номер провадження справи 27/50/20
29.01.2021 Справа № 908/692/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680 вул. Тверська, 5) в особі регіональної філії "Донецька залізниця" (84404 Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАСС" (69014 м. Запоріжжя, вул. Кольорова, 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40355747)
про стягнення 800 430 грн. 91 коп. штрафних санкцій
за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАСС" (69014 м. Запоріжжя, вул. Кольорова, 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40355747)
до відповідача за зустрічним позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680 вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) в особі регіональної філії "Донецька залізниця" (84404 Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, ідентифікаційний код юридичної особи 40150216)
про стягнення 7 998 грн. 70 коп.
за участю
представника позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним): Поляков О.Г., дов. № 1783 від 10.04.2020
представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним): Дідович А.К., ордер АР № 1020892 від 08.08.2020
Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАСС" 800 430 грн. 91 коп. штрафних санкцій.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2020 позовні матеріали № 908/692/20 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 18.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/692/20, присвоєно справі номер провадження 27/50/20. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче провадження призначено на 13.04.2020. Відповідачу, відповідно до ст. 165 ГПК України, у строк до 10.04.2020 запропоновано подати до суду відзив із його документальним обґрунтуванням.
Ухвалою від 13.04.2020, відповідно до Постанови Верховної ради України № 54-ІХ від 30.03.2020 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням короно вірусної хвороби (COVID-19), якою внесено зміни до деяких законодавчих актів України, в тому числі п.п 3 п. 11 постановлено у Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436 розділ X "Прикінцеві положення", а також Конвенції про захист прав людини і основних свобод, підготовче засідання у справі № 908/692/20 відкладено.
Ухвалою суду від 25.05.2020 призначено підготовче засідання на 11.06.2020.
Ухвалою від 11.06.2020, відповідно до ст. 183 ГПК України, у зв'язку з неявкою представників сторін підготовче засідання було відкладено на 02.07.2020.
02.07.2020 представник відповідача надав до канцелярії суду клопотання (вх. 12513/08-08/20, № 12515/08-08/20 від 02.07.2020, № 12516/08-08/20 від 02.07.2020) про відкладення підготовчого засідання у зв'язку з запровадженням в країні карантину, а також у зв'язку з необхідністю ознайомитися з матеріалами справи для підготовки обґрунтованого відзиву на позовну заяву, оскільки відповідач не є спеціалістом у галузі права, а до представника - адвоката звернувся за правовою допомогу лише 01.07.2020.
Ухвалою суду від 02.07.2020 р. підготовче засідання відкладено до скасування карантину. Засідання суду призначено на 26.08.2020 р.
07.08.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАСС" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680 вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) в особі регіональної філії "Донецька залізниця" про стягнення 7 998 грн. 70 коп., з яких: 5 466 грн. 21 коп. пені, 1 057 грн. 97 коп. 3 % річних, 1 444 грн. 52 коп. інфляційних збитків.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.08.2020, зустрічну позовну заяву у справі № 908/692/20 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Враховуючи перебування судді Дроздової С.С. у щорічній основній відпустці з 20.07.2020 по 14.08.2020 включно, розгляд зустрічної позовної заяви здійснюється після виходу судді з відпустки.
Ухвалою суду від 18.08.2020 зустрічну позовну заяву із доданими до неї документами повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "АТЛАСС".
Від відповідача також 07.08.2020 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 15194/08-08/20), відповідно до якого вказано, що на виконання заявки №НЗТ Дон Філія 03/1016 від 26.07.2019р., відповідачем - 13.09.2019 було доставлено позивачу, засобами автомобільного транспорту, Товар в кількості 40.860т. на загальну суму 136881,00 грн., що підтверджується Товарно-транспортною накладною від 13.09.2019 №П-1, однак позивач відмовся його отримувати з невідомих відповідачу підстав, позивач відмовився також надати свої пояснення з приводу відмови в отриманні товару. Від підписання Видаткової накладної №30 від 13.08.2019р. позивач відмовився. Відмова позивача в отриманні доставленого позивачу Товару 13.09.2019 підтверджується поясненнями водія від 15.08.2019, який здійснював транспортування Товару. Враховуючи, що позивач без наявності підстав відмовився в отриманні Товару, то застосування штрафних санкцій до відповідача, який виконував свої зобов'язання є безпідставним, оскільки відбулись з вини позивача. На виконання заявки №НЗТ Дон Філія 03/1016 від 26.07.2019, відповідачем - 27.08.2019 було доставлено позивачу засобами автомобільного транспорту, Товар в кількості 33.4т. на загальну суму 11890,00 грн., що підтверджується Товарно-транспортною накладною від 27.08.2019 №П-2, однак позивач відмовся його отримувати з невідомих відповідачу підстав, позивач відмовився також надати свої пояснення з приводу відмови в отриманні товару. Від підписання Видаткової накладної №32 від 27.08.2019 позивач відмовився. Відповідач, на виконання заявки №НЗТ Дон Філія 03/1016 від 26.07.2019, 10.10.2019 здійснив доставку Товару позивачу засобами автомобільного транспорту в кількості 98,2 т. на загальну суму 328970,00 грн., що підтверджується Товарно-транспортними накладними від 10.10.2019 №П-1, від 10.10.2019 №П-2, від 10.10.2019 №П-3. 