Іменем України
05 лютого 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4926/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом адвоката Гребенара Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
17 грудня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Гребенара Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - відповідач, УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області), в якій позивач просить:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування позивачу до страхового стажу періодів військової служби з 27.04.1983 по 15.12.1984 та з 11.10.1986 по 11.10.1988 при призначенні пенсії за віком з 28.03.2020;
2) зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії, періоди військової служби з 27.04.1983 по 15.12.1984 та з 11.10.1986 по 11.10.1988 та здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії позивачу з моменту призначенні пенсії за віком - 28.03.2020 з виплатою заборгованості, яка утворилася з 28.03.2020, з урахуванням виплачених сум пенсії за віком за вказаний період.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком.
Рішенням відповідача від 29.04.2020 № 121630003192 позивачу призначено пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак при призначенні пенсії до страхового стажу позивача не було зараховано усі періоди навчання, роботи та військової служби та надано час для надання додаткових документів.
Рішенням відповідача від 20.05.2020 № 121630003192 зроблено перерахунок пенсії із додаванням до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії періоду навчання у вищих/середніх навчальних закладах. Однак період проходження військової служби з 27.04.1983 по 15.12.1984 та з 11.10.1986 по 11.10.1988 не був зарахований до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.
Листом від 26.11.2020 № 2656-3121/Б-01/8-1200/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області було повідомлено, що при призначенні пенсії при обчисленні страхового стажу УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області не зараховано періоди проходження військової служби з 27.04.1983 по 15.12.1984 та з 11.10.1986 по 11.10.1988, оскільки відсутні документи, підтверджуючи проходження позивачем військової служби, які б відповідали нормам чинного законодавства. Також в листі зазначено, що управління направляло запити до Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації (від 19.05.2020 № 1216-03-10/21) та до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України (від 19.05.2020 № 1216-03-8/20. По всім вищезазначеним запитам отримано відповіді, що документи на зберігання до Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації та Галузевого державного архіву Міністерства оборони України не надходили.
З урахуванням зазначеного, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 22 грудня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 27-29).
14.01.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 51-53), в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.
З 28.03.2020 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за наявністю загального стажу роботи 34 років 7 місяців 19 днів.
19.05.2020 позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області із письмовим зверненням, зареєстрованим відповідно до Закону України «Про звернення громадян» щодо зарахування періодів війкової служби.
Листом ГУ ПФУ в Луганській області від 26.11.2020 № 2656-3121/Б-01/8-1200/20 позивачу повідомлено, що при обчисленні страхового стажу не зараховано періоди проходження військової служби з 27.04.1983 по 15.12.1984 та з 11.10.1986 по 11.10.1988, оскільки відсутні документи, підтверджуючи проходження позивачем військової служби.
Відповідачем не зараховано до загального стажу позивача періоди проходження військової служби з 27.04.1983 по 15.12.1984 та з 11.10.1986 по 11.10.1988. Дослідженням записів у трудовій книжці від 08.09.1981 серії НОМЕР_1 позивача за спірні періоди проходження військової служби встановлено відсутність номеру та найменування документу (військового квитка), що підтверджують проходження позивачем військової служби.
Відповідачем для надання всебічної допомоги в отриманні необхідних документів для зарахування військової служби направлялися запити до Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації (від 19.05.2020 № 1216-03-10/21) та до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України (від 19.05.2020 № 1216-03-8/20). Головним управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі Головне управління) були направленні запити до Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації (від 21.07.2020 № 1200-010201 - 6/15137), до Департаменту з питань пенсійного забезпечення осіб, які мешкають за кордоном Пенсійного фонду Російської Федерації (28.10.2020 № 1200-010201-10/23542) та до військової частини № НОМЕР_2 , яка зі слів позивача перебувала за адресою: вул. Тарасівська, буд. 8, м. Київ (від 03.08.2020 № 1200- 10201-8/15290, лист повернувся у зв'язку з відсутністю адресата). По всім зазначеним вище запитам отримано відповіді, що документи на зберігання до Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації та Галузевого державного архіву Міністерства оборони України не надходили.
Водночас, на запит Головного управління від 18.09.2020 № 1200-010201-9/19580 до Пенсійного фонду України щодо можливості врахування до страхового стажу періодів військової служби з 27.04.1983 по 15.12.1984 та з 11.10.1986 по 11.10.1988 згідно із записами трудової книжки від 08.09.1981 серії НОМЕР_1 отримано відповідь від 20.10.2020 № 2800-030102-9/35822 про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу періодів військової служби на підставі записів трудової книжки, оскільки записи до трудової книжки внесено з порушенням вимог пункту 2.19 Інструкції № 58.
Щодо позовної вимоги позивача здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії з моменту призначення пенсії за віком з 28.03.2020 з виплатою заборгованості, яка утворилася з 28.03.2020, з урахуванням виплачених сум пенсії за віком за вказаний період, відповідач зазначив, що позивачем в межах тримісячного строку з дати призначення пенсії, визначеного пунктом 1.7 Порядку № 22-1, не дотримано строків для надання додаткових документів, що впливають на обрахунок страхового стажу та розмір пенсії, а тому вимога позивача провести перерахунок пенсії за віком з дати призначення є необґрунтованою.
