Справа № 462/7323/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/831/20 Доповідач: ОСОБА_2
29 січня 2021 року колегія cуддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Залізничного районного суду м.Львова від 19 червня 2020 року,
з участю прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_8 ,
представника потерпілої ОСОБА_9 ,
вироком Залізничного районного суду м.Львова від 19 червня 2020 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначено покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_6 рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 04.10.2018.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 залишити без змін, до часу набрання вироком законної сили.
Вирішено питання з речовими доказами.
Згідно вироку 04.10.2018 р., ОСОБА_6 приблизно о 21:19, знаходячись на АДРЕСА_1 , маючи умисел на повторне відкрите викрадення чужого майна, підійшовши до ОСОБА_10 , застосував щодо неї фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, а саме наніс їй один удар кулаком в обличчя, спричинивши тим самим, у відповідності до висновку судово-медичного експерта № 966 від 05.10.2018 року, садно на червоній каймі верхньої губи, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження, після чого відкрито викрав її особисте майно, а саме: мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору, вартістю 7999 гривень з СІМ-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» № НОМЕР_1 , вартістю 40 гривень, на рахунку якої було 95 гривень, який знаходився в силіконовому напівпрозорому чохлі коричневого кольору, вартістю 100 гривень, зарядний пристрій до телефону марки «Samsung», вартість якого входить в загальну вартість вказаного мобільного телефону, жіночу сумку червоного кольору марки «Jenny Fairy», вартістю 400 гривень, всередині якої знаходилися: жіноча туш марки «Luxe», вартістю 200 гривень, жіноча туш марки «Ultra», вартістю 200 гривень, помада рожевого кольору, вартістю 50 гривень, пластикова бірка з написом «Офіціант Мар'яна», разом з двома магнітами для кріплення, які матеріальної цінності не становлять, жіночий станок для гоління марки «Gilet», вартістю 15 гривень, баночка мазі «Nivea», вартістю 50 гривень, кулькова ручка синього кольору, вартістю 5 гривень, гроші в сумі 4 грн 20 коп., три гумки для волосся сірого, коричневого та червоного кольорів, вартістю по 2 гривні кожна. Окрім цього, останній викрав: фартух коричневого кольору, футболку білого кольору, кепку коричневого кольору, які матеріальної вартості не представляють, штани чорного кольору з пластиковими пряжками, вартістю 200 гривень, пару шкарпеток чорного кольору, вартістю 10 гривень, поліетиленовий пакет жовтого кольору вартістю 2 гривні, всередині якого знаходилися: пара жіночого взуття марки «Jenny Fairy» 37-го розміру, вартістю 230 гривень, поліетиленовий пакет коричневого кольору, вартістю 2 гривні, всередині якого знаходилися такі речі: упаковка вологих серветок марки «Своя лінія», вартістю 5 гривень, кульковий дезодорант марки «Nivea», вартістю 40 гривень, упаковка сухих серветок марки «Comfort», вартістю 2 гривні, книга Джона Лютера «Автобіографія», вартістю 40 гривень, в яку вставлено одну відкритку, вартістю 5 гривень, поліетиленовий пакет «АТБ Маркет», вартістю 2 гривні, всередині якого знаходилися такі речі: порошок для чищення марки «Gala» вагою 500 грам, вартістю 14 гривень 50 копійок, миючий засіб для підлоги та стін марки «RIO», ємкістю 0,75 літра, вартістю 12 гривень, крем для чищення марки «RIO», ємкістю 0,5 літра, вартістю 11 гривень 40 копійок, миючий засіб марки «Fairy», ємкістю 0,5 літра, вартістю 23 гривні 90 копійок, поліетиленовий пакет «АТБ Маркет», вартістю 2 гривні, в середині якого знаходиться пачка різаного сиру «Сметанковий» від «Своя лінія», вагою 185 грам, вартістю 29 гривень 90 копійок, банка квасолі марки «Своя лінія» вагою 420 грам, вартістю 18 гривень 80 копійок, куряче філе в пакеті марки «Наша ряба», вагою 626 грам, вартістю 44 гривні 88 копійок, пакет молока марки «Своя лінія» вагою 910 грам, вартістю 19 гривень 90 копійок, хліб різаний в пакеті марки «Здоров'я», вагою 0,5 кг, вартістю 10 гривень 15 копійок, пачка макаронів марки «Sorenty» вагою 400 грам, вартістю 16 гривень 50 копійок, упаковка ковбаси різаної марки «М'ясна лавка» вагою 80 грам, вартістю 17 гривень 40 копійок, банка йогурту «Активіа» вагою 290 грам, вартістю 14 гривень 90 копійок, чотири банани, вагою 600 грам, вартістю 12 гривень 60 копійок, вісім цибулин, вагою 700 грам, вартістю 8 гривень 67 копійок, після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину втік, заподіявши ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 9959 гривень 70 копійок.