10.10.2019 позивач відмовся отримувати доставлений Товар з невідомих відповідачу підстав, позивач відмовився також надати свої пояснення з приводу відмови в отриманні товару. Від підписання Видаткової накладної №36 від 10.10.2019 позивач відмовився. Розвантаження товару та отримання його здійснено лише протягом 3 діб, оскільки Регіональна філія «Донецька залізниця» відмовилась його отримувати 10.10.2019 з невідомих підстав. Отримання товару та документів Регіональною філією «Донецька залізниця» підтверджується відміткою уповноваженої особи Вантажоодержувача. Відмова позивача в отриманні доставленого позивачу Товару 10.10.2019 підтверджується доповідною Автомобільного перевізника. Позивач по заявці №НЗТ Дон Філія 03/1016 від 26.07.2019 отримав Товар в кількості 98,2 т. на загальну суму 328970,00 грн. 10.10.2019, зовсім не 30.10.2019, як зазначив позивач у своєму позові. Отримання Товару 10.10.2019 позивачем підтверджується Актом приймання-передачі №1 від 10.10.2019 в кількості 98,2 т. на загальну суму 328970,00 грн., Видатковою накладною від 10.10.2019р. №36 (додається), ТТН від 10.10.2019р. №П-1, від 10.10.2019р. №П-2, від 10.10.2019р. №П-3 (додаються), де проставлена відмітка відповідальної особи вантажоодержувача ОСОБА_1 . Враховуючи безпідставну відмову позивача в отриманні Товару, водії та представник відповідача були вимушені чекати близько 3 дів. Розвантаження Товару здійснено 14.10.2019. Отже Товар та документи (у тому числі видаткова накладна №36 від 10.10.2019, Акт приймання-передачі №1 від 10.10.2019) були доставлені саме - 10.10.2019. Документи (видаткова накладна №36 від 10.10.2019, Акт приймання-передачі №1 від 10.10.2019) датовані саме днем доставки товару за адресою позивача (Донецька обл., м. Лиман, вул. Привокзальна, 28А) - 10.10.2019р., тому позивач в жодному разі не міг отримати їх 30.10.2019. Позивач безпідставно, без пояснення своїх дій, протримав майже місяць документи (видаткова накладна №36 від 10.10.2019, Акт приймання-передачі №1 від 10.10.2019) та самостійно без згоди відповідача безпідставно в односторонньом порядку змінив дату на вказаних документах на 30.10.2019, тому застосування штрафних санкцій до відповідача є безпідставним. Позивач по заявці №НЗТ Дон Філія 03/1016 від 26.07.2019 отримав Товар в кількості 117,4 т. на загальну суму 393290,00 грн. 16.10.2019, зовсім не 30.10.2019, як зазначив позивач у своєму позові. Отримання Товару 16.10.2019 позивачем підтверджується Актом приймання-передачі №2 від 16.10.2019 в кількості 117,4 т. на загальну суму 393290,00 грн., залізничними накладними ТОВ «ДОНІНТЕРВУГІЛЛЯ» та Видатковою накладною від 10.10.2019р. №38. Товар був доставлений позивачу 16.10.2019, що підтверджується датою постачання зазначену в Акті приймання-передачі №2 від 16.10.2019. Отже Товар та документи (у тому числі видаткова накладна №38 від 13.10.2019, Акт приймання-передачі №2 від 16.10.2019) були доставлені саме - 16.10.2019. Після розвантаження Товару та передачі позивачу документів, що супроводжували Товар, позивач відмовився їх повернути відповідачу. Документи (видаткова накладна №38 від 16.10.2019, Акт приймання-передачі №2 від 16.10.2019) датовані саме днем доставки товару за адресою позивача (Донецька обл., м. Лиман, вул. Привокзальна, 28А) - 16.10.2019, тому позивач в жодному разі не міг отримати їх 30.10.2019. Позивач безпідставно, без пояснення своїх дій, протримав майже місяць документи (видаткова накладна №38 від 16.10.2019, Акт приймання-передачі №2 від 16.10.2019) та самостійно без згоди відповідача безпідставно в односторонньому порядку змінив дату на вказаних документах на 30.10.2019, тому застосування штрафних санкцій до відповідача є безпідставним. А отже нарахування пені та штрафних санкцій через відмову позивача виконати свої обов'язки є безпідставним. Відповідач на виконання заявок позивача №НЗІ/НГ-06/4011 від 28.10.2019 та №НЗІ/НГ-06/4139 від 01.11.2019, засобами автотранспортних перевезень доставлявся Товар позивачу, що підтверджується товарно-транспортними накладними: №П-8 від 08.11.2019р., в кількості 42т на суму 140700,00 грн., №П-8 від 02.12.2019р., в кількості 40,5т на суму 135675,00 грн. Виконання робіт з перевезення за вказаними ТТН підтверджується Актом наданих послуг №11/2019 від 08.11.2019 та Актом наданих послуг №12/2019 від 02.12.2019. Товар за вказаними ТТН був доставлений позивачу 08.11.2019 та 02.12.2019 відповідно, однак позивач відмовся отримувати доставлений Товар з невідомих відповідачу підстав, позивач відмовився також надати свої пояснення з приводу відмови в отриманні товару. Від підписання Видаткової накладної №38 від 08.11.2019 та №40 від 02.12.2019 позивач відмовився.
Представником відповідача заявлено клопотання (вх. № 16335/08-08/20 від 25.08.2020) про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів у справі № 908/692/20. Також, заявлено клопотання (вх. № 16379/08-08/20 від 26.08.2020) про зупинення провадження у справі № 908/692/20 до прийняття апеляційним судом рішення за апеляційною скаргою ТОВ "АТЛАСС" на ухвалу суду від 18.08.2020, мотивуючи тим, що 26.08.2020 відповідачем через Господарський суд Запорізької області було подану вказану апеляційну скаргу.
Представник позивача не з'явився в підготовче засідання 26.08.2020, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. 26.08.2020 на електрону адресу Господарського суду Запорізької області надіслав клопотання (вх. № 16392/08-08/20 від 26.08.2020) про проведення засідання суду без участі представника.
Розглянувши клопотання відповідача (вх. № 16379/08-08/20 від 26.08.2020) про зупинення провадження у справі № 908/692/20 до прийняття апеляційною інстанцією рішення за апеляційною скаргою ТОВ "АТЛАСС" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.08.2020, суд відмовив у задоволенні клопотання, про що викладено в ухвалі від 26.08.2020.
