Справа № 323/2729/17
Номер провадження 4-с/323/1/21
01.02.2021 року м. Оріхів
Оріхівський районний суд Запорізької області у складі судді Плечищевої О.В., при секретарі Лавданській Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , на бездіяльність державних виконавців Татьяненко Юлії Василівни, Мякішевої Аліни Володимирівни, Калюжної Наталії Іллівни Оріхівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро),-
11 вересня 2020 року зі скаргою до суду звернувся ОСОБА_1 , в якій прохав зобов'язати державного виконавця Татьяненко Ю.В. та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надати сторонам виконавчого провадження та суду, акт виїзду за місцем реєстрації боржника та докази належного повідомлення сторін щодо здійснення виїзду для складання цього акту, за виконавчим провадженням № 57980242 від 27.12.2018 року та визнати бездіяльність державного виконавця Калюжної Н.І., ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Скаржник свої вимоги мотивував тим, що виконавчі дії не вчиняються майже місяць, про здійснення виїзду за місцем реєстрації боржника та складення відповідного акту його не було сповіщено, а також складений за результатами такого виїзду акт не має ніякого відношення до виконавчого провадження за яким він є стягувачем.
В судове засідання скаржник не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, скаргу підтримує в повному обсязі, прохає її задовольнити.
Суб'єкт оскарження - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, до суду надали заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, прохали відмовити у задоволенні скарги.
Третя особа у судове засідання не з'явилася, свого представника не направила, до суду заяву про розгляд справи без її участі не надала, про місце, дату та час судового засідання була повідомлена у встановлений законодавством спосіб.
Суд, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини,дійшов до переконання про відсутність підстав для задоволення скарги з наступних підстав.
Як визначено статтею 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Стаття 15 Цивільного кодексу України надає право громадянам України на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, для чого, у відповідності з вимогами ст. 16 цього ж Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до частини першої статі 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Згідно частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний:
1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Таким чином, згідно викладених норм як матеріального так і процесуального права, як норм національного так і міжнародного права, не передбачено спонукання скаржника до реалізації його прав за його ж скаргою, тобто у відповідності до ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» скаржник (стягувач) самостійно має право ознайомитися як з виконавчим провадженням, так і з актом виїзду за місцем реєстрації боржника та з доказами належного повідомлення сторін виконавчого провадження щодо здійснення такого заходу; а також самостійно зняти копії з таких документів.
Суд не є стороною у виконавчому провадженні, а лише здійснює справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави; до того ж реалізація сторонами своїх прав у виконавчому провадженні здійснюється сторонами самостійно та на свій вибір.
Щодо визнання бездіяльності державних виконавців ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , суд зазначає, що скаржником взагалі не було мотивовано обставини в чому полягає бездіяльність державних виконавців ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , не було надано суду будь-яких належних та допустимих доказів з цього приводу.
Звертаючи увагу, що у відповідності до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Процесуальними приписами, а саме частиною другою статті 13 ЦПК України, визначено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У ст. 81 ЦПК України міститься заборона для суду щодо збирання доказів, а саме в частині сьомій цієї статті, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
З огляду на викладене, саме на сторони в цивільному процесі покладається обов'язок щодо доведення обставин, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 247, 258, 263-265, 273, 447-451 ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволені скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державних виконавців Татьяненко Юлії Василівни, Мякішевої Аліни Володимирівни, Калюжної Наталії Іллівни Оріхівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Оріхівський районний суд Запорізької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено 04 лютого 2021 року.
Суддя : О.В.Плечищева