ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.02.2021Справа № 910/10893/20
Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес"
до Комунального підприємства "Київпастранс"
про стягнення 37 645,79 грн.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Брокбізнес" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства "Київпастранс" (відповідач) про стягнення 37 645,79 грн., з яких 37 578,03 грн. сума страхового відшкодування та 67,76 грн. 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі Договору № 006-0479073/05НТ/487 про закупівлю послуг за державні кошти від 12.12.2019 з огляду на настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля "Skoda", реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до відповідача, як власника транспортного засобу, водієм якого було вчинено дорожньо-транспортну пригоду, а саме ОСОБА_1 , яка керувала тролейбусом марки "МАЗ 103Т", бортовий номер НОМЕР_2 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2020 у справі №910/10893/20 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.
14.08.2020 до суду представником позивача подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 відкрито провадження у справі № 910/10893/20, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.
Відзив відповідача на позовну заяву до Господарського суду міста Києва не надходив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно приписів частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/10893/20 позивач та відповідач повідомлялися належним чином, що підтверджується наступним.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 про відкриття провадження у справі № 910/10893/20 була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (поштове відправлення 0105474328283) на поштову адресу: Набережне шосе, буд. 2, Київ 70, 04070 та отримана адресатом 25.08.2020, про що свідчить відповідна позначка на рекомендованому повідомленні про вручення.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 про відкриття провадження у справі № 910/10893/20 була надіслана позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (поштове відправлення 0105474328275) на поштову адресу: вул. Білоруська, буд. 3, Київ 50, 04050 та отримана адресатом 28.08.2020, про що свідчить відповідна позначка на рекомендованому повідомленні про вручення.
Водночас суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.
Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд
12.12.2019 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Брокбізнес" та Національним антикорупційним бюро України був укладений Договір №006-0479073/05НТ/487 про закупівлю послуг за державні кошти (надалі за текстом - Договір) відповідно до умов якого Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Брокбізнес" в порядку і на умовах, визначених цим Договором взяла на себе зобов'язання своїми силами і засобами, на власний ризик надати послуги з добровільного страхування транспортних засобів спеціалізованого призначення (з додатковим обладнанням, що встановлено на них) Національного антикорупційного бюро України перелік яких зазначено в Додатку 1 до Договору.
Відповідно до Додатку 1 до Договору забезпеченим транспортним засобом зокрема є автомобіль марки "Skoda Oktavia A7 Ambition 1,8 TSI/132kW", реєстраційний номер НОМЕР_1 .
11.01.2020 о 23:30 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом МАЗ 103 Т (тролейбус) - 3712 у місті Київ, по вул. Н. Ополчення, 7 не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималася безпечного бокового інтервалу та скоїла наїзд на припаркований застрахований транспортний засіб, що призвело до механічних пошкоджень та матеріальних збитків.
Факт та обставини дорожньо-транспортної пригоди підтверджуються довідкою Управління патрульної поліції у місті Києві № 3020013381114888 та постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 06.02.2020 у справі №760/1927/20 (провадження №3/760/1939/20), згідно якої винною особою у скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди від 11.01.2020 визнано ОСОБА_1 .
21.01.2020 страхувальник - Національне антикорупційне бюро України звернулося до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" із заявою щодо виплати та/або доплати страхового відшкодування. У вказаній заяві, страхувальник просить виплатити страхове відшкодування на рахунок ремонтної організації ФОП Бурченко.
На підставі Ремонтної калькуляції №БУК-00002 від 16.01.2020 встановлено, що вартість ремонту становить 41 753,36 грн.
Відповідно до акта виконаних робіт №БУ-К00002, сума без знижки становить 41 631,14 грн., сума зі знижкою - 37 578,03 грн.
У страховому акті № 86276/1 від 23.01.2020 визначено, що згідно з договором страхування (полісом), вимогами діючого законодавства та з документами, зібраними під час розслідування та опрацювання страхової справи комісія дійшла висновку, що заявлена подія є страховим випадком; сума страхового відшкодування на підставі Розрахунку (Додаток 1) визначена в розмірі 37 578,03 грн.
Відповідно до платіжного доручення № 20757 (#442497734201) від 04.02.2020 призначення платежу: « 86276/1/1#Спл страх відш зг нак №86276/1/1 та акта №86276/1 від 23.01.20р за пош а/м р.н НОМЕР_1 стр Нац.антикоруп.бюро України ЄДРПОУ 39751280 без ПДВ» Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Брокбізнес" сплачено СПД-ФО Бурченку Руслану Анатолійовичу 37 578,03 грн.
Відповідно до п. 21.1 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Коригуючі коефіцієнти та їхні розмірі затверджено Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 09.07.2010 № 566 (у редакції розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 09 квітня 2019 року № 538), серед яких відсутній тип транспортного засобу тролейбус. Таким чином, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу МАЗ 103 Т (тролейбус) - 3712 не підлягає обов'язковому страхуванню.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , яка була визнана винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди від 11.01.2020 не була застрахована.
04.06.2020 позивач звернувся до Комунального підприємства «Київпастранс» із заявою-вимогою №688-05, якою просить відшкодувати завдану шкоду протягом семи днів з моменту отримання цієї заяви-вимоги у розмірі 37 578,03 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, у довідці Управління патрульної поліції у місті Києві № 3020013381114888 встановлено, що власником транспортного засобу тролейбус, МАЗ, 103Т, номерний знак НОМЕР_2 є відповідач.
Згідно з постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 06.02.2020 у справі №760/1927/20 (провадження №3/760/1939/20) ОСОБА_1 , яка була визнана винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди від 11.01.2020 є працівником відповідача.
Враховуючи викладені обставини позивач звернувся з позовом до відповідача, який є власником транспортного засобу, що спричинив дорожньо-транспортну пригоду про стягнення збитку у розмірі 37 578,03 грн.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Позивачем на виконання зобов'язань за Договором, предметом якого є страхування транспортного засобу "Skoda Oktavia A7 Ambition 1,8 TSI/132kW", реєстраційний номер НОМЕР_1 було відшкодовано на корить страхувальника 37 578,03 грн.
Згідно з ст. 512, 514 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за Договором добровільного страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. Під час суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого. Тобто у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого деліктного зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 квітня 2018 року по справі №910/3165/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року по справі №910/2603/17).
Таким чином, суд зазначає, що до позивача у зв'язку з виплатою страхового відшкодування перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1 та 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Як вбачається з матеріалів справи, у судовому порядку, постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 06.02.2020 у справі №760/1927/20 (провадження №3/760/1939/20) у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди від 11.01.2020 визнано винною ОСОБА_1 , яка керувала транспортним засобом тролейбусом марки "МАЗ 103Т", бортовий номер НОМЕР_2 .
Згідно з ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про страхування", страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Відповідно до розділу 12 Договору, виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з умовами Договору на підставі заяви Страхувальника (його правонаступника або особи, яка має належним чином оформлене повноваження від Страхувальника/письмової згоди) і страхового акта, що складає Страховик після отримання всіх необхідних документів, визначених розділом 12 цього Договору. Відшкодування збитку проводиться з урахуванням або без урахування експлуатаційного зносу деталей, вузлів та агрегатів ТЗ. Розмір збитку, обставини та причини настання події може визначати судовий експерт або експерт незалежної експертної організації, призначений на вимогу та за рахунок Страховика, крім випадків, коли розрахунок страхового відшкодування здійснюється на підставі калькуляції вартості СТО, згідно з п. 3.7.6 цього Договору.
Пунктом 12.21. Договору визначено, що після здійснення виплати страхового відшкодування до Страховика переходить право вимоги (регрес), яке мав Страхувальник (одержувач страхового відшкодування) до особи, винної у заподіяні шкоди. Страхувальник (одержувач страхового відшкодування) зобов'язаний передати Страховикові всі документи та докази, необхідні для реалізації Страховиком права вимоги до особи, винної у заподіяні шкоди, відшкодованої Страховиком.
Відповідно до Ремонтної калькуляції №БУК-00002 від 16.01.2020 вартість ремонту становить 41 753,36 грн. Відповідно до акта виконаних робіт №БУ-К00002, сума без знижки становить 41 631,14 грн., сума зі знижкою - 37 578,03 грн.
Відповідно до Страхового акта № 86276/1 від 23.01.2020 та платіжного доручення №20757 (#442497734201) від 04.02.2020 позивач здійснив виплату страхового відшкодування власнику автомобіля марки "Skoda Oktavia A7 Ambition 1,8 TSI/132kW", реєстраційний номер НОМЕР_1 - Національному антикорупційному бюро України в розмірі 37 578,03 грн., на рахунок ФОП Бурченко.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу тролейбуса марки "МАЗ 103Т", бортовий номер НОМЕР_2 не застрахована.
Відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Отже відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків.
При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.
Згідно з ст. 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Аналіз норм ст. 1187 та 1172 Цивільного кодексу України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки.
Отже, шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував транспортним засобом, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Як вбачається з матеріалів справи, у довідці Управління патрульної поліції у місті Києві № 3020013381114888 встановлено, що власником транспортного засобу тролейбус, МАЗ, 103Т, номерний знак НОМЕР_2 є відповідач.
Отже, відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому транспортному засобу "Skoda Oktavia A7 Ambition 1,8 TSI/132kW", реєстраційний номер НОМЕР_1 , має нести відповідач, як юридична особа, з винних неправомірних дій працівника (керівника) якого сталася дорожньо-транспортна пригода.
Таким чином, оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу тролейбус, МАЗ, 103Т, номерний знак НОМЕР_2 не застрахована, на відповідача покладається обов'язок відшкодувати суму страхового відшкодування у повному обсязі, що становить 37 578,03 грн.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідачем отримано вимогу позивача 23.06.2020, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №0405043599810, фіскальним чеком, реєстром цінних листів та описом вкладення у цінний лист №0405043599810.
Таким чином, з 01.07.2020 відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.
Позивачем пред'явлено вимогу про сплату 3% річних за період з 01.07.2020 по 22.07.2020, тобто за 22 дні та надано у позовній заяві відповідний розрахунок. Суд перевірив розрахунок зроблений позивачем та погоджується з ним. У зв'язку з цим вимога про сплату 3% річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання підлягає задоволенню в повному обсязі в розмірі 67,76 грн.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідач своїм правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позовну заяву до суду не подав, жодних доказів в спростування наведених позивачем обставин надано не було.
Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" до Комунального підприємства "Київпастранс" про стягнення 37 645,79 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" до Комунального підприємства "Київпастранс" про стягнення 37 645,79 грн. задовольнити повністю.
2.Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, Набережне шосе, буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи: 31725604) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи: 20344871) 37 578 (тридцять сім тисяч п'ятсот сімдесят вісім) гривень 03 коп. страхового відшкодування, 67 (шістдесят сім) гривень 76 коп. 3% річних та 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 01.02.2021.
Суддя С. В. Стасюк