26.08.2020 представник позивача надіслав на адресу суду відповідь (вх. № 16377/08-08/20 від 26.08.2020) на відзив, відповідно до якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та вказав, що стосовно поставки відповідачем вугілля 10.10.2019 відповідно до заявки від 26.07.2019 № НЗТ Дон Філія - 03/1016 в кількості 98,2 тонни на загальну суму -28 970,00 грн. без ПДВ, в зв'язку з ненаданням повного пакету товаро-супровідних документів зазначених в п. 4.2 Договору, неможливістю прийняти вугілля, відповідно до п. 4.4 Договору під час приймання товару документи не відповідали поставленої продукції, про що був складений акт №Т-ТП-19 від 10.10.2019. Стосовно поставки відповідачем вугілля 16.10.2019 відповідно до заявки від 26.07.2019 № НЗТ Дон Філія - 03/1016 в кількості 117,4 тонни на загальну суму 593 290,00 грн. без ПДВ, зазначаємо наступне, в зв'язку з ненаданням повного пакету товаро-супровідних документів зазначених в п. 4.2 Договору, неможливістю прийняти вугілля, відповідно до п. 4.4 Договору під час приймання товару документи не відповідали поставленої продукції, про що був складений акт №Т-ТП-20 від 16.10.2019 року. З огляду на те, що відповідачем вже неодноразово порушувались умови Договору починаючи з серпня місяця 2019 року, то представниками замовника (позивача) при одержанні невистачаючих документів, а саме: посвідчення якості №527, 148 та 150, акт приймання - передачі №1 та №2, рахунки на оплату №35 та №37, які були отримані позивачем у відділенні ООО «Нова Пошта», був складений акт про їх отримання №Т-ТП-31, який датується 30.10.2020. Лише після отримання повного комплекту документів визначених умовами договору та при дотриманні п. 4.4 договору замовник підписав акти приймання - передачі вугільної продукції №1 та №2 та відповідно поставив дату підписання обома сторонами 30 жовтня 2019 року. Відповідач у відзиві зазначає, що на виконання заявки №НЗІ/НГ-06/4011 від 28.10.2019 та №НЗІ/НГ-06/4139 від 01.11.2019, а саме про те, що відповідач нібито здійснив постачання вугілля 08.11.2019 та 02.12.2019 але це не відповідає дійсності. Відповідачем не спростовані доводи позивача, та не додано жодного доказу про належність підстав невиконання заявки на постачання вугілля № НЗТ Дон Філія 03/1016 від 26.07.2019 на 207 тон з огляду на те, що граничний термін постачання був 21.08.2019 включно. По-друге, відповідач вводить суд в оману, стверджуючи про неіснуючі ставки на виконання заявок на постачання вугілля №НЗІ/НГ-06/4011 на загальну кількість 300 тон вугілля та №НЗІ/НГ - 06/4139 на остаточну кількість вугілля згідно уловам договору, а саме на 493 тони. По-третє, відповідач у відзиві підтвердив факт отримання заявки №НЗІ/НГ - 06/4139 на остаточну кількість вугілля згідно умовам договору, а саме на 493 тони. По-четверте, відповідачем не надано жодного пояснення з основного питання, а саме стосовно порушення договірних зобов'язань в частині не поставки 784,4 тон вугілля відповідно до умов договору.
Ухвалою суду від 26.08.2020, відповідно до ст. 185 ГПК України, підготовче провадження у справі № 908/692/20 закрито, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 17.09.2020.
14.09.2020 від відповідача надійшли письмові заперечення (вх. № 17979/08-08/20), відповідно до яких зазначено, що відповідач був позбавлений можливості здійснити належно своє зобов'язання , в зв'язку з безпідставною відмовою позивача в отриманні поставленого товару, розрахунок наданий позивачем є невірним.
08.09.2020 на адресу Господарського суду Запорізької області надійшов запит Центрального господарського апеляційного суду, щодо витребування матеріалів справи № 908/692/20 для розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.08.2020 про повернення зустрічного позову.
У зв'язку з необхідністю направлення матеріалів справи № 908/692/20 до Центрального апеляційного господарського суду для перегляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду від 18.08.2020, ухвалою суду від 14.09.2020 провадження у справі № 908/692/20, на підставі ст. 227 ГПК України, зупинено до розгляду апеляційної скарги на зазначену ухвалу у даній справі та повернення матеріалів справи № 908/692/20 до Господарського суду Запорізької області.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАСС" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.08.2020 у справі №908/692/20 - задоволено. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.08.2020 у справі № 908/692/20 - скасовано. Матеріали оскарження ухвали № 908/692/20 та справу № 908/692/20 передано до Господарського суду Запорізької області на стадію вирішення питання про відповідність зустрічної позовної заяви нормам ст.ст.162, 164 ГПК України.
21.10.2020 матеріали справи № 908/692/20 та матеріали оскарження у вказаній справі повернуто до Господарського суду Запорізької області.
Враховуючи перебування судді-доповідача у справі в щорічній основній відпустці з 12.10.2020 по 30.10.2020 включно, вирішення питання щодо поновлення провадження у справі № 908/692/20 та розгляд зустрічної позовної заяви здійснювався після виходу судді з відпустки.
Ухвалою суду від 03.11.2020 зустрічну позовну заяву залишено без руху. Товариству з обмеженою відповідальністю "АТЛАСС" надано строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків, вказаних в ухвалі, шляхом надання суду: зустрічну позовну заяву та всі документи, які до неї було додано; докази сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви до суду; докази надсилання відповідачу зустрічної позовної заяви.
Ухвалою суду від 04.11.2020, відповідно до ст. 230 ГПК України, провадження у справі № 908/692/20 поновлено з 30.11.2020 судове засідання призначено на 30.11.2020.
23.11.2020 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАСС" надійшли докази усунення недоліків зустрічної позовної заяви, на виконання вимог ухвали суду від 03.11.2020.
Ухвалою суду від 23.11.2020 зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАСС" прийнято до розгляду. Вимоги за зустрічним позовом об'єднати в одне провадження з первісним позовом у справі № 908/692/20. Розгляд зустрічної позовної заяви призначено разом із первісним позовом у підготовчому засіданні, на 30.11.2020.
30.11.2020 судом продовжено розгляд справи.
30.11.2020 від відповідача за зустрічним позовом подано відзив на зустрічну позовну заяву (вх. № 23427/08-08/20), відповідно до якого просив суд відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог та зазначив, що стосовно поставки позивачем вугілля 10.10.2019 відповідно до заявки від 26.07.2019 № НЗТ Дон Філія - 03/1016 в кількості 98,2 тонни на загальну суму 328 970,00 грн. без ПДВ, зазначаємо наступне, в зв'язку з ненаданням повного пакету товарно-супровідних документів зазначених в п. 4.2 Договору, неможливо було прийняти вугілля під час приймання товару документи не відповідали поставленої продукції, про що був складений акт №Т-ТП-19 від 10.10.2019 року. Стосовно поставки позивачем вугілля 16.10.2019 відповідно до заявки від 26.07.2019 № НЗТ Дон Філія - 03/1016 в кількості 117,4 тонни на загальну суму 393 290,00 грн. без ПДВ, зазначаємо наступне, в зв'язку з ненаданням повного пакету товарно-супровідних документів зазначених в п. 4.2 Договору, неможливо було прийняти вугілля під час приймання товару документи не відповідали поставленої продукції, про що був складений акт №Т-ТП-20 від 16.10.2019. Листами № 660 та 661 від 23.10.2019 та 25.10.2019 відповідно, позивач за зустрічним позовом зазначив, що оригінали документів, зазначених в 4.2 Договору від 03.07.2019, на поставлене вугілля в жовтні 2019 року загальний об'ємом 215,6 тон були відправлені Новою поштою. Тобто прийняти відповідачем за зустрічним позовом поставлене вугілля позивачем за зустрічним позовом 10.10.2019 року та 16.10.2019 року було неможливо, оскільки позивачем не було дотримано умови Договору в частині надання повного пакету товарно-супровідних документів. Позивач в зустрічному позові вводить суд в оману зазначаючи, що товар з усіма товарно-супровідними документами було доставлено відповідачу 10.10.2019 та 16.10.2019 року відповідно, так, дійсно товар було доставлено 10.10.2019 та 16.10.2019 року, але відповідно до листів позивача 660 та 661 від 23.10.2019 та акту №Т-ТП-31 від 30.10.2019 оригінали посвідчень якості №527, 148, 150, акти приймання - передачі №1 та №2, рахунок на оплату №35, 37 були отримані відповідачем лише 30.10.2019. Оплата за отриманий 10.10.2019 та 16.10.2019 року товар, який був прийнятий 30.10.2019 року, відповідно до актів приймання передачі №1 та №2, була здійсненна 11.12.2019 року, тобто з дотриманням строків зазначених в пункту 6.4 Договору, прострочення за оплату прийнятого товару відсутнє.
