Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
28 січня 2021 р. № 520/17059/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Бідонька А.В.
при секретарі судового засідання - Мірзабековій К.С.,
за участю:
представника позивача - Соловей Г.В.,
представника відповідача - Борзило В.В.,
розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" (вул. Єнакіївська, буд. 2 Є ,м. Харків,61158) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003) про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Слобожанської митниці Державної митної служби України від №UA807000/2020/002396/2 від 05.11.2020.
- визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Слобожанської митниці Державної митної служби України № UA 807170/2020/01270 від 05.11.2020 року.
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Слобожанської митниці Державної митної служби України від №UА807000/2020/002553/2 від 20.11.2020.
- визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Слобожанської митниці Державної митної служби України №UA 807170/2020/01332 від 20.11.2020 року.
- стягнути з Слобожанської митниці Державної митниці служби України витрати зі сплати судового збору на користь ТОВ «Велотрейд» (код СДРПОУ 30036332. адреса - вулиця Єнакіївська. 2 Є. м. Харків. 61 158).
В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані карткі відмови митної декларації № UA 807170/2020/01270 від 05.11.2020 року та №UA 807170/2020/01332 від 20.11.2020 року, а також прийнятті рішення Слобожанською митницею Держмитслужби про коригування митної вартості №UA807000/2020/002396/2 від 05.11.2020. та №UА807000/2020/002553/2 від 20.11.2020. є незаконними та такими, що порушують законні права та інтереси позивача, а тому підлягають скасуванню. Позивач зазначає, що при здійсненні митного оформлення для підтвердження митної вартості та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) було надано усі документи, які
передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження .
Представник відповідача через канцелярію суду надав відзив в якому зазначив, що підставою для запиту у підприємства позивача, який виступав в якості декларанта, додаткових документів відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України стали обґрунтовані підстави митного органу вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів у відповідності до ст. 54 Митного кодексу України. При цьому, вказано, що оскільки декларантом не було подано витребуваних документів, Митницею правомірно винесено оскаржувані у даній справі рішення про збільшення митної вартості товару-предмету імпорту та відмову в оформленні поданої платником ВМД через заниження показника митної вартості товару.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Велотрейд", код ЄДРПОУ - 30036332, зареєстровано відповідно до норм діючого законодавства, як суб'єкт господарювання.
Основним видом діяльності підприємства позивача є за кодом КВЕД 30.92 виробництво велосипедів, дитячих та інвалідних колясок.
Під час розгляду справи встановлено, що 19.05.2017 року між ТОВ «Велотрейд» та SHAOXING FEICHITEC IMPORT&EXPORT CO,, LTD (Китай) було укладено Контракт № 05/19-2017.
Відповідно до п. 1.1. вказаного Контракту № 05/19-2017 продавець повинен поставити частини і комплектуючі велосипеда, далі по тексту - Товар. Покупець повинен прийняти і оплатити його на умовах, вказаних в цьому контракті.
До вказаного Договору був оформлений Інвойс від 15.09.2020 року на загальну суму 38 596,60 доларів США.
Відповідно до Додатку №17 від 10.09.2020 року до Контракту № 05/19-2017 від 19 травня 2017 року встановлені умови оплати, а саме оплата протягом 120 днів з моменту прибуття контейнера в порт призначення. У зв'язку з чим на момент проведення митних процедур розрахунок за постачений товар не був здійснений.
Декларантом позивача, обрано 1 метод (графа 43) при заповненні митних декларацій, та розраховано митну вартість Товару.
05.11.2020 року позивачем була подана до митного органу первинна митна декларація UА 807170/2020/059103, а також надано пакет документів для підтвердження митної вартості Товару. Однак відповідач проаналізував вказані документи та виніс Рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2020/002396/2 від 05.11.2020 року та відповідну Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 807170/2020/01270 від 05.11.2020 року.
Судом встановлено, що митна декларація за якою було відмовлено у випуску товарів № UА 807170/2020/059103 від 05.11.2020 року є нечинною., оскільки були відкориговані дані в митній декларації на підставі вказаних оскаржуваних рішень та складена нова митна декларація UА 807170/2020/059265 від 05.11.2020 року, відповідно до якої Товари були випущені у вільний обіг.
По митній декларації UА 807170/2020/059265 від 05.11.2020 року Виробник: SHAOXING FEICHITEC IMPORT&EXPORT CO,, LTD Країна виробництва: Китай, заявлений до декларування Товар (31 графа), а саме частини велосипедів - спиці металеві у комплекті з ніпелями, трещітка (зірочки вільного руху), втулка задня гальмівна, задня втулка, відомості про вартість 1 148 383,58 грн. з транспортними витратами, згідно чого розрахував: 114838,36 грн. (10% мито) + 252644,39 грн. (ПДВ). Для митного оформлення товару декларант вказав митну вартість Товару: 1148383,58 грн.
На підтвердження митної вартості товару позивач відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України надав до Слобожанської митниці обов'язкові документи, декларацію митної вартості ІМ UА 807170/2020/059265 від 05.11.2020 року; декларацію митної вартості ІМ №ІМ807170/2020/059265 від 05.11.2020; контракт № 05/19-2017 від 19.05.2017 року ТОВ «Велотрейд» та SHAOXING FEICHITEC IMPORT&EXPORT CO,, LTD (Китай) , додатковy угодy до Контракту , інвойс №FCА2021 від 15.09.2020 року на загальну суму 38596?60 доларів США., специфікацію №17 від 10.09.2020 року до Контракту № 05/19-2017 від 19.05.2017 року ТОВ «Велотрейд» та SHAOXING FEICHITEC IMPORT&EXPORT CO,, LTD (Китай), копію Договору № 204018-119 від 04 січня 2018 року про надання транспортного експедирування, укладеного між ТОВ «Хіллдом Логістікс» та ТОВ «Велотрейд».Копія Лінійного коносаменту №911125825, копію Рахунку на оплату №4355 від 26.10.2020 року від ТОВ «Хіллдом Логістікс», копія Довідки про транспортно-експедиційні витрати №2610-4 від 26.10.2020 ТОВ «Хіллдом Логістікс», копію МД країни-відправлення (КНР) №223120200002744325, договір про надання послу митного брокера з ФОП ОСОБА_1 , сертифікат від 28.09.2020 №203306ВО/007458. виданого ССРІТ/ССООІС Республікою КНР на англійській мові та китайській мові.
У позовній заяві позивачем вказано, що Регіональне торгівельно-виробниче підприємство «Гранід» у формі ТОВ підтвердило те, що ринкова вартість відповідає вартості товару, заявлена позивачем до митного оформлення.
Під час судового розгляду справи встановлено, що за результатами розгляду поданих декларантом документів відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від №UA807000/2020/002396/2 від 05.11.2020. за резервним методом відповідно до положень ст. 64 Митного кодексу України.
Юридичною підставою для прийняття оскарженого рішення відповідачем вказано положення ст.ст. 54-64 Митного кодексу України, а фактичною підставою слугувало судження суб'єкта владних повноважень про спрацювання модуля АСАУР, недостатність поданих документів для визначення складових митної вартості, розбіжності в ціновій інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
У подальшому на виконання цього рішення про коригування митної вартості Митницею було прийнято рішення у формі Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807170/2020/01270 від 05.11.2020 року.
Відповідачем, зокрема, зазначено, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені митницями у максимально наближений термін, подані до митного оформлення документи (зовнішньоекономічна угода, інвойс, специфікації) не підтверджують в повній мірі задекларований найменший рівень митної вартості.
Також під час розгляду справи судом було встановлено, що на виконання умов Контракт № 05/19-2017 від 19.05.2017 року укладеного між ТОВ «Велотрейд» та SHAOXING FEICHITEC IMPORT&EXPORT CO,, LTD (Китай) був оформлений інвойс від 06.10.2020 року на загальну суму 39 648,12 доларів США.
Відповідно до Додатку №18 від 30.09.2020 року до Контракту № 05/19-2017 від 19 травня 2017 року встановлені умови оплати, а саме оплата протягом 120 днів з моменту прибуття контейнера в порт призначення.У зв'язку з чим на момент проведення митних процедур розрахунок за постачений товар не був здійснений.
Декларантом позивача, обрано 1 метод (графа 43) при заповненні митних декларацій, та розраховано митну вартість Товару.
20.11.2020позивачем була подана до митного органу первинна митна декларація UА 807170/2020/062882, а також надано пакет документів для підтвердження митної вартості Товару. Однак відповідач проаналізував вказані документи та виніс Рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2020/002553/2 від 20.11.2020 року та відповідну Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 807170/2020/01332 від 20.11.2020 року.
Судом встановлено, що митна декларація за якою було відмовлено у випуску товарів № UА 807170/2020/062882 від 20.11.2020 року є нечинною., оскільки були відкориговані дані в митній декларації на підставі вказаних оскаржуваних рішень та складена нова митна декларація UА 807170/2020/062916 від 20.11.2020 року, відповідно до якої Товари були випущені у вільний обіг.
