П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/3333/20
Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року (суддя Лебедєва Г.В., м. Миколаїв, повний текст рішення складений 07 вересня 2020 року) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
14 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати не в повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 06.12.2017 року по 29.01.2020 року включно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 06.12.2017 року по 29.01.2020 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 06.12.2017 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 29.01.2020 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 був задоволений частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 06.12.2017 року по 28.02.2018 року включно. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за період з 06.12.2017 року по 28.02.2018 року включно. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням в частині відмови ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити в цій частині нове рішення, яким повністю задовольнити позов.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що у період проходження позивачем військової служби, нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не у повному обсязі, а саме, у 2017 - 2020 роках не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення. Позивач/апелянт звернувся до командира військової частини з заявою щодо проведення розрахунку та виплати індексації грошового забезпечення, однак йому було повідомлено, що індексація не виплачується у зв'язку з відсутністю механізму її нарахування та виплати за попередні періоди. Крім того, апелянт вказав, що при нарахуванні індексації грошового забезпечення відповідач повинен використати базовий місяць в період з 06.12.2017 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 29.01.2020 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Позивач вважає, що відповідачем були грубо порушенні його права та інтереси. На думку апелянта відповідач мав виплатити індексацію грошового забезпечення в сумі 104086,54 гривень.
Відповідач рішення суду в частині задоволення не оскаржив та надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Справа розглянута судом першої інстанції в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та перебував на грошовому забезпеченні відповідача.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.12.2019 року №92-РС (по особовому складу) старшого матроса військової служби ОСОБА_1 , водія - електрика відділення управління 1-го артилерійського взводу 1-ої артилерійської батареї артилерійського дивізіону звільнено з військової служби в запас відповідно до підпункту «а» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №20 від 129.01.2020 року ОСОБА_1 виключено із списків військової частини НОМЕР_1 .
На думку позивача у період проходження військової служби, нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме у період з 06.12.2017 року по 29.01.2020 року позивачу неправильно нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Частково задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_1 в оскарженій частині суд першої інстанції виходив з того, що позиція позивача щодо врахування при розрахунку індексації базового місяця - січня 2008 року є необґрунтованою, а також суд при вирішенні даного спору не може підміняти собою орган, на який покладено обов'язок щодо нарахування та виплати індексації, та здійснювати за відповідача відповідний розрахунок сум індексації, що підлягають виплаті позивачу.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, та надаючи правову оцінку його висновкам і встановленим обставинам справи, виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно визначення Державного комітету статистики України індекс споживчих цін - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Він є найважливішим показником, який характеризує інфляційні процеси в економіці країни і використовується для вирішення багатьох питань державної політики, в тому числі і для індексації заробітної плати працівників.
Індекс споживчих цін обчислюється Державною службою статистики України щомісяця по відношенню до попереднього місяця і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується на його офіційному сайті і в офіційних періодичних виданнях України.
Крім того, на основі щомісячних даних Держстату, індекс споживчих цін обчислюється бухгалтерськими службами підприємств, установ та організацій для визначення порогу індексації і величини приросту індексу споживчих цін.
В системі державного управління, а також місцевого самоврядування обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати працівників проводилось безперервно наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року (з місяця оприлюднення Закону) і до грудня 2015 року.
Постанова Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» набрала чинності 01.01.2008 року.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року №911-VIII, внесено зміни у частину першій статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»: цифри « 101» замінити цифрами « 103».
Закон України №911-VIII набрав чинності 01.01.2016 року.
Відповідно, з 01.01.2016 року діє наступна редакція частини 1 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»: «Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка».
09.12.2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».
Пунктом 3 постанови №1013 передбачено:
Міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078 (Офіційний вісник України, 2003 р., №29, ст. 1471).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 року №77 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078 і від 9 грудня 2015 р. №1013.
Зокрема, в абзаці другому пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078, цифри « 101» замінено цифрами « 103».
Відповідно до п. 2 Постанови КМУ №77, вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 грудня 2015 р., крім пункту 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 р. №1013 і від 17 липня 2003 р. №1078, який застосовується з 1 січня 2016 року.
У грудні 2015 року Кабінет Міністрів України, з метою припинення в подальшому виплат сум індексації заробітної плати в розмірах, що склалися станом на грудень 2015 року, і відновлення індексації доходів з 1 січня 2016 року, але за умови - після перевищення індексу споживчих цін над порогом індексації у розмірі 103%, видав Постанову №1013, зобов'язавши всіх роботодавців здійснити в грудні місяці упорядкування структури заробітної плати своїх працівників шляхом підвищення всіх складових заробітної плати для того, щоб сума цього підвищення перевищила суму індексації, яка склалась у цьому місяці.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, з 1 січня 2016 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати працівників було запроваджене знову, але за дещо зміненими правилами.
До грудня 2015 року при обчисленні індексу споживчих цін для індексації заробітної плати працівників відповідно до пункті 5 Порядку використовувався такий термін як «базовий місяць». Базовий місяць визначався для кожного працівника окремо.
Після внесення останніх змін в Порядок, в тому числі і в його пункт 5, офіційне використання цього терміну було відмінено, а за новим змістом пункту 5 Порядку під цим терміном став використовуватись термін - «місяць підвищення тарифних ставок (окладів)».
Підвищення тарифних ставок (окладів) - не в сенсі підвищення тарифної ставки (окладу) працівнику індивідуально у зв'язку з: призначенням його на більш високу за оплатою посаду; підвищенням його кваліфікаційної категорії, педагогічного звання, педагогічного навантаження тощо, а в сенсі підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства.
За новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремо взятого працівника не визначається індивідуально і, зокрема, для новоприйнятого працівника не залежить від дати прийняття його на роботу (пункт 10-1 Порядку), а встановлюється єдиним для всієї категорії працівників, об'єднаних єдиним спільним законодавчим актом останнього підвищення їх тарифних ставок (окладів).
Надалі, відповідно до абзацу другого пункту 5 та пункту 10-1 Порядку, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації заробітної плати передбачено здійснювати з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифних ставок (окладів) за посадами, які займають працівники.
Обчислення індексу споживчих цін для визначення порогу індексації і величини приросту індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати працівників провадиться щомісяця наростаючим підсумком шляхом множення місячних індексів споживчих цін.
Обчислення індексу споживчих цін таким чином проводиться до тих пір, поки він не перевищить поріг індексації, який встановлено в розмірі 103 відсотка.
Поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, перевищення якої надає підстави для індексації заробітної плати працівника.
Після перевищення такого порогу індексації, з метою проведення подальшої індексації заробітної плати працівників, обчислення індексу споживчих цін починається знову, з місяця наступного за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив цей поріг індексації.
При цьому величина приросту індексу споживчих цін для проведення кінцевої індексації, розрахована між цими проміжками, обчислюється як добуток сум проміжних індексів споживчих цін перевищення порогу індексації помножений на коефіцієнт 100.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації заробітної плати здійснюється таким чином до місяця підвищення тарифних ставок (окладів) працівників.
Індекс споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифних ставок (окладів), приймається за 1 або 100 відсотків.
Розрахунок індексу споживчих цін:
0,996х100=99,6%
0,996 х 1,010 х 100 = 100,5%
0,996 х 1,010 х 1,035 х 100 =104,1%
У квітні 2016 року індекс споживчих цін перевищив установлений поріг індексації - 103% і склав 104,1%, а це значить, що з травня місяця обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком для визначення наступного перевищення порогу індексації для проведення подальшої індексації заробітної плати необхідно почати знову.
Величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати у червні 2016 року становитиме 4,1 відсотка (104,1 - 100).
Відповідно до пункту 1-1 Порядку, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Керуючись викладеним, фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 було здійснено перерахунок належної позивачеві індексації грошового забезпечення.
Відповідно до положень Порядку, індексації підлягає заробітна плата у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на рік.
При цьому, частина заробітної плати, яка перевищує прожитковий мінімум, індексації не підлягає.
Крім того апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що як вбачається з вищенаведених положень Порядку №1078 та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлення місяця підвищення (базового місяця) належить до компетенції відповідного суб'єкта владних повноважень. Суд не має повноважень визначати базовий місяць та суму індексації грошового забезпечення. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини. Проте у даній справі таке нарахування відповідачем здійснено ще не було.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що суд не може зобов'язати відповідача визначити певний місяць як базовий (в даному випадку січень 2008 року), оскільки дане питання належить виключної компетенції відповідача.
Решта доводів апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
В іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржувалася, що, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, обумовлює межі перегляду даного судового рішення апеляційним судом.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1 .
Підсумовуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, оскаржуване рішення прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя І.П.Косцова
Суддя Ю.В.Осіпов