору, стало підставою для звернення з позовом до суду.
Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими виходячи з такого.
В силу ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини.
Дослідивши зміст указаного договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000706 є договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 626, 627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладаючи договір транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000706 сторони погодили всі його істотні умови.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами статей 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як зазначалось вище, відносини, що склалися між сторонами, за своєю правовою природою, є такими, що випливають із договору про надання послуг, укладання та виконання якого регулюються ЦК України, ГК України та спеціальними законодавчими актами, що регулюють їх: Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494.
Постановою НКРЕКП від 30.09.2017 № 2493 затверджено Кодекс ГТС, який є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України, а його дія поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.
Згідно із постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1437 постановлено затвердити зміни до Кодексу ГТС та визначено перехідні положення функціонування ринку природного газу при впровадженні добового балансування (до 01.08.2018).
Постановою НКРЕКП від 27.07.2018 № 788 (зі змінами внесеними постановами НКРЕКП від 28.09.2018 № 1134 та від 30.11.2018 № 1573) передбачено створення та забезпечення функціонування інформаційної платформи, комерційне балансування (зокрема визначення фінансового забезпечення, подання номінацій/реномінацій, проведення алокацій, визначення небалансів, визначення плати за нейтральність) по лютий 2019 року здійснювати відповідно до положень Кодексу ГТС в редакції, що діяла станом на день прийняття цієї постанови (до 01.03.2019).
Отже, у спірний період виникнення небалансів (липень 2018 року - лютий 2019 року) підлягають застосуванню положення Кодексу ГТС, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493, в редакції, що діяла станом на день прийняття постанови НКРЕКП від 27.07.2018 № 788.
Відповідно до п. 1 глави 1 Розділу VIII Кодексу ГТС, одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.
З метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, оператор газотранспортної системи зобов'язаний здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб (п. 4 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про ринок природного газу").
Пунктом 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС визначено поняття, а саме: номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності).
Небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації.
Алокація - віднесення оператором газотранспортної системи обсягу природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.
Підтверджена номінація - підтверджений оператором газотранспортної системи обсяг природного газу замовника послуг транспортування, який буде прийнятий від замовника в точках входу до газотранспортної системи та переданий замовнику в точках виходу з газотранспортної системи у відповідний період, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності).
Згідно п. 1-3 глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГТС алокація фактичних обсягів природного газу по кожному замовнику послуг транспортування, поданих (отриманих) ним у точці входу та відібраних (переданих) ним у точці виходу за певний розрахунковий період, здійснюється оператором газотранспортної системи та доводиться ним до замовника послуг транспортування відповідно до вимог розділу XIV цього Кодексу. Оператор газотранспортної системи при визначенні алокації по точці входу або точці виходу ґрунтується на: даних номінацій/місячних номінацій/реномінацій, поданих замовником послуг по точці входу та по точці виходу; даних торгових операцій між оптовими продавцями та оптовими покупцями (постачальниками) у віртуальних торгових точках входу/виходу, які адмініструє оператор газотранспортної системи; даних суміжних операторів, суміжних газовидобувних підприємств, газовидобувних підприємств, прямого споживача; даних комерційних вузлів обліку, встановлених у фізичних точках входу/виходу до/з газотранспортної системи, та комерційних вузлів обліку, встановлених на об'єктах замовників послуг транспортування чи їх контрагентів (споживачів), з урахуванням вимог та особливостей, передбачених цим розділом. Для забезпечення належного виконання оператором газотранспортної системи процедури алокації оператори газорозподільних систем, суміжні газовидобувні підприємства, газовидобувні підприємства, підключені безпосередньо до газорозподільної системи, оператор газосховищ, оператор установки LNG зобов'язані надавати інформацію про обсяги подачі та/або відбору природного газу за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на його вебсайті та у строки, визначені цим Кодексом. При цьому відповідальність за правильність наданої інформації несуть надавачі такої інформації.
Згідно п. 5 глави 1 розділу XII Кодексу ГТС підписані щомісячні акти приймання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, визначені комерційними вузлами обліку у фізичних точках входу/виходу, поданого до газотранспортної системи, є основою для формування інформації, що передається оператору газотранспортної системи для здійснення ним алокації. При цьому така інформація надається оператору газотранспортної системи за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на його вебсайті.
На виконання наведених норм Кодексу ГТС, відповідачем як оператором газорозподільних систем було надіслано позивачу як оператору газотранспортної системи інформацію про обсяги подачі та/або відбору природного газу - алокації (звіти) АТ "Івано-Франківськгаз" про поділ фактичного обсягу природного газу за липень-листопад 2018 року, електронні файли АТ "Івано-Франківськгаз" (з цифровим підписом) про поділ фактичного обсягу природного газу за грудень 2018 року, січень-лютий 2019 року, які містяться в матеріалах справи.
