04 лютого 2021 року м. Житомир справа № 240/20767/20
категорія 112030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Нагірняк М.Ф.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Богунського району Житомирської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Богунського району Житомирської міської ради, щодо не нарахування та невиплати із 17.07.2018 року доплати, як працюючій у зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, встановленому ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Богунського району Житомирської міської ради, здійснити із 17.07.2018 нарахування та виплату доплату як працюючій на території радіоактивного забруднення - у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі двох мінімальним заробітним плат щомісяця, тобто у розмірі, визначеному статтею 39 Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
В обґрунтування позову зазначає, що має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи 1 категорії, проживає та працює в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення. Рішенням Конституційного Суду України від 17.07 2018р. № 6-р/2018 відновлено дію ст. 39 Закону № 796-ХІІ у редакції, що діяла до 01.01.2015 в частині, яка не змінена Законом № 987-VIII, однак Відповідач на даний час зробити нарахування йому доплат за минулий період відмовляється.
Ухвалою від 23.12.2020року після усунення недоліків було відкрито провадження в даній справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач, Управління соціального захисту населення Богунського району Житомирської міської ради, 11.01.2021року на адресу суду направило відзив на позов, в якому проти позову заперечується. На думку Відповідача позовні вимоги є передчасними, так як Позивач на обліку в Управлінні соціального захисту населення Богунського району Житомирської міської ради ніколи не перебувала. По-друге, відповідно до вимог чинного законодавства управління ніколи не здійснювало нарахування доплати до заробітної плати, оскільки управління не веде облік робочого часу особи, такою інформацією володіють лише підприємства, на якому працює особа.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справ, що Позивач з 24.04.2019року має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи 1 категорії та проживає в м. Коростень, Житомирської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, та працює в Комунальному некомерційному підприємстві "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" з 04.09.2015 року і поданий час (а.с.19).
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991року №796-ХІІ (надалі - Закон №796-ХІІ).
Приписи статті 39 Закону № 796-ХІІ у редакції, чинній до 01 січня 2015 року, передбачали, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:
- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;
- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.
Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивач звертався до Управління соціального захисту населення Богунського району Житомирської міської ради про поновлення їй виплати доплати до заробітної плати, передбаченої ст.39 Закону №796-ХІІ.
За результатами розгляду заяви Відповідач повідомив Позивача листом від 05.11.2020 року, що така доплати до заробітної плати нараховується та виплачується за місцем роботи заявника.
Таке рішення Відповідача, викладене в листі від 05.11.2020року, відповідає вимогам чинного законодавства з огляду на наступне.
Як вже зазначалося, 28.12.2014року прийнято Закон № 76-VIII, який набрав чинності 01.01.2015, підпунктом 7 пункту 4 розділу І якого внесено зміни до Закону № 796-ХІІ шляхом виключення статей 31, 37, 39 та 45.
Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VІІІ. Вирішено, що положення підпункту 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VІІІ є неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, з 17.07.2018року відновила дію редакція статті 39 Закону № 796-ХІІ, яка була чинною до 01.01.2015року. Тобто, з моменту ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 відновлено право Позивача на отримання доплати до заробітної плати зумовлене його проживанням та роботою на території радіоактивного забруднення - у зоні гарантованого добровільного відселення, на підставі та в розмірах передбачених статтею 39 Закону № 796-ХІІ.
Суд враховує, що механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінсоцполітики, врегульовано правовими нормами Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 р. N 936 (із змінами та доповненнями) ( надалі - Порядок N 936).
Суд погоджується з доводами Відповідача, наведеними у відзиві, що відповідно до п.5 Порядку N 936 вказана доплата проводиться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та фізичними особами - підприємцями відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Як зазначено в абзаці четвертому пункту 6 Порядку N 936, до 25 числа місяця, за який здійснюється нарахування, підприємства подають до уповноваженого органу документи щодо розрахункових витрат, пов'язаних з виплатою компенсацій та допомоги певних видів, за затвердженою Мінсоцполітики формою та реєстр отримувачів компенсаційних виплат і допомоги певних видів, де зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, категорія, номер посвідчення, ідентифікаційний номер, відомості про нараховані виплати, суму компенсацій та вид допомоги.
Разом з тим, Позивач не врахував, що на обліку в Управлінні соціального захисту населення Богунського району Житомирської міської ради ніколи не перебувала та управління ніколи не здійснювало нарахування доплати до заробітної плати, оскільки управління не веде облік робочого часу особи, такою інформацією володіють лише підприємства, на якому працює особа.
Тобто, між сторонами в даній справі відсутні жодні правовідносини щодо реалізації Позивачем свого права, передбаченого статтею 39 Закону № 796-ХІІ, а тому у Відповідача відсутні підстави для виконання вказаних вимог відносно Позивача.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Одночасно суд роз'яснює Позивачу, що спірні відносини щодо розміру заробітної плати, її складових, надбавок підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства за місцем знаходження роботодавця.
Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України, для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Богунського району Житомирської міської ради відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк