Справа № 560/8707/20
іменем України
05 лютого 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглядаючи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Згідно з ухвалою від 28.12.2020, суд відкрив спрощене провадження без повідомлення учасників справи за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації, в якому позивач просить: 1) визнати протиправним відмову Відповідача у виплаті разової грошової допомоги у розмірі визначеному Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; 2) Зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу до 5 травня за 2017 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; 3) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу за 2018 рік як особі з інвалідністю, що має статус «Інвалід війни 3 групи у розмірі семи мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; 4) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу за 2019 рік як особі з інвалідністю, що має статус «Інвалід війни 3 групи у розмірі семи мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; 5) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу за 2020 рік як особі з інвалідністю, що має статус «Інвалід війни 3 групи у розмірі семи мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до ухвали суду від 28.12.2020 зупинено провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 440/2722/20 (провадження № Пз/9901/14/20).
Ухвалою суду від 25.01.2021 провадження в справі № 560/8707/20 поновлено. Позовну заяву ОСОБА_1 , залишено без руху. Запропоновано ОСОБА_1 надати до суду письмове обгрунтування причин пропуску строку звернення до суду, і зокрема, реалізувати своє право визначене ч. 3 ст. 123 КАС України.
На виконання вимог зазначеної ухвали, позивач подав заяву, в якій вказує, що про порушення своїх прав щодо не виплати у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за періоди з 2017 по 2019 роки, випадково дізнався зі ЗМІ після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-рп/2020 по справі №1-247/2018. Тому, до суду звернувся в межах шестимісячного строку.
Вирішуючи питання дотримання строку звернення до суду позивача, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано чіткі строки звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг яких починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.
Початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа дізналася, або повинна була дізнатись про порушення. Зазвичай ці два моменти збігаються, але це не обов'язково. Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного суду від 05 липня 2018 року по справі №810/384/17.
Отже, законодавством передбачено, що у разі, якщо особа мала реальну можливість дізнатись про порушення свого права, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.
Підставою для звернення до суду з даним позовом слугували протиправні, на думку позивача, дії відповідача щодо недоплати йому допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій за період, зокрема по 2019 рік.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Отже, про порушення своїх прав на отримання визначеної законом разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за період по 2019 рік, позивач повинен був дізнатися у цих роках відповідно.
Водночас, з вказаним адміністративний позовом до суду позивач звернувся лише у 2020 році, пропустивши шестимісячний строк звернення до суду в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за період по 2019 рік.
З урахуванням положень статей 122, 123 КАС України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи може поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, позивач посилається на рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 по справі №1-247/2018, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Разом з тим, відповідно Закону України "Про Конституційний Суд України" рішення Конституційного Суду України набирає законної сили з дня його ухвалення, та не поширюється на правовідносини, що існували до його прийняття. Визнання Конституційним Судом України неконституційними законів, інших актів або їх окремих положень відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" тягне втрату цими нормативними актами чинності з дня ухвалення рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, оскільки рішення Конституційного Суду України мають ретроспективну дію, прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року не може бути обгрунтованою підставою для поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами за період по 2019 рік.
Отже, вказані позивачем в заяві підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду є неповажними.
Також, суд не знаходить інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, так як позивач інших причин не повідомляв, зокрема на виконання вимог ухвали суду, та не надав доказів щодо цього, тому наступає наслідок, визначений ч. 3 ст. 123 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, після відкриття провадження у справі, за сукупністю наведених обставин та наданих доказів, судом виявлено, що адміністративний позов (в частині правомірності розміру виплаченої допомоги до п'ятого травня у 2017-2019 роках) поданий після закінчення строків, установлених законом, і підстави, вказані позивачем у заяві, визнані судом неповажними, тому немає підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, як наслідок позовну заяву в цій частині слід залишити без розгляду.
Керуючись частиною 3 статті 123, статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 в частині правомірності розміру виплаченої допомоги до п'ятого травня у 2017-2019 роках, залишити без розгляду.
Копії ухвали надати учасникам судового розгляду наявними в них засобами зв'язку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Повне судове рішення складене 05 лютого 2021 року
Головуючий суддя А.І. Петричкович