На підставі вищезазначених даних, наданих відповідачем позивачу в порядку п. 3 глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГТС, позивач виконав процедуру алокації фактичних обсягів природного газу по відповідачу та виявив у спірний період безпідставний відбір АТ "Івано-Франківськгаз" з газотранспортної системи природного газу, без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи в липні 2018 року в обсязі 800,000 тис. куб. м., в серпні 2018 року в обсязі 770,024 тис. куб. м., у вересні 2018 року в обсязі 1 190,000 тис. куб. м., в жовтні 2018 року в обсязі 1 560,000 тис. куб. м., у листопаді 2018 року в обсязі 2 700,000 тис. куб. м., в грудні 2018 року в обсязі 4 165,673 тис. куб. м, у січні 2019 року в обсязі 11 589,400 тис. куб. м. та у лютому 2019 року в обсязі 2 092,294 тис. куб. м.
Відповідно до пунктів 1-2 глави 3 Розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи.
Згідно з п. 1-4 глави 1 Розділу XIV Кодексу ГТС замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов'язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення. При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів). Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом. Оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.
На виконання вимог Кодексу ГТС позивач надіслав відповідачу звіти по точках входу/виходу замовника послуг транспортування за липень-грудень 2018 року та січень-лютий 2019 року, в яких містяться відомості для визначення статусу небалансу (докази направлення вказаних звітів містяться в матеріалах справи), що дало відповідачу підстави для врегулювання таких негативних балансів у порядку та у строк, передбачених Кодексом ГТС, однак відповідач дії з врегулювання негативних місячних небалансів, що виникли у спірний період не вчинив.
Відповідно до пп. 2 п. 7 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи при негативному місячному небалансі - за рахунок надання природного газу замовнику послуг транспортування в рамках послуги балансування для покриття ним неврегульованого обсягу природного газу. Аналогічне положення передбачено в п. 9.1 договору.
Відповідно до п. 1, 2 глави 4 Розділу XIV Кодексу ГТС розрахунок вартості послуг балансування (ПБ), що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором газотранспортної системи після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3-5 глави 3 цього розділу. Базова ціна газу (БЦГ) - ціна, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю природного газу, транспортування та його зберігання. Оператор газотранспортної системи визначає БЦГ щомісяця в строк до 10-го числа місяця та розміщує відповідну інформацію на своєму вебсайті.
Базова ціна визначена позивачем відповідно умов п. 9.2-9.3 договору, що підтверджується інформацією з офіційного вебсайту АТ "Укртрансгаз" щодо встановлення базових цін на газ, роздруківки із вебсайту містяться в матеріалах справи.
З огляду на вищевикладене базова ціна газу вказана позивачем у розрахунках вартості послуг балансування, сформована у відповідності до вимог Кодексу ГТС та умов договору.
Як зазначено позивачем, жодних розбіжностей стосовно визначеної позивачем як оператором газотранспортної системи базової ціни газу у відповідача не виникало та своїм правом (у випадку незгоди), визначеним п. 9.5 договору останній не скористався.
Згідно з пунктом 3 глави 4 Розділу XIV Кодексу ГТС підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором газотранспортної системи відповідно до умов договору транспортування природного газу.
Згідно пункту 11.4 договору, послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу ГТС та розділу IX цього договору.
Отже, підставою для проведення розрахунку послуг балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором газотранспортної системи відповідно до умов договору транспортування природного газу.
Як вбачається з актів надання послуг балансування № 07-18-1512000706-БАЛАНС від 31.08.2018 на суму 10 189 958,40 грн, № 08-18-1512000706-БАЛАНС від 31.08.2018 на суму 11 062 975,46 грн, № 09-18-1512000706-БАЛАНС від 30.09.2018 на суму 19 055 540,45 грн, № 10-18-1512000706-БАЛАНС від 31.10.2018 на суму 23 118 803,14 грн, № 11-18-1512000706-БАЛАНС від 30.11.2018 на суму 37 368 306,72 грн, № 12-18-1512000706-БАЛАНС від 31.12.2018 на суму 56 000 795,20 грн, № 12-18-1512000706-БАЛАНС/КОР від 26.02.2019 відповідно до якого скориговано вартість послуги балансування наданої у грудні 2018 року в сторону зменшення на 13,45 грн, № 01-19-1512000706-БАЛАНС від 31.01.2019 на суму 146 261 584,30 грн, № 02-19-1512000706-БАЛАНС від 28.02.2019 на суму 22 288 193,64 грн.
Відповідно до п. 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи до 14-го числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування односторонній акт про надання послуг балансування на обсяги природного газу, місячного небалансу замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3-5 глави 3 цього розділу, рахунок на оплату, звіт по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування (що має містити деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу). Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів з дня отримання ним зазначених документів.
Відповідно до п. 9.4 договору оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів.
Для наявності підстав для оплати виставленого оператором рахунку щодо вартості послуг балансування законодавчо передбачено сукупність обставин у наступній послідовності: 1) виникнення негативного місячного небалансу; 2) неврегулювання замовником послуг транспортування цього самостійно небалансу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем; 3) оформлення оператором одностороннього акту на обсяг неврегульованого замовником обсягу небалансу; 4) надання оператором замовнику до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 910/20912/17 стосовно застосування норм права у подібних правовідносинах).
Твердження відповідача про те, що згідно п. 3 глави 4 розділу ХІV Кодексу ГТС підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є дані, визначені у звіті про надані послуги з транспортування, є необґрунтованими, оскільки така норма права існувала до набрання чинності новою редакцією п. 3 глави 4 розділу ХІV Кодексу ГТС, введеного в дію постановою НКРЕКП від 28.04.2017 № 615 і не застосовується у спірних правовідносинах. Отже, такий звіт і не мав бути направлений відповідачу.
Позивач надав відповідачу як замовнику послуг транспортування акт про надання послуг балансування на обсяги природного газу, місячного небалансу замовника послуг транспортування, що не був врегульований відповідно до пунктів 2-5 глави 3 розділу ХІV Кодексу ГТС, рахунок на оплату, звіти по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування (докази надання таких документів наявні у матеріалах справи).
Твердження відповідача про те, що сторонами не визначено момент з якого починається перебіг 5-го строку для оплати вартості послуг балансування та остаточний розрахунок за послуги балансування не визнається судом обґрунтованим, оскільки обов'язок здійснення відповідачем оплати наданих послуг з балансування обсягів природного газу в тому чи іншому звітному місяці, визначений не лише умовами договору, але й Кодексом ГТС (Главою XIV), є таким що настав та необумовленим.
Отже, у відповідача виник цивільний обов'язок оплатити вартість послуг балансування згідно односторонніх актів про надання послуг балансування обсягів природного газу у спірний період, оформлених позивачем як оператором газотранспортної системи відповідно до умов договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000706.
Стосовно застосування коефіцієнту при нарахуванні плати за балансування суд зазначає таке.
Умовами пункту 9.2 договору передбачено, що вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс Замовника за формулою: балансування =БЦГ х К х QБГ, де БЦГ - базова ціна газу, QБГ - обсяг негативного місячного небалансу Замовника послуг транспортування, К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1.
Відповідач як замовник послуг транспортування у спірні газові місяці через точку входу до газотранспортної системи не подав жодних обсягів природного газу, однак при цьому, здійснив відбір природного газу з точки виходу з газотранспортної системи, що склали обсяги його негативних місячних небалансів за відповідні періоди, для врегулювання яких були надані послуги балансування.
Таким чином, обсяг природного газу, відібраного відповідачем з газотранспортної системи в спірні газові місяці склав 100% розміру небалансу, внаслідок чого при визначенні вартості наданих послуг балансування застосовано коефіцієнт 1,2.
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 546, 549 ЦК України, ст. 230-232 ГК України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання.
Умовами договору, а саме пунктом 13.5 визначено, що в разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, беручи до уваги матеріали справи, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу в сумі 325 346 143,66 грн, пені в сумі 1 051 191,45 грн, 3% річних в сумі 15 567 831,23 грн та інфляційних втрат в сумі 16 238 069,23 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач, як судові витрати, визначив судовий збір у розмірі 735 700,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову, судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 2, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" про стягнення заборгованості в сумі 358 203 235,57 грн задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" (76010, м. Івано-Франківськ, вул. Ленкавського, 20; ідентифікаційний код 03361046) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; ідентифікаційний код 30019801) 325 346 143 (триста двадцять п'ять мільйонів триста сорок шість тисяч сто сорок три) грн 66 к. заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 1 051 191 (один мільйон п'ятдесят одна тисяча сто дев'яносто одна) грн 45 к. пені, 15 567 831 (п'ятнадцять мільйонів п'ятсот шістдесят сім тисяч вісімсот тридцять одна) грн 23 к. 3% річних, 16 238 069 (шістнадцять мільйонів двісті тридцять вісім тисяч шістдесят дев'ять) грн 23 к. інфляційних втрат та 735 700 (сімсот тридцять п'ять тисяч сімсот) грн 00 к. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 08.02.2021.
Суддя М. А. Шіляк