ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
01 лютого 2021 року м. ОдесаСправа № 916/3619/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Лавриненко Л.В., Таран С.В.
секретар судового засідання: Герасименко Ю.С.
за участю представників учасників справи:
від Компанії "Джерефі Лімітед" - адвокат Джаноян Л.А.
від ГУ ДПС в Одеській області - Харькіна А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Компанії "Джерефі Лімітед" та Головного управління ДПС в Одеській області
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.08.2020
по справі №916/3619/19
за заявою Компанії "Джерефі Лімітед"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Чорноморські авіалінії"
про визнання банкрутом
У грудні 2019 Компанія "Джерефі Лімітед" (Jerefy Limited) звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Чорноморські авіалінії" (далі - ТОВ "Авіакомпанія "Чорноморські авіалінії").
Заява Компанії „Джерефі Лімітед" обґрунтована тим, що боржник має заборгованість перед заявником у сумі 750 638, 82 дол. США, що еквівалентно 17 963 012,15 грн за договорами позики, оренди повітряного судна та купівлі-продажу.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.12.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ „Авіакомпанія „Чорноморські авіалінії", визнано вимоги кредитора Компанії „Джерефі Лімітед" до боржника в розмірі 8 435 315,88 грн, в решті заявлених грошових вимог відмовлено, введено процедуру розпорядження майном боржника ТОВ „Авіакомпанія „Чорноморські авіалінії" строком на 170 календарних днів, призначено розпорядником майна боржника ТОВ „Авіакомпанія „Чорноморські авіалінії" арбітражного керуючого Наумову Ольгу Василівну.
17.01.2020 Компанія "Джерефі Лімітед" звернулася до Господарського суду Одеської області з заявою про визнання додаткових грошових вимог до боржника у сумі 9 587 377, 07 грн.
27.01.2020 до Господарського суду Одеської області звернулося Головне управління ДПС в Одеській області з заявою про визнання грошових вимог до боржника у сумі 23 752 309, 16 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.08.2020, серед іншого, у задоволенні заяви Компанії "Джерефі Лімітед" про визнання додаткових грошових вимог до боржника - відмовлено, заяву Головного управління ДПС в Одеській області про визнання грошових вимог до боржника на суму 23752309,16 грн задоволено частково, визнано Головне управління ДПС в Одеській області кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „Чорноморські авіалінії" з грошовими вимогами на суму 33 312,85 грн.
В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначив, що підстави, на які посилається Компанія "Джерефі Лімітед" у заяві про визнання додаткових грошових вимог досліджувались судом при прийнятті рішення щодо відкриття провадження у справі про банкрутство, та прийнято рішення про відмову в задоволенні кредиторських вимог до боржника в цій частині з підстав відсутності належних доказів, які згодом подані разом із заявою про визнання додаткових грошових вимог. Місцевим господарським судом зазначено, що вимоги заявлені в заяві про визнання додаткових грошових вимог фактично є повторним розглядом вимог кредитора, у задоволенні яких вже відмовлено, повторний розгляд яких не допускається згідно чинного законодавства України, у зв'язку з чим заява Компанії "Джерефі Лімітед" задоволенню не підлягає.
Щодо заявлених вимог Головного управління ДПС в Одеській області, суд першої інстанції зазначив, що заявлені управлінням вимоги складаються з заборгованості по податку на додану вартість, яка виникла в результаті проведення документальної позапланової перевірки, на підставі чого нараховане податкове повідомлення. Заборгованість з єдиного соціального внеску виникла в результаті нарахування декларації від 19.12.2019. Однак, ТОВ "АК "Чорноморські авіалінії" подано позов до Одеського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування акту перевірки від 22.07.2019 року та податкового повідомлення - рішення від 13.08.2019 року та провадження по даній справі не закінчено, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги ГУ ДПС в Одеській області до боржника, які виникла на підставі податкового повідомлення - рішення від 13.08.2019 року на даний час є неузгодженими, отже задоволенню не підлягають. Крім того вказана заборгованість виключена у поданій ГУ ДПС в Одеській області довідці-розрахунку заборгованості перед бюджетом на підставі ухвали суду від 19.12.2019 по справі №420/7122/19. Стосовно вимог ГУ ДПС в Одеській області з ЄСВ згідно декларації від 19.12.2019 суд першої інстанції зазначив, що вказана заборгованість підтверджена належними доказами, розрахунок здійснений вірно, у зв'язку з чим заява про визнання вимог до боржника на вказану суму підлягає задоволенню.
Не погодившись із даною ухвалою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулися Компанія "Джерефі Лімітед" та Головне управління ДПС в Одеській області з апеляційними скаргами.
Головне управління ДПС в Одеській області просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.08.2020 року по справі №916/3619/19, та визнати грошові вимоги ГУ ДПС в Одеській області до ТОВ «АК «Чорноморські авіалінії» у розмірі 23 752 309,16 грн.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує наступним. Так, за твердженням апелянта, якщо вимоги до боржника виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та їх вимога не забезпечена заставою майна боржника такий кредитор набуває статусу конкурсного, якщо після - поточного. При цьому положення Кодексу з процедур з банкрутства України не містять умов (підстав), за яких вид кредитора може змінитися залежно від певних обставин, зокрема за наявності адміністративного судового провадження, розпочатого боржником раніше, ще до порушення провадження у справі про банкрутство за заявою іншого (ініціюючого) кредитора, яке на час порушення справи про банкрутство тривало або було завершено, але судове рішення щодо вимог кредитора не набрало законної сили.
Як вважає апелянт, оскарження боржником в окремому судовому провадженні вимоги кредитора, зокрема заборгованості зі сплати штрафних санкцій та несплату пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків, до порушення провадження у справі про банкрутство за заявою іншого (ініціюючого) кредитора (кредиторів), не звільняє кредитора, вимога якого оскаржена, від обов'язку подати до господарського суду заяву про визнання і включення вимоги до реєстру вимог кредиторів. Вимога сплатити штрафні санкції та нараховану пеню за несплату (ненерерахувиння) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків, яка була сформована і надіслана боржнику до порушення провадження у справі про банкрутство, визнається конкурсною і не змінює своєї юридичної природи на поточну незалежно від того, що боржник ще до порушення провадження у справі про його банкрутство за заявою іншого (ініціюючого) кредитора оскаржив її (вимогу) до адміністративного суду, судовий розгляд якої на дату порушення провадження у справі про банкрутство не був завершений ухваленням судового рішення, що набрало законної сили.
Зазначена позиція, як вважає скаржник, має стосуватися також сум грошових зобов'язань. визначених органом ДПС на підставі відповідних податкових повідомлень-рішень щодо яких триває процедура судового оскарження.
Компанія "Джерефі Лімітед" в своїй апеляційній скарзі просить скасувати Ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.08.2020 року по справі №916/3619/19 в частині відмови в задоволені заяви компанії «Джерефі Лімітед» про визнання додаткових грошових вимог до боржника та ухвалити нове рішення у цій частині, яким визнати компанію «Джерефі Лімітед» кредитором no справі про банкрутство з вимогами до боржника в розмірі 9 587 377, 07 грн. Визнати компанію «Джерефі Лімітед» кредитором по справі про банкрутство з вимогами до боржника на суму судового збору за подання заяви про додаткові вимоги у розмірі 4 204, грн та на суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 197 грн.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що визнавши частково в ухвалі від 24.12.2019 грошові вимоги компанії до ТОВ «АК «Чорноморські авіалінії», суд першої інстанції зазначив про те, що компанією не надано доказів на підтвердження частини заборгованості боржника перед заявником. Однак, як стверджує Компанія "Джерефі Лімітед", згодом, вона отримала по Акту прийому-передачі додаткові документи, які підтверджують наявність заборгованості в боржника. Дані документи на момент розгляду справи 24.12.2019 року були відсутні.
На думку скаржника, є необґрунтованим висновок суду першої інстанції з приводу того, що вимоги заявлені в заяві про визнання додаткових грошових вимог фактично є повторним розглядом вимог кредитора, у задоволенні яких вже відмовлено,оскільки він не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Так, апелянт зазначає, що керуючись положеннями Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема ч.2 ст. 45, компанія «Джерефі Лімітед» скористалася своїм правом на заявления додаткових вимог до боржника у межах 30-денного строку з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Компанія "Джерефі Лімітед" стверджує, що Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено заборони повторного звернення до суду кредитора із вимогами до боржника, у задоволені яких було відмовлено. В Кодексі також не зазначається, що додаткові вимоги кредитора, які він має право заявити на підставі ч. 2 ст. 45 Кодексу, не можуть включати вимоги, які вже заявлялися та у задоволені яких було відмовлено на підставі відсутності доказів підтвердження заборгованості боржника.
Отже, як вважає апелянт, компанія «Джерефі Лімітед» звернувшись із заявою про додаткові грошові вимоги до боржника реалізувала право на погашення своїх вимог в конкурсному порядку.,
На переконання скаржника, Господарський суд Одеської області, не дослідивши наявні у матеріалах справи докази, ненадавши належної правової оцінки заявленим кредиторським вимогам, безпідставно відмовив у їх задоволені, належним чином не обґрунтувавши мотиви прийняття такого рішення та не застосувавши норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Авіакомпанія "Чорноморські авіалінії" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.08.2020 у справі №916/3619/19 та призначено справу до розгляду на 19.01.2021.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області, об'єднано апеляційні скарги Компанії "Джерефі Лімітед" та Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.08.2020 у справі №916/3619/19 в одне апеляційне провадження та призначено їх до сумісного розгляду на 19.01.2020.
До суду апеляційної інстанції надійшов відзив Компанії "Джерефі Лімітед" на апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області в якому компанія просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
В обґрунтування своїх заперечень Компанія "Джерефі Лімітед" зазначає, що грошові зобов'язання ТОВ «АК «Чорноморські авіалінії» по податку на додану вартість, про які заявляє Головне управління ДПС в Одеській області, є неузгодженими, а тому не можуть вважатися податковим боргом, оскільки акт перевірки від 22.07.2019 та податкове повідомлення-рішення від 13.08.2019, на яких ґрунтуються грошові вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до боржника, наразі оскаржується в суді.
У судовому засіданні від 01.02.2021 представник Компанії "Джерефі Лімітед" підтримав вимоги за своєю апеляційною скаргою та просив її задовольнити. Щодо апеляційної скарги ГУ ДПС в Одеській області, представник Компанії "Джерефі Лімітед" надав пояснення відповідно до яких просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення в частині, що оскаржується ГУ ДПС в Одеській області без змін.
Представник ГУ ДПС в Одеській області підтримав вимоги за своєю апеляційною скаргою та просив її задовольнити. Щодо апеляційної скарги Компанії "Джерефі Лімітед", представник ГУ ДПС в Одеській області надав пояснення відповідно до яких просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення в частині, що оскаржується Компанією "Джерефі Лімітед" без змін.
Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ГУ ДПС в Одеській області не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Компанії "Джерефі Лімітед" підлягає задоволнню частково виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитором є юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства також визначено, що грошове зобов'язання це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
За приписами ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи; ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.
До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
Заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.
Заява кредитора може ґрунтуватися на об'єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов'язань перед цим кредитором.
В силу положень ч.ч. 1, 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.
Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Згідно ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, у грудні 2019 Компанія "Джерефі Лімітед" звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Авіакомпанія "Чорноморські авіалінії".
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.12.2019, яка залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 та постановою Верховного Суду від 24.09.2020, серед іншого, визнано вимоги кредитора Компанії „Джерефі Лімітед" до боржника в розмірі 8 435 315, 88 грн, в решті заявлених грошових вимог відмовлено.
У січні 2020 Компанія "Джерефі Лімітед" звернулася до Господарського суду Одеської області з заявою про визнання додаткових грошових вимог до боржника у сумі 9 587 377, 07 грн.
Також, у січні 2020 до суду першої інстанції звернулося ГУ ДПС в Одеській області з заявою про визнання грошових вимог до боржника у сумі 23 752 309, 16 грн.
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку щодо відмови у задоволенні заяви Компанії "Джерефі Лімітед" про визнання додаткових грошових вимог до боржника та часткове задоволення заяву ГУ ДПС в Одеській області про визнання грошових вимог до боржника.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду з цього приводу зазначає наступне.
Щодо заявлених грошових вимог ГУ ДПС в Одеській області до боржника.
Податковий кодекс України є спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників спірних відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку (далі - ПК України).
Положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 ПК України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства; однак питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені Законом про банкрутство, регулюються цим Законом.
Статтею 41 ПК України органи державної фіскальної служби віднесено до переліку контролюючих органів, що здійснюють від імені держави функції контролю за своєчасністю і правильністю сплати суб'єктами господарювання податків і зборів, зокрема, шляхом проведення документальних невиїзних перевірок платників податків відповідно до статті 78 ПК України.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 14.1.156 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Пунктом 14.1.157 статті 14 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175. пункту 14.1 статті14 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 14.1.162 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Відповідно до пунктів 54.1 та 54.3 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Положеннями пункту 58.1 статті 58 ПК України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.
Згідно пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Виходячи з положень статей 57, 58 ПК України, грошові зобов'язання суб'єкта господарювання щодо сплати податкових платежів, визначених контролюючим органом в ході податкової перевірки, виникають з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення із зазначенням суми грошового зобов'язання, що підлягає сплаті, та граничних строків його сплати або по завершенню оскарження в адміністративних судах такого рішення з набранням сили відповідного судового рішення (правова позиція, наведена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.05.2018 у справі №923/1092/16, від 06.09.2018 у справі №903/984/16, від 29.01.2019 у справі 909/722/14, від 14.08.2019 у справі №913/412/16).
Колегія суддів звертає увагу на те, що положеннями пункту 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Отже, за загальним правилом, відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України узгодженими, у випадку звернення платника податків до суду, вважаться грошові зобов'язання з дня набрання рішенням законної сили.
В Законі України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (пункт 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України) виділено окремі категорії грошових зобов'язань, які підлягають відкликанню як неузгоджені, водночас запроваджено інший, відмінний від загального, підхід, за яким для цілей цієї норми під неузгодженими грошовими зобов'язаннями розуміються ті, по яких відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Таким чином, для цілей, задекларованих цією нормою, зміст і обсяг поняття неузгодженості має спеціальне призначення і розкривається в дужках, при цьому воно не відсилає до пункту 56.18 статті 56 ПК України, а конкретизується і становить окремий, відмінний від загального визначення, зміст узгодженості грошових зобов'язань. Отже, застосування загальної дефініції, визначеної пунктом 56.18 статті 56 ПК України, для реалізації права, визначеного пунктом 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, законодавцем не передбачена.
Законодавцем для цілей пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України закріплено відмінне від загального (пункт 56.18 сатті 56 ПК України) розуміння неузгодженого грошового зобов'язання, а саме - для цілей цієї норми грошове зобов'язання є неузгодженим протягом всієї процедури судового оскарження (без обмеження в суді якої інстанції знаходиться спір) за умови, що грошове зобов'язання за ними не сплачено.
Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.07.2020 у справі №640/5138/19, від 10.09.2020 у справі № 520/3188/19.
Звертаючись до суду першої інстанції з заявою із грошовими вимогами до боржника, ГУ ДПС в Одеській області зазначило, що заборгованість ТОВ "АК "Чорноморські авіалінії" перед управлінням складається з заборгованості по податку на додану вартість у сумі 23 718 996, 31 грн., з яких 12 904 324, 16 грн - податкове зобов'язання, 3 226 081,04 грн - штрафні санкції та 7 588 591, 11 грн - пеня. Заборгованість по податку на додану вартість виникла в результаті проведення документальної позапланової перевірки від 22.07.2019, на підставі чого нараховане податкове повідомлення-рішення від 13.08.2019 №0038571410 на суму 16 130 405, 20 грн, а також нарахування пені на суму 7 588 591,11 грн. Заборгованість з єдиного соціального внеску виникла в результаті нарахування декларації №9305901068 від 19.12.2019 на загальну суму 53179,10 грн - 19866,25 грн (переплата) = 33 312,85 грн (основне зобов'язання).
Однак, із відкритої інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що 27.11.2019 ТОВ "Авіакомпанія "Чорноморські авіалінії" звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування акту перевірки від 22.07.2019 року та податкового повідомлення - рішення від 13.08.2019 року №0038571410 (справа № 420/7122/19).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 позов залишений без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 прийнята позовна заява до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено, що розгляд справи відбудеться за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 16.01.2020.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 відмовлено у задоволенні заяви представника ТОВ "Авіакомпанія "Чорноморські авіалінії" Ліщука В.І. про закриття провадження у справі.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 року матеріали справи №420/7122/19 за позовом ТОВ "Авіакомпанія "Чорноморські авіалінії" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення передані до Господарського суду Одеської області, в провадженні якого перебуває справа №916/3619/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Чорноморські авіалінії".
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2020 року задоволена апеляційна скарга позивача, ухвала суду від 16.01.2020 року скасована, справа направлена до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
На виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2020 року, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання на 30.06.2020.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 зупинено провадження у адміністративній справі №420/7122/19 за адміністративним позовом ТОВ "Авіакомпанія "Чорноморські авіалінії" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 продовжено строк зупинення провадження по справі №420/7122/19 за адміністративним позовом ТОВ "Авіакомпанія "Чорноморські авіалінії" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - до завершення в Одеському окружному адміністративному суді періоду обмежувальних протиепідемічних заходів.
Під час судового засідання Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021, представником ГУ ДПС в Одеській області зазначено, що наразі справа №420/7122/19 перебуває у провадженні Одеського окружного адміністративного суду та рішення по суті судом не прийнято.
Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Аналогічної позиції притримується і Верховний Суд в постанові від 11.12.2018 у справі 804/2573/16.
Таким чином, для визнання сум грошових зобов'язань податковим боргом необхідна обов'язкова наявність двох умов одночасно, а саме: такі повинні набути статусу узгоджених і не сплачені платником податків у встановлений ПК України строк.
Наведеної позиції дотримується Верховний Суд у складі касаційного адміністративного суду в постанові від 20.06.2019 по справі № 805/3309/16-а.
З урахуванням наведеного, враховуючи оскарження ТОВ "Авіакомпанія "Чорноморські авіалінії" в порядку адміністративного судочинства акту перевірки від 22.07.2019 року та податкового повідомлення - рішення від 13.08.2019 року №0038571410, на яких ґрунтуються грошові вимоги ГУ ДПС в Одеській області до боржника у межах справи про банкрутство, судова колегія вважає, що наразі грошові вимоги ГУ ДПС в Одеській області до ТОВ "Авіакомпанія "Чорноморські авіалінії" є неузгодженими, а тому відсутні підстави для визнання ГУ ДПС в Одеській області конкурсним кредитором із такими грошовими вимогами до боржника.
Також, на спростування таких аргументів апелянта, ГУ ДПС в Одеській області та на підтвердження власних висновків, колегія суддів звертає увагу на те, що вказана заборгованість виключена у поданій ГУ ДПС в Одеській області довідці-розрахунку заборгованості перед бюджетом на підставі ухвали суду від 19.12.2019 по справі №420/7122/19.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта ГУ ДПС в Одеській області з приводу того, що вимоги до боржника визначені органом ДПС на підставі відповідних податкових повідомлень-рішень у будь-якому випадку є конкурсними вимогами до боржника, в незалежності від оскарження їх боржником , оскільки такі доводи апелянта не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини та не відповідає вищенаведеним висновкам викладеним у постановах Верховного Суду.
З приводу заявлених Компанією "Джерефі Лімітед" додаткових вимог до боржника, колегія суддів зазначає таке.
Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За приписами ст. 231 ГПК України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
У відповідності до п.2 ч.1 ст. 175 ГПК України визначено, що є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Передумовою для застосування положень пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України є наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Таким чином, для закриття провадження у справі, на підставі пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України, необхідна наявність одночасно трьох однакових складових - рішення у справі, що набрало законної сили, повинно бути ухвалене щодо тих самих сторін, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Звертаючись до суду першої інстанції з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Авіакомпанія "Чорноморські авіалінії", Компанія "Джерефі Лімітед" зазначила, що станом на день звернення у боржника існує заборгованість перед кредитором в загальному розмірі 750 638,82 доларів США, що еквівалентно 17 963 012, 15 грн, яка виникла у зв'язку із неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за договором позики №1 від 10.10.2013, договором позики №2 від 03.02.2014, договором оренди повітряного судна №05-05/15 від 05.05.2015, договором оренди повітряного судна №30-06/15 від 30.06.2015, договором купівлі-продажу №18-10/17 від 18.10.2017, договором купівлі-продажу №23-10/18 від 23.10.2018.
Як встановлено Господарським судом Одеської області в ухвалі від 24.12.2019, 10.10.2013 між Компанією „Джерефі Лімітед" та ТОВ "Авіакомпанія "Чорноморські авіалінії" укладено договір позики №1, згідно умов якого, позикодавець приймає на себе зобов'язання по наданню позичальнику позики в сумі 500000 дол. США під 5% річних на суму, що фактично надійшла на рахунок позичальника. Позичальнику надається пільговий період строком на 6 місяців з моменту фактичного отримання останнього траншу позики позичальником. За цей період відсотки за користування позикою не нараховуються. Позика надається строком на 60 місяців з моменту зарахування на поточний валютний рахунок позичальника останнього траншу позики.
