Дата документу 26.01.2021 Справа № 554/6368/19
Провадження № 2/554/540/2021
26 січня 2021 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого судді - Троцької А.І.,
при секретарі - Зайцевій Я.А.,
за участю представника позивача - Коваль Т.В. ,
представника відповідача - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
15 липня 2019 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позову зазнав, що 07.07.2008р. між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №МК-142-08, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 8500 доларів США зі сплатою 16% річних. З метою забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, банк та ОСОБА_3 уклали договір поруки № МП-142-08 від 07.07.2008 року. В подальшому, 03.10.2018р. ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» передало право вимоги за вказаними договорами ТОВ «Вердикт Капітал». Просив стягнути солідарно із відповідачів заборгованість за Кредитним договором №МК-142-08 від 07.07.2008 року станом на 01.07.2019 року у розмірі 61288,32 грн. та судовий збір 1921 грн.
Ухвалою судді від 30.07.2019 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
03.10.2019 року відповідач ОСОБА_3 надав заяву про застосування строків позовної давності до кредитного договору та договору поруки.
04.12.2019 року відповідач ОСОБА_2 надав відзив на позовну заяву в якому просив повністю відмовити у задоволенні позову. Вказував, що позивачем не надано доказів отримання ним кредитних коштів у розмірі 8500 доларів США, не надано детальних розрахунків заборгованості та належних і допустимих доказів наявності такої заборгованості. Позовну заяву подано поза межами позовної давності, оскільки кінцевий строк погашення заборгованості за кредитним договором визначений 06.07.2012 року.
17.12.2019 року ТОВ «Вердикт Капітал» надано відповідь на відзив в якій, посилаючись на норми чинного законодавства просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, наполягала на їх задоволенні.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явився, будучи повідомленим належним чином.
Суд, заслухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
07 липня 2008 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №МК-142-08, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 8500 доларів США зі сплатою 16% річних ( а.с.8-11).
07 липня 2008 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 укладено договір поруки №МК-142-08, за умовами якого поручитель поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за кредитом №МК-142-08 (а.с.12-13).
ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Вердикт Капітал» 03 жовтня 2018 року уклали договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого «Банк «Фінанси та Кредит» відступило, а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги, зокрема, за кредитним договором до позичальників та/або поручителів, в тому числі за договором кредиту №МК-142-08 та договором поруки №МП-142-08 від 07.07.2008 року (а.с.17-19, 169-200).
Так, згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до п.1. ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були йому передані позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог що звичайно ставляться.
Згідно п.п. 3.2 кредитного договору №МК-142-08 від 07 липня 2008 року, позичальник зобов'язазвся, починаючи зх. Місяця, що є наступним за датою видачі кредиту, щомісяця, в період з 1 по 15 число кожного місяця, перераховувати грошові кошти в сумі 240, 89 доларів США 89 центів на транзитний рахунок, для погашення заборгованості за кредитом, нарахованих процентів та комісійної винагороди.
Підпунктом 3.3 вказаного договору визначено строк повернення кредиту до 06 липня 2012 року.
Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.
Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання, згідно із ч.3 ст.254 ЦК, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язаний його початок (ст.253 ЦК).
Відповідно до ст. 256 ЦК позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (ст.257 ЦК).
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК).
У разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу, з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань
Таку правову позицію було визначено Верховним Судом України в Постановах від 06 листопада 2013 року у справі №6-116цс13, 19 березня 2014 року у справі 6-20цс14 та 29 червня 2016 року у справі № 6-272цс16.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, № 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства")
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.4 ст.267 ЦК).
Встановлено, що умовами кредитного договору №МК-142-08 узгоджений порядок погашення заборгованості та визначено строк його повного погашення до 06 липня 2012 року.
Перебіг трирічного строку позовної давності щодо остаточного погашення кредиту розпочався 06 серпня 2012 року, а сплинув 06 серпня 2015 року.
Договір відступлення прав вимоги між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено 03 жовтня 2018 року. Позовну заяву до суду подано 15 липня 2019 року, тобто після спливу строку трирічного строку позовної давності щодо остаточного погашення кредиту.
Жодних доказів переривання чи зупинення строку позовної давності, передбачених ст.ст.263, 264 ЦК України, суду не надано.
Разом із тим, позивачем ТОВ «Вердикт Капітал» надано розрахунок заборгованості за кредитним договором, з якого вбачається, що у період з 01.01.2015 року по 01.07 2019 року жодних погашень кредиту боржником не проводилось ( а.с.14).
Згідно ч.1 ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Частинами 3,4 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. За правилом цієї статті докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Тягар доказування обґрунтованості своїх вимог покладено на позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого ст. 12 ЦПК України. Частина 1ст.44цього Кодексу проголошує, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч.1-4 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Враховуючи те, що відповідачами заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, відсутні підстави стягувати з відповідача будь-які судові витрати.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ТОВ «Вердикт Капітал», адреса для листування: вул. Кудрявський Узвіз, 15/15, м.Київ.
Представник позивача: Коваль Тетяна Вікторівна, адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідачі:
ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Представник відповідача: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення виготовлено 04.02.2021 року.
Суддя Октябрського
районного суду м.Полтави Троцька А.І.