Відповідач вказує, що підстави для здійснення перерахунку пенсії відсутні в силу положень пункту 1.7 Порядку № 22-1, частини четвертої статті 45 Закону № 1058-ІV.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено наступне.
23 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області з заявою за призначенням пенсії за віком, додавши до заяви документи: довідку про заробітну плату, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеною особою, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт, трудова книжка, документи про стаж (арк. спр. 34).
Розпискою - повідомленням відповідачем визначено документи, яких недостатньо для призначення пенсії за заявою позивача від 23.04.2020: військовий квиток, довідка про навчання, із строком їх надання до 22.07.2020 (арк. спр. 34 зв. бік).
Згідно з протоколом призначення пенсії ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та виплати пенсії рішенням УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 28.04.2020 № 121630003192 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (арк. спр. 35).
Стаж для розрахунку пенсії ОСОБА_1 на дату звернення з заявою про призначення пенсії від 23.04.2020 за даними ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та виплати пенсії становить 36 років 3 місяці 8 днів. До страхового стажу не включено період навчання у вищому/середньому навчальному закладі з 01.09.1977 по 28.06.1982; військової служби з 08.09.1981 по 26.04.1983 та 27.04.1983 по 15.12.1984 (арк. спр. 38).
19.05.2020 позивач звернувся до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області з заявою про перерахунок пенсії (допризначення пенсії у зв'язку з наданими документами) (арк. спр. 44).
Відповідачем за заявою позивача від 19.05.2020 здійснений перерахунок пенсії із додаванням до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, періоду навчання у вищих/середніх навчальних закладах, що підтверджується протоколом призначення пенсії ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та виплати пенсії (арк. спр. 45).
Період проходження позивачем військової служби з 27.04.1983 по 15.12.1984 та з 11.10.1986 по 11.10.1988 УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області не зараховано до стажу.
Листом від 26.11.2020 № 2656-3121/Б-01/8-1200/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області на звернення позивача з питання зарахування УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області періодів військової служби, повідомлено позивача, що при призначенні пенсії при обчисленні страхового стажу не зараховано періоди проходження військової служби з 27.04.1983 по 15.12.1984 та з 11.10.1986 по 11.10.1988, оскільки відсутні документи, підтверджуючи проходження позивачем військової служби, які б відповідали нормам чинного законодавства (арк. спр. 15-16).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян врегульовані Законом України від 09.07.2003 № 1058 - IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІУ), Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною другою цієї статті Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини третьої статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується:
в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Так, згідно з абзацом 2 частини першої статті 8 Закону № 2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Аналогічні положення викладені в частині першій статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу», згідно якої військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
На час проходження позивачем військової служби порядок визначення трудового стажу, який давав право на пенсію за віком регулювався Постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 «Про затвердження положення про порядок призначення та виплати державних пенсій» (далі - Порядок № 590).
Підпунктом «к» пункту 109 Порядку № 590 визначено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також: к) служба у складі Збройних Сил СССР та перебування в партизанських загонах.
Судом встановлено, що трудова книжка Балкового Ю.І БТ-І №3512046 від 08.09.1981 містить наступні записи (арк. спр. 36-37):
№ 2: 26.04.1983 звільнений за п.3 ст. 36 КЗпП УРСР у зв'язку з призовом на військову службу (наказ від 25.04.83 № 8-л);
№ 3: 27.04.1983 по 15.12.1984 служба в лавах Радянської Армії;
№ 4: 01.03.1985 прийнятий тимчасово на посаду контролера-ревізора Мінфіна УССР по області (наказ від 01.03.85 № 7-л);
№ 5: 18.03.1985 прийнятий тимчасово на посаду контролера-ревізора Мінфіна УССР по області (наказ від 18.03.85 № 10-л);
№ 6: 30.09.1986 звільнений із займаної посади за п. 3 ст. 36 КЗпП УРСР у зв'язку з призовом на військову службу (наказ від 30.09.86 № 63-л). Служба в Радянській Армії з 11.10.1986 по 11.10.1988 (військовий квиток № 108612 ВФ);
№ 7: 09.12.1988 прийнятий тимчасово на посаду контролера-ревізора Мінфіна УССР по області (наказ від 09.12.88 № 78-л).
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, трудова книжка є основним документом який підтверджує стаж роботи, і лише у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей, особа, що звертається за призначенням пенсії, на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи.
Відповідачем встановлено відсутність зазначення номеру документу (військового квитка) у трудовій книжці позивача, що слугувало підставою неврахування відповідачем періоду проходження позивачем військової служби з 27.04.1983 по 15.12.1984 та з 11.10.1986 по 11.10.1988 до стажу позивача.
Дослідженням записів трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 08.09.1981 (арк. спр. 36-37) встановлено, що записи містять усю необхідну інформацію щодо періоду проходження позивачем військової служби.
