03 лютого 2021 року справа № 580/6006/20
м. Черкаси
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тимошенко В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
28 грудня 2020 року до суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23), в якому просить:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо обмеження ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року розміру належної йому пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахувати з 01 січня 2018 року та виплачувати у подальшому ОСОБА_1 пенсію у розмірі без обмежень десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно під час проведення перерахунку його пенсії обмежив розмір пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, зокрема, з 01.01.2018 у розмірі 13730 грн, з 01.07.20148 у розмірі 14350 грн, з 01.12.2018 у розмірі 14970 грн, з 01.07.2019 у розмірі 15640 грн, з 01.12.2019 у розмірі 16380 грн, з 01.07.2020 у розмірі 17120 грн. Позивач зазначає, що йому починаючи з 30.12.2008 призначено пенсію без обмеження її граничним розміром, а за приписами пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою суду від 04.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами.
27.01.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд у задоволенні позову відмовити. Вказує, що позивачу на виконання положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI правомірно під час перерахунку пенсії обмежено розмір пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, зокрема, з 01.01.2018 у розмірі 13730 грн, з 01.07.20148 у розмірі 14350 грн, з 01.12.2018 у розмірі 14970 грн, з 01.07.2019 у розмірі 15640 грн, з 01.12.2019 у розмірі 16380 грн, з 01.07.2020 у розмірі 17120 грн. Також зазначено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2018 у справі №823/1558/18 скасовано рішення суду першої інстанції в частині здійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії без обмеження максимального розміру з 01.01.2017. Таким чином, відповідачем вважає, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначена пенсія за вислугу років з 30.12.2008 у розмірі 90% грошового забезпечення.
Черкаським обласним військовим комісаріатом листом від 20.12.2016 №6/8/4/ФР-49610/2161 надіслано на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , згідно якої грошове забезпечення для обчислення пенсії позивача становить 37563,45 грн.
Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області листом від 30.03.2018 №140/А-10 повідомило позивача, що у відповідності до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 20.12.2016 №ФР-49610 позивачу 23.12.2016 проведено перерахунок пенсії з 01.05.2016 із зменшенням основного розміру пенсії позивача з 90% на 70% грошового забезпечення та через наявність в Україні обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для працездатних осіб, загальний розмір пенсії позивача з 01.05.2016 становив 12692,03 грн, а з 01.01.2018 - 13730,00 грн, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для виплати ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 у справі №823/1558/18 зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ), відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та на підставі довідки Черкаського обласного військового комісаріату від 20.12.2016 №ФР-49610 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням 90% розміру пенсії за вислугу років від грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії без обмеження її максимального розміру починаючи із 01.01.2017, з урахуванням раніше проведених виплат.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2018 у справі №823/1558/18 скасовано рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії без обмеження максимального розміру з 01.01.2017, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
На запит представника позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом від 25.11.2020 №2300-0307-8/59678 повідомило, що згідно положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI пенсія ОСОБА_1 обмежена розміром, що становить десять прожиткових мінімумів, установленими для осіб, які втратили працездатність, зокрема, з 01.01.2018 у розмірі 13730 грн, з 01.07.20148 у розмірі 14350 грн, з 01.12.2018 у розмірі 14970 грн, з 01.07.2019 у розмірі 15640 грн, з 01.12.2019 у розмірі 16380 грн, з 01.07.2020 у розмірі 17120 грн.
Позивач вважаючи, що його максимальний розмір пенсії протиправно обмежений починаючи з 01.01.2018 розміром, що становить десять прожиткових мінімумів, установленими для осіб, які втратили працездатність, звернувся до суду із вказаним позовом за захистом свої прав, свобод та інтересів.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частині 1 статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно абз. 1 п. 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначена пенсія за вислугу років з 30.12.2008, тобто до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI, тому в силу «Прикінцевих та перехідних положення» Закону №3668-VI пенсія позивача не повинна обмежуватись максимальним розміром.
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено, шляхом внесення змін до законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 03.04.2018 у справі №175/1665/17 (2-а/175/41/17; провадження №К9901/9950/18), від 24.04.2018 у справі №686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17).
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження позивачу з 01 січня 2018 року розміру належної йому пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, як наслідок зобов'язання відповідача перерахувати з 01 січня 2018 року позивачу пенсію у розмірі без обмежень десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Посилання відповідача на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2018 у справі №823/1558/18, якою скасовано рішення суду першої інстанції в частині здійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії без обмеження максимального розміру з 01.01.2017 є необґрунтованим, оскільки рішення суду у цій справі стосувалось перерахунку та виплати позивачу пенсії без обмеження максимального розміру саме з 01.01.2017 та стосувались виключно втратою чинності з 20.12.2016 положень ч.7ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-XII зі змінами, щодо встановлення максимального розміру пенсії не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, та щодо встановлення максимального розміру пенсії тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, не більше 10740 грн, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016, у той час як предмет справи, що розглядається стосується обмеження максимального розміру пенсії позивача з 01.01.2018 та заявлений з інших підстав.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій справі підлягають до повного задоволення.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і не надав доказів понесених судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу.
Керуючись ст.ст.6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо обмеження ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплачувати призначену ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Повний текст рішення складений 03.02.2021.
Суддя В.П. Тимошенко