Ухвалою суду від 30.11.2020, на підставі ст. 185 ГПК України, підготовче провадження у справі № 908/692/20 закрито. Справу призначено до розгляду по суті на 22.12.2020.
В судовому засіданні 22.12.2020, на підставі ст. 216 частина 2 ГПК України, оголошено перерву до 22.01.2021, про що винесено відповідну ухвалу.
В судовому засіданні 22.01.2021, на підставі ст. 216 ч.2 ГПК України, оголошено перерву до 29.01.2021 року, оскільки представник позивача за первісним позовом у справі не надав оригінали доказів в порядку статті 210 ГПК України, для дослідження судом під час розгляду справи по суті, про що винесено відповідну ухвалу.
Від позивача за зустрічним позовом 29.01.2021 (вх. № 1926/08-08/21) надійшли письмові пояснення, відповідно до яких останній зазначив, що ТОВ «Атласс» на виконання заявок здійснював поставку товару у визначені Договором строки, однак відповідач за зустрічним позовом відмовився від отримання товару, отже застосування штрафних санкцій є безпідставним, крім того, позивачем за первісним позовом розрахунок пені здійснений невірно.
У судовому засіданні 29.01.2021 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.
Відводів складу суду не заявлено.
Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 29.01.2021 підтримав первісні позовні вимоги, просив суд первісний позов задовольнити повністю, проти задоволення зустрічного позову заперечив, просив суд відмовити в його задоволенні.
Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 29.09.2021 заперечив проти задоволення первісного позову, просив суд задовольнити зустрічний позов.
В засіданні суду 29.09.2021 здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).
У судовому засіданні 29.01.2021, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з'ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів - ст. 218 ГПК України.
Судові дебати - частина судового розгляду, що складаються з промов осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЛАСС» (Постачальник) за результатами процедури відкритих торгів (номер оголошення UА-2019-04-11-000951 -а), який був проведений відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», було укладено Договір № ДОН/Т - 19276/НЮ - В від 03.07.2019 (Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору предметом є поставка Постачальником Покупцю товару в асортименті та кількості згідно специфікації (додаток 1), яка є невід'ємною частиною чинного договору. Рік виготовлення - 2019.
Найменування товару - вугілля газове марки ДГ (13-100), зазначені у специфікації № 1 (п. 1.2 Договору).
Пунктом 5.2 Договору встановлено, що загальна сума договору складає 3350000 грн. з урахування ПДВ 0% та зазначається у звіті про результати здійснення процедури торгів.
Згідно п. 4.1 Договору, Товар повинен бути поставлений постачальником вагонними нормами протягом 20 календарних днів від дня надання заявки покупцем.
Позивач за первісним позовом посилається на те, що ним 29.07.2019 новою поштою була надіслана заявка на постачання вугілля № НЗТ Дон Філія 03/1016 від 26.07.2019 на 207 тон та супровідний лист №2002/10/127 від 29.07.2019. Листом №563 від 01.08.2019 відповідач підтвердив отримання вищевказаної заявки та повідомив, що впродовж 20 календарних днів, починаючи з 01.08.2019, буде проведено поставку товару. Граничний термін постачання був 21.08.2019 включно. 29.08.2019 року на адресу відповідача новою поштою була направлена претензія за прострочення строку виконання заявки із розрахунком штрафних санкцій але відповіді отримано не було. 06.09.2019 року на адресу позивача надійшов лист № 604 від 03.09.2019, яким відповідач необґрунтовано відстрочив собі термін на виконання заявки № НЗТ Дон Філія 03/1016 від 26.07.2019 строк дії якої минув 21.08.2019 року. 09.09.2019 була складена та направлена на юридичну адресу відповідача повторна претензія стосовно неналежного виконання умов Договору. Відповідь на претензію отримано не було.
16.09.2019 року електронною поштою на адресу позивача за первісним позовом надійшов лист № 618, в якому відповідач просив укласти додаткову угоду до вищевказаного договору та внести зміни до п.1.3, а саме додати виробників вугілля.
25.09.2019 року була укладена Додаткова угода №1 до Договору, зареєстрована 25.09.2019 №ДОН/Т-19276/НЮ- ДУ-1-В.
01.10.2019 електронною поштою на адресу позивача за первісним позовом надійшов лист № 622, в якому відповідач за первісним позовом просив укласти додаткову угоду до вищевказаного Договору та внести зміни до п.1.3, а саме ще додати виробників вугілля та відповідно до постанови Правління національного банку України від 28/12/2018 №162 внести зміни до номеру банківського рахунку.
08.10.2019 року було укладено та зареєстровано Додаткову угоду №2 до Договору № ДОН/Т - 19276/НЮ - В від 03.07.2019.
Заявка на постачання вугілля № НЗТ Дон Філія 03/1016 від 26.07.2019 була повністю виконана відповідачем лише 30.10.2019 року, з простроченням виконання заявки на 69 календарних днів, відповідно актів № 1 та № 2 приймання - передачі вугільної продукції згідно Договору на загальну кількість 215,6 тон.
Відповідно до приписів п. 4.2 Договору, саме дата підписання акту приймання передачі товару, є датою поставки товару.
