Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
04 лютого 2021 року № 520/15120/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (м. Вараш, Рівненська область, 34400, код ЄДРПОУ 05425046) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, 61022) про визнання протиправним та скасування висновку, -
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (далі по тексту - позивач, підприємство) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби (далі по тексту - відповідач, офіс, ПСО ДАСУ), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок від 16.10.2020 Північно-східного офісу Держаудитслужби України про результати моніторингу закупівлі № UА-2020-06-26-001612-с (38420000-5 Безреагентний іонний хроматограф, товар);
- судові витрати по справі у розмірі 2102 грн. стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь відокремленого підрозділу “Рівненська атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” за рахунок бюджетних асигнувань.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуваний висновок є протиправним, оскільки протирічить приписам Закону України «Про публічні закупівлі» як в частині процедури його прийняття, так і формі. Відносно не зазначення мови у оголошенні вказує, що наказ Мінекономрозвитку України № 490 від 22.03.2016 «Про затвердження форми документів у сфері публічних закупівель» (чинний на дату проведення закупівлі) не передбачав форми для заповнення такої інформації, як інформація про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції, через що висновок відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2020 відкрито спрощене провадження по даній справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
24.11.2020 представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки при винесенні оскаржуваного висновку Північно-східний офіс Держаудитслужби діяв з дотриманням норм чинного законодавства України.
Крім того, учасники справи, користуючись своїми процесуальними правами, направили на адресу суду відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив, згідно яких кожен з учасників конкретизував та підтримав висловлену раніше у своїх заявах по суті справи позицію.
Положеннями ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України: за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду.
Відповідно 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" проведено процедуру закупівлі безреагентного іонного хроматографу ДК 021:2015:38420000-5.
Оголошення про проведення відкритих торгів закупівлі № UА-2020-06-26-001612-с позивачем було розміщено 26.06.2020 р. в електронній системі закупівель одночасно із тендерною документацією.
Вказані обставини не заперечуються учасниками справи.
21.09.2020 в електронній системі закупівель (prozorro.gov.ua) оприлюднено наказ Північно-східного офісу Держаудитслужби від 21.09.2020 № 191 "Про початок моніторингу закупівель", згідно з яким розпочато моніторинг закупівель відповідно до доданого переліку, до якого було включено, зокрема, закупівлю за оголошенням № UА-2020-06-26-001612-с, тобто 21.09.2020 року розпочато моніторинг процедури закупівлі Позивачем «Безреагентний іонний хроматограф, ДК 021:2015: 38420000-5 - Прилади для вимірювання витрати, рівня та тиску рідин і газів, очікувана вартість 6 134 459,50 грн.
16.10.2020 року Відповідачем в електронній системі закупівель на вебпорталі Уповноваженого органу оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі № UА-2020-06-26-001612-с у п. 2 Констатуючої частини якого зазначено: «За наслідками моніторингу питання правильності розміщення інформації про публічну закупівлю встановлено порушення вимог пункту 8 частини другої статті 21 Закону.
За наслідками моніторингу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону встановлено порушення вимог частин четвертої та п'ятої статті 23 Закону».
Означений висновок владного суб'єкта, як вбачається з п. 1 розділу ІІ Висновку, ґрунтується на тому, що моніторингом питання правильності розміщення інформації про публічну закупівлю встановлено, що оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформацію про мову (мови), якими повинні готуватися тендерні пропозиції. Зазначене є порушенням Замовником пункту 8 частини другої статті 21 Закону. Моніторингом питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону встановлено, що пункт 6 розділу ІІІ тендерної документації містить вимогу щодо застосування заходів із захисту довкілля. При цьому не зазначено, які маркування, протоколи випробувань або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам, чим порушено частину п'яту статті 23 Закону.
Не погоджуючись із вказаним висновком, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Щодо вирішення справи по суті, суд вказує наступне.
Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 (далі - Положення), визначено, що Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Пунктом 7 Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".
Відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Згідно статті 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі" № 922, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Відповідно до частини 3 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Відповідно до частини 4 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Згідно з частинами 6, 7 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Згідно ч. 19 ст. 8 Закону форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно п.п. 3-5 розділу І Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Мінфіну від 08.09.2020 р. № 552 (далі - Порядок № 552), висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.
Підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.
Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку встановлено, що у пункті 1 констатуючої частини зазначаються, зокрема дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".
Суд, дослідивши висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2020-06-26-001612-с, що оприлюднений 16.10.2020 року в електронній системі закупівель (prozorro.gov.ua) зазначає про його невідповідність вимогам Порядку № 552.
Зокрема, п. 1 розділу ІІ констатуючої частини висновку «Дата закінчення моніторингу процедури закупівлі та інформація про результати моніторингу процедури закупівлі в розрізі стадій проведення процедури закупівлі» не містить дати закінчення моніторингу процедури закупівлі.
