Справа №369/6364/20 Головуючий у 1 інстанції: Дубас Т.В.
Провадження №22-ц/824/14422/2020 Доповідач: Гаращенко Д.Р.
24 грудня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Київського апеляційного суду в складі:
Головуючого Гаращенка Д.Р.
суддів Невідомої Т.О., Пікуль А.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 вересня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У травні 2020 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 22 лютого 2018 року в розмірі 73 661,62 грн та судовий збір у розмірі 2102 грн.
У мотивування вимог посилалося на те, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписав заяву №б/н від 22 лютого 2018 року.
Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідачу було відкрито кредитний рахунок, встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування карткрахунку, та видано кредитну картку.
У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 50 000 грн.
АТ КБ "ПРИВАТБАНК" свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, у зв'язку з чим станом на 15 квітня 2020 року має заборгованість у розмірі 73 661,62 грн, з яких:
- 48 500,59 грн - заборгованість за тілом кредиту;
- 21 177,14 грн - заборгованість за відсотками;
- 500 грн - штраф (фіксована частина);
- 3 483,89 грн - штраф (процентна складова).
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 вересня 2020 року позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 48 500,29 грн.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судовий збір у розмірі 2102 грн.
В решті вимог позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення заборгованості за простроченими відсотками та штрафу та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін, стягнути з відповідача судові витрати.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що до суду першої інстанції була надана копія анкети-заяви від 22 лютого 2018 року, в якій позичальник висловив згоду на укладення договору та особистим підписом засвідчив, що «підписанням цієї анкети-заяви я відповідно до ст. 634 ЦК України у повному обсязі приєднуюсь до Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», які розміщені на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою privatbank.ua, які разом із Пам'яткою клієнта і Тарифами становлять договір банківського обслуговування, примірник якого я отримав шляхом самостійного роздруковування. Погоджуюсь із збільшеним строком позовної давності зазначеним в Умовах та Правилах та з тим, що зміни до Умов та Правил вносяться банком щомісяця в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє мене про внесені зміни шляхом використання визначених Умовами та Правилами каналів зв'язку. Зі змінами Умов і Правил надання банківських послуг зобов'язуюсь ознайомлюватись самостійно на офіційному сайті банку privatbank.ua.»
Підписанням анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг відповідач погодився з умовами та правилами надання банком послуг, які разом з цією заявою, зразками підписів складають змішаний договір банківського рахунку і кредитного договору.
На підставі анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок, видано кредитну картку із встановленим кредитним лімітом.
Зазначає, що 20 грудня 2018 року відповідачем було підписано Паспорт споживчого кредиту.
У кінці Паспорту зазначено «Підтверджую отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних мною умов кредитування.»
У вказаному Паспорті зазначено:
- процентна ставка - у пільговий період 0,00001% річних, поза межами пільгового періоду - 42% річних (3,5% на місяць);
- процентна ставка, яка застосовується за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту - 84%;
- розмір штрафів при порушенні термінів платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором, більше ніж 30 днів, а саме, 500 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом із врахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.
Судом першої інстанції безпідставно відмовлено в стягненні процентів та неустойки.
Відзив на апеляційну скаргу відповідачем не подано.
Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 вересня 2020 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором у розмірі 48 500,29 грн не оскаржується.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
У порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення суду першої інстанції не відповідає.
Судом апеляційної інстанції встановлені та підтверджуються матеріалами справи наступні обставини.
22 лютого 2018 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, згідно якої підписанням цієї анкети-заяви відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які розміщено на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою privatbank.ua та які разом з пам'яткою клієнта і тарифами становлять договір банківського обслуговування, примірник якого він отримав шляхом самостійного роздрукування. (а.с. 18)
З виписки за договором №б/н вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, наданими АТ КБ «ПРИВАТБАНК». (а.с. 13-15)
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 15 квітня 2020 року в ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 73 661,62 грн, з яких: 48 500,59 грн - заборгованість за тілом кредиту; 21 177,14 грн - заборгованість за відсотками; 500 грн - штраф (фіксована частина); 3 483,89 грн - штраф (процентна складова).
