Справа
№ 489/5380/19
Провадження
№3/489/1/21
04 лютого 2021 р. м. Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Губницький Д. Г., при секретарях судових засідань Кваші С. О., Лейфурі Д. О., Андрієнко П. А., Бугаєвському В. А., за участі прокурора Омелян А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали адміністративної справи, які надійшли з Миколаївського управління департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -
02.10.2019 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Згідно вказаного протоколу, ОСОБА_1 , будучи інспектором роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Миколаївській області лейтенантом поліції, займав посаду, на якого розповсюджується дія пп. "д" п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції". Наказом Департаменту патрульної поліції НП України № 41 о/с від 24.01.2018 р. інспектора роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Миколаївській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 , згідно п.7 ч.1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію України», було звільнено зі служби за власним бажанням з 31.01.2018 р. Останній ознайомлений з Наказом про його звільнення та зобов'язаний був подати декларацію перед звільненням того ж дня. Однак, як свідчать докази, встановлено, що ОСОБА_1 подав декларацію перед звільненням тільки 10.02.2019 року, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, повістки, які направлялись судом на його адресу, повертаються з відміткою пошти «Адресат відсутній за вказаною адресою». Постанови суду від 03.12.2019 року про привід ОСОБА_1 в судові засідання 23.12.2019, 04.02.2020, 12.05.2020, 24.06.2020, 14.08.2020, 16.09.2020,, 16.11.2020 та 04.02.2021 р.р., виконані не були. Особито ОСОБА_1 22.12.2020 подана заява про розгляд спарви без його участі.
Відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу (рішення ЄСПЛ Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
В даному випадку, суд не вбачає порушень прав ОСОБА_1 через відмову вбрати участь в розгляді справи.
Прокурор Омелян А. В. протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтримала та просила визнати останнього виним у зазначеному правопорушенні та закрити справу у зв'язку із закінченням строків притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Також наполягала на своїх письмових поясненнях.
Вислухавши думку прокурора, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відтак, вказані в протоколі обставини підтверджуються листом Національного агентства з питань запобігання корупції, повідомленням Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, витягом послідовності дій користувача ОСОБА_1 , наказом від 24.01.2018 р. про звільнення ОСОБА_1 з 31.01.2018 р., розпискою ОСОБА_1 від 31.01.2018 про те, що йому доведено вимоги пункту 2 ст. 4 ЗУ «Про запобігання корупції».
При цьому, із змісту письмових матеріалів справи вбачається, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП було виявлено безпосередньо уповноваженими особами Національного агентства з питань запобігання Рішенням Конституційного Суду України №13-р/2020 від 27.10.2020р. у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України стосовно відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), статтю 65 Закону України «Про запобігання корупції», яка визнана неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
За змістом статті 152 Конституції України та статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність.
Отже, враховуючи наведене рішення Конституційного Суду України, суд доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , саме з підстав скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність, згідно із п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі.
Керуючись, ч. 1 ст. 172-6, п. 1 ст. 247 КУпАП, суд,
Провадження в справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Миколаєва.
СУДДЯ Д. Г. Губницький