Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/761/21
Провадження № 1-кс/711/254/21
03.02.2021 м. Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань - ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого заступником начальника відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , що винесене у кримінальному провадженні № 12014250270001078, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, п.п.1, 3, 12 ч.2 ст.115, ч. 3 ст.187 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підзрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 146, п.п.1,3,12 ч.2 ст.115 КК України, -
Старший слідчий СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, за погодженням заступника начальника відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , що винесене у кримінальному провадженні № 12014250270001078, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.09.2014, в якому просить застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, п.п.1,3,12 ч.2 ст.115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 26.09.2014 близько 14 години 20 хвилин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за попередньою змовою групою осіб, спільно та разом із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на автомобілі «VOLKSWAGEN Transporter T4» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_10 , який не був обізнаний про злочинні наміри вказаних осіб, приїхали на територію станції технічного обслуговування автомобілів по АДРЕСА_1 , де з застосуванням вогнепальної зброї та фізичного насильства викрали ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 і ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , здолавши їх опір, одягли їм на руки кайдани в задньому положенні, чим незаконно позбавили їх волі.
Потім перетягли затриманих осіб до салону вищезгаданого автомобіля «VOLKSWAGEN Transporter T4» та вивезли їх до лісового масиву між селом Дубіївка та селищем міського типу Ірдинь Черкаського району Черкаської області, де витягли затриманих з салону автомобіля і відвели їх вглиб вказаного лісового масиву, де нанесли останнім чисельних ножових поранень, внаслідок отримання яких вони померли на місці.
Після чого, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_5 , з метою уникнення викриття своєї злочинної діяльності працівниками правоохоронних органів та подальшого притягнення до кримінальної відповідальності, а також з метою знищення слідів вчиненого злочину закопали трупи ОСОБА_11 і ОСОБА_12 у вищезазначеному лісовому масиві, а транспортний засіб «PEUGEOT 406 COUPE 2.0» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керували загиблі відігнали у м. Сміла Черкаської області, де з метою конспірації своїх дій і залишили.
У клопотанні також зазначено, що 09.12.2014 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, п.п.1,3,12 ч.2 ст. 115 КК України.
16.12.2014 ОСОБА_5 , оголошено в розшук.
Разом з тим, відповідно до листа з Державної прикордонної служби № 10287/24/18-2018, 1026/24/18-2018 від 11.10.2018 встановлено, що 17.10.2014 підозрюваний ОСОБА_5 у пункті пропуску КПВВ Чонгар (салькове) перетнув кордон України з тимчасово окупованою територією України і назад не повертався, що може свідчити в тому числі і про можливий виїзд останнього з тимчасово окупованої території України на територію іноземних держав, з метою переховування від слідства та суду.
У зв'язку з цим, постановою органу досудового розслідування від 08.05.2020 ОСОБА_5 оголошено в міжнародний розшук.
Як зазначено у клопотанні, вина ОСОБА_16 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
• даними протоколу огляду місця події від 29.09.2014;
• даними протоколу допиту свідка ОСОБА_17 ;
• даними протоколу допиту свідка ОСОБА_18 ;
Таким чином, на даний час ОСОБА_16 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти років до довічного позбавлення волі.
Ініціатор клопотання зазначає, що на даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний переховується від слідства та суду, крім того, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілих та свідків з метою змінити їх показання в подальших судових розглядах, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Також, слід врахувати те, що достеменно знаючи про проведення досудового розслідування відносно нього, виїхав на тимчасово окуповану територію України, в тому числі і можливо за межі України, а також наявні обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у вчиненні кримінальних правопорушень, що підтверджує існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Як вбачається з викладеного вище, більш м'який запобіжний захід не може запобігти переховуванню ОСОБА_5 від слідства та суду.
Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Крім того, як Європейською конвенцією про видачу правопорушників 1957 року так і Конвенцією про правову допомогу у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року, які є основними міжнародними угодами України з іншими державами з питань екстрадиції, передбачено, що Договірні Сторони зобов'язуються видавати одна одній, з урахуванням положень та умов, викладених у цих Конвенціях, всіх осіб, які переслідуються компетентними органами запитуючої Сторони за вчинення правопорушення або які розшукуються зазначеними органами з метою виконання вироку або постанови про утримання під вартою.
Відповідно до ст. 12 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року, запит запитуючої Сторони супроводжується оригіналом або завіреною копією обвинувального вироку та постанови суду або постанови суду про негайне затримання чи ордера на арешт або іншого розпорядження, яке має таку ж силу і видане відповідно до процедури, передбаченої законодавством запитуючої сторони.
Згідно зі ст. 25 вказаної вище Конвенції для цілей цієї Конвенції термін постанова про утримання під вартою означає будь-яке розпорядження, яке передбачає позбавлення волі і яке було проголошене кримінальним судом на додаток до вироку про ув'язнення або замість нього.
Аналогічні вимоги викладені і в Конвенції про правову допомогу у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року.
З урахуванням того, що підозрюваний може знаходиться за межами України, то у випадку встановлення його місцезнаходження чи затримання на території іноземної держави, до нього будуть застосовуватись правові процедури передбачені міжнародно-правовими договорами України, які ратифіковані Верховною Радою України, в тому числі вказаними вище Конвенціями, а також Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, відповідно до ст. 5. ч. 1, п. f) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.
Частиною 1 статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» передбачено, що у випадку, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності у встановленому порядку, встановлено інші правила, ніж передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Також, необхідність в обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виникає з того, що останній перетнув кордон України з тимчасово окупованою територією України і назад не повертався, що може свідчити в тому числі і про можливий виїзд останнього з тимчасово окупованої території України на територію іноземних держав, і в разі його затримання чи встановлення місцезнаходження на території іноземної держави буде застосована процедура екстрадиції.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК України, до клопотання про видачу особи, серед іншого, додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності.
Особа, яка затримана компетентними органами іноземної держави до моменту передачі запитуючій стороні перебуває під вартою та до вказаної особи не може бути застосоване право внесення застави відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, оскільки це право підозрюваний може реалізувати лише на території України, у разі застосуванням судом до останнього міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (з можливістю внесення застави).
У разі визначення застави підозрюваному, зазначене не відповідатиме вимогам міжнародно-правових норм, спрямованих на прийняття рішення про видачу (екстрадицію) правопорушника, що в цілому унеможливлює його виконання іноземною державою.
Крім того, зазначення строку дії такої ухвали, винесеної відповідно до вимог ч. 6 ст. 193 КПК України, є необґрунтованим, оскільки зазначення строку дії ухвали передбачена для ухвал, якими застосовано запобіжний захід, а ухвала про обрання запобіжного заходу діє з моменту затримання особи та доставки її в суд для розгляду питання про застосування запобіжного заходу у передбачені законом терміни.
Тобто, виходячи з аналізу як міжнародно-правових норм законодавства так і кримінального процесуального Кодексу України щодо застосування правових норм, передбачених у процесі екстрадиції особи необхідний відповідний документ про тримання особи під вартою, без визначення будь-яких інших альтернатив чи зобов'язань.
Таким чином, законодавцем чітко передбачено порядок обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо осіб оголошених у міжнародний розшук.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив умисний особливо тяжкий злочин із корисливих спонукань, слідчий просить не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.
Беручи до уваги викладене та те, що існує надто великий ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі може продовжувати переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення від покарання за вчинення особливо тяжких злочинів, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчиняти нові кримінальні правопорушення, більш м'які запобіжні заходи, а ніж тримання під вартою, не можуть запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому слідчий органу досудового розслідування просить обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 зазначив, що Слідчим управлінням ГУНП України в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014250270001078, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 29.09.2014, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, п.п.1, 3, 12 ч.2 ст.115, ч. 3 ст.187 КК України. Додатково пояснив, що 09.12.2014 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, п.п. 1, 3, 12 ч.2 ст.115 КК України. 16.12.2014 ОСОБА_5 оголошено в розшук. Крім того, при розгляді даного клопотання просив врахувати положення ч. 6 ст. 193 КПК України та розглянути його за відсутності підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки він оголошений у міжнародний розшук. Таким чином, просив задовольнити клопотання у повному обсязі на підставі обгрунтування, що наведене у ньому та з урахуванням доказів, які додані до клопотання.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала доводи слідчого та просила задовольнити у повному обсязі. Додатково зазначила, що на даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний переховується від слідства та суду, крім того, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілих та свідків з метою змінити їх показання у подальших судових розглядах, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у розгляді клопотання, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12014250270001078 від 29.09.2014, у рамках якого було подане клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав:
клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою і підставою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором наведені, у відповідності до ст.ст. 177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу, а також, враховані обставини, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу.
Так, встановлено, що 09.12.2014 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, п.п.1,3,12 ч.2 ст. 115 КК України.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, п.п. 1, 3, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, покарання за яке передбачає можливість позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
При цьому, надаючи оцінку обґрунтованості підозри, варто звернути увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997 у справі «Ердагоз проти Туреччини», № 21890/93, §51; рішення від 30.08.1990 у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія A № 182, § 32).
Аналіз змісту наданих слідчому судді доказів, з огляду на їх вагомість та взаємозв'язок, свідчить, що обставини, з якими пов'язана подія кримінального правопорушення у своїй сукупності свідчать про об'єктивність обґрунтованості підозри саме на даній стадії досудового розслідування.
В обґрунтування клопотання слідчий та прокурор посилалися на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які з огляду на встановлені у судовому засіданні обставини, є доведеними та обґрунтованими.
Цілком обґрунтованими є доводи прокурора та слідчого щодо наявності ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_16 , знаючи про проведення досудового розслідування відносно нього, 17.10.2014 у пункті пропуску КПВВ Чонгар (салькове) перетнув кордон України з тимчасово окупованою територією України і назад не повертався, що підтверджується відомостями, які надані Державною прикордонною службою №10287/24/18-2018, 1026/24/18-2018 від 11.10.2018. Зазначене може свідчити у тому числі і про можливий виїзд останнього з тимчасово окупованої території України на територію іноземних держав, з метою переховування від слідства та суду.
Крім того, ОСОБА_16 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти років до довічного позбавлення волі, а тому є достатньо підстав спрогнозувати можливу негативну поведінку підозрюваного, що обумовлює необхідність його ізоляції.
До того ж, обґрунтованими є доводи прокурора щодо наявності ризику незаконного впливу ОСОБА_16 на потерпілих і свідків, з метою схилення їх до дачі завідомо неправдивих показань або змінити їх показання у подальших судових розглядах, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Таким чином, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_16 умисного особливо тяжкого злочину із корисливих спонукань, за який, відповідно до ч. 2 ст. 115 КК України, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти років до довічного позбавлення волі та наявність зазначених вище ризиків надають підстави для обрання йому запобіжного заходу.
Варто зауважити, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Черкаси, громадянин України, українець, не працюючий, його останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , на теперішній час підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину. 16.12.2014 ОСОБА_5 оголошено в розшук, а постановою органу досудового розслідування від 08.05.2020 його оголошено у міжнародний розшук.
До того ж, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваного та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу.
Частиною 6 статті 193 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин, у судовому засіданні прокурором доведено, що підозрюваний ОСОБА_5 оголошений у міжнародний розшук, а тому слідчий суддя вважає, що задля забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та запобігання, встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є неможливим застосування до нього таких запобіжних заходів як особисте зобов'язання, порука чи домашній арешт.
Так, враховуючи особливості події кримінального правопорушення (місце, спосіб, засоби вчинення, участь у його вчиненні, тощо), вбачається, що особисте зобов'язання не забезпечить достатніх гарантій належної його процесуальної поведінки, оскільки його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування.
Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.
Домашній арешт не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення ризику спілкування підозрюваного з потерпілими та свідками, що має особливо важливе значення у даному випадку на цій стадії досудового розслідування. До того ж, обставини події свідчать про наявність з його боку недостатньої відповідальності до загрози настання певних наслідків, що обумовлює необхідність тимчасової ізоляції підозрюваного від інших членів суспільства.
За таких обставин, беручи до уваги, що відсутні дані, що підозрюваний не може утримуватися в арештному домі, особливості його життєдіяльності, вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування, обставини кримінального правопорушення (спосіб, місце, час вчинення, тяжкість наслідків, тощо), ступінь суспільної небезпечності, які несуть у собі злочинні діяння проти життя та здоров'я особи, слідчий суддя вважає, що єдиним запобіжним заходом, спроможним досягнути мети його застосування у кримінальному провадженні № 12014250270001078 від 29.09.2014, є тримання під вартою.
Між тим, слід звернути увагу, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом, тобто постановлення обвинувального вироку (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
У даному випадку, неможливість застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою обумовлюється об'єктивними причинами неможливості усунення негативного впливу ризиків неналежної поведінки підозрюваного.
Крім того, оскільки інкримінований ОСОБА_5 злочин спричинив загибель людини, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, українця, не працюючого, останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання ОСОБА_5 , 1994р. народження і не пізніш, як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, слідчий суддя, суд за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Виконання ухвали доручити працівникам Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області та сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУ Національної поліції в Черкаській області.
Копію ухвали вручити підозрюваному, його захиснику, слідчому, прокурору.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1