вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" лютого 2021 р. Справа№ 910/11472/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Руденко М.А.
Поляк О.І.
при секретарі судового засідання Бовсуновській Ю.В.
за участю представників:
від позивача - Луценко С.О., адвокат, ордер серії АЕ №1046500 від 04.12.2020;
від відповідача - Просалова О.Є., адвокат, довіреність №14/07-2 від 14.07.2020;
від третьої особи - представник не прибув,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Ладас" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 у справі №910/11472/20 (суддя Привалов А.І., повний текст складено - 19.11.2020) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Ладас" до товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-лізинг Україна", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича про визнання недійсним виконавчого напису нотаріусу та витребування автомобіля з незаконного володіння.
ВСТАНОВИВ наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Ладас" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-лізинг Україна" про визнання недійсним виконавчого напису нотаріуса та витребування автомобіля з незаконного володіння.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 125 від 02.12.2015, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.В. про повернення об'єкту фінансового лізингу суперечить ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", оскільки позивач не отримував від відповідача повідомлення про відмову від договору, що є підставою для визнання вказаного виконавчого напису недійсним та витребування предмету лізингу, який було вилучено на користь ТОВ "Альфа-лізинг Україна".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 у справі №910/11472/20 в задоволенні позову відмовлено повністю, враховуючи встановлення судом обставин правомірності відмови відповідача від договору лізингу, а також вчинення такої відмови належним чином.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 у даній справі та прийняти нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги ТОВ Фірма "Ладас".
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на чинність договору лізингу, з огляду на неотримання ним від відповідача повідомлення про його розірвання.
Представник апелянта - позивача у справі в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у справі в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги.
Третя особа правом на участь представника у даному судовому засіданні не скористалася, хоча про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином; про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутньою у даному судовому засіданні від третьої особи до суду не надійшло.
Слід також зазначити, що явка представників сторін та третьої особи не визнавалася обов'язковою, певних пояснень суд не витребував.
Враховуючи належне повідомлення третьої особи, а також з урахуванням того, що неявка її представника у судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "Ленд-Ліз" (правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-лізинг Україна") (надалі - лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Ладас" (надалі - лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 036-ЛВ-МСБ-Ф-094 від 07.07.2017 (надалі - договір).
Пунктом 2.1 договору визначено, лізингодавець на підставі замовлення на ТЗ зобов'язується купити та передати лізингоодержувачу в строкове платне користування ТЗ на умовах фінансового лізингу (надалі - лізинг), а лізингоодержувач зобов'язується вчасно та у повному обсязі відповідно до графіку платежів сплачувати на користь лізингодавця лізингові та інші платежі, а також виконувати інші зобов'язання, визначені цим договором.
Відповідно до п. 2.2 договору, ТЗ передається лізингодавцем лізингоодержувачу по акту прийому-передачі ТЗ. Лізингоодержувач користується ТЗ протягом всього строку лізингу.
Пунктом 4.1 договору встановлено, що за переданий у лізинг ТЗ з дати надання до завершення строку лізингу лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати лізингодавцю лізингові платежі.
Відповідно до п. 4.2 договору, розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюється в графіку платежів.
На виконання умов договору, 11.01.2019 між сторонами було підписано замовлення №036-ЛВ-МСБ-Ф-094/2 на отримання ТЗ: вантажний автомобіль Ford Transit та пристрій спостереження за рухомими об'єктами ВІ-820 TREK загальною вартістю 487 002 грн.
Відповідач виконав умови договору, за актом прийому - передачі об'єкту лізингу №036-ЛВ-МСБ-Ф-094/2 від 11.01.2019 передав лізингоодержувачу об'єкт лізингу.
Позивач, в свою чергу, в порушення своїх зобов'язань за договором, здійснював оплату лізингових платежів з порушенням строку, встановленого у графіку.