При цьому, дата затвердження ОСОБА_1 у відповідній графі висновку про його затвердження - 16.10.2020 року, а тому суд не приймає твердження відповідача щодо того. що означена у цій графі висновку дата є датою опублікування висновку, позаяк такої графи висновок не містить, а дата опублікування, як встановлено судом вище, міститься в електронній системі закупівель (prozorro.gov.ua) окремо від висновку.
Відтак, суд вважає, що відповідачем не доведено факту відсутності з його боку порушення вимог приписів частини 4 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" відносно того, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель, - моніторинг закупівлі розпочато 21.09.2020 р., а тому останнім днем проведення моніторингу є 12.10.2020 р.
Крім того, суд не приймає до уваги надану відповідачем до матеріалів справи копію висновку про результати моніторингу закупівлі від 12.10.2020 № 3141/363, затвердженого начальником Північно-східного офісу Держаудитслужби Станіславом Косіновим 12.10.2020 року, позаяк на відміну від офіційно опублікованого висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2020-06-26-001612-с, що оприлюднений 16.10.2020 року в електронній системі закупівель, він містить іншу дату його затвердження - 12.10.2020 року, а також іншу дату його затвердження - 12.10.2020 року та інший номер - № 3141/363.
Таким чином, відповідач не надав належних та допустимих, достатніх та достовірних в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАСУ доказів дотримання встановленого 15-тиденного строку здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Стосовно висновку відповідача про порушення Замовником пункту 8 частини другої статті 21 Закону у зв'язку з тим, що оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформацію про мову (мови), якими повинні готуватися тендерні пропозиції.
Щодо вказаного, суд зазначає наступне.
Дійсно, п. 8 ч. 2 ст. 21 Закону містить вимогу про те, що оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.
Водночас, форма оголошення про проведення відкритих торгів, яка була затверджена наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 р. № 490, яка була чинна до 17.07.2020 року, не передбачала графи для заповнення такої інформації, як інформація про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції.
Суд також звертає увагу на те, що як вбачається з наданих позивачем до матеріалів справи роздруківок скріншотів та не заперечується іншими учасниками справи, згідно змін ЕСЗ від 04.12.2020, у замовників під час створення оголошення про проведення процедури закупівлі з'явилася можливість в самому оголошенні заповнювати поле "мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції», оскільки з'явилася нова вкладка "Мова та гарантія" (взамін вкладки «Гарантія») що підтверджується копіями роздруківок з ЕСЗ про вказані зміни станом на 03.12.2020 та 04.12.2020 р.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, інформація про мови міститься в пункті 7 Розділу 1 тендерної документації, яка була розміщена в ЕСЗ одночасно із оголошенням про закупівлю № UA-2020-06-26-001612-c.
За таких обставин суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що позивач мав можливість зазначити в особистому кабінеті Замовника, в його профілі закупівельника, у колонці «примітки» для заповнення інформації, що вивантажується в електронну систему закупівель на вебпортал Уповноваженого органу, інформації про мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.
При цьому, відповідач не навів нормативно-правові акти, які зобов'язують Замовника в особистому кабінеті, в профілі закупівельника, у колонці «примітки» розміщувати інформацію про мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.
Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Щодо порушення позивачем частини 5 статті 23 Закону № 114.
Суд відзначає, що згідно вказаної норми Замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації. У разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам.
Маркування, протоколи випробувань та сертифікати повинні бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством.
З аналізу частини 5 статті 23 Закону № 114 вбачається, що вимога про підтвердження відповідності товарів або послуг екологічним чи іншим характеристикам не є обов'язковою.
Як вбачається з матеріалів справи пункт 6 розділу III тендерної документації містить наступну інформацію: Інформація щодо технічних та якісних характеристик предмета закупівлі визначена в Додатку 2 до тендерної документації «Технічна специфікація». Якісні, кількісні характеристики предмету закупівлі повинні відповідати встановленим/зареєстрованим нормативним актам (встановленим державним стандартам, зареєстрованим технічним умовам України тощо), які передбачають застосування заходів із захисту довкілля».
Отже, позивач у тендерній документації не встановлював екологічних характеристик товару, через що відсутні підстави для зазначення, які маркування, протоколи випробувань або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі екологічним характеристикам, через що суд не погоджується з висновком відповідача про порушення ч. 5 ст. 23 Закону.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку проте, що висновок про результати закупівлі Північно-східним офісом Держаудитслужби від 16.10.2020 є протиправним, а тому, підлягає скасуванню.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (м. Вараш, Рівненська область, 34400, код ЄДРПОУ 05425046) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, 61022) про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити.
Скасувати висновок від 16.10.2020р. Північно-східного офісу Держаудитслужби України про результати моніторингу закупівлі № UА-2020-06-26-001612-с (38420000-5 Безреагентний іонний хроматограф, товар).
Стягнути на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (м. Вараш, Рівненська область, 34400, код ЄДРПОУ 05425046) за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Держаудитслужби (ідентифікаційний код - 40478572) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справа розглядалась в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 04.02.2021 р.
Суддя Бадюков Ю.В.