05 лютого 2021 р. Справа № 520/9812/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., м. Харків, повний текст складено 08.10.20 року по справі № 520/9812/2020
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України (надалі також - відповідач, Міноборони України), в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у не розгляді питання призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з підстав встановлення інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби на Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум";
- зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з підстав встановлення інвалідності в наслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби на Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум" відповідно до Положення "Про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум", яке затверджене Наказом Міністерства оборони України від 26.10.2014 за № 564, зареєстрованим в МЮУ 17.11.2016 за № 1497/29627;
- зобов'язати Міністерство оборони України відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15 денний строк після набрання рішенням чинності звіт про виконання судового рішення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року адміністративний позов залишено без задоволення.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення суду ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач наводить обставини справи та вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 31.10.2019 у справі № 520/11476/18 та від 24.12.2019 у справі № 520/10341/18. Звертає увагу на помилковість висновків суду першої інстанції щодо того, що заява позивача повинна була розглядатися у порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян».
За результатами апеляційного розгляду позивач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 10.03.2020 позивачем через Регіональну громадську приймальню Міністерства оборони України у м. Харкові подано заяву з проханням розглянути на Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначення і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (надалі по тесту - Комісія) питання призначення позивачу одноразової грошової допомоги з підстав встановлення йому інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби.
Із роздруківок з офіційного сайту Міністерства оборони України, наявних в матеріалах справи, вбачається, що після отримання Міноборони України вказаної заяви позивача, Комісією не розглянуто питання призначення позивачу одноразової грошової допомоги з підстав встановлення йому інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, оскільки Комісією рішення щодо вказаного питання не приймалось.
Вважаючи протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо неприйняття рішення за заявою про призначення йому одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає таке.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ).
Відповідно до ст. 41 Закону № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-ХІІ.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Водночас, відповідно до ст. 16-4 Закону № 2011-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
За ч. 9 ст. 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї статті Закону, Кабінет Міністрів України Постановою від 25 грудня 2013 року № 975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (Порядок №975).
Пунктом 11 Порядку № 975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії документів, передбачених цим пунктом. Подання зазначених у п. 11 Порядку № 975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у ст. 16-4 Закону № 2011-XII (зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги.
Разом з тим, обов'язок перевірити, чи не настала інвалідність за обставин, перелік яких визначений у ст. 16-4 Закону № 2011-XII, покладено на орган, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
Згідно з п. 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Водночас, п. 4. 7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року за № 1294/26071 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Положення № 530) встановлено, що документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.
Аналіз зазначених норм свідчить, що за зверненням особи за призначенням одноразової грошової допомоги, уповноважений орган оформляє та подає до Департаменту фінансів Міністерства оборони України затверджений п. 11 Порядку № 975 перелік документів для призначення такої допомоги. В свою чергу, розпорядник бюджетних коштів в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, на підставі зазначених документів приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
Зі змісту заяви позивача до Міністерства оборони України, вбачається, що позивач вважає протиправним нездійснення розгляду відповідачем питання призначення одноразової грошової допомоги з підстав встановлення йому інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби на підставі відповідної довідки МСЕК. До заяви надана лише копія довідки МСЕК. Інших документів, визначених порядком № 975, до заяви не надано.
Разом з цим, відповідальними за повноту та достовірність документів, визначених п. 11 Порядку № 975, є заявник та обласний військовий комісаріат за його місцем проживання.
Колегія суддів зазначає, що відповідна комісія Міністерства оборони України приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги виключно на підставі документів, які надійшли від обласного військового комісаріату.
Крім того, подана до відповідача заява позивача не створює для останнього нових та/або додаткових підстав для розгляду зазначеного в ній питання, оскільки правовий механізм, що надає Міністерству оборони України розглянути питання та прийняти відповідне рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги чітко нормативно врегульований та позивачем не дотриманий.
Необхідно зазначити, що позивач не надає доказів його звернення в послідовності, визначеній Порядком № 975, та не оскаржує жодного рішення за результатами будь-яких звернень до Міністерства оборони України. Обов'язку відповідача належно та об'єктивно розглянути заяву позивача з доданим пакетом документів за процедурою, встановленою законом, кореспондується право позивача оскаржити будь-яке рішення за результатами розгляду його звернення, в тому числі не розгляду питання призначення позивачу одноразової грошової допомоги з підстав встановлення інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби.
В заяві, поданій позивачем до відповідача, зазначено, що всі документи для призначення одноразової грошової допомоги (заява про виплату та інші) знаходяться в Міністерстві оборони України згідно з п. 13 ІІІ глави Положення № 564, затвердженого Наказом МОУ від 26.10.2016 за № 564.
Однак, колегія суддів не вбачає за можливе встановити дійсну наявність будь-яких документів відносно позивача у Міністерства оборони України, їх кількісну та якісну складову, а також порядок їх надходження до відповідача. Доказів зворотнього матеріали справи не містять.
Відповідно до п. 4.9 Положення № 530 заява та документи, що до неї додаються, щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, подані з порушенням вимог Порядку виплати допомоги, розглядаються уповноваженим органом (військовою частиною, військовим навчальним закладом, військовим навчальним підрозділом вищого навчального закладу, установою, організацією та військовим комісаріатом (ТЦКСП)), що здійснює оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України "Про звернення громадян".
Системний аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що передумовою отримання одноразової грошової допомоги, яка виплачується Міністерством оборони України, є звернення до уповноваженого органу, в даному випадку - обласного військкомату, із відповідною заявою та іншими необхідними документами, перелік яких визначений п. 11 Порядку № 975, та які в установлений строк розглядаються цим органом, після чого складається висновок за результатами розгляду заяви щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, який направляється розпоряднику бюджетних коштів для прийняття відповідного рішення (про призначення чи про відмову в призначенні такої допомоги).
Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, Департаментом фінансів Міністерства оборони України за дорученням та згідно з розподілом функціональних обов'язків 24.03.2020 за вих. № 0290/3в/354 направлено на адресу позивача лист на зазначену вище заяву позивача від 10.03.2020.
Таким листом повідомлено, що Комісією Міноборони 01.11.2019 (протокол № 141) вже були розглянуті його документи щодо призначення одноразової грошової допомоги та прийнято рішення про повернення документів на доопрацювання, оскільки подані документи не містять відомостей про обставини поранення (з урахуванням постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 822/220/18). Водночас зазначено, що оскільки захворювання є наслідком отриманого поранення (травми), обставини якого документально не підтверджено, Комісією рекомендовано звернутися до медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) для визначення ступеня втрати працездатності у відсотках по захворюванню та по пораненню окремо. Запропоновано після проходження МСЕК звернутися до військового комісаріату для оформлення та повторного направлення документів на розгляд Комісії для прийняття відповідного рішення,
Заява від 10.03.2020 розглянута відповідачем відповідно до Закону України “Про звернення громадян”, оскільки подана позивачем не до обласного військового комісаріату, який здійснює оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги.
Отже, заява позивача, подана 10.03.2020 на адресу Міноборони через Регіональну громадську приймальню Міністерства оборони України, відповідачем розглянута в порядку, в строки та в межах Закону України “Про звернення громадян” та на останню надано відповідь листом від 24.03.2020.
Крім цього, колегія суддів зазначає, що питання призначення одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку з інвалідністю розглядалося відповідачем за зверненням позивача у 2019 році.
Так, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення, оформлене протоколом № 141 від 01.11.2019, про повернення документів на доопрацювання, оскільки подані документи не містили відомостей про обставини поранення (з урахуванням постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 822/220/18).
Не погоджуючись із зазначеним рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у неприйнятті рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з підстав встановлення йому інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби;
- визнати протиправним та скасувати п. 14 протоколу № 141 від 01.11.2019 рішення Комісії міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначення компенсаційних сум, яким направлено документи ОСОБА_1 на доопрацювання;
- зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з підстав встановлення йому інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, згідно з вимогами Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та в Порядку, затвердженому Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 та Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014.
- зобов'язати Міністерство оборони України відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.
За інформацією з Єдиного державну реєстру судових рішень рішенням Харківського окружного адміністративного суду 07 грудня 2020 року у справі № 520/6011/2020, яке набрало законної сили 11.01.2021, адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
Отже, питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги позивачу, якому під час первинного огляду органами МСЕК від 04.11.2016 Серії 12ААА № 459160з 04.11.2016 вперше встановлено III групу інвалідності внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, розглядалось Комісією Міноборони та правомірність рішення за результатами розгляду встановлена судом.
Тобто, питання позивача, порушене ним у заяві щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням групи інвалідності, внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, по суті у встановленому законодавством порядку розглянуто та вирішено.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач у спірних правовідносинах діяв правомірно та в межах повноважень, визначених законодавством, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав уважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.
Щодо доводів позивача стосовно висновків Верховного Суду (у постановах від 31.10.2019 у справі № 520/11476/18 та від 24.12.2019 у справі № 520/10341/18), колегія суддів зазначає, що обставини, які були предметом розгляду у вказаних справах, не є тотожними обставинам, які розглядаються у цій справі, оскільки правомірність рішення відповідача за результатами розгляду заяви позивача про призначення одноразової грошової допомоги з підстав встановлення йому інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, не є предметом судового розгляду у справі № 520/9812/2020 та судом не досліджується.
Тому, колегія суддів вважає даний довід позивача необґрунтованим.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції у справі відсутні підстави для зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 по справі № 520/9812/2020 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін