справа № 761/26780/20 головуючий у суді І інстанції Фролова І.В.
провадження № 22-ц/824/3065/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
03 лютого 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргоюОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 22 вересня 2020 року про передачу за підсудністю справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_3 09 серпня 2017 року в Шевченківському у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану (серія свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 ).
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 22 вересня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 передано для розгляду за підсудністю до Сихівського районного суду міста Львова.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу першої інстанції через порушення норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позов був поданий на підставі ч. 2 ст. 28 ЦПК України за зареєстрованим місцем проживання позивача, який не може за станом свого здоров'я виїхати до місця реєстрації відповідача. Позивач є пенсіонером (інвалідом дитинства). Крім того, в ухвалі про передачу справи за підсудністю не вказана адреса суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, про передачу справи на розгляд іншого суду, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про передачу справи за підсудністю до Сихівського районного суду міста Львова, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем порушено правила територіальної підсудності, оскільки зареєстроване місце проживання відповідача не відноситься до Шевченківського району міста Києва. Фактичне місце проживання відповідача по АДРЕСА_1 не може сприйматися судом як підстава для звернення з позовом до Шевченківського районного суду міста Києва.
Однак, апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Стаття 28 ЦПК України встановлює правила підсудності справ за вибором позивача, яку ще називають альтернативною підсудністю. Альтернативною називають підсудність, за якою декілька судів є компетентними розглянути справу. Не виключаючи можливість звернення особи до суду за правилами загальної підсудності (за місцезнаходженням відповідача), вона встановлює можливість звертатися до іншого або інших судів, тобто встановлює альтернативу - можливість для позивача обрати один із двох чи більше судів.
Альтернативна підсудність є пільговою, вона встановлена для невеликої категорії справ, які мають особливо важливе значення для громадян. Специфіка цього виду підсудності полягає в тому, що в залежності від характеру матеріальних правовідносин та предмету спору, особистих обставин позивач може обирати серед двох, трьох чи більшої кількості судів, які будуть компетентними розглянути таку справу.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Звертаючись до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом, ОСОБА_1 послався на ч. 2 ст. 28 ЦПК України. До позовної заяви позивач додав копію пенсійного посвідчення, в якому зазначено, що ОСОБА_1 є інвалідом дитинства (друга група), термін дії посвідчення - довічно.
Передаючи справу за підсудністю до Сихівського районного суду міста Львова, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позов був поданий позивачем до Шевченківського районного суду міста Києва на підставі ч. 2 ст. 28 ЦПК України. Тобто, ОСОБА_1 подав позов з урахуванням вимог закону, які регулюють підсудність справ за вибором позивача та обрав суд за своїм зареєстрованим місцем проживання. Частина 2 статті 28 ЦПК України передбачає альтернативну підсудність та наділяє позивача таким правом.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції проігнорував вказані норми закону, що призвело до затягування строків розгляду справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).
За таких обставин, передаючи справу на розгляд іншому суду, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскаржувана ухвала перешкоджає подальшому провадженню у справі, що у відповідності до ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 379, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 22 вересня 2020 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судове рішення складено 04 лютого 2021 року.
Судді Фінагеєв В.О.
Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.