Так, станом на 27.01.2020 (дата направлення відповідачем позивачу повідомлення про розірвання договору) сума боргу складала 27 006,02 грн. (частково несплачений лізинговий платіж №11 з терміном платежу 11.12.2019 та повністю несплачений лізинговий платіж №12 з терміном платежу 11.01.2020).
Відповідач 14.02.2020 звернувся до приватного нотаріуса, який вчинив виконавчий напис № 125 про повернення об'єкту фінансового лізингу за графіком платежів № 036-ЛВ-МСБ-Ф-094/2.
При цьому, із заявою від 14.02.2020 про вчинення виконавчого напису про повернення об'єкта лізингу на виконання вимог ст.ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", пункту 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України лізингодавець подав нотаріусу наступні документи на підтвердження підстав вчинення виконавчого напису: оригінал Договору фінансового лізингу №036-ЛВ-МСБ-Ф-094 від 07.07.2017 року з додатками; оригінал Акту приймання-передачі Об'єкту лізингу №036-ЛВ-МСБ-Ф-0942 від 11.01.2019 року; копію Угоди про заміну сторони від 30.09.2019 року; засвідчений рахунок № 036-02-094-Л12 від 26.12.2019 з відміткою про несплату лізингового платежу в розмірі 16 468,44 грн. після вручення письмового повідомлення, направленого лізингоодержувачу; копію Повідомлення вих. №390/20/1 від 23.01.2020 року про відмову від Договору фінансового лізингу № 036-ЛВ-МСБ-Ф-094 від 07.07.2017 року; копію опису вкладення в цінний лист № 0420518318062.
Позивач, посилаючись на обставини неотримання від відповідача повідомлення про розірвання договору лізингу, вказує на відсутність підстав для вчинення нотаріусом виконавчого напису та відповідно повернення відповідачу об'єкту лізингу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог у даній справі, з огляду на наступне.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.
За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до частини другої статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
Як вже було вказано, станом на 27.01.2020 (дата направлення відповідачем позивачу повідомлення про розірвання договору) сума боргу складала 27 006,02 грн. (частково несплачений лізинговий платіж №11 з терміном платежу 11.12.2019 та повністю несплачений лізинговий платіж №12 з терміном платежу 11.01.2020).
Враховуючи прострочення виконання позивачем-лізингоодержувачем своїх грошових зобов'язань по сплаті лізингових платежів за Договором понад 30 днів 27.01.2020 відповідач-лізингодавець надіслав на адресу позивача-лізингоодержувача Повідомлення вих. № 390/20/1 від 23.01.2020 про відмову від Договору.
Вказаним повідомленням Лізингодавець просив Лізингоодержувача повернути передане в користування за договором майно, доставивши його за адресою: 04210, Україна, місто Київ, проспект Героїв Сталінграду, 25Б, в узгоджений з відповідачем час.
Зазначене повідомлення про відмову від Договору було надіслане Лізингодавцем 27.01.2020 цінним листом з описом вкладення № 0420518318062 на адресу-місцезнаходження лізингоодержувача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно з інформацією з офіційного веб-сайту УДППЗ "Укрпошта" поштове відправлення №0420518318062 було вручене адресату-лізингоодержувачу 30.01.2019.
Позивач, посилаючись на обставини неотримання зазначеного повідомлення, надає відповідь Дніпропетровської дирекції АТ "Укрпошта" на його адвокатський запит, згідно якої органом поштового зв'язку було повідомлено наступне.
Згідно інформації розташованій в пошуковій системі поштове відправлення Укрпошта стандарт з описом № 042051838062, на адресу підприємства 49051 м. Дніпро вул. Винокурова, 5 оф.401 ТОВ "Ладас", надійшов 30.01.2020 до відділення поштового зв'язку № 51 м. Дніпро та значиться врученим. Підтвердити факт вручення зазначеного поштового відправлення не є можливим, так як на відділенні поштового зв'язку № 51 Дніпро відсутні підтверджуючі документи, з працівниками, причетними до оброблення та вручення поштової кореспонденції проведена роз'яснювальна бесіда. Співробітники попереджені про відповідальність згідно чинного законодавства за неналежне виконання своїх службових обов'язків.
