05 лютого 2021 р. Справа № 480/1374/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 року, (головуючий суддя І інстанції: С.М. Глазько) по справі № 480/1374/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 ,звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, які полягають у неналежному виконанні вимог п.п. 2 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 рудня 2019 року №1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» щодо виплати йому з 01 січня 2020 року щомісяця 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 01 січня 2016 року та місячним розміром пенсії, отриманої ним за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, до забезпечення повної виплати розрахованої суми різниці;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області щомісяця, починаючи з 01 січня 2020 року, виплачувати йому 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 01 січня 2016 року (12469,01 грн.) та місячним розміром пенсії, отриманої ним за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року (3633,50 грн.), до забезпечення повної виплати розрахованої суми різниці.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 задоволено позов.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, які полягають у неналежному виконанні вимог п.п. 2 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 рудня 2019 року №1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» щодо виплати ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року щомісяця 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 01 січня 2016 року та місячним розміром пенсії, отриманої ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, до забезпечення повної виплати розрахованої суми різниці.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області щомісяця, починаючи з 01 січня 2020 року, виплачувати ОСОБА_1 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 01 січня 2016 року (12469,01 грн.) та місячним розміром пенсії, отриманої ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року (3633,50 грн.), до забезпечення повної виплати розрахованої суми різниці.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 840,80 грн.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи.
Зазначає, що при виконанні судових рішень пенсійний орган застосовував постанову Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 " Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду", проте суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» від 24 грудня 2019 року № 1088, якою не визначено порядку виплати заборгованості з пенсійних виплат, зокрема, нарахованих згідно рішення суду.
Позивач подав відзив, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є пенсіонером ОВС (міліції), отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області.
На виконання рішень Сумського окружного адміністративного суду від 05.04.2018 по справі №818/805/18 та від 10.01.2019 по справі №480/4084/18, Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області здійснило перерахунок пенсії позивача, згідно довідки УМВС України у Сумській області про розмір грошового забезпечення від 07.02.2018 №11/103 з 01 січня 2016 року, яка після перерахунку становить та фактично виплачується на час звернення до суду - 12469,01 грн.
У зв'язку із перерахунком призначеної позивачу пенсії та виплатою не усієї суми різниці між перерахованим та фактично виплаченим розміром пенсії станом на 01.01.2020 існує заборгованість у сумі 46 319,16 грн., що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області від 24.02.2020 №345-471/Н-02/8-1800/20.
Оскільки пенсія за січень та лютий 2020 року виплачена у сумі 12 736,95 грн., позивач через особистий кабінет на офіційному сайті Пенсійного фонду України звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України зі скаргою на бездіяльність щодо виконання зазначеної Постанови №1088 (а.с. 11, 12).
На вказану скаргу Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області листом від 24.02.2020 №345-471/Н-02/8-1800/20 надало відповідь, з якої слідує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року №1088, не визначено порядку виплати заборгованості з пенсійних виплат, зокрема, нарахованих згідно з рішеннями судів.
Також вказується, що в період з 01.01.2016 по 31.12.2017 розмір виплачуваної позивачу пенсії становив 3 633,50 грн., у січні та лютому виплачені позивачу суми щомісяця становили 12736,95 грн., з яких 12469,01 грн. - пенсія, а 267,94 грн. - виплата 100% різниці перерахованих коштів за 2016-2017 роки на виконання Постанови №1088 (а.с. 5).
Не погоджуючись із діями Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області під час виконання судових рішень, позивач звернувся із даним позовом .
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії пенсійного органу при виконанні судових рішень щодо виплати різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 01 січня 2016 року та місячним розміром пенсії, отриманої за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року,є неправомірними.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Вирішуючи спір суд першої інстанції не звернув уваги на обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, а також предмет спірних правовідносин.
Як слідує із позовної заяви, позивач посилається на невиконання відповідачем рішень Сумського окружного адміністративного суду від 05.04.2018 по справі № 818/805/18 та від 10.01.2019 у справі № 480/4084/18.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно із ч.1 ст.383 КАС України особа - позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним кодексом передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах:
1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу;
2) визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду та, за наслідками розгляду вказаної заяви і встановлення протиправних рішень, дій чи бездіяльності - постановлення судом окремої ухвали в порядку статті 249 КАС України.
Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення чи констатації його невиконання.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача під час виконання рішень Сумського окружного адміністративного суду порушувалися його права, свободи чи інтереси, останній мав звернутися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення) в межах адміністративної справи №1 818/805/18 та № 480/4084/18 , а тому позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права.
Отже, у випадку незгоди із виконанням пенсійним органом судових рішень, позивач має звернутися до суду в порядку судового контролю за виконанням рішення суду, а не пред'являти новий адміністративний позов.
При цьому, правомірність рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду підлягає оцінці саме в порядку ст. 383 КАС України, відповідно до якої особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Колегія суддів зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі №522/10140/17, від 21 листопада 2019 року у справі №802/1933/18-а.
За таких обставин та з огляду на наявні особливості нормативно-правового регулювання правовідносин в частині нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, під час виконання судових рішень, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позову .
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви позивача .
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи відповідача щодо правомірності проведеної перевірки є помилковими.
Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до вимог ст.317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття нового про відмову в задоволені позову.
Керуючись ст. ст. 311, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області - задовольнити частково.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 по справі № 480/1374/20 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволені позову ОСОБА_2 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій