03 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 804/2686/17
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Прокуратури Дніпропетровської області
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 року, (суддя суду першої інстанції М.В. Дєєв), прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро, в адміністративній справі за заявою Прокуратури Дніпропетровської області про поворот виконання рішення суду у справі №804/2686/17 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 року відмовлено в задоволенні клопотання Прокуратури Дніпропетровської області про поворот виконання рішення суду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції Прокуратура Дніпропетровської області звернулась з апеляційною скаргою.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що зазначаючи про неможливість застосування повороту виконання рішення суду у даній справі, суд першої інстанції послався на положення ст. 239 КЗпП України, якою визначено, що у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових відносин, поворот виконання рішення суду допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтується на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. Відповідно ж до приписів ст. 381 КАС України, поворот виконання рішення суду про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване повідомленнями позивачем завідомо неправдивих відомостей або поданням підроблених документів. При цьому, на думку заявника, КЗпП України та КАС України по різному визначають види стягнень, до яких можливо застосування повороту виконання рішення суду лише за певних обставин (повідомлення неправдивих даних, подання підроблених документів). Отже, наразі вбачається колізія норм права - неузгодженість між чинним законодавства, у зв'язку з чим, застосуванню підлягає норма, яка є спеціальною - ст. 381 КАС України та не містить застережень щодо неможливості застосування повороту виконання рішення суду.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Прокуратури Дніпропетровської області, в якому просив: визнати протиправними дії Прокуратури Дніпропетровської області щодо не нарахування і невиплати грошової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років, відповідно до ч. 16 ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру”; зобов'язати Прокуратуру Дніпропетровської області нарахувати та виплатити йому грошову допомогу, у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років, відповідно до ч. 16 ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру”.
29.05.2017 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позов задоволено, визнано протиправними дії прокуратури Дніпропетровської області щодо не нарахування і не виплати грошової допомоги ОСОБА_1 , у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років, відповідно до ч. 16 ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру” №1789-ХІІ від 05.11.1991р., у редакції до 01.05.2014р. та зобов'язано прокуратуру Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років відповідно до ч. 16 ст. 50-1Закону України “Про прокуратуру” №1789-ХІІ від 05.11.1991р., у редакції до 01.05.2014р.
03.10.2017 року ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 року у справі №804/2686/17 залишено без змін.
24.01.2019 року постановою Верховного Суду касаційну скаргу задоволено, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 року скасовано, ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Прокуратури Дніпропетровської області про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити грошову допомогу, у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років відповідно до частини шістнадцятої статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 року №1789-ХІІ “Про прокуратуру” відмовлено.
02.09.2020 року від Прокуратури Дніпропетровської області надійшла заява про поворот виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 року у справі №804/2686/17.
В обґрунтування заяви зазначено, що на виконання постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 року, позивачу 26.01.2018 року перераховано грошову допомогу у зв'язку з виходом на пенсію, проте постановою Верховного Суду від 24.01.2019 року, винесеною у даній справі, касаційну скаргу Прокуратури Дніпропетровської області задоволено, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Прокуратури Дніпропетровської області про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити грошову допомогу, у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років відповідно до частини шістнадцятої статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ “Про прокуратуру” відмовлено. Також, заявник зазначив, що перерахована позивачу грошова допомогу у зв'язку з виходом на пенсію не є пенсією чи іншим періодичним платежем, заробітною платою чи іншим грошовим утриманням у відносинах публічної служби. За своєю природою така грошова допомога, згідно з п.3.6 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року №5, відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, тому питання про поворот виконання судового рішення повинно вирішуватись на загальних засадах, згідно ст..380 КАС України.
Відмовляючи у задоволенні заяви Прокуратури Дніпропетровської області про поворот виконання рішення суду, суд виходив з того, що висновки Верховного Суду у цій справі не ґрунтуються на тому, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 року обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, не містять таких доказів і матеріали справи, що виключає можливість повороту виконання судового рішення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Питання повороту виконання судових рішень визначені статтею 380 КАС України. Суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою наведеної вище статті КАС України, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Як зазначив, в своєму рішенні Конституційний Суд України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Таким чином, з наведених правових норм випливає, що за допомогою інституту повороту, виконання судового рішення, яке було скасоване або змінене, зокрема, у такий спосіб, що стягувач повинен повернути боржнику те, що він отримав за таким судовим рішенням.
Особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ визначено статтею 381 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказаною нормою встановлено, що поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Аналіз наведеної норми передбачає обмеження на поворот виконання судового рішення в окремих категоріях справ про відшкодування шкоди:
- заподіяної суб'єктом владних повноважень,
- заподіяної каліцтвом,
- заподіяної іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи;
Також обмеження на поворот виконання судових рішень встановлені у справах:
- про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів;
- рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.
У вказаних випадках поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.09.2020 року по справі №818/678/17.
Як видно з матеріалів справи, предметом розгляду в даній справі було зобов'язання нарахування і виплати грошової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років, відповідно до ч. 16 ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру”.
Тобто, рішення у даній справі було прийнято судами у справі з приводу присудження виплати іншого грошового утримання (грошова допомога у зв'язку з виходом на пенсію), яке випливає із відносин публічної служби (у зв'язку з проходженням позивачем служби в органах Прокуратури та виходом на пенсію).
Як правильно зазначив суд першої інстанції, висновки Верховного Суду у цій справі не ґрунтуються на тому, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 року обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, не містять таких доказів і матеріали справи, що виключає можливість повороту виконання судового рішення.
Також, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що єдиною підставою для скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 року залишеної без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 року став висновок щодо застосування положень статті 50-1 Закону № 1789-XII викладений у постанові Верховного Суду України по справі № 812/143/15 від 05.07.2017 року, прийнятої за наслідком розгляду питання невідповідності судового рішення касаційної інстанції пункту 5 частини першої статті 237 КАС України (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Таким чином, суд зазначає, що на час прийняття рішення у цій справі про задоволення позову існували інші правові висновки Верховного Суду України щодо спірного у цій справі питання.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 14.10.2010 у справі “Щокін проти України” (заяви №23759/03 та №37943/06), висловив правову позицію, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним.
Як також наголосив Європейський суд з прав людини в рішенні від 26 червня 2014 року у справі “Суханов та Ільченко проти України” (заяви №68385/10 та №71378/10), перша і найбільш важлива вимога статті 1 Першого Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання органів влади у право мирно володіти своїм майном має бути законним і переслідувати законну мету “в інтересах “суспільства”. Будь-яке втручання має бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, має бути досягнуто “справедливого співвідношення” між інтересами суспільства і вимогами щодо захисту прав людини.
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Прокуратури Дніпропетровської області про поворот виконання рішення суду у даній справі.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, прийнятою із дотриманням вимог норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, у зв'язку з чим, підстави для зміни або скасування ухвали суду - відсутні.
Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Прокуратури Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року в адміністративній справі №804/2686/17 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Постанова в повному обсязі складена 04.02.2021 року.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук
суддя А.В. Шлай