Запис № 6 містить зазначення номеру та серії військового квитка, а саме: військовий квиток № НОМЕР_3 , що спростовує твердження відповідача про відсутність такого запису у трудовій книжці.
При цьому, суд зауважує, що навіть формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації її конституційного права на соціальний захист, зокрема й призначення пенсійних виплат.
Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а.
Разом з тим, слід зазначити, що постановою Верховного суду у справі № 687/975/17 від 21.02.2018 суд звернув увагу на те, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
В контексті наведеного, суд дійшов висновку, що період проходження військової служби, а саме з 27.04.1983 по 15.12.1984 та з 11.10.1986 по 11.10.1988 має бути зарахований до страхового стажу позивача, оскільки такий період підтверджений відповідними записами у трудовій книжці.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач 23 квітня 2020 року звернувся до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області з заявою за призначенням пенсії за віком, додавши до заяви необхідний пакет документів (арк. спр. 34 зв.бік).
З матеріалів справи вбачається та заначено відповідачем у відзиві, що періоди проходження позивачем військової служби з 27.04.1983 по 15.12.1984 та з 11.10.1986 по 11.10.1988 УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області не зараховано до стажу позивача при розгляді заяви ОСОБА_2 від 23 квітня 2020 року про призначення пенсії.
19.05.2020 позивач звернувся до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області з заявою про перерахунок пенсії (допризначення пенсії у зв'язку з наданими документами) (арк. спр. 44).
Періоди проходження позивачем військової служби з 27.04.1983 по 15.12.1984 та з 11.10.1986 по 11.10.1988 УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області також не було зараховано до стажу.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення та перерахунку пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1 (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до розділу 1 Порядку № 22-1 звернення за призначенням (перерахунком) пенсії оформляється заявою.
Відповідно до абзацу першого пункту 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі (абзаци другий, третій пункту 4.1 Порядку № 22-1).
Згідно з абзацами першим, другим пункту 4.3 Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління (абзац шостий пункту 4.3 Порядку № 22-1).
Відповідно до пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (абзац другий пункту 4.9 Порядку № 22-1).
Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що у разі звернення пенсіонера з заявою про призначення/перерахунок пенсії, уповноважений орган Пенсійного фонду України має за результатами розгляду такої заяви прийняти рішення про призначення/перерахунок або про відмову в призначенні/перерахунку пенсії. При цьому, рішення про відмову в призначенні/перерахунку пенсії має містити зазначення причин відмови та порядку його оскарження.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач рішення про відмову в перерахунку пенсії з підстав незарахування ОСОБА_2 до стажу періодів військової служби не прийняв, чим порушив вимоги Порядку № 22-1.
Однак за встановлених судом обставин, а саме наявності у відповідача станом на час вирішення питання про призначення позивачу пенсії права на зарахування періодів військової служби до стажу та отримання пенсії в більшому розмірі з урахуванням спірних періодів військової служби, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для поновлення порушеного права позивача саме з часу призначення йому пенсії.
Відтак, визнання бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення відповідно до вимог Порядку № 22-1 у спірних правовідносинах не призведе до відновлення порушеного права позивача.
Отже, відповідачем допущено бездіяльність щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періодів військової служби при призначенні пенсії, тому позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не зарахування позивачу до страхового стажу періодів військової служби з 27.04.1983 по 15.12.1984 та з 11.10.1986 по 11.10.1988 при призначенні пенсії з 28.03.2020 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії, періоди військової служби з 27.04.1983 по 15.12.1984 та з 11.10.1986 по 11.10.1988 та здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії позивачу з моменту призначенні пенсії за віком - 28.03.2020 з виплатою заборгованості, яка утворилася з 28.03.2020, з урахуванням виплачених сум пенсії за віком за вказаний період, суд зазначає наступне.
Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
З урахуванням тієї обставини, що судом викладено висновки щодо необхідності зарахування позивачеві періодів військової служби до його стажу, і відповідач не може діяти в іншій спосіб як зарахувати такі періоди, суд вважає за необхідне зобов'язати УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області зарахувати позивачеві до страхового стажу періоди проходження військової служби з 27.04.1983 по 15.12.1984 та з 11.10.1986 по 11.10.1988, що також дає право позивачу на перерахунок пенсії з урахуванням вказаних періодів з дати призначення пенсії.
Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатньо належних і достовірних доказі на підтвердження правомірності своїх дій.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 КАС України, відповідно до якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На користь позивача підлягає стягненню сума судових витрат у розмірі 840,80 грн. (арк.спр.4).
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги адвоката Гребенара Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (місце знаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9, код ЄДРПОУ 21792459) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо не зарахування ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком до страхового стажу періодів військової служби з 27.04.1983 по 15.12.1984 та з 11.10.1986 по 11.10.1988.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди військової служби з 27.04.1983 по 15.12.1984 та з 11.10.1986 по 11.10.1988 та здійснити з 28.03.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9, код ЄДРПОУ 21792459) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судовий збір у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Суддя О.В. Захарова