Пунктом 6.4 Договору встановлено, що розрахунок за поставлений товар проводиться протягом 30 банківських днів з дати поставки.
Позивач за первісним позовом вказує на те, що відповідно до платіжного доручення № 2384788 від 11.12.2019 та платіжного доручення №2384789 від 11.12.2019 було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «АТЛАСС» кошти в сумі 328970,00 грн. та 393290,00 грн. відповідно. Заборгованість по сплаті за поставлене вугілля перед відповідачем відсутня.
Позивач за первісним позовом зазначає, що 25.10.2019 року була складена та направлена на юридичну адресу відповідача за первісним позовом цінним листом з описом вкладення заявка на постачання вугілля №НЗІ/НГ-06/4011 на загальну кількість 300 тон вугілля. Листом від 28.10.2019 №665 відповідач первісним позовом підтвердив отримання вищевказаної заявки та повідомив, що поставка товару буде проведена протягом 20 календарних дня починаючи з 28.10.2019. Кінцевий строк на виконання заявки сплинув 18.11.2019 року. Постачання вугілля згідно вищевказаної заявки станом на дату написання позову не розпочато.
Також 01.11.2019 була складена та направлена на юридичну адресу відповідача за первісним позовом заявка №НЗІ/НГ - 06/4139 на остаточну кількість вугілля згідно умовам договору, а саме на 493 тони. Станом на дату складання позовної заяви від відповідача не надійшло повідомлення про готовність виконати вищевказану заявку. Але відповідно до роздруківки з офіційного сайту УКРПОШТА поштове відправлення № 8440400368430 було вручено за довіреністю 08.11.2019 року об 17 годині 00 хв. Тобто відповідач отримав заявку 08.11.2019, отже строк на виконання вищевказаної заявки почався з 14.11.2019 з кінцевим строком на виконання 13.12.2019 року включно.
22.11.2019 року на адресу позивача за первісним позовом надійшов лист №702 від відповідача за первісним позовом з проханням відповідно до актів приймання - передачі вугільної продукції, датою постачання є дата підписання актів обома сторонами тобто 30.10.2019, а не 10.10.2019 як вказано у листі та гарантування постачання наступних партій вугілля всупереч пунктам 4.1 та 4.2 Договору. 22.11.2019 року було підготовлено та направлена на адресу відповідача відповідь на вищевказаний лист. 05.12.2019 було складено та направлено остаточну претензію, відповідь на дату складання позову не надійшла.
Приписами п. 10.3 Договору передбачено, що за несвоєчасну поставку товару, Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення,а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 20 % від вказаної суми; за необґрунтовану відмову від виконання договору, не поставку чи недопоставку товарів Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 20% від суми договору.
Позивач за первісним позовом посилається на те, що за порушення договірних зобов'язань в частині не своєчасного виконання заявки № НЗТ Дон Філія 03/1016 від 26.07.2019 на 207 тон. відповідач за первісним позовом повинен сплатити 57 417,66 грн. штрафу.
За порушення договірних зобов'язань в частині не своєчасного виконання заявки №НЗІ/НГ-06/4011 від 25.10.2019 на загальну кількість 300 тон вугілля відповідач за первісним позовом повинен сплатити 48 240,00 грн. штрафу.
За порушення договірних зобов'язань в частині не своєчасного виконання заявки №НЗІ/НГ - 06/4139 від 01.11.2019 на загальну кількість 493 тони вугілля відповідач за первісним позовом повинен сплатити 24 773,25 грн. штрафу.
За порушення договірних зобов'язання в частині не поставки 784,4 тон вугілля відповідно до умов договору відповідач за первісним позовом повинен сплатити 670 000,00 грн. штрафу.
В зв'язку з вищевикладеним, позивач за первісним позовом звернувся з даним позовом до суду з вимогою стягнення штрафних санкцій загальною сумою 800430 грн. 91 коп.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати:
з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;
внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;
внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.
Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.
Доказів розірвання Договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).
Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Як встановлено судом, приписами п. 4.2 Договору встановлено, що датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару обома сторонами Договору.
Представник Покупця під час прийняття товару повинен звірити його відповідність кількості товару, вказаним у видатковій накладній, рахунку фактурі і/або товарно-транспортній накладній, перевірити наявність і відповідність документів, що підтверджують якість товару згідно з умовами договору, розписатися за отримання товару та видати представнику Постачальника доручення на отримання даної партії товару (п. 4.4 Договору).
Відповідно до заявки від 26.07.2019 № НЗТ Дон Філія - 03/1016, в зв'язку з ненаданням повного пакету товаро-супровідних документів зазначених в п. 4.2 Договору, неможливістю прийняти вугілля в кількості 98,2 тонн, відповідно до п. 4.4 Договору під час приймання товару документи не відповідали поставленої продукції, про що був складений акт №Т-ТП-19 від 10.10.2019, який міститься в матеріалах справи, відповідно до якого зазначено, що товар не був відвантажений до надання повного пакету документів.
Щодо поставки відповідачем вугілля 16.10.2019 відповідно до заявки від 26.07.2019 № НЗТ Дон Філія - 03/1016 в кількості 117,4 тонни, в зв'язку з ненаданням повного пакету товарно-супровідних документів зазначених в п. 4.2 Договору, неможливістю прийняти вугілля, відповідно до п. 4.4 Договору під час приймання товару документи не відповідали поставленої продукції, про що був складений акт №Т-ТП-20 від 16.10.2019 року, який міститься в матеріалах справи, відповідно до якого зазначено, що товар не був відвантажений до надання повного пакету документів.
Листами № 660 та 661 від 23.10.2019 та 25.10.2019 відповідно, відповідач за зустрічним позовом зазначив, що оригінали документів, зазначених в 4.2 Договору, на поставлене вугілля в жовтні 2019 року загальний об'ємом 215,6 тон були відправлені Новою поштою. Тобто з даних листів вбачається, що відповідачем за первісним позовом поставлене вугілля 10.10.2019 року та 16.10.2019 року було неможливо прийняти позивачем за первісним позовом, оскільки не було дотримано умови Договору в частині надання повного пакету товарно-супровідних документів.
Також матеріали справи містять акт № Т-ТП-31 від 30.10.2019, відповідно до якого вбачається, що представниками Замовника при одержанні невистачаючих документів, а саме: посвідчення якості №527, 148 та 150, акт приймання - передачі №1 та №2, рахунки на оплату №35 та №37, які були отримані позивачем у відділенні ООО «Нова Пошта», був складений даний акт.
