Справа № 461/39/21
Провадження № 1-кс/461/158/21
іменем України
02.02.2021 р. м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 з участю скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 , напостанову старшого слідчого СВ Галицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 від 24.12.2020 р. про закриття кримінального провадження № 12019140050005683 від 28.12.2020 р., -
Скаржник ОСОБА_3 , який є заявником у кримінальному провадженні № 12019140050005683 від 28.12.2019 р, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, звернулася до Галицького районного суду м. Львова зі скаргою, в якій просить скасувати постанову старшого слідчого СВ Галицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 від 24.12.2020 р. про закриття кримінального провадження № 12019140050005683 від 28.12.2019 р.
Скарга мотивовована тим, що оскаржувана постанова слідчого є передчасноюта необгрунтованою, винесеною без всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, слідчий дійшов невірного висновку, який не відповідає дійсним обставинам справи, має місце неповнота досудового розслідування, не проведено всіх необхідних слідчих дій. Зокрема, слідчим не було витребувано та проаналізовано (оцінено) наявні документи, які були зібрані в результаті проведення аудиторської перевірки фінансової і бухгалтерської звітності церковної крамниці Курії Львівської Архиєпархії УГКІД за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки, що була розпочата з 16.05.2019 року, зокрема, і висновок перевірки, не було вжито жодних заходів для перевірки відомостей та матеріалів, отриманих з Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ Галицьким ВИ ГУ ГІП у Львівській області 17.03.2020 року, про те, що в Курії відсутні матеріали перевірки та аудиторські висновки, не було надано належної оцінки акту (довідці) ГУ ДПС у Львівській області від 27.11.2019 року, про який в оскаржуваній постанові відображено відомості як про акт перевірки церковної крамнині, відповідно до якого порушень виявлено не було. При цьому пе вказується, що податкові органи не перевіряли (не оцінювали) інформацію, виявлену у ході вищеназваного аудиту щодо приховування ФОН ОСОБА_5 мільйонних сум доходів. В оскаржуваній постанові не вказано також, що вищеназваний акт (довідка) стосується перевірки ФОН ОСОБА_5 та Ф01І ОСОБА_6 як платників єдиного податку 11 та 111 групи, у яких відсутній обов'язок ведення бухгалтерського обліку.
Скаржник ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав та просив її задовільнити з підстав зазначених у скарзі.
Слідчий та прокурор у судове засідання не з'явилися, вимоги скарги не спростували, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи. Відповідно до вимог КПК України їх неявка не є перешкодою для розгляду вказаної скарги по суті, а тому слідчий суддя прийшов до переконання про можливість розгляду вказаної скарги у їх відсутності.
Заслухавши думку скаржника, дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження № 12019140050005683 від 28.12.2019 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Встановлено, що слідчими слідчого відділу Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області (спочатку капітаном поліції ОСОБА_7 , в подальшому капітаном поліції ОСОБА_4 ) проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019140050005683 від 28.12.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Дане кримінальне провадження було відкрито слідчим відділом Галицького ВП ГУ HП у Львівській області на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_8 від 19.12.2019 року (справа №461/9938/19, провадження № І-кс/461/10463/19) за скаргою ОСОБА_3 про зобов'язання посадових осіб Галицького ВИ ГУ НП у Львівській області внести відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань па підставі заяви ОСОБА_3 від 10 грудня 2019 року.
За результатами досудового розслідування вказаного кримінального провадження 24 грудня 2020 року старшим слідчим СВ Галицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 було винисено постанову про закриття кримінального провадження, якою постановив: кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140050005683 від 28.12.2019 року, закрити у зв'язку з відсутністю складу злочину (кримінального правопорушення).
Слідчий суддя зазначає, що такі висновки старшого слідчого ОСОБА_4 є передчасними, оскільки, як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження, слідчим не проведено всіх необхідних слідчих дії, спрямованих на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження, а саме: слідчим не було витребувано та не надано оцінку наявним документам, які були зібрані в результаті проведення аудиторської перевірки фінансової і бухгалтерської звітності церковної крамниці Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки, що була розпочата з 16.05.2019 року, зокрема, і висновок перевірки, не було вжито жодних заходів для перевірки відомостей та матеріалів, отриманих з Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ Галицьким ВП ГУ НП у Львівській області 17.03.2020 року, про те, що в Курії відсутні матеріали перевірки та аудиторські висновки, не було надано належної оцінки акту (довідці) ГУ ДПС у Львівській області від 27.11.2019 року, про який в оскаржуваній постанові відображено відомості як про акт перевірки церковної крамнині, відповідно до якого порушень виявлено не було. При цьому не вказується, що податкові органи не перевіряли (не оцінювали) інформацію, виявлену у ході вищеназваного аудиту щодо приховування ФОН ОСОБА_5 мільйонних сум доходів. В оскаржуваній постанові не вказано також, що вищеназваний акт (довідка) стосується перевірки ФОН ОСОБА_5 та Ф01І ОСОБА_6 як платників єдиного податку 11 та 111 групи, у яких відсутній обов'язок ведення бухгалтерського обліку.
Фактично слідство обмежилося здійсненням лише кількох слідчих дій, при ньому здебільшого це фактично були формальні процедури, вчинені з метою імітації проведення досудового розслідування. Так, як вбачається з оскаржуваної постанови, допити більшості осіб у якості свідків (16.06.2020 року - ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , 24.06.2020 року - ОСОБА_11 , 31.07.2020 року ОСОБА_12 ) були проведені формально. Про що свідчить, зокрема, те, що відомості про дані допити, які викладені у постанові, не містять жодної інформації, пояснень щодо вищеназваного договору оренди церковної крамниці (умов даного договору), який призвів до нанесення шкоди Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ за рахунок недоотриманих доходів від оренди церковного майна.
Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Зі змісту ст.284 КПК України вбачається, що кримінальне провадження припиняється в силу наявності обставин, які його виключають, та чіткий перелік яких міститься в даній статті.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Згідно ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
В силу ст.93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим кодексом.
Відповідно до ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до п. 111 рішення Європейського Суду з прав людини від 22 лютого 2005 р. у справі «Новоселець кий проти України» суд вказав, що прокуратура є державним органом правової держави, діяльність якого сприяє здійсненню правосуддя, і у випадку недотримання зобов'язань, покладених на цей орган, права, гарантовані Конвенцією, були б позбавлені їх "конкретного та ефективного” сенсу. Одне з таких зобов'язань передбачає те, що сторона, яка постраждала, може сподіватись на уважний та ретельний розгляд її скарг, (див., mutatis mutandis, вищезазначена рішення Суругіу, § 65; також як рішення Руіс Торіа і Хіро Балані п. Іспанії від 9 грудня 1994 року, в серії А № 303 - и 303-В, стор. 12, § 29, та п.п. 29-30, § 27).
Крім того, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що слідчимне вжито всіх необхідних заходів для повного та всебічного дослідження обставин справи, а також встановлення об'єктивної істини у справі. Слідчим доводи викладені у скарзі не спростовано. Тому, вказані у скарзі обставини свідчать про неповноту досудового розслідування, в результаті чого постанова про закриття кримінального провадження винесена передчасно.
З урахуванням вищевикладеного, приходжу до висновку, що має місце неповнота проведеного досудового розслідування, а тому оскаржувану постанову слід скасувати.
Керуючись ст.ст.303-307, 376 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу задоволити.
Постанову старшого слідчого СВ Галицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 від 24.12.2020 р. про закриття кримінального провадження № 12019140050005683 від 28.12.2020 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, - скасувати.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1