вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
08.02.2021м. ДніпроСправа № 20/5005/1890/2012
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"
про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"
на бездіяльність державного виконавця Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)
у справі:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез", м.Запоріжжя, яке на стадії виконання судового рішення у справі ухвалою суду від 17.03.2013 було замінено на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (м. Київ)
до Асоціації фермерів "Агрокомплекс", с.Орлівщина, Новомосковського району, Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості за договором поставки на умовах товарного кредиту №ТК010411/2 від 01.04.2011 у загальному розмірі 194 030 грн. 85 коп.
Суддя Бондарєв Е.М.
за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Від ДВС: не з'явився
У лютому 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Асоціації фермерів "Агрокомплекс" (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки на умовах товарного кредиту №ТК010411/2 від 01.04.2011 у загальному розмірі 194 030 грн. 85 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2012 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Асоціації фермерів "Агрокомплекс" на користь ТОВ "Корпорація "Агросинтез" 82 279 грн. 35 коп. - основного боргу з урахуванням процентів за користування товарним кредитом, 4 714 грн. 62 коп. - пені за порушення відповідачем терміну оплати платежів, 51 526 грн. 14 коп. - штрафу за порушення відповідачем терміну оплати платежів, 2 770 грн. 40 коп. - судового збору.
04.05.2012 на виконання вказаного рішення судом видано наказ про примусове виконання.
Ухвалою суду від 17.04.2013 позивача у справі (стягувача у виконавчому провадженні за наказом № 20/5005/1890/2012, виданим 04.05.2012 Господарським судом Дніпропетровської області) ТОВ "Корпорація "Агросинтез" було замінено на його правонаступника - ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс".
17 червня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" подало скаргу і просить суд:
- визнати неправомірними дії державного виконавця Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі №20/5005/1890/2012 від 04.05.2012р. щодо винесення постанови Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 19.05.2020 року про повернення наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі №20/5005/1890/2012 від 04.05.2012 року Стягувачеві без виконання на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", є протиправними, передчасними та незаконними;
- визнати незаконними (скасувати) постанову Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 19.05.2020 року про повернення наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі №20/5005/1890/2012 від 04.052012 р. Стягувачеві без виконання на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2021 (суддя Красота О.І.) скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) у виконавчому провадженні ВН №37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі №20/5005/1890/2012 від 04.05.2012 задоволено:
- визнано неправомірними дії державного виконавця Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі №20/5005/1890/2012 від 04.05.2012, котрі виразились у винесенні постанови Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 19.05.2020 про повернення наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі №20/5005/1890/2012 від 04.05.2012 Стягувачеві без виконання на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", є протиправними, передчасними та незаконними;
- закрито провадження у справі в частині п.4 прохальної частини скарги: про визнання незаконною (скасувати) постанову Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 19.05.2020 про повернення наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі №20/5005/1890/2012 від 04.05.2012 Стягувачеві без виконання на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" 27.01.2021 надійшла заява (вих.№22-1/01 від 22.01.2021) про покладення на Новомосковський міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу, у якій він просить суд розгляд вказаної заяви здійснити без виклику сторін в порядку письмового провадження та задовольнити заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, стягнути з Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" витрати на правничу професійну допомогу у розмірі 9 200,00 грн. згідно договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №01-06-2020/1 від 01.06.2020.
Крім того, заявник (позивач) у заяві просив суд здійснювати розгляд заяви по суті за відсутності представника ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс".
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно зі статтею 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Розпорядженням керівника апарату №117 від 27.01.2021 у зв'язку з тим, що суддю ОСОБА_1 звільнено у відставку та відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи по вх.№4270/21 справи №20/5005/1890/2012.
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями заява про покладення витрат з правничої допомоги на ДВС розподілена судді Бондарєву Е.М.
Ухвалою суду від 29.01.2021 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 08.02.2021 о 12:00 год.
Представники позивача (заявника), відповідача (боржника) та державної виконавчої служби у судове засідання 08.02.2021 не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, а саме всіх учасників справи було повідомлено завчасно та належним чином, шляхом надсилання ухвали суду на електронні пошти учасників справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті,
Ухвалою суду від 21.01.2021 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) у виконавчому провадженні ВН №37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі №20/5005/1890/2012 від 04.05.2012року задоволено:
- визнані неправомірними дії державного виконавця Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні №37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі №20/5005/1890/2012 від 04.05.2012р., котрі виразились у винесенні постанови Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 19.05.2020 про повернення наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі №20/5005/1890/2012 від 04.05.2012 року Стягувачеві без виконання на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", є протиправними, передчасними та незаконними;
- закрито провадження у справі в частині п.4 прохальної частини скарги: про визнання незаконною (скасувати) постанову Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 19.05.2020 про повернення наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі №20/5005/1890/2012 від 04.05.2012 Стягувачеві без виконання на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".
Позивач просить суд стягнути з Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) судові витрати на правничу допомогу у сумі 9 200,00 грн. згідно договору №01-06-2020/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 01.06.2020.
Статтею 344 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Згідно з частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У відповідності до частини 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" у скарзі зазначило про необхідність подання розрахунку і кінцевого розміру судових витрат після ухвалення рішення суду, оскільки до ухвалення рішення по справі позивач не має можливості визначити кінцевий розмір витрат на правову допомогу.
В подальшому, після ухвалення судового рішення за результатами розгляду поданої скарги, позивач звернувся до суду із клопотанням про стягнення з державної виконавчої служби витрат на професійну правничу допомогу, в якому просив суд включити до складу судових витрат - витрати на професійну правничу допомогу та стягнути з державної виконавчої служби на користь позивача судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9 200,00 грн. Вказана заява обґрунтована тим, що з метою надання правової допомоги щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 у справі №20/5005/1890/2012 між позивачем та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем було укладено договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 01-06-2020/1 від 01.06.2020, на виконання якого були надані послуги на суму 9 200,00 грн., які були прийняті позивачем.
Враховуючи, що у скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" було зазначено про порядок вирішення питання щодо судових витрат на правничу допомогу адвоката, господарський суд вважає, що є підстави для ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу понесених скаржником витрат на професійну правничу допомогу.
У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
З матеріалів справи вбачається, що 01.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - замовник) та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем (далі - виконавець) було укладено договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 01-06-2020/1 (далі - договір про правову допомогу, а.с.196-198), відповідно до пункту 1.1. якого виконавець зобов'язався надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником, АФ "Агрокомплекс" (код ЄДРПОУ 25521214) та Новомосковським МРВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, котрі виникли у виконавчому провадженні № 37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 у справі № 20/5005/1890/2012, надання консультацій з приводу можливого, законодавчо доцільного та обґрунтованого вжиття заходів Новомосковським МРВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, направлених на примусове виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 у справі № 20/5005/1890/2012 та стягнення із боржника безспірного розміру грошових коштів, консультації з питань практичного застосування норм виконавчого, виконавчо-процесуального та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки, написання та подання від імені замовника до Новомосковського МРВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області різного роду клопотань про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 у справі № 20/5005/1890/2012 із врахуванням Закону України "Про виконавче провадження", підготовки, написання та подання до господарського суду відповідної скарги на бездіяльність Новомосковського МРВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області у виконавчому проваджені № 37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 у справі № 20/5005/1890/2012 при наявності підстав для такого заходу, представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов'язків виконавця за даним договором.
Пунктом 1.2. договору передбачено, що правова допомога за цим договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги.
За умовами пункту 3.1. договору сторони погодили, що вартість виконання передбачених договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 400,00 грн. (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні тощо) по підготовці матеріалів відповідно до пункту 1.1. договору). При цьому сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону та/або Радами Адвокатів регіону найближчого до місця надання послуг (виконання робіт).
Окремо, сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи виконавця, зокрема, та не обмежуючись, становить:
- ознайомлення з матеріалами справи, отриманими у суді відповідної судової інстанції 500,00 грн.;
- судові засідання 900,00 грн./ судове засідання у суді відповідної інстанції;
- побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складення процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду; інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи із розрахунку 300,00 грн/год.;
- витрати (квитки, добові тощо) згідно підтверджуючих документів.
За змістом пункту 3.8. договору сторони погодили та визначили, що заохочувальним розміром гонорару виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь замовника (задоволення повністю та/або частково вимог замовника, у відповідності до пунктів 1.1., 2.1. договору) визначається на рівні твердої суми у розмірі до 1500 грн. 00 коп.
Згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 22.01.2021 виконавець - адвокат Грищенко О.М. передав, а замовник ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" прийняло виконані роботи та надані послуги на загальну суму 9 200,00 грн. відповідно до договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 01-06-2020/1 від 01.06.2020 за період із 01.06.2020 по 21.01.2021.
Відповідно до пункту 3.2. договору замовник повинен здійснити виконання грошового зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг/виконаних робіт наступним чином: 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг, оплачуються протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення/прийняття судового рішення суду за результатами завершення розгляду судом вимог відповідної скарги замовника на бездіяльність державного виконавця Новомосковського МРВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (місто Дніпро) у виконавчому провадженні №37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області по справі №20/5005/1890/2012 від 04.05.2012.
Як вбачається із акту здачі-приймання виконаних робіт замовник зобов'язується здійснити сплату вартості послуг в строк до 20.02.2021.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" просить врахувати, що Об'єднана Палата Верхового Суду у справі №922/445/19 від 03.10.2019 зробила наступний правовий висновок, що "витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено". Таким чином, достатньо підставою для покладення на іншу сторону витрат на правничу допомогу є доведений факт їх обсягу та реального виконання, навіть за відсутності відомостей про як повне, так і часткове перерахування коштів на користь адвоката.
Відповідно до статті 344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За таких обставин, враховуючи відсутність заперечень державної виконавчої служби щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, ухвалу про задоволення скарги заявника, суд дійшов висновку про задоволення заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 200,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 238, 244, 256-259, 344 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.
Стягнути з Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (місто Дніпро) (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вулиця Гетьманська, 7, ідентифікаційний код 34893684) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, будинок 40, офіс 315, ідентифікаційний код 38039872) 9 200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання ухвалою законної сили.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 08.02.2021 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Е.М. Бондарєв