На виконання умов договору позики №1 Компанією „Джерефі Лімітед" було перераховано на рахунок ТОВ "Авіакомпанія "Чорноморські авіалінії" грошові кошти у загальному розмірі 250 000 дол. США.
Вподальшому, 03.02.2014 між Компанією „Джерефі Лімітед" та ТОВ "Авіакомпанія "Чорноморські авіалінії" укладено договір позики №2, згідно умов п.1.1 якого, позикодавець приймає на себе зобов'язання по наданню позичальнику позики в сумі 500000 дол. США. під 5% річних на суму, що фактично надійшла на рахунок позичальника. Позичальнику надається пільговий період строком на 6 місяців з моменту фактичного отримання останнього траншу позики позичальником. За цей період відсотки за користування позикою не нараховуються. Позика надається строком на 60 місяців з моменту зарахування на поточний валютний рахунок позичальника останнього траншу позики.
На виконання умов договору позики №2 Компанією „Джерефі Лімітед" було перераховано на рахунок ТОВ "Авіакомпанія "Чорноморські авіалінії" грошові кошти у розмірі 100 000 дол. США.
Компанією „Джерефі Лімітед" на виконання умов договорів позики було перераховано на користь ТОВ "Авіакомпанія "Чорноморські авіалінії" грошові кошти у загальному розмірі 350 000 дол. США.
Проте, станом на час звернення Компанії „Джерефі Лімітед" до суду першої інстанції з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Авіакомпанія "Чорноморські авіалінії", позичальником наявна заборгованість не погашена.
З огляду на викладене, судом визнано обґрунтованими та доведеними заявлені вимоги у розмірі 350 000 дол. США.
В решті заявлених грошових вимог за договорами позики №1 та №2 суд першої інстанції відмовив, оскільки Компанією „Джерефі Лімітед" не надано докази в підтвердження заборгованості, а акти звірки від 01.09.2019 судом визнано достатніми доказами перерахування грошових коштів при відсутності платіжних доручень або банківських виписок.
Стосовно процентів за договором позики №1 судом першої інстанції зазначено, що розрахунок процентів здійснений у акті звірки взаєморозрахунків за період 10.10.2013 - 01.09.2019 невірний, оскільки сума процентів нарахована на суму позики, що передбачена договором, тобто на 500000 дол. США, однак як встановлено судом матеріали справи містять докази перерахування лише 250000 дол. США., у зв'язку з чим судом відмовлено в задоволенні вимог в частині нарахованих процентів за договором позики №1.
Стосовно процентів за договором позики №2 місцевий господарський суд зазначив, що сума процентів 248,63 дол. США нараховані за 3-й квартал 2016, 30.09.2016 заявлені поза межами трирічного терміну позовної давності, а тому в цій частині слід відмовити.
Решту заявлених вимог по сплаті процентів за договором позики №2 у сумі 2495,20 дол. США суд задовольнив, оскільки вказані вимоги підтверджені належним чином.
Щодо заявлених Компанією „Джерефі Лімітед" вимог до ТОВ "Авіакомпанія "Чорноморські авіалінії" за договорами №05-05/15, №30-06/15 оренди (оперативного лізингу) повітряних суден ЯК-42Д, суд першої інстанції зазначив, що до матеріалів справи не надано доказів виставлення на адресу ТОВ "Авіакомпанія "Чорноморські авіалінії" рахунків на оплату, що передбачені додатковою угодою, а також відсутня інформація про здійснення комерційних польотів орендарем, у кредитора не виникло право вимоги за цим договором, а тому судом відмовлено в задоволенні вказаних вимог у зв'язку з його звільненням від плати на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України.
З приводу вимог Компанії „Джерефі Лімітед", які ґрунтуються на укладеному з боржником договорі купівлі-продажу №18-10/17 від 18.10.2017, суд першої інстанції зазначив, що заявником не надано доказів оформлення товару у режимі "Импорт-40", що встановлено п. 5.1. договору, а тому суд відмовляє в задоволенні вимог згідно даного договору.
Щодо грошових вимог Компанії „Джерефі Лімітед" до боржника, які заявлені на підставі договору купівлі-продажу від 23.10.2018 №23-10/18, суд першої інстанції зазначив, що до матеріалів справи не додано рахунків на оплату згідно вказаного договору, також не додано доказів оформлення вантажної митної декларації на товар у відповідності до діючого законодавства України, що є обов'язковою умовою договору, у зв'язку з чим суд відмовив в задоволенні вимог кредитора в цій частині.
З огляду на наведене, Господарський суд Одеської області в ухвалі від 24.12.2019, розглянувши грошові вимоги Компанії „Джерефі Лімітед" до боржника, дійшов висновку, що загальна сума документально підтверджених вимог заявника становить 352495,20 дол. США, що за курсом НБУ станом на 05.12.2019р. (23,9303 грн. за 1 дол. США) еквівалентно 8 435 315, 88 грн.
У січні 2020 Компанія "Джерефі Лімітед" звернулася до Господарського суду Одеської області з заявою про визнання додаткових грошових вимог до боржника у сумі 9 587 377, 07 грн.
В обґрунтування даної заяви, Компанія "Джерефі Лімітед" зазначила, що отримала за актом прийому-передачі документів від 10.01.2020, додаткові документи, які підтверджують наявність заборгованості у боржника перед Компанією. Перелік таких документів, як стверджує заявник, на момент розгляду справи 24.12.2019 був відсутній. Заявник стверджує, що станом на час звернення з заявою про визнання додаткових вимог, судом не визнано його заборгованість до боржника у розмірі 397 943,62 доларів США, яка виникла на підставі укладених Компанією "Джерефі Лімітед" з ТОВ "Авіакомпанія "Чорноморські авіалінії" договорів, а саме договору позики №1 від 10.10.2013, додаткової угоди від 01.08.2014 року, додаткової угоди від 02.03.2015, договору позики №2 від 03.02.2014, додаткової угоди від 02.03.2015, договору №05-05/15 від 05.05.2015 оренди повітряного судна Як-42 UR-COH, договору №30-06/15 від 30.06.2015 оренди повітряного судна Як-42 UR-COD, договору №18/10-17 від 18.10.2017 продажу авіадвигуна Д36 серії 1А №708036381А003, договору №23-10/18 від 23.10.2018 продажу повітряного судна Ан-72 з.н. НОМЕР_1 .
Отже, як вбачається із заявлених Компанією "Джерефі Лімітед" додаткових грошових вимог до боржника, та з чим погоджується апелянт, такі вимоги вже були предметом розгляду Господарського суду Одеської області під час вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання грошових вимог Компанії "Джерефі Лімітед" до боржника та за результатами їх розгляду, Господарський суд Одеської області в ухвалі від 24.12.2019 відмовив у їх задоволенні.
Колегія суддів відзначає, що учасниками справи, у тому числі Компанією „Джерефі Лімітед", вищевказана ухвала Господарського суду Одеської області від 24.12.2019 в частині відмови у задоволенні грошових вимог не оскаржувалась, та є такою, що набрала законної сили.
Відтак, наявність судового рішення, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, є підставою для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 175 ГПК України та відповідно п.3 ч.1 ст. 231 ГПК України.
З урахуванням наведених висновків, щодо необхідності закриття провадження у справі за заявою Компанії "Джерефі Лімітед" про визнання додаткових грошових вимог, колегія суддів не розглядає такі вимоги та доводи за апеляційною скаргою щодо таких вимог по суті.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Компанії "Джерефі Лімітед" підлягає задоволенню частково, оскаржувана ухвала в частині розгляду додаткових грошових вимог Компанії "Джерефі Лімітед" скасуванню із закриттям провадження у справі за заявою Компанії "Джерефі Лімітед" про визнання додаткових грошових вимог.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Компанії "Джерефі Лімітед" задовольнити частково.
3. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.08.2020 по справі №916/3619/19 в частині розгляду додаткових грошових вимог Компанії "Джерефі Лімітед" скасувати.
4. Провадження у справі за заявою Компанії "Джерефі Лімітед" про визнання додаткових грошових вимог закрити.
5. В іншій частині ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.08.2020 по справі №916/3619/19 залишити без змін.
Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено та підписано 04.02.2021.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Лавриненко Л.В.
Суддя Таран С.В.