П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/3017/20
Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Бенефіт" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення № UA500020/2020/000074/2 від 28.06.2020 року, визнання протиправною та скасування картки відмови № UA500020/0/329 від 28.06.2020 року,
27 липня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Бенефіт" звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA500020/2020/000074/2 від 28.06.2020 року;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/0/329 від 28.06.2020 року. В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Торговий дім Бенефіт" зазначило, що митниця протиправно, незважаючи на наявність усіх документів передбачених ст.53 МК України, прийняла рішення про коригування митної вартості. Товариство зазначило, що обставини, на які вказує відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, жодним чином не спростовують митної вартості, яка зазначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування митної вартості.
Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено невідповідність заявленої митної вартості до інформації, яка наявна в ПІК "ЄАІС ДФС". Крім того, за результатами оцінки ризику щодо митної декларації спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками із формою контролю стосовно перевірки правильності визначення митної вартості задекларованих товарів. Відповідач зазначив, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим, що документи, надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року адміністративний позов ТОВ "Торговий дім Бенефіт" задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA500020/2020/000074/2 від 28.06.2020 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/0/329 від 28.06.2020 року.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що серед документів наданих позивачем до митниці відсутні рахунок на оплату фрахту та/або платіжне доручення на оплату фрахту, каталог фірми - виробника товару та переклад митної декларації країни відправлення, відсутність яких спростовує заявлену позивачем митну вартість товару. Перевіркою додатково поданих позивачем документів також не спростовано сумніви митного органу у вірності заявленої митної вартості.
Відповідно п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.
26.04.2019 року між ТОВ “ТД Бенефіт” (покупець) та фірмою “SHANDONG HIKING INTERNATIONAL COMMERCE GROUP CO., LTD” (CHINA) (продавець) укладено контракт №1915/1.
Відповідно до умов, визначених п. 1.1. Контракту, продавець зобов'язується продати та поставити покупцеві підшипники, відповідно до виставлених інвойсів (проформ-інвойсів). Покупець зобов'язується прийняти ці товари та оплатити їх на умовах, визначених цим Контрактом. Ціна, кількість, асортимент товарів можуть змінюватися згідно взаємної домовленості сторін, що має бути відображено у проформа-інвойсах та інвойсах “Продавця”.
Відповідно до рахунку-проформи (інвойс) від 16.03.2020 року та інвойсу від 30.04.2020 року поставляється: опис товару - підшипники кочення кулькові з діаметром понад 30 мм в асортименті різних видів та розмирів: apт.6201-2RS підшипник кочення кульковий радіальний однорядний з двостороннім захистом і ущільненням з гуми або пластмаси - 50000 шт.; apт.6206-2RS підшипник кочення кульковий радіальний однорядний з двостороннім захистом і ущільненням з гуми або пластмаси - 50500 шт.; apт.6301-2RS підшипник кочення кульковий радіальний однорядний з двостороннім захистом і ущільненням з гуми або пластмаси - 135000 шт.; apт.6303-2RS підшипник кочення кульковий радіальний однорядний з двостороннім захистом і ущільненням з гуми або пластмаси - 39000 шт. Виробник: Shandong Hiking International Commerce Group Co., LTD: Торговельна марка: Benefit, PLK; Країна виробництва: CN, Загальна кількість товару - 274 500 шт., загальна вартість товару - 41 357 дол. США.
З метою митного оформлення товарів, поставлених за вищевказаним контрактом ТОВ “ДТ “Бенефіт” подано до Одеської митниці Дермитслужби електрону митну декларація "ІМ 40 АА": UA 500020/2020/217650 від 25.06.2020 року, відповідно до якої митна вартість товарів, визначена декларантом самостійно у сумі 1,74011 дол. СІІІА/кг за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості декларантом, надано наступні документи:
пакувальний лист (Packing list) №б/н від 30.04.2020 р.;
рахунок-проформа (Proforma invoice) №ОТЕ20200316-Ukraine від 16.03.2020 р.; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № ОТЕ20200316/1-Ukraine від 30.04.2020 р.;
коносамент (Bill of lading) №HTSZX-202004023 від 06.05.2020 p.; Навантажувальний документ (Bordereau) №5737 від 10.06.2020 р.; Сертифікат про походження товару форми A (Certificate of origin form A (GSP) №G20MA52W9F376502 від 15.05.2020 p.;
банківський платіжний документ, що стосується товару №21 від 18.03.2020 р.;
банківський платіжний документ, що стосується товару №35 від 22.06.2020 р.;
додаткова угода до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 16.03.2020р.;
додаткова угода до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 28.07.2019р.;
додаткова угода до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 28.07.2019р.;
додаткова угода до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1/1 від 03.05.2019р.;
додаткова угода до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 19.07.2019р.; Зовнішньоекономічний договір (контракт) №1915/1 від 26.04.2019р.;
договір про надання послуг митного брокера №ДБ1205-1 від 12.05.2020р.;
договір (контракт) про перевезення №115/01-20 від 25.02.2020р.