Не погоджуючись з зазначеним вироком обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок та закрити кримінальне провадження на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України.
В обґрунтування покликається на те, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду у зв'язку з неповнотою судового розгляду, невідповідності висновків суду викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог КПК України. Вказує, що сторона обвинувачення не представила висновки судово-медичних експертиз, враховуючи показання потерпілої ОСОБА_10 , які безпосередньо покладені у вирок. Крім цього, суд першої інстанції не взяв до уваги, що речові докази, а саме мобільний телефон, два пакети з продуктами та інші речі виявлені потерпілою ОСОБА_10 та свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_12 неподалік від обвинуваченого ОСОБА_6 , що на думку апелянта вказує лише на припущення, що саме він їх вкрав. Також, обвинувачений звертає увагу, що під час розгляду справи клопотав про розгляд з участю потерпілої ОСОБА_10 , проте інтереси її представляв її представник ОСОБА_9 .
Заслухавши доповідь судді, виступ обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_8 на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора який заперечив апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволенню, з наступних підстав.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, при обставинах викладених у вироку, ґрунтується на зібраних у встановленому порядку та досліджених у судовому засіданні доказах.
Зокрема, вина обвинуваченого ОСОБА_6 підтверджується покладеними в основу вироку наданими у судовому засіданні в суді першої інстанції показами потерпілої ОСОБА_10 , яка пояснила, що у неї не виникло жодних сумнівів, саме ця особа - обвинувачений ОСОБА_6 пограбував її, показаннями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які пояснили, що вони, будучи поліцейськими взводу 1 роти 2 батальйону 4, здійснювали патрулювання вулиць Залізничного району м. Львова з 20:00 04.10.2018 р. по 08:00 05.10.2018 р. у складі АП «251». Вони почули по радіостанції орієнтування по факту грабежу на АДРЕСА_1 . При обстеженні території парку, ОСОБА_12 було виявлено особу, схожу за орієнтуванням, тому він вирішив перевірити цю особу. Під час спілкування, дана особа тримала руки ззаду, при цьому свідок ОСОБА_13 побачив як ця особа викинула позаду себе на землю предмет, схожий на телефон, про що повідомив ОСОБА_12 . Відтак на землі виявили мобільний телефон, який лежав недалеко. Також поблизу цієї особи за два-три метри було виявлено два пакети, у яких знаходилися продукти харчування та побутова хімія. Інших осіб в парку не було; показаннями свідка ОСОБА_14 про те, що вона була запрошена понятою при огляді місця події та при затриманні ОСОБА_6 . Під час огляду місця події та затримання було виявлено та вилучено речі; gоказаннями свідка ОСОБА_15 , який надав пояснення про те, що був понятим під час огляду місця події та при затриманні ОСОБА_6 . В обвинуваченого вилучали: довідку про звільнення з місць позбавлення волі, телефон, годинник та ін. речі, але за спливом часу вже чітко не пам'ятає які; даними витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12018140090003604, даними рапорту про прийняття заяви від лікаря ТП № 1 від 05.10.2018 р., даними рапорту про прийняття повідомлення зі служби 102 про вчинений злочин, даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04.10.2018 р., копією довідки з трамвпункту, згідно якої ОСОБА_10 зверталася в трамвпункт 05.10.2018 р. з приводу забою верхньої і нижньої губи (а.с.12); даними рапорту поліцейського взводу 1 роти 2 батальйону 4 ОСОБА_11 від 04.10.2018 р., даними протоколу огляду місця події від 04.10.2018 р. та фототаблиці до протоколу огляду місця події, даними протоколу затримання особи від 04.10.2018 р., в присутності захисника ОСОБА_16 , понятих: ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , даними протоколу огляду предметів від 05.10.2018 р. з фототаблицею, постановою від 05.10.2018 р. про визнання речових доказів виявлених та вилучених вищеописаних речей, в тому числі зарядного пристрою «Samsung» (а.