Після отримання повного комплекту документів визначених умовами Договору Замовник підписав акти приймання - передачі вугільної продукції №1 та №2 та відповідно поставив дату підписання обома сторонами 30 жовтня 2019 року.
Даний акт № 1 датований 10.10.2019, однак позивачем за первісним позовом було виправлено на 30.10.2019 по факту отримання товару по заявці від 26.07.2019, з даного акту вбачається, що відповідач за первісним позовом також підписав даний акт з датою 30.10.2019 без заперечень та без зауважень.
З наведеного вбачається, що товар по заявці від 26.07.2019 в кількості 215,6 тонн був переданий позивачу за первісним позовом саме 30.10.2019.
Пунктом 6.4 Договору встановлено, що розрахунок за поставлений товар проводиться протягом 30 банківських днів з дати поставки.
Відповідно до платіжного доручення № 2384788 від 11.12.2019 та платіжного доручення №2384789 від 11.12.2019 Замовником було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «АТЛАСС» кошти в сумі 328970,00 грн. та 393290,00 грн. відповідно. Заборгованість позивача за первісним позовом по сплаті за поставлене вугілля перед відповідачем за первісним позовом відсутня.
Щодо заявки на поставку товару №НЗІ/НГ-06/4011 від 28.10.2019 та №НЗІ/НГ-06/4139 від 01.11.2019, відповідач за первісним позовом зазначив, що здійснив постачання вугілля 08.11.2019 та 02.12.2019 засобами автотранспортних перевезень доставлявся Товар позивачу за первісним позовом, що підтверджується товарно-транспортними накладними: №П-8 від 08.11.2019, в кількості 42т на суму 140700,00 грн., №П-8 від 02.12.2019, в кількості 40,5т на суму 135675,00 грн. Виконання робіт з перевезення за вказаними ТТН підтверджується Актом наданих послуг №11/2019 від 08.11.2019 та Актом наданих послуг №12/2019 від 02.12.2019. Товар за вказаними ТТН був доставлений позивачу 08.11.2019 та 02.12.2019 відповідно, однак позивач відмовся отримувати доставлений Товар з невідомих відповідачу підстав, позивач відмовився також надати свої пояснення з приводу відмови в отриманні товару. Від підписання видаткової накладної №38 від 08.11.2019 та №40 від 02.12.2019 позивач відмовився. Також відповідач вказував на те, що ним здійснена поставка товару по заявці від 26.07.2019 автомобільним транспортом, про що свідчать товарно-транспортні накладні, а від підписання видаткових накладних №30 від 13.08.2019, №32 від 27.08.2019 позивач за первісним позовом відмовився.
Однак відповідачем за первісним позовом не додано жодного належного доказу про таку поставку або доказу про належність підстав невиконання даних заявок.
Подані відповідачем за первісним позовом товарно-транспортні накладні, актами наданих послуг, між перевізниками та відповідачем за первісним позовом не підтверджують поставку товару позивачу за первісним позовом.
Що стосується посилання відповідача за первісним позовом на доповідні/пояснення перевізників, а саме ФОП Луганського Г.М. від 15.08.2019, 30.08.2019, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 14.10.2019, Хорощилова Д.А. від 14.10.2019, 09.11.2019, 03.12.2019, відповідно до яких вказано про відмову позивача за первісним позовом від приймання поставленого товару, суд не бере їх до уваги, в зв'язку з наступним.
У ст. 73 ГПК вказано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, й інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюють такими засобами: 1) письмовими, речовими й електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 88 ГПК України показання свідок викладає письмово в заяві, у якій зазначає ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) або серію та номер паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які йому відомо, джерела обізнаності щодо цих обставин, а також підтвердження про обізнаність зі змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчує нотаріус.
Згідно ч. 1 ст. 66 Господарського процесуального кодексу України (надалі по тексту - ГПК України), свідком може бути будь-яка дієздатна фізична особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи. Свідок є учасником господарського процесу, а тому законом чітко визначено коло його прав та обов'язків. Зокрема, частина четверта статті 66 ГПК України гарантує свідку право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом, а також право на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.
Чинний ГПК України у ст. 13 та ч. 1 ст. 74 закріплює принцип змагальності сторін, згідно якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, на підставі таких засобів як письмові, речові і електронні докази; висновки експертів; показання свідків.
Показання свідка згідно ч. 1 ст. 87 ГПК України - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи, і викладаються ним письмово у заяві. Закон визначає вимоги до такої заяви, лише при дотриманні яких показання свідка будуть належним і допустимим доказом під час розгляду справи господарським судом та вирішення відповідного спору. Зокрема, у заяві свідка зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві потребує нотаріального посвідчення, окрім випадку посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.
Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб (ст. 87 ГПК України). Такі показання свідка не беруться судом до уваги.
Важливим аспектом при дослідження процесуального статусу та ролі свідка в господарському процесі є те, що на підставі його показань судом не можуть встановлюватися обставини, які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Дане положення закріплене у ст. 87 ГПК України та досить конкретно визначає правову природу фактів, які можуть бути встановлені за допомогою такого засобу доказування як показання свідків.
Таким чином, суд не приймає до уваги доповідні водіїв, оскільки вони не є показаннями свідків в розумінні ст. 88 ГПК України та не є належними доказами в даній справі.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, відповідачем за первісним позовом не надано жодного пояснення з основного питання, а саме стосовно порушення договірних зобов'язань в частині не поставки 784,4 тон вугілля відповідно до умов Договору.
За таких обставин, з наведеного вище вбачається, що товар по Договору по заявці від 26.07.2019 не був своєчасно поставлений відповідачем за первісним позовом, а по заявкам від 28.10.2019, від 01.11.2019 не був взагалі поставлений позивачу за первісним позовом в повному обсязі, в зв'язку з чим відповідачем за первісним позовом порушено умови Договору.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У зв'язку із невиконанням відповідачем за первісним позовом умов Договору, позивачем за первісним позовом нараховано до стягнення з відповідача за первісним позовом 800430 грн. 91 коп. штрафних санкцій, з яких: по заявці від 26.07.2019 за період з 22.08.2020 по 29.10.2020 47848 грн. 05 коп. пені, 9569 грн. 61 коп. штрафу, по заявці від 25.10.2019 за період з 19.11.2019 по 28.12.2019 40200 грн. пені, 8040 грн. штрафу, по заявці від 01.11.2019 за період з 13.12.2019 по 28.12.2019 24773 грн. 25 коп. пені; та 670000 грн. штрафу за не поставку товару.
