Справа № 607/862/17Головуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В.
Провадження № 22-ц/817/165/21 Доповідач - Шевчук Г.М.
Категорія -
28 січня 2021 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Шевчук Г.М.
суддів - Костів О. З., Міщій О. Я.,
з участю секретаря - Іванюта О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі апеляційну скаргу акціонерного товариства “Укрсиббанк” на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 листопада 2020 року, ухвалену суддею Ромазан В.В. за заявою акціонерного товариства “Укрсиббанк” про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Укрсиббанк” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернулося в суд із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №607/862/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заявлених вимог представник АТ «УкрСиббанк» вказує на те, що 28 жовтня 2019 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області ухвалено рішення, яким частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк».
Ухвалено стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як солідарного поручителя, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором 11196201000 від 09 серпня 2007 року у розмірі 12 629 грн. 25 коп. Стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , як солідарного поручителя, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором 11196201000 від 09 серпня 2007 року у розмірі 12 629 грн. 25 коп.
Заявник АТ «УкрСиббанк» вважає, що є підстави для ухвалення у даній цивільній справі додаткового рішення стосовно позовних вимог АТ «УкрСиббанк» до позичальника , оскільки в резолютивній частині судового рішення відображене лише вирішення позовних вимог в частині солідарної відповідальності позичальника та поручителів та зовсім не відображене вирішення позовних вимог в частині самостійної відповідальності позичальника.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 листопада 2020 року у задоволенні заяви Акціонерного товариства «УкрСиббанк» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, АТ «УкрСиббанк» через представника подало апеляційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необгрунтованою. Просить скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.11.2020 року та ухвалити додаткове рішення про стягнення на користь АТ “УКРСИББАНК” з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №11196201000 від 09.08.2007 року у розмірі 13542,91 грн.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги представник АТ “Укрсиббанк” ТОВ “СК “Фарес”, за довіреністю М.А. Дуднік вказувала, що позовна вимога Банку про стягнення заборгованості за Кредитним договором з позичальника ОСОБА_1 , як до основного боржника, яка була заявлена АТ “УКРСИББАНК”, судом першої інстанції при ухваленні рішення від 28.10.2019 року вирішена не була, а позовні вимоги АТ “УКРСИББАНК” розглянуті лише в частині солідарної відповідальності боржників.
Сторони в судове засідання не з'явились хоч належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання , що у відповідності до вимог ст.372 ч.2 ЦПК України є підставою для розгляду справи у відсутності сторін.
Перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив із того, що судом при винесенні рішення від 28 жовтня 2019 року було вирішено питання щодо всіх позовних вимог, які містились в позовній заяві, поданій позивачем, тому відсутні правові підстави для ухвалення додаткового рішення.
З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів з огляду на наступне
З тексту позовної заяви вбачається, що ПАТ «УкрСиббанк» просив стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11196201000 від 09.08.2007 року (в системі обліку договір №11448257000) у розмірі 13 542 грн. 91 коп., а саме:
- з ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_2 ;
- з ОСОБА_4 солідарно з ОСОБА_1 , а також судові витрати.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 28 жовтня 2019 року частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалено стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як солідарного поручителя, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором 11196201000 від 09 серпня 2007 року у розмірі 12 629 грн. 25 коп. Стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , як солідарного поручителя, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором 11196201000 від 09 серпня 2007 року у розмірі 12 629 грн. 25 коп.
Як вбачається зі змісту заяви про ухвалення додаткового рішення АТ «УкрСиббанк» вважає, що є підстави для ухвалення у даній цивільній справі додаткового рішення стосовно позовних вимог АТ «УкрСиббанк» до позичальника ОСОБА_1 , оскільки виходячи із мотивувальної частини судового рішення із позичальника ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню в повному розмірі в сумі 13 542,91 грн., а із поручителів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як солідарних боржників позичальника ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором підлягає частковому стягненню, тобто в розмірі 12 629,25 грн. Зазначив, що на його думку, в резолютивній частині судового рішення відображене лише вирішення позовних вимог в частині солідарної відповідальності позичальника та поручителів та зовсім не відображене вирішення позовних вимог в частині самостійної відповідальності позичальника. та наданих суду доказів,
В силу вимог ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовної вимоги щодо самостійної відповідальності позичальника ОСОБА_1 , у позовній заяві АТ «УкрСиббанк» не заявлялись, а тому відсутні правові підстави для ухвалення додаткового рішення відносно позичальника ОСОБА_1 як основного боржника про стягнення боргу за кредитним договором. У даній справі ПАТ «УкрСиббанк» заявив вимоги до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно разом із позичальником ОСОБА_1 та поручителями ОСОБА_2 , ОСОБА_5 ..
З рішення суду від 28 жовтня 2019 року вбачається, що судом першої інстанції усі позовні вимоги, які було заявлено позивачем у поданій ним позовній заяві було вирішено.
Колегія суддів, з урахуванням викладеного та аналізу норм чинного законодавства, не вважає, що наведені в заяві підстави не можуть слугувати для ухвалення судом першої інстанції додаткового рішення суду, оскільки нормами ст.270 ЦПК України чітко визначені підстави за наявності яких може бути ухвалено додаткове судове рішення. В даному випадку заявник фактично просив суд першої інстанції змінити зміст резолютивної частини рішення, що є недопустимим.
Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що рішенням суду від 28 жовтня 2019 року судом було частково задоволено вимоги позивача, а тому це могло би бути підставами для апеляційного оскарження рішення суду.
Натомість АТ “УКРСИББАНК” з рішенням районного суду від 08 листопада 2010 року фактично погодився, оскільки не оскаржив його у апеляційному порядку.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви АТ “УКРСИББАНК” про ухвалення додаткового рішення, оскільки доводи такої заяви є нічим іншим, як незгода із ухваленим судовим рішенням.
Викладені в апеляційній скарзі доводи є такими що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 листопада 2020 року слід залишити без змін.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-384, ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу акціонерного товариства “Укрсиббанк”залишити без задоволення .
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 листопада 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 02 лютого 2021 року.
Головуючий: Шевчук Г.М.
Судді: Міщій О.Я.
Костів О.З.