Справа № 686/19168/20
Провадження № 2/686/610/21
01 лютого 2021 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Козак О.В.,
при секретарі - Слободянюк А.Ю.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення позики за розпискою,
встановив:
В серпні 2020 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення позики за розпискою, в обґрунтування якого вказав, що 01.09.2018 року між ним та відповідачем був укладений договір позики, що підтверджується власноруч написаною відповідачем розпискою від 01.09.2018 року, за умовами якого він передав у власність відповідачу грошові кошти в сумі 150 000 грн. на придбання транспортного засобу марки Мercedes-Benz НОМЕР_1 . Його численні телефонні дзвінки до відповідача з проханням повернення боргу залишені відповідачем без задоволення, станом на день подачі даної позовної заяви позичені кошти відповідач не повернула. На адресу відповідача ним була надіслана письмова вимога про повернення боргу, яка залишена відповідачем також без відповіді та задоволення.
Згідно відповіді на його запит РСЦ ГСЦ МВС в Хмельницькій області №31/22-С-10ц від 22.07.2020 року, відповідачу на праві приватної власності належить автомобіль марки Мercedes-Benz WDD18190311J999718, 2011 року випуску, який зареєстрований за відповідачем 12.09.2018 року, що підтверджує дійсність факту передачі ним грошових коштів на його придбання. Тому позивач просить стягнути з відповідача на його користь 150 000 грн. за розпискою від 01.09.2018 року, а також судовий збір.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просить задоволити з підстав, викладених в позові.
Відповідач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали, відповідач суду пояснила, що дійсно позичала кошти у позивача і не повернула.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та її представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.09.2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, згідно якого остання отримала від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 150 000 грн. на придбання транспортного засобу марки Мercedes-Benz НОМЕР_1 .
Факт отримання грошових коштів ОСОБА_2 підтверджується письмовою розпискою від 01.09.2018 року.
31.07.2020 року позивач направив відповідачу вимогу про повернення позики, що підтверджується описом вкладення до ц/л 2901303775204.
На теперішній час та після звернення до суду з позовом про стягнення коштів, ОСОБА_2 не повернула позивачу кошти.
Стаття 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Розписка, підписана відповідачем, є саме таким документом.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Як передбачено ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором позики від 01.09.2018 року в сумі 150 000грн..
Судовий збір відповідно до ст.141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача в розмірі 1920,40 грн..
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 612, 1046-1049 ЦК України, ст.ст.2,12,13,76,81,141,258,259,263-265 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , жительки: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_3 , жителя: АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором позики від 01.09.2018 року в сумі 150000грн. та судовий збір в сумі 1920,40 грн., а всього 151920,40грн.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Дата кладання повного тесту рішення суду - 05.02.2021 року.
Суддя: