05 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 340/2716/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у справі №340/2716/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено повністю.
Позивач, не погодившись з зазначеним рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху та скаржнику надано строк 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги із зазначенням у ній вимог до суду апеляційної скарги з урахуванням положень статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України та дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується із наданням доказів що її підтверджують, за наявності.
При цьому, мотивувальною частиною зазначеної ухвали суду скаржнику роз'яснено, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок суду нижчої інстанції та недоліків судочинства, а не задля нового розгляду справи, а тому йому запропоновано надати апеляційну скаргу із зазначенням у ній вимог до суду апеляційної скарги з урахуванням положень статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначеною ухвалою скаржнику доведено до відома положення зазначеної норми.
Копію ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року направлено на адресу скаржника зазначену в апеляційній скарзі, також додатково, копію зазначеної ухвали суду отримано скаржником 28 січня 2021 року засобами поштового зв'язку.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду скаржник через засоби поштового зв'язку 25 січня 2021 року надав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу із зазначенням у ній дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується із наданням доказів що її підтверджують, за наявності.
При цьому, скаржник на виконання вимог вищезазначеної ухвали суду надав до суду апеляційну скаргу в якій повторно ставить питання щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, в той час як у позовній заяві позивач ставив питання щодо стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що вимога щодо стягнення не є тотожньою вимозі щодо зобов'язання вчинити дії по нарахуванню та виплаті таких сум, а тому зазначення позивачем в апеляційній скарзі вимоги щодо зобов'язання відповідача вчинити дії свідчить про намагання ним ініціювати повторний розгляд цієї справи за іншою позовною вимогою, а не виправлення судом апеляційної інстанції судових помилок суду нижчої інстанції та недоліків судочинства.
Положеннями статті 315 КАКС України, які було доведено до відома скаржника визначається вичерпний перелік повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення, проте скаржником зазначену норму проігноровано.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005 року ухваленому по справі "Смірнова проти України" зробив висновок, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (“Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain” № 11681/85).
Обставини свідомого неусунення скаржником недоліку апеляційної скарги щодо зазначення в апеляційній скарзі вимог до суду апеляційної скарги з урахуванням положень статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України, є порушенням останнім ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки прийняття до розгляду апеляційної скарги з такими вимогами буде свідчити про надання скаржнику законних сподівань на вирішення судом апеляційної інстанції позовних вимог, що не були заявлені в суд першої інстанції.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що у справі “Пономарьов проти України” (Заява № 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив наступне: “…Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду…”.
Тобто, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, при цьому прийняття до розгляду апеляційної скарги з вимогами, які заявлені до суду апеляційної інстанції фактично свідчать про бажання особи домогтися нового розгляду справи, а не перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, та у разі не усунення зазначених судом недоліків повертає її.
З урахуванням вищезазначеного та враховуючи те, що недолік апеляційної скарги зазначений в ухвалі суду від 20 січня 2021 року у встановлений судом строк скаржником усунуто не було, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у відповідності до положень ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у справі №340/2716/20 - повернути.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 05 лютого 2021 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко