02 лютого 2021 р.Справа № 520/5075/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
16.04.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому грошової компенсації додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 26.07.2018 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 26.07.2018 року;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо розрахунку розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 роки без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 роки, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та здійснити виплату донарахованих сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати йому суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити йому середній заробіток, виходячи з останнього грошового забезпечення на день звільнення з військової служби 26.07.2018 року, за весь час затримки розрахунку грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, донарахованих сум грошової допомоги на оздоровлення та сум індексації грошового забезпечення, по день фактичного розрахунку.
Обґрунтовує позовні вимоги позивач тим, що на день звільнення йому не виплачено грошову компенсацію за невикористані календарні дні соціальної відпустки, передбаченої Законом України від 22.10.1993 року № 3551-XII»Про статс ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як учаснику бойових дій за 2016, 2017 та 2018 роки, чим порушені його права, передбачені п. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців, пунктом 3 розділу ХХХІ наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», та постановою Верховного Суду від 21.08.2019 року по справі № 640/4218/18.
Крім того, позивач зазначив, що відповідач розрахував та виплатив грошову допомогу на оздоровлення за 2016 та 2017 роки без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди.
Також, позивач зазначив, що відповідачем в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року не проводилась індексація його грошового забезпечення.
Крім того, позивач зазначив, що відповідач в порушення вимог абз. 3 п. 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008, виключив його зі списків особового складу, не провівши з ним повного розрахунку. У зв'язку з тим, що йому не були виплачені грошова компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, суми індексації грошового забезпечення та донарахована сума грошової допомоги на оздоровлення, вважає, що середній заробіток за час затримки розрахунку підлягає відшкодуванню.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 року (рішення ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження) частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 .
Так, судовим рішенням визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 26.07.2018 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 26.07.2018 року.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 р.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.
В іншій частині задоволення позовних вимог відмовити.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі військова частина НОМЕР_1 просить його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду у справі відкрито апеляційне провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення провадження у справі, з огляду на наступне.
Судом установлено, що ухвалою Верховного Суду від 25.01.2021 року відкрито провадження у справі № 520/4403/2020 (К/9901/31285/20), предметом якої є визнання бездіяльності військової частини НОМЕР_2 протиправною та стягнення коштів - середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по час фактичної виплати заборгованості.
Звернення з таким позовом до суду обґрунтовано тим, що при звільненні з військової служби 31.08.2018 року з ним не було своєчасно та у повному обсязі проведено всі необхідні розрахунки, а саме, не нараховано та не виплачено компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби. Відповідні нарахування відбулись лише 25.03.2020 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/9228/19. Відтак, на думку позивача, з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по час фактичної виплати заборгованості, що, в даному випадку, складає 213.787,62 грн.
Наразі, у цій справі Верховним Судом рішення не ухвалено.
За правилами ч. 1 ст. 291 КАС України, суд, який розглядає типову справу, має право зупинити провадження за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою у випадку, якщо Верховним Судом відкрито провадження у відповідній зразковій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Верховного Суду у справі № 520/4403/2020 (К/9901/31285/20) сприятиме повному та об'єктивному розгляду справи № 520/5075/2020, відтак, провадження у цій справі необхідно зупинити до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі № 520/4403/2020 (К/9901/31285/20).
Керуючись ст. ст. 291, ч. 2 ст. 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Зупинити провадження у справі № 520/5075/2020 до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції по справі № 520/4403/2020.
Ухвала Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, на протязі тридцяти днів.
Головуючий суддя Мельнікова Л.В.
Судді Рєзнікова С.С. Бегунц А.О.
Повний тексту ухвали виготовлено та підписано 05 лютого 2021 року.