08.02.2021 м.Дніпро Справа № 904/10560/17
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецова В.О.,
суддів Вечірка І.О., Чередка А.Є.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Світ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2020 (повний текст ухвали складено 13.08.2020, суддя Соловйова А.Є.) у справі
за позовом ОСОБА_1 , м.Київ
до відповідача -1 STOUT AGRO & OIL LP
відповідача - 2 товариства з обмеженою відповідальністю "Ерса Союз", м. Київ
відповідача - 3 приватного малого підприємства "Бізнес - Трейдінг", м. Київ
відповідача - 4 товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Світ", м. Дніпро
про визнання недійсними договорів №№1, 2 від 20.01.2016 про переведення боргу
в межах справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Світ", м. Дніпро
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2020 у даній справі заяву представника ОСОБА_1 - Підлужного В.М. про застосування заходів реагування на зловживання процесуальними правами та накладення штрафу за неподання витребуваних доказів задоволено частково. Застосовано до директора товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктовий Світ» ОСОБА_2 заходи процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення доказів для дослідження судом. Вилучено у директора товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктовий Світ» ОСОБА_2 належним чином засвідчені копії наступних документів: статут ТОВ "Фруктовий Світ" станом на 20.01.2016; рішення зборів засновників (учасників ТОВ "Фруктовий Світ") щодо погодження договорів про переведення боргу №1 та №2 від 20.01.2016, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю "Ерса Союз" (кредитор), STOUT AGRO& OIL LP (первісний боржник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Світ" (новий боржник) або інформацію щодо відсутності такого погодження (за наявності); докази здійснення будь - яких розрахунків за договорами про переведення боргу №1 та №2 від 20.01.2016, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю "Ерса Союз" (кредитор), STOUT AGRO& OIL LP (первісний боржник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Світ" (новий боржник) (за наявності); інформацію стосовно господарської мети для ТОВ "Фруктовий Світ" від укладення договорів про переведення боргу №1 та №2 від 20.01.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю "Ерса Союз" (кредитор), STOUT AGRO& OIL LP (первісний боржник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Світ" (новий боржник) (за наявності); інформацію щодо переліку основних засобів і запасів ТОВ "Фруктовий Світ" за даними бухгалтерського обліку ТОВ "Фруктовий Світ" станом на 01.01.2015 (за наявності). Виконання ухвали суду доручено Південному відділу державної виконавчої служби міста Кам'янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. Зупинено провадження за заявою ОСОБА_1 до відповідача -1 STOUT AGRO & OIL LP, відповідача - 2 товариства з обмеженою відповідальністю "Ерса Союз", відповідача - 3 приватного малого підприємства "Бізнес - Трейдінг" та відповідача - 4 товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий світ" про визнання договорів переведення боргу недійсними до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом.
Не погодившись із згаданою ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Світ" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким справу повернути до господарського суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.01.2021 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі головуючого судді Кузнецова В.О., судді Чус О.В., Вечірка І.О.
Розпорядженням керівника апарату суду від 14.01.2021 №125/21 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, яке обґрунтовано посиланням на те, що справи про банкрутство не відносяться до категорії справи, щодо яких визначено спеціалізацію судді Чус О.В.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2021 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі головуючого судді Кузнецова В.О., судді Чередко А.Є., Вечірка І.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2021 витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи (в оригіналі) № 904/10560/17 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача -1 STOUT AGRO & OIL LP, відповідача - 2 товариства з обмеженою відповідальністю "Ерса Союз", відповідача - 3 приватного малого підприємства "Бізнес - Трейдінг", відповідача - 4 товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Світ" про визнання недійсними договорів №№1, 2 від 20.01.2016 про переведення боргу. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Світ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2020, до надходження матеріалів справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2021 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Світ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2020 залишено без руху; надано товариству з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Світ" строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання доказів сплати судового збору у сумі 2 102,00 грн та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення цього строку, тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
На виконання ухвали апеляційного господарського суду від 21.01.2021 скаржником надано квитанцію про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 102,00 грн та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Світ" про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів враховує таке.
Відповідно до ч.3 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції 13.08.2020, таким чином, строк апеляційного оскарження зазначеного судового акта закінчився 25.08.2020 (з урахуванням 23.08.2020 та 24.08.2020 - вихідні дні).
Скаржником апеляційну скаргу подано 30.12.2020, про що свідчить поштовий штемпель на конверті, тобто із пропуском десятиденного строку, встановленого ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2021 про залишення апеляційної скарги без руху вбачається, що судом визнані неповажними наведені скаржником обставини поважності причин пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги. Судом апеляційної інстанції встановлено, що як на поважну підставу пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги скаржник посилається на те, що про існування оскаржуваної ухвали йому стало відомо 24.12.2020 з Єдиного державного реєстру судових рішень. Проте, з матеріалів справи вбачається, що копію ухвали суду від 13.08.2020 товариством з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Світ" отримано 27.08.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 118 т.3).
Як на іншу поважну підставу пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги скаржник посилається на те, що товариство не отримувало копію ухвали суду від 13.08.2020 засобами поштового зв'язку, а рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.118 т.3) підтверджує вручення товариству з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Світ" зовсім іншого процесуального рішення, винесеного судами в межах справи №904/10560/17, а сам підпис на повідомленні проставлений неслужбовими особами товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий світ". Оскаржуване рішення скаржником (в паперовому чи електронному вигляді, крім вільного доступу до реєстру судових рішень) не отримано по теперішній час.
З наведеного вбачається, що скаржник не заперечує факт отримання поштового відправлення 27.08.2020. Водночас скаржник вказує, що рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.118 т.3) підтверджує вручення товариству з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Світ" зовсім іншого процесуального процесуального рішення, винесеного судами в межах справи №904/10560/17.
Колегія суддів відхиляє вказані доводи скаржника, оскільки заявником не вказано який саме інший процесуальний документ, винесений судом в межах справи №904/10560/17, було отримано ним 27.08.2020, .
Посилання скаржника про те, що підпис на повідомленні проставлений неслужбовими особами товариства, є безпідставними, оскільки заявником не спростовано та не поставлено під сумнів презумпцію добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов'язків.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.
Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.
Стаття 6 Конвенції встановлює процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Відповідно до усталеної практики Суду право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 № 23436/03).
У пункті 41 Рішення від 03.04.2008 "Пономарьов проти України" Суд вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 вказаної Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (Рішення у справі "Рябих проти Росії").
Колегія суддів враховує, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Згідно з частиною третьою статті 13 Господарський процесуальний кодекс України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Апеляційний господарський суд враховує, що одним із принципів господарського судочинства, визначених у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, є змагальність сторін, зміст якого відображений у статті 13 цього Кодексу. Згідно з приписами частин 2, 3, 4 зазначеної норми учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У клопотанні про поновлення строку скаржником не наведено достатнього обґрунтування та належних доказів поважності причин пропуску, та не зазначено об'єктивних обставин непереборної сили, що стали причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з чим, колегія суддів визнає зазначені в клопотанні підстави пропуску строку на подання апеляційної скарги неповажними та відмовляє у задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.
При цьому, у даному випадку, своєчасне подання апеляційної скарги залежала тільки від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Щодо заяви кредитора ОСОБА_1 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Світ" заходів реагування на зловживання процесуальними правами.
Зазначена заява обґрунтована посиланням на те, що скаржник, подаючи апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду зловживає своїми процесуальними правами. Скаржником пропущено процесуальний строк на подання апеляційної скарги. Оскаржувана ухвала по суті виконана, що підтверджується постановою державного виконавця від 24.12.2020 про закінчення виконавчого провадження. Оскарження ухвали про вжиття заходів процесуального примусу не передбачено ст.255 Господарського процесуального кодексу України, а оскарження ухвали в частині зупинення провадження у справі є безпідставним, оскільки виконавче провадження у справі завершено, отже наявні підстави для поновлення провадження у справі. Скаржником до апеляційної скарги не додано докази сплати судового збору.
Згідно з частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 2 цієї статті Кодексу наведено перелік дій, які суд може визнати зловживанням процесуальними правами, що суперечить завданню господарського судочинства, проте не встановлює виключного переліку дій, які можуть розцінюватися судом як зловживання правом.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
За приписами частин 3, 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Частиною 1 статті 131 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Частиною 1 статті 132 Господарського процесуального України передбачено, що заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Приймаючи до уваги, що ухвала господарського суду про зупинення провадження у справі підлягає оскарженню в апеляційному порядку, у тому числі особою, яка не була залучена до участі у справі; апеляційна скарга на ухвалу господарського суду від 13.08.2020 подана скаржником вперше; суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, а тому колегія суддів не вбачає у діях товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Світ" зловживання процесуальними правами та приходить до висновку про відсутність підстав застосування до нього заходів процесуального примусу.
Керуючись ст.ст. 174,234,235,258,261 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Світ Україна" у поновленні строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2020 у справі №904/10560/17.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Світ Україна" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2020 у справі №904/10560/17.
Апеляційну скаргу з доданими до скарги матеріалами повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя В.О. Кузнецов
Суддя І.О. Вечірко
Суддя А.Є.Чередко