вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"12" січня 2021 р. Справа № 910/8658/20
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Гопанок І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Біт-Оіл”
до Публічного акціонерного товариства “Центренерго”
про стягнення 8 220 373,54 гривень
представники сторін не з'явились
До Господарського суду Київської області згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 у справі №910/8658/20 за підсудність передано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Біт-Оіл” (далі - ТОВ “Біт-Оіл”/позивач) до Публічного акціонерного товариства “Центренерго” (ПАТ “Центренерго”/відповідач) про стягнення 8 220 373,54 гривень, з яких: 7 604 902,21 грн заборгованості, 107 298,88 грн 3% річних, 134 724,22 грн інфляційних втрат, 373 448,23 грн пені.
Вказані вище вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки вугілля №111/61 від 17.10.2019 та несплатою вартості отриманого за договором товару у сумі 7 604 902,21 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.08.2020 у справі №910/8658/20 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 14.09.2020 та встановлено відповідачу строк до 14.09.2020 для подання відзиву на позовну заяву разом з доказами направлення копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи; доказів по справі (за наявності) разом з доказами направлення копій вказаних доказів іншій стороні; заяв та клопотань, які відповідно до ст. 182 ГПК України мають бути вирішені у підготовчому засіданні (за наявності) разом з доказами направлення копій вказаних заяв та/чи клопотань на адресу іншої сторони.
11.09.2020 на електронну адресу Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на неможливість забезпечити явку в підготовче засідання представника Публічного акціонерного товариства “Центренерго” та продовження процесуальних строків для подання відзиву та інших заяв, клопотань тощо.
11.09.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення стосовно обставин спору та відповідні документи на підтвердження вказаних обставин.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.09.2020 у справі №910/8658/20 клопотання Публічного акціонерного товариства “Центренерго” про відкладення розгляду справи та продовження процесуальних строків задоволено, продовжено Публічному акціонерному товариству “Центренерго” строк для подання відзиву та інших заяв, клопотань тощо до 28.09.2020, відкладено підготовче засідання на 28.09.2020.
28.09.2020 на через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого ПАТ “Центренерго” просило відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.09.2020 у справі №910/8658/20, занесеною до протоколу судового засідання від 28.09.2020, відкладено підготовче засідання на 19.10.2020.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.10.2020 у справі №910/8658/20, занесеною до протоколу судового засідання від 19.10.2020, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.11.2020.
30.11.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від ПАТ “Центренерго” надійшло клопотання, відповідно до якого відповідач просить суд призначити у справі №910/8656/20 судову комплексну експертизу матеріалів та речовин й товарознавчу експертизу.
Частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Поряд з тим згідно ст. 207 ГПК України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Однак відповідачем не наведено та необґрунтовано поважність причин пропуску відповідного процесуального строку для подання клопотання про призначення експертизи, а також об'єктивну неможливість подати ці докази до суду заздалегідь, в підготовчому провадженні.
З огляду на вказане вище та приписи процесуального законодавства, суд дійшов висновку про залишення без розгляду клопотання відповідача про призначення у даній справі експертизи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.11.2020 у справі №910/8658/20, занесеною до протоколу судового засідання від 30.11.2020, оголошено перерву в судовому засіданні до 15.12.2020.
15.12.2020 на електронну адресу Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання з огляду на неможливість прибуття представника Публічного акціонерного товариства “Центренерго” у судове засідання 15.12.2020.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.12.2020 у справі №910/8658/20, занесеною до протоколу судового засідання від 15.12.2020, оголошено перерву в судовому засіданні до 12.01.2021.
12.01.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява, відповідно до якого позивач просив провести засідання без участі його представника. Разом із вказаною заявою позивачем подано заяву про стягнення судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу.