с.72, 73); розпискою потерпілої про отримання вищенаведених речей - речових доказів у даному кримінальному провадженні (а.с.74); даними висновку експерта № 966 від 05.10.2018 р. № 462/6345/18, ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 08.10.2020 р. про накладення арешту на майно, розпискою потерпілої про отримання належних їй речей на відповідальне зберігання (а.с.100); квитанцією про отримання на зберігання речових доказів, на які накладено арешт згідно ухвали слідчого судді від 08.10.2020 р.(а.с.101); актом прийому-передачі майна на зберігання від 26.10.2018 р., а саме грошових коштів в сумі 45 грн 85 к., вилучених у ОСОБА_6 (а.с.131); листом начальника управління патрульної поліції у Львівській області від 12.10.2018 р. №28841/41/12/01-2018 про збереження відеозапису події, яка мала місце 04.10.2018 р., даними протоколом огляду предметів від 12.10.2018 р., постановою від 12.10.2018 р. про визнання речовими доказами компакт-дисків з відеозаписом нагрудних відео реєстраторів працівників поліції за 04.10.2018 р. (а.с.108-110); з гарантійного талону та фіскального чеку вбачається, що потерпіла придбала мобільний телефон марки «Samsung SM-J730FZKNSEK»11.06.2018 р. за 7999,00 грн. (а.с.11); довідкою щодо вартості викраденого майна та даними відеозаписів з нагрудних камер відеореєстраторів працівників поліції за 04 .10.2018 р.
Суд першої інстанції всебічно, повно й неупереджено дослідив усі обставини справи в їх сукупності й відповідно до ст. 94 КПК України дав оцінку наведеним доказам, визнавши їх належними, допустимими, достовірними, а в сукупності достатніми для ухвалення обвинувального вироку.
З урахуванням наведеного колегія суддів визнає правильним висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, і викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що вирок суду першої інстанції є незаконним, безпідставним, оскільки такий не відповідає вимогам закону, матеріалам даного кримінального провадження, а тому підлягає скасуванню, не бере до уваги як безпідставні.
У ході судового розгляду суд першої інстанції з'ясував усі обставини, які мали істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення. На виконання вимог ст. 370 КПК України судом у вироку наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Щодо доводів обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що речові докази, а саме мобільний телефон, два пакети з продуктами та інші речі виявлені потерпілою ОСОБА_10 та свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_12 неподалік від обвинуваченого ОСОБА_6 , що на думку апелянта вказує лише на припущення, що саме він їх вкрав, то такі спростовуються показами потерпілої ОСОБА_10 , яка безпосередньо після вчинення злочину вказала на те, що саме ця особа - ОСОБА_6 , чітко назвавши ознаки, по яких впізнала ОСОБА_6 , щойно вчинила злочин відносно неї.
Посилання апелянта про те, що сторона обвинувачення не представила суду першої інстанції висновки судово-медичних експертиз, враховуючи показання потерпілої ОСОБА_10 , які безпосередньо покладені у вирок, то такі суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 290 КПК України, сторона обвинувачення після завершення досудового розслідування обвинуваченому і захиснику надала доступ до усіх матеріалів досудового розслідування, однак обвинувачений ОСОБА_6 відмовився від ознайомлення з матеріалами провадження. При цьому його захисник ОСОБА_16 ознайомився з матеріалами кримінального провадження в повному обсязі та повідомив, що сторона захисту не володіє речовими доказами, чи матеріалами, які згідно з ч.6 ст. 290 КПК України, необхідно надавати для ознайомлення стороні обвинувачення, в тому числі висновок судово-медичного експерта № 966 від 05.10.2018 року.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що органи досудового розслідування не допустили істотних порушень вимог КПК, в тому числі істотних порушень прав та свобод обвинуваченого ОСОБА_6 , які гарантовані Конституцією та законами України.
