465/6421/19
1-кп/465/1058/21
Вирок
Іменем України
05.02.2021 м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальне провадження № 42019140410000167 від 03.11.2019 р. про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новошепеличі, Чорнобильського району, Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою спеціальною освітою, неодруженого, українця, громадянина України, не судимого, солдата, військовослужбовця військової частини - польова пошта НОМЕР_1 (теперішня військова частина НОМЕР_2 )
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України -
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.09.2015 року № 192 солдата ОСОБА_4 було зараховано до списків особового складу військової частини, постановлено на всі види забезпечення та призначено на посаду навідника 2 аеромобільно - десантного відділення 2 аеромобільно - десантного взводу 4 аеромобільно - десантної роти 2 аеромобільно - десантного батальйону сказаної військової частини.
В подальшому, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем призваним за мобілізацією у військову частини - польова пошта НОМЕР_1 (теперішня військова частина НОМЕР_2 ), у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49, 127, 129 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби та провести час на власний розсуд, не одержавши дозволу відповідного командира, без поважних причин, в умовах особливого періоду, 20.10.2016 самовільно залишив, військову частину - польова пошта НОМЕР_1 (теперішня військова частина НОМЕР_2 ), яка дислокується за адресою ( АДРЕСА_3 ) та ухилявся від несення обов'язків військової служби до 03.11.2019 р. В період з 20.10.2016 р. по 03.11.2019 р. обвинувачений ОСОБА_4 проводив час на власний розсуд, обов'язки військової служби не виконував, свою належність до Збройних Сил України а також той факт, що він незаконно перебуває за межами місця служби приховував, чим вчинив самовільне залишення військової частини, в умовах особливого періоду, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся. Просив суворо не карати.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється.
Оцінюючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.407 КК України доведена повністю.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, котрий на обліку в психіатра та лікаря - нарколога не числиться, за місцем проживання характеризується позитивно. Обставинами, які пом'якшують покарання суд визнає щире каяття обвинуваченого. Обставин, що обтяжують покарання судом не виявлено.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах санкції статті за якою кваліфіковано злочин у виді 5 років позбавлення волі. Суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без відбування покарання та рахує за доцільне застосувати до обвинуваченого ст.75 КК України, оскільки таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
З наведених міркувань та керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 475 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.407 КК України, та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк один рік.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п. п. 1-2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
Суддя ОСОБА_1