02 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 280/5686/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 р. (суддя Артоуз О.О.) в адміністративній справі №280/5686/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСКРЕДИТ", про визнання дій протиправними та скасування постанов приватного виконавця, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. ВП №61679864 від 01.04.2020 про відкриття виконавчого провадження; визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. ВП № 61679864 від 01.04.2020 про арешт коштів боржника, якою звернено стягнення на доходи позивача; визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. ВП №61679864 від 01.04.2020 про арешт майна; визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. ВП №61679864 від 01.04.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. ВП №61679864 від 01.04.2020 про стягнення з боржника основної винагороди.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що він не має місця проживання або перебування у місті Києві та не має майна на території міста Києва, що виключає можливість відкриття виконавчого провадження в межах виконавчого округу міста Києва та свідчить про порушеннями відповідачем вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 р. позов задоволено частково. Суд визнав протиправною та скасував постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. ВП №61679864 від 01.04.2020 про арешт коштів боржника. В іншій частині позовних вимог - відмовив.
Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку відповідачем.
Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, скаржник просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Скаржник вказує, що суд першої інстанції не прийняв до уваги докази, надані відповідачем до суду першої інстанції. Приватний виконавець самостійно не визначає, які саме рахунки, відкриті на ім'я позивача, є рахунками зі спеціальним режимом використання, а неправомірність дій банківських установ щодо прийняття постанов про арешт коштів на рахунках, стягнення на які заборонено законом, та не повідомлення державного виконавця про призначення рахунків, не залежить від правомірності дій державного виконавця. Рахунок позивача № НОМЕР_1 не є рахунком зі спеціальним режимом використання, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк». Скаржник також просить суд при вирішенні справи врахувати правову позицію Верховного Суду у справі № 460/3537/20.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, залишивши оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, посилаючись на приписи Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до яких на розрахункові рахунки, на які зараховується заробітна плата, арешт не накладається.
Сторони, повідомлені про день, місце і час розгляду справи в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, до суду уповноважених представників не направили, про причини неприбуття не повідомили.
Відповідно до частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
На підставі частини 4 статті 229 цього ж Кодексу фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв'язку із неявкою сторін.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено, що 30.03.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований у реєстрі за №4628, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , заборгованості за Кредитним договором №2691950 від 10.09.2019 у розмірі 21393,67 грн. Виконавчий напис набрав законної сили 30.03.2020. Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» 31.03.2020 за звернулося із заявою вх. №3083/1-20 до приватного виконавця Дорошкевич В.Л. щодо примусового виконання зазначеного виконавчого напису. 01 квітня 2020 р. Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №61679864 щодо примусового виконання виконавчого напису №4628, виданого 30.03.2020. Постановою від 01.04.2020 приватним виконавцем накладено арешт на майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів у розмірі 24533 грн., яка також 01.04.2020 за вих. №16714 направлена на адресу боржника ОСОБА_1 за адресою реєстрації та адресою проживання, що зазначені у виконавчому написі. Постановою від 01.04.2020 приватним виконавцем накладено арешт на кошти боржника, які містяться в банківських установах: АТ КБ ПАТ «ПРИВАТБАНК», АТ «УніверсалБанк», «ОТП БАНК», ГУ АТ Ощадбанк, АТ «Укрсиббанк», АТ АльфаБанк, АТ «Райффайзен Банк Аваль», яка також 01.04.2020 за вих. №16717 направлена на адресу боржника ОСОБА_1 за адресою реєстрації та адресою проживання, що зазначені у виконавчому написі та до вказаних банківських установ. 28.07.2020 за вих. №15808/01-18 до приватного виконавця надійшло клопотання позивача про закінчення виконавчого провадження. Листом від 20.08.2020 за вих. №84952 Приватний виконавець Дорошкевич В.Л. повідомила ОСОБА_1 про відсутність підстав для закінчення виконачого провадження.
Частково задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи постанову ВП№61679864 від 01.04.2020 про арешт коштів боржника, суд першої інстанції дійшов висновку про її протиправність, оскільки на час накладення арешту на рахунки у банківських установах приватним виконавцем не з'ясовано джерело походження коштів та не визначено черговість стягнення на кошти та інше майно.
Колегія суддів звертає увагу, що перевірка рішення суду першої інстанції в частині, якою позивачу відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення з боржника основної винагороди, не здійснюється з огляду на неоскарження його позивачем в апеляційному порядку. За приписами статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Таким чином, в апеляційному порядку здійснюється перевірка рішення суду першої інстанції в частині, якою задоволено позовна вимога про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів.
Згідно частини 3 статті 52 Закону України “Про виконавче провадження” № 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Відповідно до частини 2 статті 48 Закону 1404-VIII забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання відкритих відповідно до статей 191 та 261 Закону України «Про теплопостачання», статті 151 Закону України «Про електроенергетику», та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до частин 3, 4 статті 59 Закону 1404-VIII у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Як свідчить зміст спірної постанови, приватним виконавцем накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, крім тих коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення на які заборонено законом, та належить боржнику (а.с.161). В апеляційній скарзі приватний виконавець не заперечує проти встановленого законом обмеження права виконавця в частині накладення арешту на кошти боржника, звернення стягнення на яке заборонено, однак наполягає на тому, що саме банківська установа визначає, які рахунки мають спеціальний режим, і не застосовує обмеження у їх використанні.
Колегія суддів, у свою чергу, звертає увагу, що при прийнятті оскарженого рішення суд першої інстанції, як того вимагає стаття 242 Кодексу адміністративного судочинства України, врахував правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 17.01.2020 у справі № 340/1018/19. Верховний Суд зазначив, що рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.
Зважаючи на те, що Кодекс адміністративного судочинства України не наділяє суд апеляційної інстанції правом відступу від правових висновків Верховного Суду, застосованих судом першої інстанції при вирішенні спору по суті і прийнятті рішення, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення в оскарженій частині згідно статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України - відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 р. в адміністративній справі №280/5686/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 02 лютого 2021 р. і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Т.С. Прокопчук
суддя О.О. Круговий