Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
04 лютого 2021 р. № 520/17005/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., Харків, Харківська область, 61000) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати лише у розмірі з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року - 50% та з 01.01.2019 року - 75% підвищення пенсії визначеної станом на 01 березня 2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) здійснити з 01.08.2018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 визначеної станом на 01 березня 2018 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум починаючи з 01 січня 2018 року.
В обґрунтування позову зазначив, що під час проведення перерахунку пенсії позивача відповідачем було допущене порушення щодо виплати підвищення до пенсії в наступному порядку: з 01.01.2018 року - 50%; з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. - 75%; з 01.01.2020 р. - 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Сторони були належним чином повідомлення про відкриття провадження в адміністративній справі, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.
У відзиві на позовну заяву, відповідач зазначив, що з 01.01.2018 р. пенсію позивача перераховано відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Виплата пенсії проводилась відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103. Враховуючи викладене, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виплати з 01.01.2018 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, а з 01.01.2019 - 75% цього підвищення, не можуть вважатися протиправними, оскільки вчинені на виконання постанови № 103, положення пунктів 1 і 2 якої на час проведення цих дій були чинними та підлягали застосуванню до спірних відносин. Вказав, що відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 14.08.2019 № 804 "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян" виплата пенсій, перерахованих відповідно до постанови № 103, здійснюється у 2019 році в розмірі 75% суми підвищення, а з 01.01.2020 р. пенсія виплачується в повному обсязі (з урахуванням 100% підвищення) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1088. На підставі викладеного просив у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Керуючись приписами ст.ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером МВС України (посвідчення пенсіонера Серії НОМЕР_2 від 09.10.2013 року).
Пенсія позивачу призначена з 2013 року за вислугою років у розмірі 80 % грошового забезпечення відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ.
Суб'єктом владних повноважень у квітні 2018 року було перераховано пенсію з 01.01.2018 року відповідно до ст. 63 Закону №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Однак, позивач вважає, що відповідач неправильно нараховує йому пенсійні виплати внаслідок чого він звернувся для захисту своїх прав до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.
Суд з приводу спірних відносин зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі -Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до ст. 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції Закону на момент призначення пенсії) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011, та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності з 01.05.2014, до ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.
Таким чином, внесено зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі реалізації ними такого права.
При цьому, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Суд зазначає, що внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії військовослужбовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років та по інвалідності військовослужбовцям є стаття 63 Закону № 2262-ХІІ.
Однак, вказаною статтею не передбачено зменшення основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.
Суд розглядає справу, як зразкову, враховуючи аналогічну правову позицію зазначену Верховним Судом в рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18 предметом спору якої є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", при здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" відповідно до статті 63 указаного Закону на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що при перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Таким чином, дії відповідача, які полягають у зменшенні розміру пенсії позивача з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 є протиправними, а позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію у розмірі 80% грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 року, з 01.01.2018 року, здійснивши виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 року, з урахуванням проведених платежів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог, які стосуються визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати лише у розмірі з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року - 50% та з 01.01.2019 року - 75% підвищення пенсії визначеної станом на 01 березня 2018 року, суд зазначає наступне.
Частина 18 статті 43 Закону № 2262-XII встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частини 3 статті 51 Закону №2262-XII, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. №45.
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
З огляду на викладені норми законодавства, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Проте, 30.08.2017 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. за № 103) ця постанова набирає чинності з 01.03.2018 р.
З набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 р. встановлено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-XII до 01.03.2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. за № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
В силу приписів статті 63 Закону України № 2262-XII, пункту 4 Порядку №45, позивач отримав право на перерахунок пенсії у січні 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103. При цьому Кабінету Міністрів України уповноважений визначати порядок проведення такого перерахунку.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 р. виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 р. у таких розмірах: з 01.01.2018 р. - 50 відсотків; з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. - 75 відсотків; з 01.01.2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р.
Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 р. у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 р., пункт 2 постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103 скасовано.
Відповідно до ч.2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Частиною 1 статті 325 КАС України визначено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Таким чином, пункти 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" втратили чинність з 05 березня 2019 року, як того вимагає ч. 2 ст. 265 КАС України.
Окрім того, постановою Верховного Суду від 12.11.2019 касаційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року залишено без змін.
Суд зауважує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка була висловлена в постанові Верховного суду від 11.03.2019 р. у зразкові справі №160/3586/19, з 05.03.2019 р. пенсія колишньому військовослужбовцю підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, у зв'язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року; обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
Тобто, на момент перерахунку пенсійним органом пенсії позивача з 01.01.2018р. Постанова №103 була чинною та не скасованою, відтак, дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо проведення перерахунку пенсії за рахунок виплати 50% та 75% суми підвищення пенсії з 01 січня 2018 року до 05 березня 2019 року не можуть вважатися протиправними, оскільки такий перерахунок за вказаний період проведено на виконання Постанови №103, чинної до 05 березня 2019 року.
У зв'язку із цим, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у виплаті позивачу лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 року є протиправними.
З метою відновлення порушеного права позивача, суд доходить висновку про наявність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок позивачу та виплатити 100 % суми підвищення пенсії, перерахованої згідно зі статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", визначеної станом на 01.03.2018р. з 05.03.2019р. з врахуванням проведених раніше виплат.
Щодо встановлення судового контролю, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 382 КАСУ у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проаналізувавши наведені положення КАС України, суд вважає, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття постанови у справі.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Зазначена правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові по справі №235/7638/16-а від 31.07.2018 року.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень можливе лише під час прийняття такого рішення та враховуючи, що встановлення зазначеного зобов'язання є правом суду, а не його обов'язком, тому в задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення слід відмовити.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
У відповідності до норм статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та часткового задоволення позовних вимог, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесений судовий збір у сумі 840,80 грн. (50%)
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., Харків, Харківська область, 61000) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 під час її перерахунку з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 80% грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 року, з 01.01.2018 року, здійснивши виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 року, з урахуванням проведених раніше виплат.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. з 05.03.2019 р., із врахуванням проведених раніше виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., Харків, Харківська область, 61000) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень сорок копійок).
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 04 лютого 2021 року.
Суддя Н.А. Полях