Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
04 лютого 2021 року Справа № 520/4833/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку письмового провадження заяву представника позивача про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду та встановлення судового контролю у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Заявник звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 року у справі №520/48363/2020 в повному обсязі портиправною;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області негайно (без відстрочення) здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 р. та з 05.03.2019 року однією сумою, а компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 05.03.2019 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом п'ятнадцяти днів, з дня набрання ухвалою законної сили, звіт про виконання судового рішення (ч. 1 ст. 382 КАС України).
В прохальній частині заяви, окрім того, також заявлені наступні клопотання:
- врахувати при прийнятті рішення правові висновки, викладені у постанові Верховного суду від 22.01.2020 року по справі №440/207/19, які підтверджують, що відповідно до ст. 4 Закону №3674- VI не передбачено ставки судового збору за звернення із заявою в порядку контролю за виконанням судового рішення, отже, за законом на позивача не поширюється обов'язок сплати судового збору за звернення до суду з такою заявою;
- ч. 6 ст. 383 КАС України передбачено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому ст. 249 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. ст. 249 КАС України, суд виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Просив відповідно до ч. 1 ст. 249 КАС України, постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
В обґрунтування заяви зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не виконало зазначене рішення належним чином та в повному обсязі, а саме: не здійснило виплату позивачу суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 року та з 05.03.2019 року однією сумою, та компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 05.03.2019 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 року.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання. Зазначене підтверджується інформацією, яка міститься в матеріалах справи.
За приписами частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Заява відповідає вимогам ч. 2 ст. 383 КАС України та подана у строк, встановлений ч.4 ст. 383 КАС України.
Підстави для повернення заяви відсутні (абз. 2 ч. 5 ст. 383 КАС України).
В силу вимог ч.5 ст. 383 КАС України, суд розглянув вказану заяву в порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 р. адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022), які полягають в перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) виходячи з 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 р.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та виплати лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 05.03.2019 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсію у розмірі 71% грошового забезпечення з 01.01.2018., здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 р. однією сумою.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 року, здійснивши виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 05.03.2019 року, з урахуванням проведених платежів, однією сумою.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 05.03.2019 згідно з постановою КМУ №159 від 21.02.2001 року.
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суму судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2020 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 року по справі №520/4833/2020 залишено без змін.
Судом встановлено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 року по справі №520/4833/2020 набрало законної сили.
Харківським окружним адміністративним судом по справі №520/4833/2020 видано виконавчий лист.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішення, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VІІІ.
Долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 року по справі №520/4833/2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області здійснено перерахунок поточної пенсії.
Позивачу листом від 10.12.2020 №2000-0203-8/102956 повідомлено, що управлінням здійснено перерахунок пенсії.
Різниця пенсії, обчислена за рішенням суду з 05.03.2019 буде виплачуватися в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Таким чином, рішення суду в частині зобов'язання провести перерахунок пенсії фактично виконане, що заявником не заперечується.
У спірному випадку заявник фактично не погоджується з відстроченням виплати йому перерахованої пенсії однією сумою, та компенсації втрати частини доходу і, як наслідок, вказує на допущення Головним управлінням протиправної бездіяльності щодо невиконання судового рішення в цій частині.
З системного аналізу вищезазначених норм права можна зробити висновок, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.
Заявник не надав до суду доказів протиправності рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень. Зазначеними доказами можуть виступати рішення, оформлені листом, протоколом, з яких вбачається, що відповідач проігнорував висновки суду та (або) відмовився від виконання рішення суду повністю або частково.
При цьому, на переконання суду, затримка виконання судового рішення на період, що є необхідним для вирішення проблем публічного порядку, може у виняткових випадках бути виправдана.
Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами).
Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Відповідно до частини першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
За змістом пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету без відповідних бюджетних асигнувань чи з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.
Таким чином, нарахована позивачеві сума доплати має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України та проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.
Частиною 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що при виконанні рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.
Тому суд додатково зазначає, що державним виконавцем не використано всіх передбачених чинним законодавством засобів, щодо належного виконання судового рішення, відтак, звернення представника позивача в порядку ст. 383 КАС України до суду є передчасним.
Крім того, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 у справі №520/4833/2020 не вирішувалось питання про його негайне виконання, а отже, дане рішення суду має бути виконане відповідачем у розумний строк.
Суд наголошує на тому, що невиконання судового рішення управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а.
Також Конституційний Суд України в своєму рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011 зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересам всього суспільства.
В спірному випадку судом не встановлено свідомого невжиття управлінням залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв'язку з цим прав позивача.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що у спірних відносинах відсутні протиправна бездіяльність управління щодо невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 у справі №520/4833/2020.
Відповідно до частини шостої статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.
Отже, оскільки правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого закріплений у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача, суд вважає, що підстави для задоволення заяви представника позивача, поданої в порядку статті 383 КАС України, відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2020 у справі № 520/5120/2020 судовий контроль за виконанням судового рішення не встановлювався.
Проаналізувавши наведені положення КАС України, суд приходить до висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд наділений правом саме під час прийняття рішення у справі.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Зазначена правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові по справі №235/7638/16-а від 31.07.2018 року.
З огляду на зазначене, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю.
Оскільки заявником не доведена протиправність рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, то суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 295, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду та встановлення судового контролю у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 04 грудня 2021 року.
Суддя Полях Н.А.