Дата документу 03.02.2021
Справа № 937/7265/20
Провадження № 2/937/531/21
03 лютого 2021 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді: Іваненко О.В.,
за участю секретаря: Захарової І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», в інтересах якого діє Нечай Юлія Вікторівна до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування,
ПАТ «СК «Українська страхова група», в інтересах якого діє Нечай Ю.В. звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 14 червня 2019 року між ПАТ «СК «Українська страхова група» та ТОВ «Перша лізингова компанія» був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № ALD-2019-00000000826. Предметом якого є страхування транспортного засобу «Mitsubishi», державний № НОМЕР_1 . 03 серпня 2019 року у м. Одесі відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Мitsubishі», державний № НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Фольксваген» державний № НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 (винний водій). На момент ДТП Відповідач не мав поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. До ПАТ «СК «Українська страхова група» звернувся Страхувальник із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування і надав при цьому усі необхідні документи. 14.01.2020 року ПАТ «СК «Українська страхова група» на підставі АВР № Ев.0006317 від 2.2019 року, було складено страховий акт № ALD-539 та розрахунок суми страхового відшкодування, що належить до виплати страхувальнику. На підставі вищевказаних документів Позивач здійснив виплату страхового відшкодування розмірі 15898грн. 33коп. Тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «СК «Українська страхова група» в якості відшкодування шкоди, суму в розмірі 15898грн. 33коп.
В судове засідання представник позивача не з'явився, але у позові просив про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує в повному обсязі.
У судовому засіданні відповідач та його представник позов визнали в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином поштовим повідомленням за зареєстрованим останнім місцем проживання. До Мелітопольського міськрайонного суду повернулися конверти з відміткою листоноші «по закінченню терміну зберігання» так як адресата не було дома та він не отримує поштове повідомлення. Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надійшло. Суд вважає причини неявки відповідача в судове засідання неповажними.
Відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно ч.1 ст. 981 ЦК України, договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
Згідно ст.6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено в судовому засіданні, 14 червня 2019 року між ПАТ «СК «Українська страхова група» та ТОВ «Перша лізингова компанія» (Страхувальник) був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № ALD-2019-00000000826, предметом якого є страхування транспортного засобу «Mitsubishi», державний № НОМЕР_1 (а.с.5-10).
Так 03 серпня 2019 року у м. Одесі відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Мitsubishі», державний № НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Фольксваген» державний № НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який на момент ДТП не мав поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно постанови Суворовського районного суду м. Одеси № 523/13250/19 від 23.09.2019 року дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог ПДР України та його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.12).
Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч.1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
До ПАТ «СК «Українська страхова група» звернувся страхувальник ТОВ «Перша лізингова компанія» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування надавши усі необхідні документи та 14.01.2020 року ПАТ «СК «Українська страхова група» на підставі АВР № Ев.0006317 від 27.12.2019 року, було складено страховий акт № АLD-539 з розрахунком суми страхового відшкодування, та позивач здійснив виплату страхового відшкодування розмірі 15898 (п'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. 33 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 828 від 14.01.2020 року (а.с.13-17).
Згідно ч.2 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно ст. 27 ЗУ «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, з моменту виплати страхового відшкодування позивач ПАТ «СК «Українська страхова група» отримало право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, а саме до ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 38.1.1. ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.
Враховуючи викладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку про те, що відповідач ОСОБА_1 під час ДТП керував автомобілем особисто, згідно рішення суду визнаний винним у вищевказаній ДТП, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача суму страхового відшкодування та згідно ст.141 ЦПК України судові витрати в сумі 2102,00грн. судового збору, які позивач витратив при зверненні до суду з даним позовом.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року, SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 211, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 11, 526, 979, 981, 990, 999 ЦК України, ЗУ «Про страхування», ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», в інтересах якого діє Нечай Юлія Вікторівна до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_3 ), який зареєстрований: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (ідентифікаційний код юридичної особи: 30859524, місцезнаходження юридичної особи: 03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 літ. А, р/р НОМЕР_4 в АБ «Укргазбанк») в якості відшкодування шкоди, суму в розмірі 15898(п'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. 33коп. та сплачений судовий збір в сумі 2102,00грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду О. В. Іваненко