Оцінюючи всі докази направлення відповідачем позивачу Повідомлення вих. № 390/20/1 від 23.01.2020 про відмову від Договору у сукупності, а саме опис вкладення в цінний лист, фіскальний чек, а також витяг з офіційного веб-сайту УДППЗ "Укрпошта" та відповідь вказаного органу поштового зв'язку, згідно якої вказане відправлення значиться врученим адресату, колегія суддів дійшла висновку про належне виконання відповідачем свого обов'язку щодо повідомлення позивача про розірвання договору.
При цьому, з огляду на наявність вказаних вище доказів, посилання Укрпошти на неможливість надати документи, підтверджуючі вручення зазначеного поштового відправлення, жодним чином не свідчать як про не направлення його відповідачем, так і про неотримання цього повідомлення позивачем.
За наведених обставин, доводи апелянта про недоведеність факту вручення позивачу повідомлення про відмову від договору відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.
Стосовно посилань позивача в суді першої інстанції на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2020 у справі № 904/2998/20, яким, за його доводами, встановлено обставини відсутності вчинення Лізингодавцем відмови від договору лізингу, колегія суддів зазначає, що по перше станом на дату прийняття оскаржуваного наразі судового рішення у даній справі, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2020 у справі №904/2998/20 не набрало законної сили, про що було вірно вказано місцевим господарським судом.
Окрім наведеного, колегія суддів зазначає наступне.
Як роз'яснено п 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Крім цього, згідно ч. 7 статті 75 Господарського процесуального кодексу України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
Колегія суддів вважає, що у даному випадку у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2020 у справі № 904/2998/20 судом була надана саме оцінка наявним у матеріалах справи доказам та обставинам щодо направлення лізингодавцем лізингоодержувачу повідомлення про відмову від Договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.09.2020 у справі №907/29/19 звернула увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов'язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв'язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо.
Враховуючи наведене, зазначення у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2020 у справі № 904/2998/20 про недоведеність вручення товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Ладас" повідомлення про відмову від договору чи наявності у нього можливості отримати таке поштове відправлення, є правовою оцінкою, наданою судом обставинам надсилання лізингодавцем лізингоодержувачу повідомлення про відмову від Договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.
Згідно п.п.11.8.2 п.11.8 Договору його повністю або відповідний Графік платежів може бути достроково розірвано (припинено його дію) з ініціативи Лізингодавця, якщо Лізингоодержувач не виконує будьякого або декількох зі своїх зобов'язань, передбачених п. п. 6.1., 6.2., 6.3., 6.7., 6.8., 6.13., 6. 18., 6.19., 6.20., 6.21., 11.1. цього Договору або Графіком платежів. В такому випадку Лізингодавець письмово повідомляє Лізингоодержувача про розірвання (припинення дії) цього Договору або відповідного Графіку платежів, які вважаються розірваними (дія яких вважається припиненою) на 3 (третій) день з дати направлення письмового повідомлення.
Враховуючи те, що 27.01.2020 відповідач надіслав на адресу позивача Повідомлення вих. № 390/20/1 від 23.01.2020 про відмову від Договору, яке було отримано останнім 30.01.2019, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про розірвання з 31.01.2020 року Договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
У зв'язку з розірванням договору Лізингоодержувач зобов'язаний був повернути передане йому в лізинг майно.
Вказаний обов'язок Лізингоодержувач добровільно не виконав, у зв'язку з чим Лізингодавець звернувся до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, яким, в свою чергу, правомірно вчинено на Договорі виконавчий напис про повернення предмета лізингу від Лізингоодержувача.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Ладас" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 у справі №910/11472/20 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено: 08.02.2021 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Руденко
О.І. Поляк