465/2488/20
1-кп/465/725/21
Іменем України
04.02.2021 року Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої- судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальне провадження № 12020140080000246 від 07.02.2020 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Перемишляни Львівської області, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, раніше судженого, востаннє: 13.04.2020 року вироком Золочівського районного суду Львівської області ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 -ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України на три роки три місяців позбавлення волі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України -
06.02.2020 року близько 14:00 години, ОСОБА_4 , перебуваючи у палаті 21-го відділення КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня», за адресою: м.Львів, вул.Кульпарківська, 95, де перебував на стаціонарному лікуванні, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що його дії не були помічені іншими особами, з лівої нагрудної кишені куртки потерпілого ОСОБА_6 , яку останній положив на ліжко у палаті, викрав мобільний телефон марки «HUAWEI Y6 Prime 2018», ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартістю 2969 гривень, із сім-картою оператора Vodafone, яка матеріальної цінності для потерпілого не становить, який знаходився у чохлі золотистого кольору марки «Prima Galant» у формі «книжечка», вартістю 65 гривень.
В подальшому, ОСОБА_4 на наступний день, а саме 07.02.2020 року був виписаний із лікарні, та утримуючи при собі викрадене майно відправився за місцем свого проживання, де розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 3034 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся, пояснення дав аналогічні до фабули обвинувачення. Свої дії пояснив необдуманістю щодо настання негативних наслідків. Просить суворо не карати.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, подав заяву про заслухання даної справи без його участі та в такій зазначив, що при призначенні міри покарання покладається на розсуд суду.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється.
Згідно ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Згідно п.4 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України в судовому засіданні не досліджувалися інші зібрані по справі докази, оскільки за згодою учасників процесу, дослідження останніх визнано недоцільним, так як фактичні обставини справи ніким не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільної позиції учасників судового провадження, яким роз'яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінюючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.185 КК України доведена повністю, його дії вірно кваліфіковані органами досудового слідства, так як він скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (злочину), особу обвинуваченого, дані про особу обвинуваченого: раніше притягався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно та за висновком судово-психіатричного експерта №181 від 24.04.2020 року на даний час психічною хворобою не страждає, виявляє ознаки розумової відсталості в ступні помірно вираженої дебільності з емоційно-вольовою нестійкістю, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними та те, що під час досудового та судового слідства активно сприяв розкриттю злочину, думку та потерпілого, який при призначенні міри покарання покладається на розсуд суду. Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає повне визнання своєї провини і щире каяття, сприяння слідству та суду у розкритті злочину та встановлення істини по справі та у відповідності до ст.67 КК України, обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах санкції статті за якою кваліфіковано злочин у вигляді позбавлення волі та остаточно визначити покарання ОСОБА_4 на підставі ч.4 ст. 70 КК України, з врахуванням вироку Золочівського районного суду Львівської області від 13.04.2020 року, шляхом часткового складання призначених покарань, у виді позбавлення волі на строк 3(три) роки 6(шість) місяців. Однак суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без відбування покарання та рахує за доцільне застосувати до обвинуваченого ст.75 КК України, з покладенням на нього обов'язків на підставі ст.76 КК України, оскільки таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Скасувати дію ухвали про арешт на майно.
Питання речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 370, 373, 374,376 КПК України -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання 1(один) рік позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України, остаточно визначити покарання ОСОБА_4 , з врахуванням вироку Золочівського районного суду Львівської області від 13.04.2020 року, шляхом часткового складання призначених покарань, у виді позбавлення волі на строк 3(три) роки 6(шість) місяців.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Скасувати дію ухвали слідчого судді Франківського районного суду м.Львова про арешт мана від 02.04.2020 року у справі №465/1958/20, провадження 1-кс/465/617/20.
Речові докази по справі, а саме: мобільний телефон «HUAWEI Y6 Prime 2018» ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 у корпусі золотистого кольору та чохол марки «Prima Galant» золотистого кольору у формі «книжечка», які знаходиться в камері зберігання речових доказів Франківського відділ поліції ГУ Національної поліції у Львівській області згідно квитанції №0001120210 - повернути потерпілому ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченому, який перебуває під вартою, з моменту отримання його копії.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та направити потерпілому.
Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
Суддя ОСОБА_1