04 лютого 2021 р.Справа № 520/6346/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,
за участю секретаря судового засідання Губарєвої В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ИРИС" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2020, повний текст складено 19.10.2020, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., м. Харків, по справі № 520/6346/2020
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ИРИС"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправними та скасування рішень та вимоги,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 по справі №520/6346/2020 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ИРИС" (вул. Святодухівська, буд. 6-А, м. Харків, 61001) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61027) про визнання протиправними та скасування рішень та вимоги - задоволено частково.
Скасовано податкову вимогу Головного управління ДПС у Харківській області від 26.03.2020 року №56633-57.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ИРИС" (вул. Святодухівська, буд. 6-А, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ - 38633583) сплачену суму судового збору у розмірі 1051 (одна тисяча п'ятдесят одна) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61027, код ЄДРПОУ - 43143704).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В позовній заяві позивач просив вирішити питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу.
30.09.2020, засобами поштового зв'язку, представник позивача звернувся до суду з заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій просив суд додатково стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.
Обґрунтовуючи вимоги вказаної заяви представник позивача просив суд врахувати, що раніше ним подавалася заява про орієнтовний розмір витрат на суму 10000,00 грн, однак в ході судового розгляду справи вказані витрати збільшилися.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ИРИС" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ИРИС" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень та вимоги - відмовлено.
Позивач, не погодившись із ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2020, подав апеляційну скаргу, в якій, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, вказав, що докази додаткового понесених витрат на суму 10000,00 грн були надані ним після ухвалення судового рішення по цій справі, отже висновки суду першої інстанції про фактичний розгляд питання щодо розподілу судових витрат у рішенні суду є передчасним.
Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 клопотання представника Головного управління ДПС у Харківській області - задоволено. Замінено відповідача по справі № 520/6346/2020 з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) на Головне управління ДПС у Харківській області, як відокремлений підрозділ (61057, місто Харків, вул. Пушкінська, будинок 46, код ЄДРПОУ ВП 43983495) юридичної особи - ДПС України (код ЄДРПОУ 43005393).
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду з цим позовом та у подальшому подавалася заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі орієнтовно 10000,00 грн разом із наданням документів на підтвердження їх понесення.
Вказаній заяві була надана оцінка судом першої інстанції у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 по справі № 520/6346/2020 - відмовлено у задоволенні.
Представник позивача в порядку 139 КАС України звернувся з заявою, в якій просив стягнути 20000,00 грн та надав документи на підтвердження понесення таких витрат.
За результатами розгляду зазначеної заяви судом першої інстанції вказано, що відповідно до наданих документів загальна витрат на правову допомогу становить 10000,00 грн та вказано, що враховуючи положення ст. 134 та ст. 139 КАС України та з огляду на висновки суду у даній справі стосовно часткового задоволення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даної заяви представника позивача. Водночас, судом у судовому рішенні зазначено, що відповідно до положень КАС України стягненню на користь позивача також підлягають судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 вмотивована тим, що судом вже було розглянуто питання розподілу судових витрат під час ухвалення судового рішення від 24.09.2020 по справі №520/6346/2020, за результатами чого прийнято рішення про часткове задоволення заяви представника позивача (в порядку ст. 139 КАС України) і, зокрема, вказано на відсутність підстав для стягнення витрат за надання правничої допомоги 10000,00 грн., то у суду відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення по справі №520/6346/2020 та стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ИРИС".
Надаючи оцінку вказаній ухвалі суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ИРИС" задоволено частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 по справі № 520/6346/2020 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 0000703201 від 12.02.2020 та в частині розподілу судових витрат.
Прийнято в цій частині постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ИРИС" (вул. Святодухівська, буд. 6-А, м. Харків, 61001) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61027) про визнання протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій № 0000703201 від 12.02.2020 - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій № 0000703201 від 12.02.2020.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ИРИС" (вул. Святодухівська, буд. 6-А, м. Харків, 61001) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд.46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальному розмірі 3153 (три тисячі сто п'ятдесят три гривні) грн 00 коп.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ИРИС" (вул. Святодухівська, буд. 6-А, м. Харків, 61001) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд.46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 3000,00 (три тисячі гривень) грн 00 коп.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 по справі № 520/6346/2020 в іншій частині відмови у задоволенні позовних вимог - залишено без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частин першої та другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 7 ст. 139 КАС України).
Відповідно до ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Як встановлено вище, представником позивача вказана заява була подана до відділення поштового зв'язку 29.09.2010 тобто у межах п'ятиденного строк з дня ухвалення судового рішення, встановленого ч. 7 ст. 139 КАС України.
Отже, доводи відповідача, викладені у запереченнях на заяву щодо несвоєчасного подання заяви про відшкодування витрат є неприйнятними, оскільки вказана заява була подана з урахуванням ч. 9 ст. 120 КАС України, у межах встановленого ч. 7 ст. 139 КАС України строку.
На підтвердження понесених витрат позивачем надано копії договору №1 про надання правової допомоги від 14.01.2020, укладеного між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Курафєєв і партнери», акти приймання-передачі наданих послуг від 07.07.2020 та від 25.09.2020 за договором №1 про надання правової допомоги від 14.01.2020, рахунки-фактури (рахунки) на оплату наданої правової допомоги; платіжні доручення №2394 від 07.07.2020 на суму 10000,00 грн та № 2711 від 23.09.2020 на суму 10000,00 грн.
Так, колегія суддів зазначає, що у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 по справі № 520/6346/2020, з урахуванням Постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021, судові витрати на суму 10000,00 грн, надання яких підтверджується актом наданих послуг від 07.07.2020, вже були розподілені, через що відсутні підстави для повторного розподілу та стягнення цих витрат з відповідача, у зв'язку з чим в задоволенні заяви у цій частині необхідно відмовити.