Пунктом 10.3 Договору передбачено, що за несвоєчасну поставку товару, Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення,а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 20 % від вказаної суми; за необґрунтовану відмову від виконання договору, не поставку чи недопоставку товарів Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 20% від суми договору.
У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною шостою ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Надані розрахунки штрафу та пені перевірені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" та встановлено, що нарахування позивачем за первісним позовом даних сум є невірними, оскільки позивачем за первісним позовом не застосовані умови Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, в зв'язку з чим судом здійснено перерахунок даних сум та встановлено, що сума по заявці від 26.07.2019 за період з 22.08.2020 по 29.10.2020 сума пені складає 43354 грн. 87 коп., сума штрафу 8670 грн. 97 коп., по заявці від 25.10.2019 за період з 19.11.2019 по 28.12.2019 сума пені складає 32380 грн. 27 коп., сума штрафу складає 6476 грн. 05 коп., по заявці від 01.11.2019 за період з 13.12.2019 по 28.12.2019 сума пені складає 18325 грн. 42 коп. Сума штрафу за не поставку товару в розмірі 670000 грн. нарахована обґрунтовано. Таким чином, загальна сума штрафних санкцій, що підлягає стягненню складає 779207 грн. 58 коп.
Однак, суд бере до уваги, що відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але і інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України також передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та наявність інших обставин, які мають істотне значення.
Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, при цьому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість.
З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді пені і штрафу, враховуючи, що не є справедливим та пропорційним, коли наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання, суд вважає справедливим обмежити розмір санкцій.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, той факт, що сума пені та штрафу є завищеними, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, враховуючи запроваджений по всій країні карантин, розглянувши подані документи, ступінь вини відповідача за первісним позовом та приймаючи до уваги період невиконання свого зобов'язання, суд за своєю ініціативою з зменшує суму пені та штрафу за несвоєчасну поставку товару до 90000 грн., а суму штрафу за не поставку товару до 500000 грн.
За таких обставин, з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню сума штрафних санкцій в розмірі 590000 грн.
Вищевикладене та матеріали справи спростовують позицію відповідача за первісним позовом.
Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
За таких обставин, первісні позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" підлягають частковому задоволенню.
В порядку ст. 129 ГПК України та п. 4.3 Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013, судовий збір покладається на відповідача за первісним позовом з урахуванням, що при зменшенні неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Суд розглянувши зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАСС" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" про стягнення 7 998 грн. 70 коп., з яких: 5 466 грн. 21 коп. пені, 1 057 грн. 97 коп. 3 % річних, 1 444 грн. 52 коп. інфляційних збитків, відмовив в його задоволенні, з огляду на наступне.
Позивач за зустрічним позовом посилався на те, що пунктом 4.1 Договору поставки від 03.04.2019 встановлено, що товар повинен бути поставлений протягом 20 календарних днів вагонними нормами згідно заявки.
Пунктом 6.4 Договору встановлено, що Покупець здійснює оплату Товару протягом 30 банківських днів з дати поставки товару.
Пунктом 7.5 Договору встановлено, що підтвердженням одержання товару є підписана видаткова накладна та товарно-транспортна накладна.
Відповідно до п. 10.2 Договору, у разі порушення строків оплати товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати, але не більше одлікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.
29.07.2019 відповідачем за зустрічним позовом було направлено на адресу позивача за зустрічним позовом заявку №НЗТ Дон Філія 03/1016 від 26.07.2019 на 207 вугілля газового марки ДГ (13-100), яку позивач за зустрічним позовом отримав 01.08.2019.
На виконання заявки відповідача за зустрічним позовом №НЗТ Дон Філія 03/1016 від 26.07.2019, позивачем за зустрічним позовом заявка виконана - 10.10.2019 в кількості 98,2 т. на загальну суму 328970,00 грн. засобами автомобільного транспорту, та 16.10.2019 в кількості 117,4 т. на загальну суму 393290,00 грн. засобами залізничного транспорту.
Відповідно до ТТН від 10.10.2019 №П-1, від 10.10.2019 №П-2, від 10.10.2019 №П-3, видаткової накладної №36 від 10.10.2019, Акту приймання-передачі №1 від 10.10.2019, Товар було доставлено до відповідача за зустрічним позовом за адресою: Донецька обл., м. Лиман, вул. Привокзальна, 28А - 10.10.2019, однак відповідач за зустрічним позовом відмовся його отримувати з невідомих позивачу за зустрічним позовом підстав, відповідач за зустрічним позовом відмовився також надати свої пояснення.
Від підписання Видаткової накладної №36 від 10.10.2019 відповідач за зустрічним позовом відмовився.
Відмова відповідача за зустрічним позовом в отриманні доставленого Товару 10.10.2019 підтверджується - поясненнями водіїв ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) від 14.10.2019 (додається), які здійснювали транспортування Товару. Відповідно до пояснень від 14.10.2019, Товар був доставлений за вказаною адресою 10.10.2019.
Розвантаження товару та отримання його здійснено лише протягом 3 діб, оскільки Регіональна філія «Донецька залізниця» відмовилась його отримувати 10.10.2019 з невідомих нам підстав.
Отримання товару та документів Регіональною філією «Донецька залізниця» підтверджується відміткою уповноваженої особи Вантажоодержувача.
Крім того, відмова відповідача за зустрічним позовом в отриманні доставленого Товару 10.10.2019 підтверджується доповідною Автомобільного перевізника - ФОП Хорощилова Д.А. від 14.10.2019, відповідно до якої, Товар був доставлений 10.10.2019, однак через відмову Вантажоодержувача отримати Товар, розвантаження та отримання Товару здійснено Вантажоодержувачем лише протягом 3 діб з 10.10.2019.
14.10.2019 Товар разом з усіма документами, що його супроводжували було отримано відповідачем, що підтверджується відміткою та підписом в ТТН від 10.10.2019 №П-1, від 10.10.2019 №П-2, від 10.10.2019 №П-3 відповідальної особи вантажоодержувача ОСОБА_1 .
Отже Товар та документи, в тому числі видаткова накладна №36 від 10.10.2019, Акт приймання-передачі №1 від 10.10.2019, Рахунок №35 від 10.10.2019 були доставлені саме - 10.10.2019.
