Справа № 458/900/20 Головуючий у 1 інстанції: Кшик О.І.
Провадження № 33/811/1909/20 Доповідач: Партика І. В.
03 лютого 2021 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Турківського районного суду Львівської області від 10 грудня 2020 року,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп.
Згідно постанови, 26.09.2020 о 20:10 год. в м.Турка, вул.Молодіжна, Львівської області водій ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 «А» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку та закрити провадження у справі, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вважає дану постанову незаконною та необґрунтованою з наступних доводів та підстав.
За матеріалами справи, і це не оспорюється, та прямо значиться у складеному відносно нього протоколі, що він належним чином не проходив жоден із видів огляду на стан будь-якого сп'яніння (алкогольного чи наркотичного), і з незалежних обставин від нього об'єктивних результатів такого огляду немає.
Так у протоколі серії БД № 377274 від 26 вересня 2020 ініційовано притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, без вказання частини диспозиції вказаної статті (хоча дана стаття має декілька частин з різними видами санкцій/мірою відповідальності). Про, що свідчить копія протоколу, яка надана йому відповідно до ст. 254 КУпАП.
Крім цього, як видно з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 377274 від 26.09.2020, який складено щодо нього за порушення п. 2.5. ПДР України, а суд чомусь в свої постанові вже вказує, що протокол складений за порушення вимог п.2.9 а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП і посилання у протоколі на порушення ним п. 2.5 ПДР не ґрунтується на законі, адже цей пункт передбачає відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, а він не відмовлявся і тому не порушував п. 2.5 ПДР.
У ході досліджених доказів, суд встановив, що огляд на стан сп'яніння проходив 26.09.2020 о 20:30 год. у закладі охорони здоров'я - КНП Турківської ЦРЛ. Такий огляд був проведений лікарем ОСОБА_3 з використанням приладу алкотестер, що не заперечив і він сам.
Як видно з висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.09.2020, складеного лікарем КНП Турківської ЦРЛ Турківської районної ради Топольницькою О.І., 26.09.2020 о 20:30 год. проведено огляд його, висновок огляду - алкогольне сп'яніння, алкотест - 0,5 проміле, він відмовився від підпису в знак незгоди а не відмови від огляду.
На його думку, поліцейським було порушено процедуру огляду на стан сп'яніння, що свідчить про недійсність такого огляду і відсутність підстав для притягнення його як водія до адміністративної відповідальності.
Враховуючи, що результатів огляду його на стан сп'яніння, ані у виді огляду спеціальними технічними засобами на місці зупинки поліцейським у присутності двох свідків, ані у виді результатів огляду (висновок) медичного закладу (охорони здоров'я) у матеріалах справи немає, лише за наявності одного з яких є можливим притягнення до відповідальності за керування у стані сп'яніння, то з цих підстав оскаржувана постанова є незаконною і підлягає скасуванню.
Суд першої інстанції, на думку апелянта, порушив норми процесуального права - ст. 252 КУпАП щодо оцінки доказів, яка вказує, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Його, як водія не відстороняли від керування, що у своїй сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів за ст. 130 КУпАП.
При наявності суперечностей суд не викликав і не допитав осіб в судовому засіданні, тим самим не усунувши ці суперечності. Натомість суд розглянув справу поверхнево і формально, не допитавши свідків в судовому засіданні.
Враховуючи наведені докази і аргументи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям справи за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, -
03 лютого 2021 року ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, та не повідомив про причини неявки, хоча повідомлявся про час та дату розгляду справи. Попередньо подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Вивчивши матеріали справи №458/900/20 та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.
Зазначених вимог закону суд першої інстанції дотримався.
Так висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП суддя повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, в тому числі й щодо накладення адміністративного стягнення.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №377274 від 26.09.2020 року; висновком лікаря КНП «Турківська ЦЛР» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.09.2020, згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння (0,5 проміле) та рапортом працівника поліції.
Відповідно до положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я.
Апеляційним судом встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був проведений 26.09.2020 в КНП «Турківська ЦРЛ», у зв'язку із тим, що у працівників поліції був відсутній прилад призначений для проведення огляду, із дотриманням вимог Інструкції, і згідно висновку лікаря, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, із показником 0,5 проміле.
Покликання апелянта про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано частину статті, та пункт правил дорожнього руху який ставиться йому у провину, не заслуговують на увагу, оскільки постановою судді Турківського районного суду Львівської області від 04.11.2020 матеріали справи щодо ОСОБА_1 за вказаних підстав було повернуто Турківському ВП Самбірського ВП ГУНП у Львівській області для належного оформлення даного протоколу і були повернуті після усунення недоліків, та суд постановляв оскаржувану постанову із врахуванням внесених у протокол змін.
Заперечення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про доведеність вини у скоєному, і апеляційним судом оцінюються як форма захисту.
Протокол про адміністративне правопорушення серії БД №377274 від 26.09.2020 складений вірно, з дотриманням викладу змісту правопорушення та зазначення пункту правил дорожнього руху, який було порушено, за яке наступає адміністративна відповідальність, передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП, а висновок суду першої інстанції, про керування ним автомобілем ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 «А» Правил дорожнього руху, жодним чином не спростовано.
Відповідно, адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП і є безальтернативним, в межах строку визначеного ст.38 КУпАП.
Порушень норм матеріального чи процесуального права, при розгляді справи судом першої інстанції, які є підставою для скасування постанови, допущено не було.
Апеляційна скарга також не містить і інших правових підстав для скасування судового рішення. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст.247 КУпАП, відсутні.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що постанова є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
Постанову судді Турківського районного суду Львівської області від 10 грудня 2020 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.