При розподілі судових витрат у розмірі 10000,00 грн, визначених на підставі акту приймання-передачі наданих послуг від 25.09.2020 за договором №1 про надання правової допомоги від 14.01.2020, колегія суддів виходить з наступного.
З акту приймання-передачі наданих послуг від 25.09.2020 за договором №1 про надання правової допомоги від 14.01.2020 вбачається, що Адвокатським об'єднанням «Курафєєв і партнери» позивачу надано послуги (правову допомогу) у справі, а саме:
- складання заяви про збільшення розміру позовних вимог - 2,25 години - 1800,00 грн, із розрахунку 1 год. = 800,00 грн;
- складання клопотання про визнання акту перевірки недопустимим доказом 3,5 години - 2800,
- подача документів до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду - 1 дія - 200,00 грн;
- участь у судових засідання 03.09.2020 та 24.09.2020 - 2 засідання вартістю 5000,00 грн, з розрахунку 1-е засідання 3000,00 грн, кожне наступне - 2000,00 грн,
- відправлення заяви про збільшення розміру позовних вимог відповідачу - 1 дія - 200,00 грн.
Отже, відповідно до наданих документів загальна витрат на правову допомогу становить 10000,00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому ч. 5 ст.134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, оскільки зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17).
У ч. 7 ст. 134 КАС України вказано, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, колегія суддів зауважує, що при розгляді питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Відповідач у запереченнях на заяву, зазначав про неспівмірність та необґрунтованість заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу з предметом позовних вимог та складністю справи.
За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи у КАС, колегія суддів враховує таке.
Так, колегія суддів зазначає, що витрати на правничу допомогу за складання заяви про збільшення розміру позовних вимог - 2,25 години - 1800,00 грн, із розрахунку 1 год. = 800,00 грн є необґрунтованими, оскільки ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 відмовлено у прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ИРИС" про збільшення розміру позовних вимог (в порядку ст. 47 КАС України) та повернуто її позивачу. Отже, вказана заява наслідків для вирішення спору не мала, тому підстави для стягнення витрат на її підготовку у розмірі 1800,00 грн та відправлення заяви про збільшення розміру позовних вимог відповідачу відсутні.
Також, витрати на правничу допомогу за складання клопотання про визнання акту перевірки недопустимим доказом 3,5 години - 2800, є неприйнятним, оскільки вказана заява є необґрунтованою та не мала жодних наслідків для розгляду справи по суті. Подання необґрунтованих заяв не може слугувати належною підставою для збільшення сум витрат на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню.
Колегія суддів зазначає, що послуги з подання документів до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду та відправлення заяви про збільшення розміру позовних вимог відповідачу не охоплюються поняттям правничої допомоги, оскільки не вимагають жодних юридичних знань, отже також не враховуються до складу сум правничої допомоги, які підлягають компенсації за рахунок відповідача.
Колегія суддів зазначає, що участь у судових засідання 03.09.2020 та 24.09.2020 - 2 засідання є єдиним видом правничої допомоги, яку можливо віднести до складу витрат на правничу допомогу за актом приймання-передачі наданих послуг від 25.09.2020 за договором №1 про надання правової допомоги від 14.01.2020.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що предметом спору у цій справі було скасування трьох рішень суб'єкта владних повноважень на суму 68000,00 грн (17000+17000+34000), в той час як правничу допомогу адвокатом до судових дебатів надано заяву, в якій визначено правову допомогу у розмірі 10000,00 грн (яким оцінка надана у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021) та після проголошення рішення надано заяву на відшкодування правничої допомоги у розмірі 10000,00 грн (яка є предметом розгляду в цьому апеляційному провадженні), тобто усього у сумі 20000,00 грн.
Також до суду апеляційної інстанції подано заяву в порядку ст. 139 КАС України щодо розподілу судових витрат, в тому числі за надання правничої допомоги на суму 10000,00 грн, розгляд якої буде здійснюватися окремо.
Судом апеляційної інстанції враховано, що розмір вимог щодо відшкодування витрат на правничу допомогу складає майже половину (44%) від суми позовних вимог, що свідчить про відсутність будь-якої співмірності заявлених позовних вимог та розміру правничої допомоги, визначеної адвокатським бюро.
Крім того, слід зауважити, що задовольняючи позов та вимоги апеляційної скарги в частині скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 0000703201 від 12.02.2020 колегія суддів виходила з інших доводів, міркувань та нормативних обґрунтувань ніж було зазначено в позові та представником позивача в апеляційній скарзі.
Суд апеляційної інстанції, враховуючи спростування в ході апеляційного перегляду справи більшої частини доводів позовної заяви та відповіді на відзив, висновок суду апеляційної інстанції про неспівмірність заявлених вимог по відшкодуванню витрат на правничу допомогу, часткове задоволення позову, та, те що ця категорія справ є справами незначної складності та по ним є стала судова практика, а надання правничої допомоги не потребувало додаткових зусиль та знань, вважає, що співмірною сумою відшкодування витрат на правничу допомогу є 1875,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 - скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення заяви та стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ИРИС" (вул. Святодухівська, буд. 6-А, м. Харків, 61001) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд.46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 1875,00 (одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять гривень) грн 00 коп.
Керуючись ст.ст.134, 139, ч.4 ст.241, ст.ст. 242, 243, 250, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ИРИС" - задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 по справі № 520/6346/2020 - скасувати.
Прийняти постанову, якою заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн - задовольнити частково.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ИРИС" (вул. Святодухівська, буд. 6-А, м. Харків, 61001, код в ЄДРПОУ 38633583) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд.46, м. Харків, 61057, код в ЄДРПОУ ВП 43983495) витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 1875,00 (одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять гривень) грн 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій
Повний текст постанови складено 05.02.2021.