До того ж, 12.01.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ПАТ “Центренерго” надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на вчинення відповідачем заходів, спрямованих на запобігання поширення коронавірусної хвороби COVID-19, оскільки вказане захворювання підтверджене у заступника начальника відділу товариства і наразі у товариства відсутня можливість направити у судове засідання представника, який би здійснив належний захист інтересів відповідача у суді, а тому вказана причина є поважною для відкладення засідання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Водночас, згідно приписів ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на викладені вище процесуальні приписи, оскільки викладені ПАТ “Центренерго” у клопотанні обставини неможливості явки представника у судове засідання не свідчать про наявність поважних причин такої неявки, позаяк оголошення карантину не зупиняє роботи судів, а відповідач не був позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду у режимі відеоконференції, суд дійшов висновку про необгрунтованість клопотання відповідача про відкладення судового засідання з розгляду вказаної справи, відтак продовження її розгляду по суті у судовому засідання 12.01.2021 за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні 12.01.2021, після закінчення з'ясування обставин та дослідження доказів, суд вийшов до нарадчої кімнати, після виходу з якої
17.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Біт-Оіл”, як постачальником, та Публічним акціонерним товариством “Центренерго”, як покупцем, укладено договір поставки вугілля №111/61 (далі - договір поставки) відповідно до п. 1.1. якого постачальник поставить (передасть) у власність покупця, а покупець прийме і оплатить вугільну продукцію (далі - вугілля) на зазначених у договорі умовах.
Відповідно до пп. 1.2., 2.1., 3.6., 7.1. та 11.1. договору поставки необхідні для виконання договору відомості вказуються в специфікаціях до договору, які є невід'ємною частиною договору (далі - специфікації). Поставка вугілля по договору здійснюється залізничним транспортом на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з «Інкотермс 2010. Правила ІСС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі», з урахуванням передбачених договором особливостей.
Результати приймання вугілля в місці надходження використання для виконання умов договору, відображаються в актах звіряннях кількості і якості та актах приймання-передачі вугілля.
Оплата вартості вугілля та відшкодування вартості його доставки здійснюється покупцем на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі вугілля та актів відшкодування вартості доставки в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 40 календарних днів з моменту підписання відповідних актів.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє по 31.1.2019, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
Відповідно до специфікації №1 до договору поставки сторони погодили залізничну станцію призначення - Зміївська ТЕС код 4479, марку вугілля - ДГР (0-200), а також строк (термін) поставки вугілля: з 18.10.2019 по 30.11.2019.
Надалі, 28.11.2019 сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору поставки, відповідно до якого змінено п. 2 Специфікації №1 від 17.10.2019 та викладено його в наступній редакції «Строк (термін) поставки вугілля: з 18.10.2019 по 31.12.2019».
Копії зазначених вище договору, специфікації та додаткової угоди наявні в матеріалах справи.
В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на виконання умов договору поставки відповідачу поставлено вугілля загальною вартістю 7 604 902,21 грн, в підтвердження чого надано копії актів приймання-передачі вугільної продукції:
- №125/БІТ від 08.11.2019 на суму 1 389 851,28 грн;
- №126/БІТ від 08.11.2019 на суму 870 110,95 грн;
- №128/БІТ від 13.11.2019 на суму 4 262 929,16 грн;
- №138/БІТ від 22.11.2019 на суму 1 082 010,82 грн, підписаних сторонами та вантажоотримувачем (далі - акти приймання-передачі).
Також в підтвердження вказаних вище обставин поставки відповідачу товару за договором позивач надав копії залізних накладних та посвідчень якості вугілля стосовно кожної партії вугілля, що підсумково відображені в актах приймання-передачі вугільної продукції.
Втім, за доводами позивача, відповідач не виконав покладений на нього обов'язок по оплаті отриманого за договором товару, як наслідок у відповідача перед позивачем виникло 7604 902,21 грн заборгованості.
В підтвердження обставин несплати відповідачем вартості отриманого товару позивач надав копії довідок з банку, обортно-сальдової відомості по рахунку.
Отже, посилаючись на те, що відповідач розрахунку за отриманий товар не провів, позивач просить суд стягнути з ПАТ “Центренерго”, зокрема, 7 604 902,21 грн заборгованості.
Заперечуючи проти позову, відповідач, посилаючись на ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», згідно якої форс-мажорними обставинами є введення карантину, вказав, що з огляду на запровадження Кабінетом Міністрів України карантину товариством теж запроваджено карантин в роботі, що об'єктивно унеможливило виконання ПАТ “Центренерго” своїх зобов'язань належним чином та в повному обсязі відповідно до умов договору.
Також відповідач вказав, що він є важливим елементом енергетичної системи України, однією з найбільших енергогенеруючих компаній, попри те проводить свою діяльність в умовах складної фінансової ситуації, оскільки чистий збиток за 2019 рік складає 493 млн. грн, а у ДП «Енергоринок» перед відповідачем наявна прострочена заборгованість, що складає понад 1,4 млрд. грн.
Відповідач зауважив, що з урахуванням складних фінансових-економічних умов, спричинених нестабільною ситуацією на ринках електричної енергії, товариство вживає заходи щодо стабілізації фінансового становища.
Крім того, за доводами відповідача:
- згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» від 04.03.2015 №83 ПАТ «Центренерго» входить до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
- частка держави у ПАТ «Центренерго» становить 78,2890%, відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №358-р від 16.01.2019 №36-р ПАТ «Центренерго» включено до об'єктів великої приватизації державної власності, а процедура приватизації триває, що також підтверджується викладеними в ухвалі Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №908/3074/16 висновками.
З огляду на вказані вище обставини відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 265, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Приписами ст. ст. 655, 692, 627, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду зазначеного вище, суд дійшов висновку, що підписання відповідачем актів приймання-передачі №№125/БІТ, 126/БІТ від 08.11.2019, №128/БІТ від 13.11.2019 та №138/БІТ від 22.11.2019 без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленого вугілля свідчить про прийняття відповідачем цієї продукції відповідно до умов договору та, відповідно, породжує для ПАТ “Центренерго” обов'язок по сплаті вартості отриманого вугілля у погоджені сторонами строки, а саме:
- за актами приймання-передачі №№125/БІТ, 126/БІТ від 08.11.2019 на загальну суму 2259 962,23 грн - до 18.12.2019;
- за актом приймання-передачі №128/БІТ від 13.11.2019 на суму 4 262 929,16 грн - до 23.12.2019;
- за актом приймання-передачі №138/БІТ від 22.11.2019 на суму 1 082 010,82 грн - до 02.01.2020.
Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Однак належних та допустимих доказів сплати відповідачем вартості отриманого за договором згідно актів приймання-передачі вугілля загальною вартістю 7 604 902,21 грн суду не надано, як і не надано жодних доказів на спростування обставин прийняття відповідачем такого товару у відповідних обсягах та по вказаних у актах якості і ціні.
Доводи відповідача стосовно об'єктивної неможливості виконання грошового обов'язку за договором поставки з посиланням на ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» і запровадження карантину на території України та, відповідно, в роботі ПАТ “Центренерго”, судом визнаються неспроможними, позаяк форс-мажорні обставини, які мають бути підтверджені сертифікатом Торгово-промислової палати, не звільняють від виконання грошового обов'язку за договором, як і не звільняє від такого обов'язку відсутність у боржника коштів та/або скрутне фінансове становище боржника.
Суд звертає увагу відповідача на те, що:
- згідно приписів ч. 4 ст. 219 Господарського кодексу України сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин;
- форс-мажорні обставини є не безумовною підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, оскільки для її наявності має бути дотриманий встановлений договором порядок повідомлення іншої сторони про настання відповідних обставин та їх підтвердження;
- обов'язок по оплаті отриманого за договором вугілля у відповідача виник до встановлення на території України карантину згідно постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19”.
Також судом визнаються неспроможним посилання відповідача на обставини наявності у нього як відповідного економічного і соціального статусу, так і збитків від ведення господарської діяльності, позаяк згідно статті 42 ГК України суб'єкт господарювання під час здійснення господарської діяльності несе підприємницький ризик, у тому числі щодо несвоєчасності розрахунків із ним його контрагентами (споживачами теплової енергії, виробленої з ресурсу позивача).
Виконання договірних зобов'язань, які відповідач взяв на себе добровільно та самостійно, має бути виконано у погоджені сторонами у договорі поставки строки та не ставиться в залежність ані від наявності у відповідача певного статусу, у тому числі об'єкта великої приватизації, ані від обставин несвоєчасного виконання грошових зобов'язань перед відповідачем іншими суб'єктами.
Посилання ж на викладену в ухвалі Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №908/3074/16 позицію судом не приймаються до уваги, позаяк вказане рішення суду вищої інстанції не стосується спірних у даній справі правовідносин.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки відповідач взяті на себе грошові зобов'язання не виконав, заборгованість за договором поставки не сплатив, враховуючи арифметичну відповідність суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 7 604 902,21 грн заборгованості підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з ПАТ “Центренерго”, зокрема, 373 448,23 грн пені, нарахованої, з урахуванням наданих представником позивача пояснень:
- з 19.12.2019 по 12.06.2020 на 2 259 962,23 грн заборгованості за актами приймання-передачі №№125/БІТ, 126/БІТ від 08.11.2019;
- з 24.12.2019 по 12.06.2020 на 4 262 929,16 грн заборгованості за актом приймання-передачі №128/БІТ від 13.11.2019;
- з 03.01.2020 по 12.06.2020 на 1 082 010,82 грн заборгованості за актом приймання-передачі №138/БІТ від 22.11.2019.
Приписами статей 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 9.14. договору поставки передбачено, що за порушення виконання грошового зобов'язання за договором постачальник має право стягнути з покупця пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми з якої допущено прострочення за кожен день прострочення, крім випадків, передбачених п. 10.4.2. договору.
Оскільки арифметично правильний розмір пені, обрахований судом за вказані позивачем періоди, складає 373 411,51 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 373 448,23 грн пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 373 411,51 грн.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань позивач просить суд стягнути з відповідача:
- 107 298,88 грн 3% річних, нарахованих, з урахуванням наданих представником позивача пояснень:
з 19.12.2019 по 12.06.2020 на 2 259 962,23 грн заборгованості за актами приймання-передачі №№125/БІТ, 126/БІТ від 08.11.2019;
з 24.12.2019 по 12.06.2020 на 4 262 929,16 грн заборгованості за актом приймання-передачі №128/БІТ від 13.11.2019;
з 03.01.2020 по 12.06.2020 на 1 082 010,82 грн заборгованості за актом приймання-передачі №138/БІТ від 22.11.2019;
- 134 724,22 грн інфляційних втрат, нарахованих, з урахуванням наданих представником позивача пояснень:
з січня 2020 року по травень 2020 року на 6 522 891,39 грн заборгованості за актами приймання-передачі №№125/БІТ, 126/БІТ від 08.11.2019 та за актом приймання-передачі №128/БІТ від 13.11.2019;
з лютого 2020 року по травень 2020 року на 1 082 010,82 грн заборгованості за актом приймання-передачі №138/БІТ від 22.11.2019.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки арифметично правильний розмір 3% річних, обрахований судом за вказані позивачем періоди, складає 107 270,22 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 107298,88 грн 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 107 270,22 грн відповідно.
Водночас, оскільки заявлений до стягнення розмір інфляційних втрат, обрахований судом за вказані позивачем періоди є арифметично правильним, суд дійшов висновку про обгрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача 134 724,22 грн інфляційних втрат.
Судові витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, та доказово обґрунтовані витрати на професійну правничу допомогу, у відповідності до ст. 126, 129 ГПК України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Центренерго” (вул. Рудиківська, 49, смт Козин, Обухівський район, Київська обл., 08711, ідентифікаційний код 41638471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Біт-Оіл” (вул. Бажова, 9, м. Київ, 02100, ідентифікаційний код 41855286):
- 7 604 902 (сім мільйонів шістсот чотири тисячі дев'ятсот дві) грн 21 коп. заборгованості;
- 373 411 (триста сімдесят три тисячі чотириста одинадцять) грн 51 коп. пені;
- 107 270 (сто сім тисяч двісті сімдесят) грн 22 коп. 3% річних;
- 134 724 (сто тридцять чотири тисячі сімсот двадцять чотири) грн 22 коп. інфляційних втрат;
- 123 293 (сто двадцять три тисячі двісті дев'яносто три) грн 27 коп. судового збору;
- 14 540 (чотирнадцять тисяч п'ятсот сорок) грн 48 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України.
Рішення складено та підписано 05.02.2021.
Суддя В.А. Ярема