Справа № 526/2/21
Провадження № 4-с/526/3/2021
04 лютого 2021 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі
головуючої судді Максименко Л.В.
секретаря судового засідання Дроботі Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Пирятинського районного відділу ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Суми, стягувач: ГПУ «Полтавагазвидобування»,
в с т а н о ви в:
05 січня 2021 року заявник звернувся до Гадяцького районного суду із скаргою на дії державного виконавця Пирятинського районного відділу ДВС. Просить скасувати постанову начальника відділу Пирятинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Козін Ірини Іванівни про арешт коштів від 18.11.2020р в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від Пирятинського управління соціального захисту населення на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Філії Полтавського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 09331508, вважаючи, що накладення арешту на кошти, які надходять йому у вигляді державної соціальної допомоги, є незаконним та порушує його майнові та конституційні права.
06 січня 2021 року провадження по справі відкрито.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, скаргу підтримав в повному обсязі.
Пирятинський районний відділ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Суми направив до суду відзив, в якому вказує, що від банківських установ не надходило повідомлення про цільове призначення рахунку, яким користується ОСОБА_1 та відповідно повернень постанов про арешт коштів боржника без виконань від банківських установ станом на 15.06.2020 не надходило. Вказує, що при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 18.11.2019 ВП № 56204462 державний виконавець діяв на підставі і в межах повноважень, у спосіб, що передбачений чинним законодавством та безпосередньо ЗУ «Про виконавче провадження», тому просить відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 в повному обсязі.
ГПУ «Полтавагазвидобування» направило до суду відзив на скаргу, зазначаючи, що державним виконавцем у межах виконання вироку суду відповідно до вимог чинного законодавства правомірно накладено арешт на рахунки, тому просить відмовити у задоволенні скарги.
Відповідно до ч. 2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Беручи до уваги встановлені ст.450 ЦПК України строки для розгляду cкарги, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних матеріалів.
Судом встановлено, що вироком Гадяцького районного суду від 16 грудня 2002 року задоволено цивільний позов ГПУ «Полтавагазвидобування» про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та з ОСОБА_1 - 406 586 грн.
На підставі даного вироку Гадяцьким районним судом Полтавської області 10.01.2003 року по справі №1-180 виданий виконавчий лист про солідарне стягнення з ОСОБА_1 вказаної суми.
На виконанні у Пирятинському районному відділі ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває ВП № 56204462 від 26.04.2018, відкритого на підставі виконавчого листа № 1- 180 від 10.01.2003р, виданого Гадяцьким районним судом про стягнення з ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ГПУ «Полтавагазвидобування» заборгованості в сумі 359458,89 гривень.
Тривалий час ОСОБА_1 знаходився в розшуку.
31.07.2019 старшим державним виконавцем Пирятинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Ціко В.О. винесено постанову про накладення арешту на майно, що належить боржнику.
18.11.2019 року начальником відділу Пирятинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Козін Іриною Іванівною винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та /або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 .
Відповідно копії довідки Управління соціального захисту населення Пирятинської РДА № 3 від 03.01.2020 ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення та отримує допомогу непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (ПКМУ 1098) з 25.07.2019 по 24.01.2020 включно в розмірі 1638 грн.
Відповідно копії довідки Управління соціального захисту населення Пирятинської РДА № 548 від 08.10.2020 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Пирятинському управлінні соціального захисту населення та отримує тимчасову ДСД особам, які не набули права на пенсію згідно постанови КМУ № 1098 з 24.07.2020 по 31.12.2020 включно.
Встановлено, що ОСОБА_1 відкрито рахунок у АТ «Ощадбанк» - «Власна карта», на який надходять безготівкові зарахування на рахунок пенсії.
З повідомлення Пирятинського районного відділу ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Суми від 20.01.2021 вбачається, що боржником ОСОБА_1 не було надано підтвердження, що саме рахунок у АТ «Ощадбанк» має спеціальний режим використання та звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Такі дані не здобуто і в процесі дослідження доказів по скарзі.
Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до пункту 3 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Відповідно до положень частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Частинами першою-третьою статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статі 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Відповідно до статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
Про звернення стягнення на заробітну плату виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Згідно з частиною першою статті 69 Закону України «Про виконавче провадження» підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
Відповідно до частини другої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
Відповідно до частини другої статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Статтею 46 Конституцією України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Конституційний Суд України у своєму рішенні № 25рп/2009 від 7 жовтня 2009 року зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. А саме, кожний громадянин має право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.
Вказана Правова позиція викладена у постанові КЦС ВС від 03 жовтня 2019 року (справа № 642/6675/18)
Крім того, Верховний Суд звертає увагу на ту обставину, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статі 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
У даній ситуації банк, після отримання постанови державного виконавця про арешт коштів боржника, не повідомив ДВС про особливий режим рахунку ОСОБА_1 , тому виконавець в даному випадку діяв відповідно до вимог закону.
Суд також вважає необхідним зазначити, що чинним законодавством передбачений окремий порядок здійснення відрахувань з пенсійних виплат.
Так, відповідно до ч.2 ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження» із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:
у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків;
за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Тобто законодавець не звільняє боржників від обов'язку сплачувати кошти та встановлює спеціальні обмеження для можливості стягнення боргу в примусового порядку. Отже, законом встановлено обмеження на відрахування з цільових коштів, в тому числі і державної соціальної допомоги, для погашення боргів від 20 до 50 відсотків, проте з вимогами про встановлення обмеження відрахування скаржник до суду не звертався.
Також скаржником не доведено, що рахунок у АТ «Ощадбанк» має особливий режим та використовується виключно для зарахування цільових виплат і такі дані подавалися ОСОБА_1 до державної виконавчої служби.
За наведених обставин суд вважає, що доводи скаржника та додані до скарги документи не є достатньо переконливими щодо неправомірності дій посадових осіб органів виконавчої служби, а також не вбачає достатніх правових підстав для скасування постанови ДВС про арешт коштів боржника від 18.11.2020, тому у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст.447-451 ЦПК України, ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», суд
- скаргу ОСОБА_1 на постанову начальника відділу Пирятинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Козін Ірини Іванівни про арешт коштів від 18.11.2020р в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від Пирятинського управління соціального захисту населення на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Філії Полтавського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 09331508 - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня отримання ухвали.
Головуюча: Л. В. Максименко