2 лютого 2021 року місто Київ
справа № 753/16913/20
апеляційне провадження № 22-ц/824/496/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Головачова Я.В.,
суддів: Вербової І.М., Шахової О.В.,
за участю секретаря судового засідання Коцюрби Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Фінанс" на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва у складі судді Трусової Т.О. від 12 жовтня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Фінанс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ "Квант Фінанс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит С.О., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позовна заява мотивована тим, що 9 квітня 2014 року між ним та ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" укладено кредитний договір № 1KAPNABG.235754.001, за умовами якого він отримав споживчий кредит в сумі 189 443 грн. 44 коп., на придбання автомобіля Ssang Yong Kyron, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , вартістю 236 900 грн. В цей же день, у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором сторони уклали договір застави транспортного засобу, згідно з яким позивач передав у заставу вказаний автомобіль.
У березні 2020 року ОСОБА_1 отримав повідомлення від ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" та ТОВ "Квант Фінанс" про те, що усі наступні платежі за кредитним договором він має здійснювати на користь ТОВ "Квант Фінанс" у зв'язку з відступленням ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" права вимоги до боржника на підставі договору № 153 від 11 березня 2020 року.
31 серпня 2020 року у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобит С.О. було вчинено виконавчий напис, яким запропоновано ТОВ "Квант Фінанс", в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, звернути стягнення на автомобіль Ssang Yong Kyron, 2014 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Посилаючись на те, що відповідач не надсилав боржнику повідомлення про порушення забезпечувального обтяженням зобов'язання; сума заборгованості була спірною, а тому виконавчий напис вчинено з порушенням встановленої процедури, позивач просив суд визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Одночасно з указаним позовом ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, у якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису № 1551 від 31 серпня 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобит С.О., щодо звернення стягнення на автомобіль Ssang Yong Kyron, 2014 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Заява мотивована тим, що на підставі вчиненого виконавчого напису відкрито виконавче провадження та проводяться дії щодо звернення стягнення на автомобіль позивача. Зокрема 23 вересня 2020 року було проведено опис, арешт та вилучення автомобіля Ssang Yong Kyron, 2014 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Невжиття заходів забезпечення позову, у випадку задоволення позовних вимог, зумовить виникнення нових судових справ щодо повернення майна позивача від третіх осіб внаслідок його реалізації.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 31 серпня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобит С.О., зареєстрованого в реєстрі за № 1551, що здійснюється в межах виконавчого провадження № 63116055, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Корольовим М.А.
У поданій апеляційній скарзі ТОВ "Квант Фінанс", посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви. Скаржник зазначає, що вимоги позивача про визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є безпідставними, а тому і забезпечення такого позову не є необхідним; позов щодо визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, як і заява про забезпечення позову, поданий до Дарницького районного суду міста Києва з порушенням правил територіальної підсудності, про що суд зазначив в ухвалі від 13 жовтня 2020 року, передаючи справу до Шевченківського районного суду міста Києва, а тому оскаржувана ухвала постановлена з порушенням правил територіальної юрисдикції.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заперечує щодо її доводів та зазначає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.
Представник ТОВ "Квант Фінанс" - Кулешов А.Б. в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав та просив її задовольнити.
ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 проти задоволення апеляційної скарги заперечували та просили залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит С.О. в суд апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що 9 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ТОВ "Квант Фінанс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського
нотаріального округу Легкобит С.О., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Одночасно з указаним позовом ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, яка мотивована тим, що у порушення чинного законодавства, 31 серпня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобит С.О. було вчинено виконавчий напис, яким запропоновано ТОВ "Квант Фінанс", в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, звернути стягнення на автомобіль Ssang Yong Kyron, 2014 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . На підставі цього виконавчого напису відкрито виконавче провадження та проводяться дії щодо звернення стягнення на автомобіль позивача. Зокрема 23 вересня 2020 року було проведено опис, арешт та вилучення автомобіля Ssang Yong Kyron, 2014 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Посилаючись на викладене, заявник просив вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису.
Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що продовження вчинення виконавчих дій за оспорюваним виконавчим написом може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Проте повністю погодитися з таким висновком суду не можна з таких підстав.
Згідно частини 4 статі 10 ЦПК України суд повинен застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, відповідно до частини 1 статі 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).
Згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З метою запобігання порушення цивільних прав, кожній особі надається право вжиття передбачених державою заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Такими превентивними передбаченими законом заходами запобігання правопорушення є, зокрема, заходи забезпечення позову визначені главою 10 розділу І ЦПК України.
Так, відповідно до частин 1-2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи може вжити заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 150 ЦПК України позов дозволяється забезпечувати шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
При цьому види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3 статті 150 ЦПК України).
Згідно із частиною 1 статті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Правовий аналіз наведеної норми дає підстави дійти висновку, що право особи на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду, в тому числі додержання правил підвідомчості.
При цьому першочерговим у будь-якому випадку є оцінка дотримання процесуального порядку (юрисдикції) звернення із заявою про забезпечення позову.
За загальним правилом територіальної підсудності, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (частина 2 статті 27 ЦПК України)
Статтею 28 ЦПК України встановлено правила підсудності справ за вибором позивача (альтернативна підсудність).
Альтернативною називають підсудність, за якою декілька судів є компетентними розглянути справу. Не виключаючи можливість звернення особи до суду за правилами загальної підсудності (за місцезнаходженням відповідача) вона встановлює можливість звертатися до іншого або інших судів, тобто встановлює альтернативу - можливість для позивача обрати один із двох чи більше судів.
Так, відповідно до частини 12 статті 28 ЦПК України позови до стягувача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 13 жовтня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Квант Фінанс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит С.О., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Шевченківського районного суду міста Києва.
З наведеного слідує, що компетентним судом на розгляд даної справи є саме Шевченківський районний суд міста Києва, а тому ухвала Дарницького районного суду міста Києва про забезпечення позову постановлена з порушенням норм процесуального права (порушення правил територіальної юрисдикції) і підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у її задоволенні.
З урахуванням викладеного, надання оцінки іншим доводам апеляційної скарги (щодо відсутності правових підстав для забезпечення позову) є недоцільним.
Також колегія суддів вважає необхідним зазначити, що ОСОБА_1 не позбавлений можливості звернутися із відповідною заявою про забезпечення позову до компетентного суду на розгляд даної справи.
Таким чином ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Фінанс" задовольнити.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 4 лютого 2021 року.
Головуючий
Судді: