Рішення від 04.02.2021 по справі 380/11968/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/11968/20

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії, -

УСТАНОВИВ:

16.12.2020 до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, в якій позивач просить:

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.10.2018 до 02.03.2020 у ВП “Шахта “Лісова” ДП “Львіввугілля”.

Ухвалою від 18.12.2020 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідальність за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення та строків сплати страхових внесків несе підприємство страхувальник, в якому працює позивач, оскільки саме воно нараховує страхові внески із заробітної плати застрахованої особи. Позивач вважає, що невиконання страхувальником обов'язку по сплаті страхових внесків позбавляє його соціальної захищеності та страхового стажу за час роботи на вказаному підприємстві.

29.01.2021 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує. Відзив обґрунтований тим, що ведення обліку надходжень від сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування покладено на органи доходів і зборів. Довідка, видана у ВП “Шахта “Лісова” ДП «Львіввугілля» від 15.09.2020 №4/1-15/1075 не є доказом сплати соціального внеску за вказаний період. Крім того, відповідач вказує, що період роботи з 01.10.2018 по 31.10.2018 зараховано позивачу до страхового стажу та стажу роботи за Списком №1 з повним робочим днем під землею.

Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно із записами трудової книжки від 23.11.1993 серії НОМЕР_2 та довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній позивач:

- з 01.10.2018 по 02.03.2020 працював на ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» гірником очисного забою 5 розряду.

Представник позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення/перерахунок пенсії.

Згідно з відповіддю відповідача від 06.10.2020 №1300-0805-8/79299 період роботи позивача з 01.10.2018 по 02.03.2020 не може бути зарахований до пільгового стажу роботи, оскільки за вказаний період ВП Шахта “Лісова” ДП “Львіввугілля” не сплатив страхових внесків.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон України №1058-IV) страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до вказаного Закону.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 24 Закону України №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою вказаної ж норми передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог зазначеного Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно із статею 20 Закону України №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до вказаного Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені зазначеним Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Як встановив суд, підставою для прийняття оскарженого рішення слугувало те, що ВП Шахта “Лісова” ДП “Львіввугілля” не сплатив страхових внесків за період роботи позивача з 01.10.2018 по 02.03.2020.

Суд вказує на те, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

При цьому, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Суд погоджується із аргументами позивача про те, що внаслідок невиконання ВП Шахта “Лісова” ДП “Львіввугілля” обов'язку зі сплати внесків до Пенсійного фонду України він позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам у сфері соціального захисту.

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за періоди з 01.06.2019 по 30.06.2020 не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.

Таким чином, суд вважає, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страхових внесках не може бути підставою для незарахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 01.10.2018 по 02.03.2020 у ВП Шахта “Лісова” ДП “Львіввугілля”.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 23.03.2020 у справі №535/1031/16-а.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відмова відділу з питань призначення пенсій №5 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у призначенні пенсії за віком позивачу відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, викладена в листі від 06.10.2020 №1300-0805-8/79299, є необґрунтованою та безпідставною.

Суд встановив, що період роботи з 01.10.2018 по 31.10.2018 зараховано позивачу до страхового стажу та стажу роботи за Списком №1 з повним робочим днем під землею, тому в задоволенні позовних щодо зарахування вказаного періоду до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.

З урахуванням частини 2 статті 9 КАС України для ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позивних вимог та визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови позивачу у зарахуванні до страхового та пільгового стажу періоду роботи з 01.11.2018 до 02.03.2020 у відокремленому підрозділі "Шахта "Лісова" державного підприємства "Львіввугілля".

Відтак, з метою повного та ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.11.2018 до 02.03.2020 у ВП “Шахта “Лісова” ДП “Львіввугілля”.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 840,80 грн, сплачений згідно з квитанцією від 04.12.2020 №0.0.1929761663.1.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового та пільгового стажу періоду роботи з 01.11.2018 до 02.03.2020 у відокремленому підрозділі "Шахта "Лісова" державного підприємства "Львіввугілля".

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу роботи зі шкідливими і особливо важкими умовами праці, який дає право для призначення пенсії відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період роботи у відокремленому підрозділі "Шахта "Лісова" державного підприємства "Львіввугілля" з 01.11.2018 по 02.03.2020, що передбачена Списком №1.

У задоволенні решти позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу роботи зі шкідливими і особливо важкими умовами праці, який дає право для призначення пенсії відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” періоду роботи з 01.10.2018 по 31.10.2018, що передбачена Списком № 1, відмовити повністю.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 04.02.2021.

Суддя А.Г. Гулик

Попередній документ
94660958
Наступний документ
94660960
Інформація про рішення:
№ рішення: 94660959
№ справи: 380/11968/20
Дата рішення: 04.02.2021
Дата публікації: 08.02.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (02.03.2021)
Дата надходження: 02.03.2021
Предмет позову: зобов'язання вчинити дії