Також, на думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції вірно поклав в основу вироку такий речовий доказ, як зарядний пристрій до телефона марки «Samsung», оскільки такий доказ був отриманий уповноваженою на те посадовою особою органу досудового розслідування з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, із належного процесуального джерела та належним чином оформлений.
Крім того, посилання обвинуваченого на неправомірність дій та бездіяльність слідчого, та факт застосування до нього фізичної сили не обґрунтоване жодними належними та допустимими доказами. Так, ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 16.08.2019 р. в задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову від 05.07.2019 р. про закриття кримінального провадження № 42018141090000074 від 14 грудня 2018 року відмовлено. З ухвали суду вбачається що не встановлено обставин вчинення кримінально-караних діянь з боку працівників поліції відносно ОСОБА_6 . Також, в ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні факту вчинення співробітниками Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області злочину стосовно ОСОБА_6 не встановлено. Слідчим суддею встановлено, що слідчим проведені всі необхідні слідчі дії та проведеним досудовим розслідуванням не здобуто доказів, які б вказували на наявність в діях працівників поліції ознак складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України.
Також, обвинувачений звертає увагу, що під час розгляду справи клопотав про розгляд з участю потерпілої ОСОБА_10 , проте інтереси її представляв її представник ОСОБА_9 , проте такі спростовуються матеріалами справи, зокрема потерпіла ОСОБА_10 була присутня 14 лютого 2019 року в суді першої інстанції та надала пояснення. Після таких 04 березня 2019 року остання подала клопотання про те, що в подальшому просить продовжувати судовий розгляд даного кримінального провадження за її відсутності, але за участю її представника - адвоката ОСОБА_9 , який висловить її позицію щодо призначення покарання.
Крім цього, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно не бере до уваги покликання обвинуваченого на істотне порушення права на захист, так як відповідно до норм ст. 42 КПК України ОСОБА_6 , як підозрюваному на першу вимогу, в порядку ст. 49 КПК України, постановою слідчого від 04 жовтня 2018 року було залучено захисника до участі у даному кримінальному провадженні. Всі процесуальні дії на досудовому розслідуванні були проведені в присутності захисника ОСОБА_16 . Під час судового розгляду обвинувачений відмовився від захисника ОСОБА_16 . Ухвалою суду від 16 березня 2020 року прийнято відмову від захисника ОСОБА_16 та призначено ОСОБА_6 захисника через Львівський обласний центр безоплатної вторинної правової допомоги.
Також, під час розгляду апеляційної скарги обвинуваченого останній відмовився від захисника з Львівського обласного центру безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_17 . Ухвалою Львівського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року прийнято відмову обвинуваченого ОСОБА_6 від захисника адвоката ОСОБА_17 та призначено захисника через Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області, для здійснення захисту інтересів обвинуваченого ОСОБА_6 в суді апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Залізничного районного суду м.Львова від 19 червня 2020 року.
Суд першої інстанції при ухваленні вироку щодо обвинуваченого ОСОБА_6 виконав вимоги ст. 374 КПК України, яка передбачає обов'язок суду у мотивувальній частині вироку обґрунтувати прийняте ним рішення із наведенням відповідних підстав.
Таким чином доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи, у зв'язку з чим такі до задоволення не підлягають.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою й доходить висновку, що судом вірно кваліфіковано дії обвинуваченого ОСОБА_6 , а призначене обвинуваченому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При перевірці справи колегія суддів не виявила допущених істотних порушень кримінально-процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які тягнули б за собою скасування вироку.
Вирок суду постановлений з дотриманням вимог глави 29 КПК України, є законним, обґрунтованим та вмотивованим і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Вирок Залізничного районного суду м.Львова від 19 червня 2020 року щодо ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, та на неї може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - протягом трьох місяців з моменту отримання ним копії ухвали.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4