03.02.2021 Справа № 756/17007/20
Унікальний номер 756/17007/20
Номер провадження 2-о/756/94/21
02 лютого 2021 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретар судового засідання- Михнюк В.М.,
за участю заявника- ОСОБА_1 ,
представника заявника- Поліщука В.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Одинадцята київська державна нотаріальна контора, Київська міська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-
У грудні 2020 року заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини, заінтересовані особи Одинадцята київська державна нотаріальна контора, Київська міська рада.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Джанкой, АРК помер її батько ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина. За заповітом від 17 травня 1997 року спадкодавець усе майно, яке буде належать йому на час смерті заповідав доньці ОСОБА_1 . Заявник зазначає, що батько важко хворів, останній рік вона вимушена була звільнитися з місця роботи та переїхати з Києва до нього в м.Джанкой, щоб забезпечити йому постійний догляд який він потребував. На час смерті спадкодавця заявник проживала із батьком в м.Джанкой. Заявницею в м. Джанкой в АРК, що є тимчасово окупованою територією, було отримано свідоцтво про право на спадщину за законом від 22 червня 2017 року на спадок, що складається з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Повернувшись на Україну вона впродовж шестимісячного терміну не мала змоги подати заяву про прийняття спадщини за відсутності в неї свідоцтва про смерть виданого Україною. Через щj вона змушена була звернутися до суду. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 21 лютого 2020 року у справі №756/2582/20 встановлено факт смерті батька та 25 лютого 2020 року Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено відповідний актовий запис №2, та їй видано свідоцтво про смерть.
Лише після отримання свідоцтва про смерть 05.03.2020 року Одинадцятою київською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №65629938 на підставі поданої нею заяви. Проте постановою від 17 грудня 2020 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на її ім'я зв'язку з пропущеним шестимісячним строком для прийняття спадщини та відсутністю факту прийняття спадщини. Оскільки місце її реєстрації та реєстрації померлого батька були за різними адресами.
У зв'язку із тим, що на час смерті заявниця проживала разом із батьком в м.Джанкой, який за станом здоров'я потребував постійного стороннього догляду, прийняла спадщину та їй видано свідоцтво на спадщину у вигляді квартири, що розташована в АДРЕСА_1 , після уточнення заявлених вимог в судовому засіданні просить суд: встановити факт прийняття нею спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Джанкой АРК.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 грудня 2020 року справу передано головуючому судді Шролик І.С.
Ухвалою суду від 28 грудня 2020 року справу призначено до розгляду на 21 січня 2021 року та витребувано в Одинадцятій київській державній нотаріальній конторі копію спадкової справи №192/2020 заведеної щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
На адресу суду 13 січня 2021 року надійшла копія спадкової справи, а також зава від завідувача Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Р.М. Ричок, в які зазначено, що вона не заперечує проти заявлених ОСОБА_1 вимог та просить суд розглянути справу без участі представника.
Ухвалою Оболонський районний суд м. Києва від 21 січня 2021 року залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи Київську міську раду направлено на її адресу копію заяви з доданими документами. Розгляд справи відкладено на 02 лютого 2020 року.
На адресу суду засобами електронного зв'язку 02 лютого 2020 року надійшов від представника Київської міської ради відзив в якому на підставі наданих стороною доказів просять вирішити питання у відповідності до вимог законодавства, справу розглянути за відсутності представника заінтересованої особи.
За клопотанням представника заявника в судовому засіданні долучено до матеріалів справи копію паспорта заявника, та медичну довідку про стан здоров'я ОСОБА_3 .
Також представником заявника подано клопотання про допит в якості свідків заявницю ОСОБА_1 , доньку заявниці ОСОБА_5 та чоловіка заявника ОСОБА_6 .
Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило, інші процесуальні дії судом не вчинялись.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, а також враховуючи подані сторонами заяви, відзив, заяви від заінтересованих осіб про розгляд справи без участі їх представників, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін.
В судовому засіданні представник заявника - адвокат Поліщук В.В., який діє на підставі ордеру від 23 грудня 2020 року просив суд задовольнити подану заяву про встановлення факту, що має юридичне значення. З підстав та мотивів викладених в ній. Зауважив, що на час смерті батька заявниця проживала разом із ним, що доводиться відомостями її паспорту про перетин кордону, документами про поховання, медичною документацією про стан здоров'я спадкодавця,який потребував стороннього догляду, свідоцтвом на спадщину виданого на ім'я заявника, яка відкрилася в АРК. Через необхідність в судовому порядку встановлювати факт смерті, щодо померлої в АРК особи, заявниця пропустила шестимісячний строк прийняття спадщини. Проте разом із спадкодавцем проживала на час смерті, тому є такою, що прийняла спадщину.
В ході розгляду справи заявник ОСОБА_1 , яка була допитана судом в якості свідка суду пояснила, що з березня 2015 року тяжко захворів її батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебував на диспансерному обліку з приводу захворювання серця, в березні 2015 року стався в батька закритий перелом кісток, він також проходив стаціонарне лікування в приводу онкологічного захворювання. За станом здоров'я потребував стороннього огляду, через що вона змушена була звільнитися з місця роботи та поїхала в м.Джанкой для догляду за батьком. Через порушення режиму тимчасового перебування іноземців на території АРК її було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення, зокрема за те, що з 09 травня 2016 року по 10 жовтня 2016 року вона сумарно перебувала на території АРК більше ніж 90 діб. Отже, більше року вона увесь час була разом із батьком, лише на один день виїжджала на територію України для перетину кордону та поверталася знову. Після смерті батька, вона здійснювала його поховання до неї приїжджав також чоловік. Потім оформлювала спадщину, яка відкрилась на квартиру в якій вони продовж 2015-2016р.р. проживали разом із батьком на території АРК. Після повернення на Україну зі свідоцтвом про смерть, яке видане АРК відмовлено в прийнятті заяви про спадкування, тому вона вимушена була звертатися до державних органів та суду для встановлення факту смерті. Лише після отримання свідоцтва про смерть у лютому 2020 році вона звернулась до нотаріуса, яка їй відмовила через пропуск строку та відсутності доказів прийняття спадщини. Просить суд задовольнити заяву для можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом у вигляді квартири АДРЕСА_2 , в якій містяться її речі та речі її родини.
В судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_5 , яка суду пояснила, що заявниця її мати, яка в часи хвороби ідуся здійснювала за ним догляд в м. Джанкой АРК. Вона спілкувалася із мамою та дідусем через засоби відеозв'язку та дійсно на власні очі бачила, що мати перебуває з дідусем. Іноді на 1-2 дні мати приїжджала до Києві та знов поверталася. Дідусь тяжко хворів та потребував допомоги, тому мама була поруч із ним.
В судовому засіданні допитаний в якості свідка ОСОБА_6 надав суду пояснення, що заявниця його дружина, яка довго перебувала разом із її батьком. Він іноді приїжджав до неї та допомагав. Дружина тривало перебувала в АРК, точної дати не може сказати, більше року.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, враховуючи позицію представника заявника, заявниці, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Зі свідоцтва про народження видно, що заявник ОСОБА_1 , яка через укладання шлюбу 03 листопада 1984 року змінила прізвище з ОСОБА_1 , є донькою ОСОБА_4 (а.с.18.19).
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 21 лютого 2020 року у справі № 756/2582/20 встановлено факт смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Джанкой, АР Крим. Причиною смерті в медичному висновку зазначено набряк легенів, ішемічна хвороба серця, атеросклеротична хвороба серця (а.с.12-16).
На підставі рішення суду, Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 25 лютого 2020 року складено відповідний актовий запис № 2, та видано свідоцтво про смерть ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_1 (а.с.17).
Судом досліджено заповіт складений 17 травня 1997 року та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського округу, за яким ОСОБА_4 заповів усе своє майно ОСОБА_1 (а.с.28)
Постановою державного нотаріуса Одинадцятої київської державної нотаріальної контори від 17 грудня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з пропущеним шестимісячним строком для прийняття спадщини та відсутністю факту прийняття спадщини (а.с.29).
З паспорта виданого на ім'я ОСОБА_1 видно, що вона в 2014, 2015 році перетинала кордон в м.Джанкой лише двічі, проте з 02 березня 2016 року 20 травня 2016 року перебувала в АРК, 20 травня 2016 року виїхала та 21 травня 2016 року повернулась до м. Джанкой, 09 червня 2016 року виїхала та 10 червня 2016 року повернулась, 09 вересня 2016 року виїхала та 20 вересня 2016 року повернулась, 25 листопада 2016 року перетин кордону та 14 грудня 2016 року виїхала на територію України.
Згідно договору-замовлення № 505 на організацію та проведення поховання від 08 грудня 2016 року в м. Джанкой ОСОБА_1 було замовлено організацію та проведення поховання, за виконання якого, нею сплачено грошові кошти (а.с.38-40).
Судом також досліджено постанову № 990 по справі про адміністративне правопорушення та протокол №РК157700 про адміністративне правопорушення від 01.06.2017 р. згідно яких ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за перевищення дозволеного 90-денного строку перебування на території АРК. За те, що в період з 09.05.16 по 10.10.2016 ОСОБА_1 заходилась в місті Джанкой та проживала зі своїм батьком по АДРЕСА_1 (а.с.30-32).
А також свідоцтво про право власності на спадщину за законом, яке видане нотаріусом Джанкойського міського нотаріального округу 22 червня 2017 року на ім'я ОСОБА_1 на спадкову квартиру АДРЕСА_1 , яку вона успадкувала після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.23).
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь- який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині першій статті 315 цього Кодексу, не є вичерпним.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України ).
Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.
За змістом норми статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Так, відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.
Даний висновок міститься в Постанові Верховного суду від 10 січня 2019 року справа № 484/747/17, провадження № 61-44149св18, який з огляду на положення ч. 4 ст. 263 ЦПУ України суд враховує до спірних правовідносин в даній справі.
Наявними у матеріалах справи письмовими доказами доведений факт того, що заявник ОСОБА_1 на час смерті її батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 впродовж 2016 року проживала разом із ним в квартирі АДРЕСА_1 , що в розумінні положення ч. 3 ст. 1268 ЦК України є такою, що прийняласпадщину.
Крім того, положення ч.ч.1,2 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Суд також ураховує, що заявниця прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_4 у вигляді квартири АДРЕСА_1 та отримала відповідне свідоцтво.
Встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини має для заявника юридичне значення. Юридичний факт встановлюється з метою реалізації заявницею права на отримання спадку.
Оскільки, інших спадкоємців як встановлено з дослідженою в судовому засіданні спадкової справи не має, спору про майнове або особисте немайнове право не існує, встановити зазначений факт в позасудовому порядку неможливо, суд вважає вказані заявником вимоги обґрунтованими, які відповідно до вищезазначених норм права підлягають частковому задоволенню, шляхом встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 5, 7, 8, 13, 81, 234, 256, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Одинадцята київська державна нотаріальна контора, Київська міська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити частково.
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 03 лютого 2021 року.
Суддя І.С. Шролик