По митній декларації UА 807170/2020/062916 від 20.11.2020 року Виробник: SHAOXING FEICHITEC IMPORT&EXPORT CO,, LTD Країна виробництва: Китай, заявлений до декларування Товар (31 графа), а саме частини велосипедів-спиці металеві у комплекті з ніпелями, зірка шатуна, замки для велосипедів, окуляри сонцезахисні велосипедні, вісь для заадньої втулки, задня втулка відомості про вартість 1164775,40 грн. з транспортними витратами, згідно чого розрахував: 115247,79 грн. (10% мито) + 374073,17 грн. (ПДВ). Для митного оформлення товару декларант вказав митну вартість Товару: 1164775,40 грн.
На підтвердження митної вартості товару позивач відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України надав до Слобожанської митниці обов'язкові документи: декларацію митної вартості UА 807170/2020/062916 від 20.11.2020 року; контракт № 05/19-2017 від 19.05.2017 року ТОВ «Велотрейд» та SHAOXING FEICHITEC IMPORT&EXPORT CO,, LTD (Китай) , додатковy угодy до Контракту ,Інвойс від 06.10.2020 року на загальну суму 39648.12 доларів США; специфікацію №18 від 30.09.2020 року, копію Договору № 204018-119 від 04 січня 2018 року про надання транспортного експедирування, укладеного між ТОВ «Хіллдом Логістікс» та ТОВ «Велотрейд», копію Лінійного коносаменту №205243627, копію Домашнього коносаменту №ТРЕ202010021, копію Рахунку на оплату №4642 від 11.11.2020 року від ТОВ «Хіллдом Логістікс».
У позовній заяві позивачем вказано, що Регіональне торгівельно-виробниче підприємство «Гранід» у формі ТОВ підтвердило те, що ринкова вартість відповідає вартості товару, заявлена позивачем до митного оформлення.
Під час судового розгляду справи встановлено, що за результатами розгляду поданих декларантом документів відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від №UA807000/2020/002553/2 від 20.11.2020. за резервним методом відповідно до положень ст. 64 Митного кодексу України.
Юридичною підставою для прийняття оскарженого рішення відповідачем вказано положення ст.ст. 54-64 Митного кодексу України, а фактичною підставою слугувало судження суб'єкта владних повноважень про спрацювання модуля АСАУР, недостатність поданих документів для визначення складових митної вартості, розбіжності в ціновій інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
У подальшому на виконання цього рішення про коригування митної вартості Митницею було прийнято рішення у формі Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807170/2020/01332 від 20.11.2020 року.
Відповідачем, зокрема, зазначено, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені митницями у максимально наближений термін, подані до митного оформлення документи (зовнішньоекономічна угода, інвойс, специфікації) не підтверджують в повній мірі задекларований найменший рівень митної вартості.
Позивач, вважаючи зазначені рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним позоаом.
Суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
При цьому, п.23 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України передбачено, що митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Митні формальності, відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Як передбачено положеннями ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.8 ст.257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.
Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч.1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до ч.1 ст.52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно з ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або надання органу доходів і зборів додаткової інформації.
Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч.1 ст.53 Митного кодексу України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч. 1 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України підставами для видання органом доходів і зборів письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Крім того, положеннями ч.4 ст.53 Митного кодексу України визначено, що обґрунтоване припущення Митниці про існування взаємозв'язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму Імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Суд вважає необхідним зазначити, що якщо органом доходів і зборів виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч.1 ст.55 Митного кодексу України, органом доходів і зборів приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Отже, виходячи з положень ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.
Суд вказує, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Згідно із ч.4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
При цьому, відповідно до п.п.5, 6, 7 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних
товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів.
Згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Суд зазначає, що приписами ч.3 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64); митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч.2 ст.64).
Відтак, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.
До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст.60 Митного кодексу України, де, зокрема, вказано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч.2 ст.60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч.3 ст.60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч.4 ст.60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч.5 ст.60).
Суд зазначає, що зі змісту оскаржуваних у даній справі рішень про коригування митної вартості товару вбачається, що останнє містять відомості про митне оформлення товарів, яке вже було здійснено у максимально наближений термін за фактами митних оформлень що наявні в ЄАІС: МД №UA500150/2020/207558 від 01.10.2020, № UA100300/2020/420892 від 15.10.2020, МД №UA500490/2020/504219 від22.10.2020, №UA100300/2020/420892 від 15.10.2020, №UA100430/2020/12308 від 09.11.2020, №UA500080/2020/20283 від 19.11.2020, №UA500110/2020/14944 від 05.11.2020, №UA500150/2020/207558 від 01.10.2020, проте ані рішення, ані відзив на позовну заяву не містять відомості про подібність товарів за поданими
заявником через декларанта митною декларацією та товарам за митними деклараціями МД №UA500150/2020/207558 від 01.10.2020, № UA100300/2020/420892 від 15.10.2020, №UA500490/2020/504219 від22.10.2020, №UA100300/2020/420892 від 15.10.2020, №UA100430/2020/12308 від 09.11.2020, №UA500080/2020/20283 від 19.11.2020, №UA500110/2020/14944 від 05.11.2020, №UA500150/2020/207558 від 01.10.2020 року. Також відповідачем не надано жодних доводів та доказів стосовно подібності вказаних товарів, що свідчить про необґрунтованість зазначених доводів відповідача.
Суд зазначає, що зазначене підтверджується Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за №883/21195; далі за текстом - Правила №598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Стосовно застосування резервного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України позивачем, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частинами 2-8 вказаної статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо
органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.
Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Проаналізувавши наведені норми права у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення вбачається, що останнє не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних
умов тощо.
Суд встановив, що за основу для коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом митним органом взято за основу МД №UA500150/2020/207558 від 01.10.2020, № UA100300/2020/420892 від 15.10.2020, №UA500490/2020/504219 від22.10.2020, №UA100300/2020/420892 від 15.10.2020, №UA100430/2020/12308 від 09.11.2020, №UA500080/2020/20283 від 19.11.2020, №UA500110/2020/14944 від 05.11.2020, №UA500150/2020/207558 від 01.10.2020 року.
Однак, спірне рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, не зазначено маркування товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Вказані вантажно митні декларації не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товари, що ввозились позивачем. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з'ясовано судом, митним органом такого порівняння зроблено не було. До суду документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було. А відтак, висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованого товару є недоведеним за правилами ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не довів, що вартість ввезеного товару, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак товарів, що можуть свідчити про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товаром, ввезеним позивачем та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості.
Крім того, суд зазначає, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позов в частині того, що номер інвойсу та контракту вказаний в митній декларації країни відправлення не співпадає із номером цих документів у МД, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Суд також зазначає, що положеннями ст. 264 Митного кодексу України визначено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.
Орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.
Відтак, слід дійти висновку, що видані відповідачем рішення у формі коригування митної вартості товару та рішення у формі картки відмови у митному оформленні товарів співвідносяться як безумовна причина та імперативний наслідок.
Частиною 7 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Тому недоведеність відповідності закону рішень відповідача про коригування митної вартості товару з невідворотною неминучістю призводить до виникнення правових підстав для визнання протиправними картків відмов у прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів.
Відповідачем у спірних в даній справі рішеннях та картках відмовах не було вказано на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов'язковою при обчисленні такої вартості.
При цьому, суд зазначає, що обов'язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом підтверджено також і у висновках Верховного Суду, викладених постанові від 06.03.2019 по справі № 809/278/17.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 30.10.2018 по справі № 826/25605/15 ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Вищевикладені обставини свідчать про не підтвердження під час розгляду справи правомірності рішень про коригування митної вартості товарів Слобожанської митниці Державної митної служби України від №UA807000/2020/002396/2 від 05.11.2020 року, №UА807000/2020/002553/2 від 20.11.2020 року та картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Слобожанської митниці Державної митної служби України № UA № UA 807170/2020/01270 від 05.11.2020 року та №UA 807170/2020/01332 від 20.11.2020 року, у зв'язку з чим останні підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд".
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" (вул. Єнакіївська, буд. 2 Є, м. Харків,61158) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003) про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Слобожанської митниці Державної митної служби України №UA807000/2020/002396/2 від 05.11.2020.
Визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Слобожанської митниці Державної митної служби України № UA 807170/2020/01270 від 05.11.2020 року.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Слобожанської митниці Державної митної служби України №UА807000/2020/002553/2 від 20.11.2020.
Визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Слобожанської митниці Державної митної служби України №UA 807170/2020/01332 від 20.11.2020 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" (вул. Єнакіївська, буд. 2 Є,м. Харків,61158, код ЄДРПОУ 30036332) судовий збір у сумі 8 408,00 грн. (вісім тисяч чотириста вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 43332958).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 04 лютого 2021 року.
Суддя Бідонько А.В.