Задовольняючи частково позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК», суд першої інстанції виходив із того, що у відповідача наявна заборгованість за тілом кредиту в розмірі 48500,29 грн, оскільки останній користувався кредитними коштами. Разом із тим, банком не доведено факт досягнення між сторонами домовленостей про сплату відсотків та штрафів.
Колегія суддів не може повністю погодитися з таким висновком суду з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами у самому договорі).
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано довідку, відповідно до якої ОСОБА_1 отримав картку кредитну картку НОМЕР_1 (дата відкриття - 20.12.2018 року, термін дії - 10/21). (а.с. 17)
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем був наданий відповідачеві кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в розмірі 50 000 грн, яким відповідач скористався і здійснив часткове погашення заборгованості (а.с. 13-16).
Судом першої інстанції визначена сума заборгованості за тілом кредиту в розмірі 48500,29 грн. У цій частині рішення суду сторонами не оскаржується і в цій частині колегія суддів не вбачає такого порушення норм матеріального чи процесуального права, які б давали підстави для виходу за межі доводів та вимог апеляційної скаргою.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість по відсотках та по штрафах.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та Витяг з Тарифів, які викладені на банківському сайті: www.privatbank.ua, як невід'ємні частини спірного договору.
20 грудня 2018 року ОСОБА_1 було підписано довідку про умови кредитування (Паспорт споживчого кредиту). (а.с. 19-20)
З Паспорту споживчого кредиту вбачається, що річна процентна ставка у пільговий період становить 0,00001% річних, поза межами пільгового періоду - складає 42% річних (3,5% на місяць).
При невиконанні зобов'язань щодо повернення кредиту процентна ставка становить 84% річних.
Крім того, в указаному документі визначено, що пеня до спірних правовідносин не застосовується, а штраф при порушенні термінів платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором, більше ніж 30 днів, складає 500 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом із врахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.
Тобто, сторонами при укладенні кредитного договору були досягнуті усі істотні умови договору.
Підписання відповідачем довідки про умови кредитування є належним доказом ознайомлення із умовами кредитування.
Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами та штрафів, оскільки їх нарахування та сплата боржником прямо передбачено досягнутими між сторонами домовленостями.
Згідно наданого банком розрахунку заборгованості у ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК» станом на 15 квітня 2020 року наявна заборгованість за відсотками у розмірі 21 177,14 грн, штраф (фіксована частина) у розмірі 500 грн та штраф (процентна складова) у розмірі 3 483,89 грн.
З урахуванням наведеного вище, оскільки сторони погодили такі істотні умови договору як розмір процентної ставки та штрафів за неналежне виконання зобов'язань, позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення прострочених відсотків у розмірі 21 177,14 грн, штрафу (фіксована частина) у розмірі 500 грн та штрафу (процентна складова) у розмірі 3 483,89 грн підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За подання апеляційної скарги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» сплатило судовий збір у розмірі 3153 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 09 жовтня 2020 року. (а.с. 97)
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної у розмірі 3 153 грн.
З урахуванням наведеного вище колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за відсотками та штрафів підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення цих позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити.
Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 вересня 2020 року в частині відмови в задоволенні позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками та штрафам задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) заборгованість за відсотками у розмірі 21 177 (двадцять одна тисяча сто сімдесят сім) грн 14 (чотирнадцять) коп., штраф (фіксована частина) у розмірі 500 (п'ятсот) грн, штраф (процентна складова) у розмірі 3 483 (три тисячі чотириста вісімдесят три) грн 89 (вісімдесят дев'ять) коп., а всього - 25 161 (двадцять п'ять тисяч сто шістдесят одна) грн 03 (три) коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 153 (три тисячі сто п'ятдесят) грн.
В іншій частині заочне рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Р. Гаращенко
Судді Т.О. Невідома
А.А. Пікуль