04 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 240/6480/20
адміністративне провадження № К/9901/3073/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Юрченко В.П., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Фермерського господарства «Руслана плюс» на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі №240/6480/20 за адміністративним позовом Фермерського господарства «Руслана плюс» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Фермерське господарство «Руслана плюс» 25.01.2021 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі №240/6480/20, ухвалити нову постанову про задоволення позову.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2021 у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Тацій Л.В. (суддя-доповідач), Стрелець Т.Г., Стеценко С.Г.
Суддею-доповідачем Тацій Л.В., суддями Стеценком С.Г., Стрелець Т.Г. заявлено самовідводи, які обґрунтовані порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Верховного Суду від 02.02.2021 заяви суддів Тацій Л.В., Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г. про самовідвід задоволено. Постановлено відвести суддів Тацій Л.В., Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г. від участі у розгляді касаційної скарги Фермерського господарства «Руслана плюс» на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі №240/6480/20 за адміністративним позовом Фермерського господарства «Руслана плюс» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2021 у справі визначено новий склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Олендер І.Я. (головуючий суддя), Юрченко В.П., Ханова Р.Ф.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства «Руслана плюс», Верховний Суд виходить з наступного.
Так, керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень судом з'ясовано, що відкриваючи провадження у справі №240/6480/20 за адміністративним позовом Фермерського господарства «Руслана плюс» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області від 16.04.2020 №6709 про відповідність Фермерського господарства «Руслана Плюс» критеріям ризиковості платника па підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку; зобов'язання Головного управління ДПС у Житомирській області виключити Фермерське господарство «Руслана Плюс» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, Житомирський окружний адміністративний суд відніс дану справу до категорії справ незначної складності та дійшов висновку про можливість її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 27.08.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020, у задоволенні позовних вимог відмовив.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві визначено Главою 2 Розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано питання стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини першої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Отже, за змістом наведених законодавчих приписів право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, однак лише у визначених законом випадках.
В свою чергу, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За визначенням пункту двадцятого частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено перелік категорій справ незначної складності, який не є вичерпним. При цьому за змістом пункту десятого названої норми процесуального закону для цілей цього Кодексу, справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування у даній справі, суб'єктний склад її учасників, а також враховуючи на неналежність зазначеної справи до категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 у справі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, не підлягає касаційному оскарженню.
У той же час, як вбачається зі змісту поданої Фермерським господарством «Руслана плюс» касаційної скарги, позивач, як на підставу для відкриття касаційного провадження, посилається положення пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Втім, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами й наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Інших випадків, які б унеможливили застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається, а судом касаційної інстанції не встановлено.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням того, що оскаржувані Фермерським господарством «Руслана плюс» судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі незначної складності не встановлені, обґрунтованих доводів, які б вказували на віднесення даної справи до категорії справ незначної складності помилково, скаржник не наводить, тому Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження у даній справі.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства «Руслана плюс» на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі №240/6480/20 за адміністративним позовом Фермерського господарства «Руслана плюс» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
В.П. Юрченко
Р.Ф. Ханова