Справа № 464/6785/14-ц
пр.№ 2/464/208/21
29.01.2021 Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді Чорна С.З.
секретаря судових засідань Гринюк Ю.В.
за участю:
представника позивача Червінського І.М.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Талалаєвої О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання недійсним кредитного договору,-
позивач ПАТ «УніверсалБанк» звернувся до суду з позовом з врахуванням уточненої позовної заяви до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ “Універсал Банк”: простроченої заборгованість по кредиту - 8 052,26 швейцарських франків; суму дострокового стягнення кредиту - 44 586,23 швейцарських франків; відсотки - 12 603,42 швейцарських франків; підвищені відсотки - 1 729,83 швейцарських франків.
В обґрунтування позову покликається на те, щоміж ВАТ “Універсал Банк”, правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 12.05.2008 було укладено Кредитний договір № 011-2008-1318 на загальну суму 60 000,00 швейцарських франків з терміном повернення кредиту до 10.05.2023. Зазначений кредит ОСОБА_1 отримано на придбання майна. Факт отримання кредитних коштів ОСОБА_1 підтверджується меморіальним ордером від 13.05.2008. Згідно п.1.1. Кредитор зобов'язується надати позичальнику на умов визначених Договором грошові кошти, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути Кредит, а також сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 9,95 % річних. Згідно п.2.4. Кредитного договору Погашення основної суми кредиту та процентів здійснюється шляхом сплати Позичальником щомісячних платежів. Згідно п.2.5. розмір щомісячного платежу встановлений в графіку погашення кредиту, що викладений у графіку погашення. Відповідно до п. 5.3.2. Позичальник зобов'язується повернути кредит, своєчасно сплачувати проценти за користування Кредитом, а також у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим Договором сплатити штрафні санкції та інші платежі, у строки та умовах, що визначені цим договором. Згідно до п. 1.1.1. Кредитного договору за користування коштами понад встановлений строк нараховується процентна ставка у розмірі 29,85 % річних. В подальшому між Банком та Позичальником було укладено додаткові угоди б/н до Кредитного договору № 011-2008-1318 від 12.05.2008, а саме: додаткова угода б/н від 10.09.2011; додаткова угода б/н від 22.09.2011; додаткова угода б/н від 13.09.2012. Вказані додаткові угоди змінювали розмір відсоткових ставок за користування кредитними коштами, що є відображено у розрахунках заборговансті. У порушення умов Договору, ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті утворилася прострочена заборгованість за кредитом. 12.03.2014 року ОСОБА_1 було надіслано лист-вимогу. Однак даний лист залишений без реагування.З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за Договором було укладено між позивачем та ОСОБА_2 . Договір поруки № 011-2008-1318-Р від 12.05.2008, за умовами якого, ОСОБА_2 , зобов'язується перед позивачем відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх зобов'язань, що виникли за Кредитним договором № 011-2008-1318-Р від 12.05.2008 в повному обсязі як існуючих, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Відповідальність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є солідарною. В подальшому між банком та поручителем було укладено Додаткову угоду від 22.09.2011 до договору поруки, якою змінено у мови договору поруки у відповідності до відповідних додаткових угод до кредитного договору, які були укладені з Позичальником. 13.09.2012 між Банком та Поручителем було укладено Додаткову угоду до договору поруки, якою змінено умови договору поруки у відповідності до відповідних додаткових угод до кредитного договору, які були укладені з Позичальником. Також 12.03.2014 ОСОБА_2 , було скеровано вимогу про погашення заборгованості, але дана вимога залишена без реагування. Одночасно з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за договором було укладено між позивачем та ОСОБА_3 договір поруки № 011-2008-1318-Р/1 від 12.05.2008, за умовами якого, ОСОБА_3 зобов'язується перед позивачем відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх зобов'язань, що виникли за кредитним договором № 011-2008-1318 від 12.05.2008 в повному обсязі, як існуючих, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Відповідальність ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є солідарною. В подальшому між банком та поручителем було укладено додаткову угоду від 22.09.2011 до договору поруки, якою змінено умови договору поруки у відповідності до відповідних додаткових угод до кредитного договору, які були укладені з Позичальником. 13.09.2012 між банком та поручителем було укладено додаткову угоду до договору поруки, якою змінено умови договору поруки у відповідності до відповідних додаткових угод до кредитного договору, які були укладені з позичальником. Також, 12.03.2014 ОСОБА_3 , було скеровано вимогу про погашення заборгованості, але дана вимога залишена без реагування. Одночасно з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за договором було укладено між позивачем та ОСОБА_4 договір поруки № 011-2008-1318-Р/2 від 22.09.2011 за умовами якого, ОСОБА_4 , зобов'язується перед позивачем відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх зобов'язань, що виникли за Кредитним договором № 011-2008-1318 від 12.05.2008 в повному обсязі як існуючих, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Відповідальність ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є солідарною. В подальшому між банком та поручителем було укладено Додаткову угоду від 13.09.2012 до договору поруки, якою змінено у мови договору поруки у відповідності до відповідних додаткових угод до кредитного договору, які були укладені з позичальником. Також 12.03.2014 ОСОБА_4 було скеровано вимогу про погашення заборгованості, але дана вимога залишена без реагування.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2015 вищевказана справа передана судді Сихівського районного суду м.Львова Чорній С.З.
25.11.2016 від представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 до суду поступили заперечння на позовну заяву, в якій просить встановити припинення права позивача на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя ОСОБА_3 , оскільки позивач звернувся до суду після спливу передбаченого ч.4 ст.559 ЦК України шестимісячного строку.
29.11.2016 від відповідача ОСОБА_2 до суду поступили заперечення на позовну заяву, в якій просить встановити припинення права позивача на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя ОСОБА_2 , оскільки позивач звернувся до суду після спливу передбаченого ч.4 ст.559 ЦК України шестимісячного строку.
Ухвалою суду від 24.05.2017 провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості зупинено на час хвороби відповідача по справі ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 20.03.2018 поновлено провадження у справі №464/6785/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та призначено судовий розгляд справи.
18.06.2018 представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 подано до суду відзив на позовну заяву. В якому зазначила, що відповідач ОСОБА_1 заперечує проти вимог позивача щодо стягнення з нього заборгованості за кредитним договором №011-2008-1318 від 12.05.2008, посилаючись на незаконність вимог позивача, оскільки згідно з п.1.1. Кредитного договору, кредитор зобов'язується надати позичальнику на умовах, визначених договором кредитні кошти в сумі 60 000,00 швейцарських франків, що дорівнює еквіваленту 286 868,82 грн. за курсом НБУ на день укладення договору, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитними коштами. Відповідно до п.1.3. цільове призначення кредиту: на придбання майна, а саме: однокімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з п. 2.6. кредитного договору, позичальник зобов'язується повністю повернути кредит та сплатити проценти за користування не пізніше 10 травня 2023 року. На підтвердження факту надання відповідачу кредитних коштів в розмірі 60 000 швейцарських франків стороною позивача було надано до суду та долучено до матеріалів справи копію меморіального ордеру №0112900CHF000128 від 13.05.2008. Даний меморіальний ордер є єдиним доказом, наданим позивачем на підтвердження факту виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором №011-2008-1318 від 12.05.2008. Даний меморіальний ордер жодним чином не підтверджує надання банком позивачу кредитних коштів на виконання кредитного договору №011-2008-1318 від 12.05.2008. Відповідно до меморіального ордеру №0112900CHF000128 від 13.05.2008 на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 нараховано 60 000,00 швейцарських франків, що еквівалентно 288242,28 грн., однак, в призначенні платежу вказано: «надання кредиту зг. дог. №26204000178197від 07.05.2008р.» Між відповідачем ОСОБА_1 та позивачем не укладався кредитний договір №26204000178197 від 07.05.2008. 07.05.2008 між ОСОБА_1 та позивачем було укладено договір банківського рахунку № НОМЕР_1 . Договором банківського рахунку № НОМЕР_1 від 07.05.2008 не передбачалась можливість кредитування рахунку клієнта. А тому, меморіальний ордер №0112900СНГ000128 від 13.05.2008 не підтверджує надання банком відповідачу кредитних коштів на виконання кредитного договору №011-2008-1318 від 12.05.2008. Позивач не надав до суду доказів надання відповідачу кредитних коштів за кредитним договором від №011-2008-1318 від 12.05.2008. Позивачем було подано до суду та судом долучено до матеріалів справи виписки з особового рахунку ОСОБА_1 з 13.05.2008 по 25.05.2015. Згідно даних цієї виписки, надання кредиту відбувалось також згідно договору №26204000178197 від 07.05.2008, а не згідно кредитного договору №011-2008- 1318 від 12.05.2008. Відповідач звертає увагу суду, що жодних інших кредитних договорів, окрім кредитного договору №011-2008-1318 від 12.05.2008 між ним та Позивачем не укладалось. Зазначає, що у 2008 році ОСОБА_1 необхідні були кошти на придбання власного житла - однокімнатної квартири АДРЕСА_2 . Однак, власних коштів для цього йому не вистачало, і тому від звернувся в банківську установу позивача з проханням надати йому кредит. У зв'язку з чим йому було запропоновано укласти кредитний договір і одержати кредит у швейцарських франках. Відповідачу не потрібні були грошові кошти у швейцарських франках, оскільки відповідно до умов Договору купівлі-продажу квартири від 12.05.2008 розрахунки з продавцем за квартиру здійснювались у національній валюті України - гривні. Однак, укласти кредит у валюті, запропонованій банком було єдиним шансом відповідача придбати власне маленьке житло. Тому ОСОБА_1 погодився та уклав кредитний договір №011-2008-1318 від 12.05.2008. Однак, 12.05.2008 йому не було видано кредитні кошти, тому шукати кошти на розрахунок з продавцем квартири йому довелось самостійно з інших джерел. Таким чином, квартира АДРЕСА_2 було придбана не за кредитні кошти, оскільки розрахунок з продавцем було здійснено ще 12.05.2008, що підтверджується договором купівлі-продажу від 12.05.2008 та нотаріально посвідченою заявою від продавців квартири від 12.05.2008 (відповідно до п. 3 Договору купівлі-продажу продаж квартири вчинено за домовленістю сторін за 286 868,82 грн.). У зв'язку з вищенаведеним, вважають, що стягнення з ОСОБА_1 коштів за кредитним договором №011-2008-1318 від 12.05.2008 є незаконним, оскільки позивачем не доведено факт надання таких коштів на виконання ним умов кредитного договору №011- 2008-1318 від 12.05.2008. Згідно п.1.1. кредитного договору від 12 травня 2008 року кредитор зобов'язувався надати позичальнику грошові кошти в сумі 60000 швейцарських франків. Однак, з наявної в матеріалах справи відповіді Національного Банку України на адресу Сихівського районного суду м. Львова від 18 травня 2015 року, вбачається, що за даними системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного Банку України, 12.05.2008 року не було зареєстровано інформацію щодо купівлі та продажу швейцарських франків за гривню ПАТ «Універсал Банк» на міжбанківському валютному ринку України, фактично позичальнику було надано грошові кошти в розмірі 288242,28 грн. 28 копійок. Оскільки швейцарські франки позичальнику не виплачувались, а відтак, ці грошові кошти були надані позичальнику без достатньої правової підстави, а не на підставі кредитного договору. У зв'язку з чим розмір процентів за користування цими грошовими коштами у відповідності до статті 1048 ЦК України визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України, а не на підставі кредитного договору, а тому просить в задоволенні позову відмовити.
18.06.2018 відповідачем ОСОБА_1 подано зустрічну позовну заяву до ПАТ «УніверсалБанк» в якому просить визнати несправедливими та недійсними положення щодо надання кредиту в іноземній валюті, передбачені п.1.1. Кредитного договору №011-2008-1318 від 12.05.2008, що укладений між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 та додаткових угод від 10.09.2011, від 22.09.2011, від 13.09.2012, а також положення п.1.1.1., 2.2., 2.12., 4.1.1., 5.2.5., 6.2. Кредитного договору №011-2008-1318 від 12.05.2008, положення розділу 2 додаткових угод від 22.09.2011 та від 13.09.2012, положення Додатку 2 до кредитного договору № 011-2008-1318 від 12.05.2008; Додатку 2 до кредитного договору № 011-2008-1318 від 12.05.2008 в редакції додаткової угоди б/н від 22.09.2011 та Додатку 2 до кредитного договору № 011-2008-1318 від 12.05.2008 в редакції додаткової угоди б/н від 13.09.2012 в частині вираження залишку заборгованості по кредиту, сум платежу та процентів за користування кредитом в іноземній валюті - в швейцарських франках. Визнати недійсним Кредитний договір №011-2008-1318 від 12.05.2008 з додатками що укладений між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_1 та додаткові угоди від 10.09.2011, від 22.09.2011 та від 13.09.2012 з додатками.