За результатами опрацювання поданих позивачем документів, Митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів від 28.06.2020р. №UA500020/0/00329.
Одночасно, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів UA500020/2020/00074/2 від 28.06.2020 року, в якому зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема: у зв'язку із тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) згідно п.3.1 - зовнішньоекономічного договору 1915/1 від 26.04.2019 продавець поставляє товар на умовах CIF згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс, що не відповідає умовам зазначених у інвойсі ОТЕ20200316/1-Ukraine від 30.04.2020. На умовах поставки CIF повинне здійснюватися страхування вантажу, проте до митного оформлення страхові документи не було надано.
На підставі викладеного, відповідачем було застосовано резервний метод визначення митної вартості оцінюваних товарів та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 2,52 дол/кг (митна декларація № UA5000200/2019/202308 від 26.12.2019).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з надання позивачем до розмитнення товару повного пакету документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів щодо ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.51 МК України - митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 ст.52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій цієї статті.
При цьому, частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів та зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зі змісту цієї норми вбачається, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Вимагаючи від декларанта відомості про розмір понесених витрат на страхування, митний орган не врахував умови поставки товару позивачу - FOB Циндао правил Інкотермс, які визначені додатковою угодою № 2 до контракту № 1915/1 (а.с.36).
Відповідно до розділу А умов FОВ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, до обов'язків продавця входить надання товару у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі тощо), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.
Згідно підрозділу А3 та Б3 умов FОВ Інкотермс 2010 як у продавця, так і у покупця відсутній обов'язок щодо страхування товару.
За таких обставин ненадання позивачем, як покупцем товару, на вимогу митного органу страхових документів не свідчить про свідоме неповідомлення ним про додаткові витрати, які мають включатися до митної вартості, а лише підтверджує факт відсутності витрат на страхування товару, про що зазначає позивач.
Щодо ненадання позивачем таких даних складових митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, судом першої інстанції вірно зазначено, що в пункті 2.2. контракту № 1915/1 від 26.04.2019 року, визначено, що товар повинен бути належним чином упакований і промаркований (на коробках повинно бути зазначено назву бренду, номер по ISO підшипника) з метою його ідентифікації та безпеки у процесі транспортування, навантаження та/або зберігання.
Митним органом не враховано, що за умовами FОВ Інкотермс 2010 продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.
Разом з митною декларацією до митного органу декларантом надавався пакувальний лист, з якого вбачається, що упаковані предмети перераховані, зазначена їх кількість, тип (або модель), ціна, вага брутто і нетто.
На підставі викладеного вимоги митного органу про надання документів, які б підтверджували вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, є недоречними.
Митний орган в оскаржуваному рішенні вимагав переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Таким чином, у разі складення документа, що подається до митного оформлення, або офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, митний орган не вправі вимагати від декларанта перекладу такого документа українською мовою.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові № 520/10709/18 від 06.02.2020 року.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що Листом Державної митної служби України № 11/6-21-9576 від 05 грудня 2001 року, за змістом якого Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань обкладання ввізним митом товарів та інших предметів, що ввозяться на митну територію України» № 170/97-ВР від 03 квітня 1997 року, затверджено перелік країни з якими Україною укладено торговельно-економічні угоди з надання режиму найбільшого сприяння або національного режиму.
До зазначеного переліку країн входить Китайська Народна Республіка.
Як свідчать матеріали справи, позивачем до митного оформлення подавалась митна декларація країни відправлення, складена китайською мовою, а тому така декларація не потребує перекладу.
Щодо каталогу фірми виробника товару, судова колегія вважає, що він не є обов'язковим документом, який має подати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару, оскільки здійснення оплати за придбаний товар підтверджується відповідними платіжними дорученнями та інвойсом.
Стосовно доводів відповідача про те, що причиною для витребування митним органом додаткових документів від декларанта стало спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, колегія суддів зазначає наступне.
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованій системі аналізу та управління ризиками.
Крім того, відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від № UA500020/2020/000074/2 від 28.06.2020 року, у ньому зазначено лише номер, дата та ціна однієї митної декларації, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, та вартість за одиницю товару, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Судова колегія також звертає увагу на тому, що за наявності інформації щодо митного оформлення аналогічного, на думку відповідача, товару митний орган не застосував метод - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, а необґрунтовано обрав саме резервний метод. При цьому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Відповідно до положень Митного кодексу України, застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, можливе лише у разу, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів,зазначених у ст.ст.58-63 цього кодексу, а отже з урахуванням встановлених обставин справи, відповідач помилково послався цю угоду в оскаржуваному рішенні.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано.
Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого митницею рішення про коригування митної вартості товарів.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 29 липня 2020 року, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,328 КАС України, судова колегія,
Апеляційну скаргу Одеської Митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення, з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий Н.В.Вербицька
Суддя О.В.Джабурія
Суддя К.В.Кравченко