Дата на видатковій накладній №36 від 10.10.2019 та Акті приймання-передачі №1 від 10.10.2019 самостійно здійснена відповідачем за зустрічним позовом на 30.10.2019 не може братись до уваги, оскільки Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку прописано порядок внесення виправлень до первинних бухгалтерських документів.
Видаткова накладна № 36 від 10.10.2019, Акт приймання-передачі №1 від 10.10.2019 - є первинними документами, що підтверджують передачу Товару.
Факт безпідставного внесення до видаткової накладної №36 від 10.10.2019 та Акту приймання-передачі №1 від 10.10.2019 змін з боку відповідача за зустрічним позовом є таким, що порушує п.4.2 та 4.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку прописано порядок внесення виправлень до первинних бухгалтерських документів, позивачем за зустрічним позовом не підтверджуються такі зміни, а оскільки вказані документи підписували як сторони, то без підписів позивача за зустрічним позовом, зміна дати відповідачем за зустрічним позовом у зазначених документах на 30.10.2019 є незаконною.
Видаткова накладна №36 від 10.10.2019, Акт приймання-передачі №1 від 10.10.2019, Рахунок №35 від 10.10.2019 датовані саме днем доставки товару за адресою відповідача за зустрічним позовом - 10.10.2019, тому відповідач за зустрічним позовом не міг отримати Товар 30.10.2019 в кількості 98,2т. на суму 328970 грн.
Враховуючи викладене, позивачем за зустрічним позовом 10.10.2019 виконано Заявку №НЗТ Дон Філія 03/1016 від 26.07.2019 в кількості 98,2т. на суму 328970 грн., а з урахуванням строків оплати, що визначені п.6.4 Договору, відповідач за зустрічним позовом повинен був сплатити за отриманий товар до 22.11.2019.
Оплата за отриманий 10.10.2019 Товар за Заявкою №НЗТ Дон Філія 03/1016 від 26.07.2019 в кількості 98,2т. на суму 328970 грн. здійснена відповідачем - 11.12.2019, що підтверджується платіжним дорученням №2384788 від 11.12.2019, отже з порушенням строків визначених п.6.4 Договору. Кількість днів прострочення склала - 20 днів.
Відповідно до залізничних накладних №52052032 та №52051976, Видаткової накладної від 16.10.2019 №38, Акту приймання-передачі №2 від 16.10.2019, Товар було доставлено до відповідача за адресою: Донецька обл., м. Лиман, вул. Привокзальна, 28А - 16.10.2019.
16.10.2019 Товар разом з усіма документами, що його супроводжували було отримано відповідачем, що підтверджується датою постачання зазначену в Акті приймання-передачі №2 від 16.10.2019.
Отже Товар та документи, в тому числі видаткова накладна від 16.10.2019 №38, Акт приймання-передачі №2 від 16.10.2019, рахунок №37 від 16.10.2019 були доставлені саме - 16.10.2019.
Позивачем за зустрічним позовом - 16.10.2019 виконано Заявку №НЗТ Дон Філія 03/1016 від 26.07.2019 в кількості 117,4 т. на загальну суму 393290,00 грн., а з урахуванням строків оплати, що визначені п.6.4 Договору від 03.07.2019, відповідач за зустрічним позовом повинен був сплатити за отриманий товар до 26.11.2019.
Оплата за отриманий 16.10.2019 Товар за Заявкою №НЗТ Дон Філія 03/1016 від 26.07.2019 в кількості 117,4 т. на загальну суму 393290,00 грн. здійснена відповідачем за зустрічним позовом - 11.12.2019, що підтверджується платіжним дорученням №2384789 від 11.12.2019, отже з порушенням строків визначених п.6.4 Договору. Кількість днів прострочення склала - 16 днів.
Враховуючи прострочення відповідачем за зустрічним позовом оплати за отриманий Товар, відповідач за зустрічним позовом повинен сплатити позивачу за зустрічним позовом 7998 грн. 70 коп., з яких: 5 466 грн. 21 коп. пені, 1 057 грн. 97 коп. 3 % річних, 1 444 грн. 52 коп. інфляційних збитків, що і стало підставою для звернення до суду з даним зустрічним позовом.
Як вже було зазначено вище п. 10.2 Договору передбачено, що в разі порушення строків оплати товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати, але не більше одлікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.
У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною шостою ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Підставою для застосування такої штрафної санкції є порушення учасником господарської діяльності правил її здійснення або невиконання чи неналежного виконання господарських зобов'язань.
Як вже було встановлено судом вище, товар по заявці від 26.07.2019 в кількості 215,6 тонн був переданий позивачу за первісним позовом саме 30.10.2019.
Пунктом 6.4 Договору встановлено, що розрахунок за поставлений товар проводиться протягом 30 банківських днів з дати поставки.
Відповідно до платіжного доручення № 2384788 від 11.12.2019 та платіжного доручення №2384789 від 11.12.2019, що містяться в матеріалах справи Замовником було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «АТЛАСС» кошти в сумі 328970,00 грн. та 393290,00 грн. відповідно.
Отже, оплата відповідачем за зусрічним позовом була здійснена своєчасно, з дотриманням встановлених Договором строків.
Таким чином, заборгованість відповідача за зустрічним позовом по сплаті за поставлене вугілля перед позивачем за зустрічним позовом відсутня.
Судом вбачається, що нарахування до стягнення з відповідача за зустрічним позовом за загальний період з 22.11.2019 по 11.12.2019 5 466 грн. 21 коп. пені, 1 057 грн. 97 коп. 3 % річних, 1 444 грн. 52 коп. інфляційних збитків є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі "Горнсбі поти Греції" зазначено: "…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.
За таких обставин, суд здійснивши у сукупності оцінку фактичних обставин справи та поданих доказів, не знайшов достатніх правових підстав для їх задоволення з тих підстав, які заявлено, тому у зустрічному позові відмовляється, у зв'язку з його необґрунтованістю та недоведеністю обставин, на які посилається позивач за зустрічним позовом у даній справі.
Судовий збір за подання зустрічної позовної заяви залишається за позивачем за зустрічним позовом відповідачем за первісним позовом.
Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 180, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Первісний позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАСС" задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАСС" (69014 м. Запоріжжя, вул. Кольорова, 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40355747) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680 вул. Тверська, 5) в особі регіональної філії "Донецька залізниця" (84404 Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) 590000 (п'ятсот дев'яносто тисяч) грн. штрафних санкцій, 12007 (дванадцять тисяч сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині первісного позову відмовити.
У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАСС" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" відмовити.
Рішення оформлено та підписано 08.02.2021.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.