В обгрунтування зустрічної позовної заяви покликається на те, що 12.05.2008 між ОСОБА_1 та ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» укладено кредитний договір №011-2008-1318 на придбання майна. Згідно з п.1.1. Кредитного договору, кредитор зобов'язується надати позичальнику на умовах, визначених договором кредитні кошти в сумі 60 000,00 швейцарських франків, що дорівнює еквіваленту 286 868,82 грн. за курсом НБУ на день укладення договору, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути Кредит, а також сплатити проценти за користування кредитними коштами. Відповідно до п.1.3. цільове призначення кредиту: на придбання майна, а саме: однокімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з п. 2.6. Кредитного договору, Позичальник зобов'язується повністю повернути кредит та сплатити проценти за користування не пізніше 10 травня 2023 року. В подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод. Так, додатковою угодою б/н від 10.09.2011 було змінено процентну ставку за користування кредитом. Додатковою угодую б/н від 22.09.2011 та додатковою угодою б/н від 13.09.2012 також змінювалась процентна ставка за користування кредитом, а сам договір викладався в новій редакції, сторонами підписувався новий графік платежів. Однак, на момент укладення вищезазначеного кредитного договору, незважаючи на законодавчо закріплений принцип свободи договору (в т.ч. при визначенні його умов), у позивача насправді була відсутня реальна можливість узгоджувати з банком будь-які умови, оскільки в банку уже існувала типова форма кредитного договору, яка була ним же і розроблена. Укладаючи кредитний договір з банком, фізична особа фактично позбавлена можливості вносити будь-які коригування до умов договору чи пропонувати свої умови, особа звертається за наданням кредиту у відділення банку, де працівники лише вирішують питання щодо надання чи ненадання такій особі кредиту на умовах, наперед визначених самим лише банком та прописаних ним у підготовленому тексті кредитного договору, який ані споживач, ані працівник банку не мають можливості змінювати. Єдине рішення, яке може прийняти у такому випадку споживач - це приймати чи не приймати умови такого договору. В момент, коли йому необхідні були кошти на придбання житла він звернувся до банківської установи відповідача із проханням надати йому кредит. Працівник банку, в свою чергу, запропонував йому уже готовий проект договору, що був розроблений відповідачем для усіх аналогічних звернень. До вказаного договору не можливо було внести будь-які зміни, за винятком анкетних даних. Однак, у зв'язку з потребою в житлі, а отже - в коштах, він був змушений підписати такий кредитний договір. Докази того, що підписаний сторонами кредитний договір є стандартним формуляром містяться навіть в самому тексті договору. Так, в абзаці другому п. 1.1. кредитного договору зазначено: «вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 286 868,82 грн. за курсом НБУ на день укладення договору, при цьому сторони обумовили, що такий гривневий еквівалент має визначатись в цьому договорі лише в разі, якщо сума кредиту виражена в іноземній валюті». Сума договору виражена у швейцарських франках, тобто в іноземній валюті, а тому таке речення вказує на те, що при укладенні Кредитного договору Сторони не погоджували між собою його істотні умови, а сторона позичальника лише підписала примірний формуляр. Окрім того, у п.1.1. Кредитного договору зазначається: «...Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути Кредит, а також сплатити проценти за користування Кредитом в розмірі 9,95% річних до здачі об'єкта в експлуатацію і 12,45 % річних після здачі об'єкта в експлуатацію». Звертає увагу суду, що, як зазначалось вище, відповідно до п.1.3. Кредитного договору, кредит брався позичальником для придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Дана квартира є і на момент укладення Кредитного договору була об'єктом так званого «вторинного ринку нерухомості» уже давно зданим в експлуатацію, що підтверджується копією договору купівлі продажу від 12.05.2008. Аналогічне положення, яке ставить розмір підвищеної процентної ставки в залежність від моменту здачі об'єкту в експлуатацію міститься і в п. 1.1.1. Кредитного договору. Решта ж умов Кредитного договору від 12.05.2008 також є стандартними для всіх кредитних договорів банку того періоду. У зв'язку з вищеописаним, вважає кредитний договір №011-2008-1318 від 12.05.2008, що укладений між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , договором приєднання на підставі положення ч.1 ст. 634 ЦК України. У нього, як споживача на момент укладення кредитного договору об'єктивно не існувало можливості узгодити з відповідачем його умови, він був змушений прийняти умови, запропоновані банком, фактично уклавши договір приєднання. Таким же чином укладались додаткові угоди від 10.09.2011, від 22.09.2011 та від 13.09.2012. Позивачу лише необхідно було з'явитись та підписати додаткову угоду. В іншому випадку у разі відмови позивача від прийняття нових умов, запропонованих банком, позивач, згідно з умовами кредитного договору, був зобов'язаний повернути кредитору усю суму кредитних коштів, відсотки та інші витрати (п.2.12 Кредитного договору). При прибутті у відділення банку, ОСОБА_1 було запропоновано підписати уже готовий шаблон додаткової угоди, жодне з положень якої він не мав можливості змінити. Враховуючи те, що у нього, який фактично уклав з банком договір приєднання, не було реальної можливості ані відмовитись від певних невигідних йому умов договору, ані змінити їх, то укладений між сторонами кредитний договір №011- 2008-1318 від 12.05.2008 містить ряд несправедливих для нього умов. Також йому, перед укладенням кредитного договору належним чином не було надано усієї інформації про кредит, не було повідомлено про усі можливі, в тому числі, валютні ризики. Відповідно до вимог ч.2 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів», перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: 1) особу та місцезнаходження кредитодавця; 2) кредитні умови, зокрема: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрата, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. Окрім того, відповідно вимог п.2.1. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, що затверджені Постановою НБУа від 10.05.2007 № 168: Банки зобов'язані перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, зазначивши таке: а) найменування та місцезнаходження банку - юридичної особи та його структурного підрозділу; б) умови кредитування, зокрема: можливу суму кредиту;строк, на який кредит може бути одержаний;мету, для якої кредит може бути використаний;форми та види його забезпечення;необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється;наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, у тому числі між зобов'язаннями споживача; тип процентної ставки (фіксована, плаваюча тощо);переваги та недоліки пропонованих схем кредитування) орієнтовну сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту (у тому числі на користь третіх осіб - страховиків, оцінювачів, реєстраторів, нотаріусів тощо);варіантів погашення кредиту, уключаючи кількість платежів, їх періодичність та обсяги;можливості та умов дострокового повернення кредиту;г) інші умови, передбачені законодавством. Банки зобов'язані отримати письмове підтвердження споживача про ознайомлення з вищенаведеною інформацією (п.2.4. зазначених правил). Однак, Банком не було надано Позивачу усю зазначену вище інформацію перед укладенням кредитного договору. Окрім того, згідно п. 3.1. Правил, Банки зобов'язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, зазначивши таке значення процентної ставки та порядок обчислення процентних доходів відповідно до вибраного банком методу згідно з вимогами нормативно - правових актів Національного банку; перелік, розмір і базу розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, що пов'язані з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, здійснення валютно-обмінних операцій, юридичне оформлення тощо; перелік і розмір інших фінансових зобов'язань споживача, які виникають на користь третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами кредитного договору (страхові платежі під час страхування предмета застави, життя та працездатності споживача, розмір зборів до Пенсійного фонду України, комісії під час купівлі-продажу іноземної валюти для погашення кредиту та процентів за користування ним, біржові збори, послуги реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо). Однак, всупереч вказаним вимогам, даної інформації в кредитному договорі укладеному між сторонами не зазначено. Згідно з п.3.4. Правил, Банки зобов'язані в кредитному договорі зазначити про відкриття банківського рахунку, відкритого з метою зарахування на нього суми наданого кредиту або надання кредиту за рахунком (овердрафт), умови відкриття, ведення та закриття такого рахунку, тарифи та всі суми коштів, які споживач має сплатити за договором банківського рахунку у зв'язку з отриманням кредиту, його обслуговуванням і погашенням. Однак, про відкриття банківського рахунку в кредитному договорі наявна лише згадка в п. 2.1.3. Кредитного договору. Банк неналежним чином поставився до зобов'язань щодо надання позичальнику повної та достовірної інформації про умови кредитування, що призвело до включення в кредитний договір ряду несправедливих умов. Так, вказаний кредитний договір містить ряд положень, які передбачають фінансову відповідальність Позивача як позичальника за будь-які ймовірні відхилення від умов кредитного договору. До прикладу, відповідно до п. 1.1.1. за користування коштами понад встановлений строк (або термін погашення) нараховується процентна ставка в кілька разів вища, аніж базова (при укладенні договору базова ставка складала 9,95 % річних, а підвищена визначалась в розмірі 29.85%). Відповідно до п.4.1.1., за дострокове погашення кредиту протягом перших 24 місяців дії договору Позичальник сплачує кредитору комісійну винагороду в розмірі 3% від суми договору. Згідно з п.6.2., за ненадання Позичальником кредитору у встановлені терміни будь яких документів, передбачених цим договором а також за неповідомлення про факти, визначені договором, кредитор має право стягнути з позичальника штраф в розмірі 10% від загальної суми кредиту. Окрім того, п.5.2.5. надає право Кредитору вимагати дострокового погашення суми кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за умови допущення Позичальником істотних порушень умов договору; при цьому до істотних порушень договір відносить ряд випадків, які взагалі не залежать від Позичальника, до прикладу: погіршення фінансового стану Позичальника або стану забезпечення, порушення проти позичальника кримінальної справи, подання будь якою особою позову про визнання недійсними чи таким, що не підлягає виконанню будь-якого договору, яким забезпечено виконання кредитного договору тощо. Таким чином, Кредитний договір містить положення, які передбачають невиправдано широке коло відповідальності Позивача як позичальника. При цьому, даний Договір не містить жодної умови про відповідальність Відповідача за невиконання чи неналежне виконання ним умов кредитного договору. Натомість кредитор (Відповідач) навпаки умовами Договору всіляко убезпечив себе від будь-якої відповідальності. Так, згідно з п. 2.2., кредитор має право припинити видачу кредиту у разі істотної зміни кон'юктури кредитного ринку або інших фінансових ринків, якщо така зміна може спричинити істотне погіршення фінансового результату від виконання кредитних операцій за цим Договором для кредитора відносно очікуваного фінансового результату на момент укладення цього договору. Також п. 2.12 надає кредитору право в односторонньому порядку змінювати відсоткову ставку (що неодноразово робилось, що підтверджується додатковими угодами). Відповідно до ч.1, 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов визначено ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідно до ч.4 ст. 18 Закону, перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Згідно ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Найбільш обтяжливою та несправедливою умовою, яка всупереч принципу добросовісності має наслідком істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача є умова, визначена п.1.1. Кредитного договору та, відповідно, в п.1.1. додаткової угоди б/н від 10.09.2011, п.1.1. додаткової угоди б/н від 22.09.2011 та п.1.1. додаткової угоди б/н від 13.09.2012, відповідно до якої сума кредиту визначена в іноземній валюті - швейцарських франках, а також умови щодо вираження відсотків за користування кредитом та платежів за кредитом в іноземній валюті - швейцарських франках, що зазначені в графіках погашення кредиту. Як зазначено в самому кредитному договорі, кредитні кошти повинні бути спрямовані на придбання житла - однокімнатної квартири АДРЕСА_2 . При цьому, відповідно до умов Договору купівлі-продажу розрахунки з продавцем за квартиру здійснювались у національній валюті України - гривні з визначенням еквіваленту у доларах США. Відтак, Позивачу не потрібна була іноземна валюта, а тим більше швейцарські франки, - йому потрібні були кошти на придбання житла. Таким чином. Відповідач фактично нав'язав позивачу кредит у швейцарських франках. Окрім того, звертає увагу суду на те, що на виконання умов Кредитного договору від 12.05.2008 Банк надав копію меморіального ордеру №0112900СНР000128 від 13.05.2008. Однак, насправді Позивачу не були видані кредитні кошти у валюті кредитного договору, а грошові кошти фактично надавались в гривнях. В цьому меморіальному ордері в графі «Призначення платежу» зазначено: «надання кредиту зг.дог №.26204000178197 від 07.05.2008». В той час, як кредитний договір, підписаний сторонами датується 12.05.2008 та має № 011-2008-1318. Розрахунок за квартиру Позивач здійснив ще 12.05.2008, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою від продавців квартири від 12.08.2008. Відповідно до п. 3 Договору купівлі-продажу продаж квартири вчинено за домовленістю сторін за 286 868,82 грн. Вказане додатково підтверджує той факт, що в Позивача не було потреби брати кредит в іноземній валюті, а саме: у швейцарських франках. Відповідач не лише нав'язав Позивачу несправедливі умови договору, але і неналежним чином виконав свої зобов'язання за вказаним договором. Окрім того, вираження суми кредиту в іноземній валюті є порушенням вимог чинного законодавства. Кредитний договір покладає валютні ризики виключно на позичальника, тобто на позивача, чим порушується принцип справедливості, закріплений ст. 3 ЦК України, що ставить позивача у вкрай невигідне для нього становище, таким чином, умова договору про надання кредиту в іноземній валюті є несправедливою, так як всупереч принципу добросовісності створює істотний дисбаланс прав та обов'язків, повністю захищаючи Відповідача та покладаючи усі можливі ризики на позивача. Використання відповідачем іноземної валюти значно погіршує становище позивача як споживача порівняно з відповідачем, оскільки через стрімке зростання (більш як у 5 разів) курсу швейцарського франка до гривні, відповідач, фактично збільшив свої доходи та опинився у вигідному становищі, на відміну від позивача. Окрім того, несправедливою є також та умова, відповідно до якої сплата позичальником відсотків за користування кредитом також повинна здійснюватись в іноземній валюті, оскільки в силу курсових різниць, позичальнику на момент укладення кредитного договору не було відомо точну вартість наданого йому кредиту. Умови Кредитного договору щодо вираження суми кредиту та платежів за ним в іноземній валюті спрямовані виключно на захист інтересів Відповідача, виключають його відповідальність за порушення своїх зобов'язань. Просить суд визнати недійсним кредитний договір № 011-2008-1318 від 12.05.2008.
Ухвалою суду від 18.06.2018 зустрічна позовна заява прийнята до спільного розгляду.
Ухвалою суду від 30.08.2018 витребувано з Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, юридична адреса: 4114, м.Київ, вул.Автозаводська,54 кв.19, потова адреса: 79015, м.Львів, вул.Федьковича,51) оригінал кредитної справи заведеної за кредитним договором №011-2008-1318 від 12.05.2008 року.
Ухвалою суду від 06.05.2019 призначено по даній справі судово-економічну експертизу.
23.10.2019 на адресу суду надійшли матеріали цивільної справи з висновком експерта.
Ухвалою суду від 28.10.2019 поновлено провадження у справі №464/6785/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання недійсним кредитного договору.
Ухвалою суду від 19.02.2020 витребувано у ПАТ «Універсал Банк» код ЄДРПОУ21133352, юридична адреса: м.Київ, вул. Автозаводська, 54/19, поштова адреса: 79015,м.Львів, вул.Федьковича, 51 наступні документи: Завірені копії ліцензій та дозволів НБУ, що надавались ВАТ «Універсал Банк» станом на 12.05.2008 на право валютного кредитування у швейцарських франках; Завірену копію Статуту ВАТ «Універсал Банк», що діяв на момент укладення кредитного договору № 011-2008-1318 від 12.05.2008; Завірену копію положення про Львівське відділення № 1 ВАТ «Універсал Банк», щодіяло станом на дату укладення кредитного договору № 011-2008-1318 від 12.05.2008; Належним чином завірену копію довіреності від 28.03.2008, що надана спеціалісту споживчого кредитування Львівського відділення № 1 ВАТ «Унівесал Банк» Міщенко Олені Володимирівні, на підставі якої дана особа підписувала кредитний договір № 011-2008-1318 від 12.05.2008 від імені Позивача; Договір 0112939СНF000488 від 16.10.2012 укладений між ПАТ «Універсал Банк» (чи його правонаступником) та ОСОБА_1 ; Договір 0112939СНF000328 від 28.09.2011 укладений між ПАТ «Універсал Банк» (чи його правонаступником) та ОСОБА_1 ;Договір 0112939СНF000488 від 13.05.2008 укладений між ПАТ «Універсал Банк» (чи його правонаступником) та ОСОБА_1 ;Договір 0112900СНF000128 від 13.05.2008 укладений між ПАТ «Універсал Банк» (чи його правонаступником) та ОСОБА_1 ;Договір 26204000178197 від 07.05.2008 укладений між ПАТ «Універсал Банк» (чи його правонаступником) та ОСОБА_1 ; Заяву на видачу готівки № 011В501081340023 dsl 13/05/2008 (стор. 185 «опис кредитної справи п. 4. Пакет документів наданий Позивачем) Заява на відкриття рахунку ОСОБА_1 в ВАТ «Універсал Банк» в швейцарських франках; Рух коштів по рахунку та виписку по банківському рахунку ОСОБА_1 в швейцарських франках за весь період починаючи з 12.05.2008 і по дату подання позову; Рух коштів по рахунку та виписку по банківському рахунку ОСОБА_1 в доларах США, якщо такий рахунок був відкритий за весь період починаючи з 12.05.2008 і по дату подання позову; Рух коштів по рахунку та виписку по банківському рахунку ОСОБА_1 в гривні, якщо такий рахунок був відкритий за весь період починаючи з 12.05.2008 і по дату подання позову; Форму щоденної статистичної звітності Львівського відділення № 1 ВАТ «Універсал Банк» форма № 550Д.03 «Розшифрування валютних рахунків» за 12- 13 травня 2008 року; Щоденні оборотні відомості Львівського відділення № 1 ВАТ «Універсал Банк» за 12-13 травня 2008 р. по поточних рахунках. Копію книги обліку готівки та інших цінностей операційної каси Львівського відділення № 1 ВАТ «Універсал Банк» за 2008 рік;Квитанцію про плату за ініціювання кредиту в розмірі 720,00 швейцарських франків (п.9.8. кредитного договору від 12.05.2008) або інший документ, що підтверджує списання такої суми з рахунку ОСОБА_1 ; Витяг з книги реєстрації відкритих рахунків на імя ОСОБА_1 у ВАТ «Універсал Банк»;Копію касового документу (ів) по Львівському відділенню № 1 ВАТ «Універсал Банк» про наявність 60 000,00 швейцарських франків на момент 12-13.05.2008.
Ухвалою суду від 17.08.2020в задоволенні клопотання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про призначення судово - почеркознавчої експертизи у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання недійсним кредитного договору відмовлено.
У судовому засіданні представник позивача Червінський І.М. позовні вимоги за позовом банку підтримав у повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 просить відмовити за його безпідставністю.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 , щодо задоволення первісного позову заперечили, вимоги зустрічного позову ОСОБА_1 просять задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи.
Заслухавши вступні слова учасників процесу, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.
Судом встановлено, що між ВАТ "Банк Універсальний", правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 12.05.2008 було укладено Кредитний договір № 011-2008-1318 на загальну суму 60 000,00 швейцарських франків з терміном повернення кредиту до 10.05.2023.
Зазначений кредит ОСОБА_1 отримано на придбання майна. Факт отримання кредитних коштів ОСОБА_1 підтверджується меморіальним ордером від 13.05.2008.
Згідно п.1.1. Кредитор зобов'язується надати позичальнику на умовах визначених Договором грошові кошти, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути Кредит, а також сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 9,95 % річних.
Згідно п.2.4. Кредитного договору Погашення основної суми кредиту та процентів здійснюється шляхом сплати Позичальником щомісячних платежів.
Згідно п.2.5. Розмір щомісячного платежу встановлений в Графіку погашення кредиту, що викладений у Графіку погашення (Додаток № 2 договору).
Відповідно до п. 5.3.2. Позичальник зобов'язується повернути кредит, своєчасно сплачувати проценти за користування Кредитом, а також у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим Договором сплатити штрафні санкції та інші платежі, у строки та умовах, що визначені цим договором.
Згідно до п. 1.1.1. Кредитного договору за користування коштами понад встановлений строк нараховується процентна ставка у розмірі 29,85 % річних.
В подальшому між Банком та Позичальником було укладено додаткові угоди б/н до Кредитного договору № 011-2008-1318 від 12.05.2008, а саме: додаткова угода б/н від 10.09.2011; додаткова угода б/н від 22.09.2011; додаткова угода б/н від 13.09.2012. Вказані додаткові угоди змінювали розмір відсоткових ставок за користування кредитними коштами, що є відображено у розрахунках заборгованості.
У порушення умов Договору, ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті утворилася прострочена заборгованість за кредитом.
З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за Договором було укладено між Позивачем та ОСОБА_2 Договір поруки № 011-2008-1318-Р від 12.05.2008 за умовами якого, ОСОБА_2 , зобов'язується перед Позивачем відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх зобов'язань, що виникли за Кредитним договором № 011-2008-1318-Р від 12.05.2008 в повному обсязі як існуючих, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. В подальшому між Банком та Поручителем було укладено Додаткову угоду від 22.09.2011 до договору поруки, якою змінено умови договору поруки у відповідності до відповідних додаткових угод до кредитного договору, які були укладені з Позичальником. 13.09.2012 року між Банком та Поручителем було укладено Додаткову угоду до договору поруки, якою змінено умови договору поруки у відповідності до відповідних додаткових угод до кредитного договору, які були укладені з Позичальником.
Одночасно з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за Договором було укладено між Позивачем та ОСОБА_3 Договір поруки № 011-2008-1318-Р/1 від 12.05.2008, за умовами якого, ОСОБА_3 , зобов'язується перед Позивачем відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх зобов'язань, що виникли за Кредитним договором № 011-2008-1318 від 12.05.2008 в повному обсязі як існуючих, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. В подальшому між Банком та Поручителем було укладено Додаткову угоду від 22.09.2011 до договору поруки, якою змінено умови договору поруки у відповідності до відповідних додаткових угод до кредитного договору, які були укладені з Позичальником. 13.09.2012 між Банком та Поручителем було укладено Додаткову угоду до договору поруки, якою змінено умови договору поруки у відповідності до відповідних додаткових угод до кредитного договору, які були укладені з Позичальником.
З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за Договором було укладено між Позивачем та ОСОБА_4 Договір поруки № 011-2008-1318-Р/2 від 22.09.2011, за умовами якого, ОСОБА_4 , зобов'язується перед Позивачем відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх зобов'язань, що виникли за Кредитним договором № 011-2008-1318 від 12.05.2008 в повному обсязі як існуючих, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. В подальшому між Банком та Поручителем було укладено Додаткову угоду від 13.09.2012 до договору поруки, якою змінено умови договору поруки у відповідності до відповідних додаткових угод до кредитного договору, які були укладені з Позичальником.
Статтею 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання.
Відповідно до ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно з ч. 12 ст. 554 цього Кодексу у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.
Згідно з ч. 2 ст. 554 цього Кодексу поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Аналогічне положення міститься у договорах поруки - поручитель відповідає перед банком за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі що і боржник включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, комісії, сплату неустойки, а також відшкодування збитків.
Відтак, позивач скористався своїм правом вимоги виконання зобов'язання поручителями і боржником, як солідарними боржниками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Згідно п.1.1. Кредитор зобов'язується надати позичальнику на умов визначених Договором грошові кошти, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути Кредит, а також сплатити проценти за користування кредитним коштами у розмірі 9,95 % річних.
Згідно п.2.4. Кредитного договору Погашення основної суми кредиту та процентів здійснюється шляхом сплати Позичальником щомісячних платежів
Згідно п.2.5. Розмір щомісячного платежу встановлений в Графіку погашення кредиту, що викладений у Графіку погашення (Додаток № 2 договору).
Відповідно до п. 5.3.2. Позичальник зобов'язується повернути кредит, своєчасно сплачувати проценти за користування Кредитом, а також у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим Договором сплатити штрафні санкції та інші платежі, у строки та умовах, що визначені цим договором.
Згідно до п. 1.1.1. Кредитного договору за користування коштами понад встановлений строк нараховується процентна ставка у розмірі 29,85 % річних.
Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом статей 550, 551 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Встановлено, що ОСОБА_1 не виконував належним чином взятих на себе зобов'язань, у зв'язку з чим, згідно з наданим позивачем розрахунком, у нього станом на 25.01.2016 заборгованість становить 66 971,74 щвейцарських франків з яких: прострочена заборгованість по кредиту - 8 052,26 швейцарських франків; суму дострокового стягнення кредиту - 44 586,23 швейцарських франків; відсотки - 12 603,42 швейцарських франків; підвищені відсотки - 1 729,83 швейцарських франків.
12.03.2014 ПАТ «Універсал Банк» надіслано позичальнику ОСОБА_4 та поручителям ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вимоги про погашення заборгованості, в яких повідомило, що позичальник ОСОБА_1 не сплачує заборгованість по кредиту та нарахованому по ньому проценти, чим порушує прийнятті на себе зобов'язання за кредитним договором. На підставі викладеного банк вимагав від позичальника та поручителів негайно сплатити прострочену заборгованість за кредитним договором, проценти за користування кредитними коштами та штрафні санкції за порушення виконання зобов'язань. У випадку невиконання цих вимог термін повернення кредиту визнається банком таким, що настав достроково на шістдесят перший день з моменту отримання вимоги.
Зазначені досудові вимоги позичальник та поручителі отримали 22.03.2014, однак не виконали їх.
Таким чином, пред'явивши вимоги про дострокове погашення заборгованості, ПАТ «Універсал Банк» відповідно до частини другої статті 1050ЦК України змінило строк виконання основного зобов'язання.
Згідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд зобов'язаний при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховувати висновки щодо застосування відповідних норм, які викладені в Постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц дійшла висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
З урахуванням зазначених вище норм права, висновків Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку, що надіславши відповідачам вимоги про негайну сплату прострочену заборгованість за кредитним договором, проценти за користування кредитними коштами та штрафні санкції за порушення виконання зобов'язань, цим же банк змінив строк виконання кредитних зобов'язань, у зв'язку з чим ПАТ «Універсал Банк» після 22.05.2014 не мав правових підстав для нарахування процентів за користування кредитом та пені.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд приходить до висновку, що до сплати слід визначити суму заборгованості за кредитним договором станом на 22.05.2015, що становить 56 413,41 швейцарських франків, з яких: 2 362,63 швейцарських франків простроченої заборгованості по кредиту; 50 275,86 швейцарських франків сума дострокового стягнення кредиту; 3 629,04 швейцарських франків відсотків; 145,88 швейцарських франків підвищених відсотків. Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідачів у солідарному порядку суми заборгованості в розмірі 56 413,41 швейцарських франків.
Щодо покликання відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 на сплив шестимісячного строку для предявлення вимоги поручителів, суд не прймає до уваги, оскільки позивач звернувся з вимогою про дострокове погашення заборгованості до поручителів 12.03.2014, яку вони отримали 22.03.2014, а до суду з вищевказаним позовом звернувся 03.07.2014, тобто до закінчення шестимісячного строку.
Крім цього, твердження відповідача ОСОБА_1 про не отримання ним кредитних коштів спростовуються наявними в матеріалах справи доказів, а саме:
- меморіальним ордером від 13.05.2008;
- заявою на видачу готівкових коштів,
- заявою підтвердження про відкриття поточного рахунку;
- заявою про конвертацію швейцарських франків в долари США.
У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суд сплачено судовий збір у сумі 3654 грн., що підтверджено платіжним дорученням, яке міститься у матеріалах справи. Таким чином, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі по 908,74 грн з кожного, адже солідарне стягнення судових витрат не передбачено.
Що стосується позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання недійсним кредитного договору, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні цих позовних вимог, з огляду на таке.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З матеріалів справи вбачається, що обґрунтовуючи вимоги про визнання недійсним кредитний договір, позивач зазначає, що на момент укладення кредитного договору у нього була відсутня можливість узгоджувати з банком будь-які умови, оскільки в банку існувала типова форма кредитного договору. У ОСОБА_1 на момент укладання договору не існувало можливості узгодити з відповідачем його умови, а тому він був змушений прийняти умови запропоновані банком.
Надаючи оцінку обґрунтованості доводів позивача, його представника та заявлених ним вимог щодо визнання кредитного договору недійсним, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст.215-235 ЦК України, особа, яка вважає, що її права, речові права порушені, має право звернутися до суду з вимогами про визнання правочину недійсним, вказавши конкретну підставу для визнання його недійсним.
Згідно зі ст.16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту визнання правочину недійсним, позивач у силу ст.10 ЦПК України зобов'язаний довести правову та фактичну підставу недійсності правочину.
Як слідує з п.14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ст.ст.215, 1048-1052, 1054-1055 ЦК України, ст.ст.18-19 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору та свобода підприємницької діяльності, які не заборонені законом.
За змістом ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, обов'язкові відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України). Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом і банком.
Згідно зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Так, істотними умовами кредитного договору, які регламентовано ст.ст.1048-1052, 1054 ЦК України, виступають: мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, порядок зміни і припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання/ неналежне виконання умов договору.
Зі змісту оспорюваного кредитного договору вбачається, що в ньому визначено істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначені суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування, порядок повернення. Позичальник погодився на укладення договору саме такого змісту та на запропонованих банком і обопільно погоджених умовах, про що свідчить підписання ним договору без будь-яких зауважень чи заперечень.
Вчинення особами дій щодо виконання досягнутих домовленостей, свідчить про виконання прийнятих на себе прав і покладених обов'язків за угодою, є виконанням угоди, які сторонами кредитного договору були погоджені, зокрема із всіма його істотними умови з дотриманням вимог законодавства України.
Згідно зі ст.192, ч.ч.1,3 ст.533 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Такий порядок встановлено Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», статтею 5 якого визначено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету.
Норма ч.2 ст.32 Закону України«Про Національний Банк України» містить заборону щодо випуску та обігу інших грошових одиниць на території України як нерозривної сукупності дій по їх випуску та подальшому обігу, а не як двох різних операцій - випуску або обігу. Адже стаття 44 цього ж закону закріплює за НБУ повноваження у сфері валютного регулювання, тим самим містить презумпцію правомірності використання валютних цінностей на території України у порядку, встановленому законодавством України.
Таким чином, закон не забороняє використання іноземної валюти на території України, а навпаки, регламентує порядок її використання, у тому числі фінансовими установами. Положення ст.192, ч.ч.1,3 ст.533ЦК України також не містять посилання на те, що грошова одиниця України є єдиним платіжним засобом на території України.
Враховуючи правомірність надання банком кредиту позивачу в іноземній валюті, погодження сторонами виконання зобов'язань в іноземній валюті, що не суперечить положенням законодавства України, на переконання суду не існує правових підстав ставити під сумнів право АТ «Універсал Банк» здійснювати діяльність в рамках кредитно-договірних зобов'язань з ОСОБА_1 в іноземній валюті, у тому числі ставити за умову виконання зобов'язань в валюті надання кредиту.
Відповідно до ч.3 ст.509 ЦК України, яка кореспондується з абз.2 п.3.2 Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 року у справі №7-рп/13, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості як складових елементах конституційного принципу верховенства права.
Згідно зі ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
У кредитних правовідносинах кредитор, який надав кошти у значному розмірі та на тривалий час, діяв добросовісно і виконав своє зобов'язання, тоді як позичальник повинен виконувати свої зобов'язання протягом цього тривалого часу, що збільшує відповідні ризики для кредитора та передбачає необхідність їх мінімізації. Відповідні обмеження та умови є обґрунтованими та зрозумілими, оскільки банк управі вимагати від позичальника таких поведінки і дій, які б забезпечували виконання тим умов договору, повернення коштів та сплату відсотків. Кредитор управі пропонувати умови, які не суперечать закону та без виконання яких не вважає за можливе надання кредиту, позичальник, який ініціював укладання договору, добровільно на такі умови і виправдані у спірних правовідносинах певні обмеження, пов'язані із користуванням своїм майном, погодився і виконував їх тривалий час.
Отже, для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно ознак порушення умовами договору принципу добросовісності, створення ними істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін та заподіяння цими умовами шкоди споживачеві. Аналогічний правовий висновок міститься й у постановах Верховного Суду України № 6-40цс13 від 11.09.2013 року, № 6-1341цс15 від 02.12.2015 року та №6-330цс16 від 08.06.2016 року.
Законом України«Про захист прав споживачів» передбачено, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за кредитним договором несе споживач.
Враховуючи те, що при укладенні кредитного договору як правочину, що базується на волевиявленні обох учасників правочину, ОСОБА_1 на свій розсуд та за вільним волевиявленням вирішив оформити кредит саме в іноземній валюті - швейцарських франків, що не суперечить положенням ст.ст.6, 627, 638 ЦК України, будучи належним чином обізнаним та повідомленим про наявність ризиків отримання кредиту в іноземній валюті, які він як позичальник несе сам, не свідчить з боку відповідача про ведення позивача в оману. Самі по собі аргументи ОСОБА_1 стосовно зміни курсу гривні по відношенню до швейцарського франка, його різке збільшення в порівнянні з діючим на момент укладення договору, не є підставою вважати умови кредитного договору несправедливими, на чому також акцентує увагу Верховний Суд в постанові від 01.03.2018 року у справі №642/1408/17.
Окрім того, позивачем та його представником не надано жодних належних та допустимих доказів, які б давали підстави вважати, що кредитний договір містить положення, які були б несправедливими для позичальника чи створювали істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду як позичальника.
Протягом строку дії кредитного договору позивач не звертався за роз'ясненням положень, які були йому незрозумілими, тим самим погоджуючись зі всіма умовами договору та беручи на себе зобов'язання виконувати умови кредитного договору й надалі.
Відтак, доводи позивача про те, що кредитор приховав від нього повну та достовірну інформацію про умови кредитування, які він мав би розуміти, підписуючи кредитний договір, спростовуються матеріалами справи. Встановлені судом обставини не дають підстав вважати, що дії відповідача при укладанні спірного кредитного договору суперечили волевиявленню позивача та вимогам закону. В цілому кредитний договір не суперечить нормам цивільного законодавства України, відповідає вільному волевиявленню та внутрішній волі учасників правочину, у зв'язку із чим суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання недійсним в цілому кредитного договору. Кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; позивач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови; відповідач надав позивачу документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Отже, доводи позову про недійсність умов кредитного договору з підстав заявлених в позовній заяві не знайшли свого підтвердження. Тому, в задоволенні позовних вимог про визнання кредитного договору недійсним, слід відмовити.
На підставі ст.ст. 16, 215-235, 525, 526, 530, 541, 543, 554, 612, 626, 627, 1050, 1054 ЦК України, ЗУ «Про захист прав споживачів» та керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ “Універсал Банк:
- 2 362,63 швейцарських франків, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на день розгляду справи - 74 729,99 грн. простроченої заборгованості по кредиту ;
- 50 275,86 швейцарських франків, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на день розгляду справи - 1 590 225,45 грн. суму дострокового стягнення кредиту;
- 3 629,04 швейцарських франків, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на день розгляду справи - 114 786,53 грн. відсотків;
- 145,88 швейцарських франків, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на день розгляду справи - 4 614,18 грн. підвищених відсотків
всього: 56 413,41 швейцарських франків, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на день розгляду справи - 1 784 356,15 грн. заборгованості за кредитним договором.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ “Універсал Банк” (р/р НОМЕР_2 у ПАТ «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001):
- 2 362,63 швейцарських франків, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на день розгляду справи - 74 729,99 грн. простроченої заборгованості по кредиту ;
- 50 275,86 швейцарських франків, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на день розгляду справи - 1 590 225,45 грн. суму дострокового стягнення кредиту;
- 3 629,04 швейцарських франків, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на день розгляду справи - 114 786,53 грн. відсотків;
- 145,88 швейцарських франків, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на день розгляду справи - 4 614,18 грн. підвищених відсотків
всього: 56 413,41 швейцарських франків, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на день розгляду справи - 1 784 356,15 грн. заборгованості за кредитним договором.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ПАТ “Універсал Банк” (р/р НОМЕР_2 у ПАТ «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001):
- 2 362,63 швейцарських франків, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на день розгляду справи - 74 729,99 грн. простроченої заборгованості по кредиту ;
- 50 275,86 швейцарських франків, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на день розгляду справи - 1 590 225,45 грн. суму дострокового стягнення кредиту;
- 3 629,04 швейцарських франків, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на день розгляду справи - 114 786,53 грн. відсотків;
- 145,88 швейцарських франків, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на день розгляду справи - 4 614,18 грн. підвищених відсотків
всього: 56 413,41 швейцарських франків, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на день розгляду справи - 1 784 356,15 грн. заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" суму сплаченого судового збору в розмірі 908,74 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" суму сплаченого судового збору в розмірі 908,74 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" суму сплаченого судового збору в розмірі 908,74 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" суму сплаченого судового збору в розмірі 908,74 грн.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання недійсним кредитного договору- відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку визначеному ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники справи:
Позивач: Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк", м.Київ, вул.Автозаводська,54/19, код ЄДРПОУ21133352, МФО 322001, р/ НОМЕР_3 у ПАТ «УніверсалБанк».
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований: АДРЕСА_3
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована: АДРЕСА_3
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрований: АДРЕСА_4
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстрований: АДРЕСА_5 .
Повний текст рішення складено 05.02.2021.
Суддя Чорна С.З.