04 лютого 2021 року
м. Київ
справа №826/13700/18
адміністративне провадження №К/9901/22260/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про поновлення на роботі, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року, ухвалене в складі головуючого судді Келеберди В.І., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: судді-доповідача Кузьменка В.В., суддів Василенка Я.М., Губської Л.В.,
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила:
- скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 24 липня 2018 року №426-к;
- поновити її з 03 серпня 2018 року на посаді начальника відділу взаємодії та комунікацій з експортерами департаменту розвитку експорту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України;
- стягнути на її користь з Міністерства економічного розвитку і торгівлі України заробітну плату за час вимушеного прогулу.
ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 24 липня 2018 року №426-к. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу взаємодії та комунікацій з експортерами департаменту розвитку експорту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з дати звільнення - 03 серпня 2018 року. Стягнуто з Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 172608 грн. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року - без змін.
4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем - суб'єктом владних повноважень не доведено належними і допустимими доказами факт правомірності припинення перебування позивача на державній службі. Оскаржуваний наказ прийнятий з порушенням чинного законодавства, без урахування усіх обставин і підстав звільнення, без дотримання принципу пропорційності, що має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
6. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, ухваленими з порушенням норм матеріального і процесуального права, без з'ясування усіх обставин справи та врахування доводів відповідача. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України вказує на те, що питання відповідності або невідповідності займаній посаді особи, яка прийнята на державну службу, є оціночним і застосовується суб'єктом призначення у межах наданих йому дискреційних повноважень, а суд першої інстанції перебрав на себе такі повноваження відповідача, що проігноровано судом апеляційної інстанції. Наявні документи, на думку скаржника, є достатнім підтвердженням факту для звільнення ОСОБА_1 як такої, що не пройшла випробування. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України наголошує на дотриманні процедури звільнення державного службовця - позивача з посади до закінчення строку випробування у зв'язку із невідповідністю займаній посаді та зазначає, що в оскаржуваних судових рішеннях відсутні мотиви відхилення усіх доводів скаржника. Звільнення ОСОБА_1 , на думку відповідача, проведено із додержанням норм чинного законодавства та в установлений спосіб, а тому є правомірним і законним, а позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.
IV. Позиція інших учасників справи
7. Представником позивача подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року - без змін, оскільки вони ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
8. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Радишевської О.Р., Уханенка С.А. ухвалою від 08 серпня 2019 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою і зупинив виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року, за виключенням його виконання в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць, до закінчення перегляду судових рішень у касаційному порядку.
9. Ухвалою Верховного Суду в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 03 лютого 2021 року справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 04 лютого 2021 року.
VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
10. ОСОБА_1 наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20 квітня 2018 року №213-к «Про призначення ОСОБА_1 » з 14 травня 2018 року призначено на посаду начальника відділу взаємодії та комунікацій з експортерами департаменту розвитку експорту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України як таку, що успішно пройшла конкурсний відбір, з випробувальним терміном три місяці.
11. У день призначення на посаду - 14 травня 2018 року ОСОБА_1 склала Присягу державного службовця та ознайомилася з Правилами внутрішнього службового розпорядку для працівників Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. 15 травня 2018 року ознайомилася з Положенням про відділ взаємодії та комунікацій з експортерами у складі департаменту розвитку експорту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
12. 17 травня 2018 року заступником директора департаменту розвитку експорту - начальником відділу інструментів підтримки експортерів за кордоном Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - Перуном Р.І. був затверджений перелік завдань на період випробування ОСОБА_1 на посаді начальника відділу взаємодії та комунікацій з експортерами департаменту розвитку експорту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, відповідно до яких протягом випробувального терміну позивач разом з іншими виконавцями повинна була, зокрема, здійснити заходи по забезпеченню підготовки до проведення торгової місії до Ізраїлю (23-25 липня 2018 року).
13. Процес підготовки та виконання певних завдань для реалізації вказаної місії тривав із 31 травня 2018 року.
14. Додатково позивачем підготовлений звіт української делегації щодо візиту до Держави Ізраїль 23-25 липня 2018 року.
15. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 24 липня 2018 року №426-к ОСОБА_1 03 серпня 2018 року звільнено з посади начальника відділу взаємодії та комунікацій з експортерами департаменту розвитку експорту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на підставі частини шостої статті 35 та пункту 2 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII) у зв'язку із встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування. Підставою слугували: доповідна записка безпосереднього керівника позивача; попередження про звільнення від 26 липня 2018 року.
16. Відповідно до доповідної записки заступника директора департаменту розвитку експорту - начальника відділу інструментів підтримки експортерів за кордоном Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - ОСОБА_2 - ОСОБА_1 за час перебування на посаді начальника відділу проявила себе некомпетентним, безвідповідальним працівником, не розуміє всієї відповідальності, покладеної на неї, як на керівника структурного підрозділу. Ставиться до роботи з нерозумінням системи державної служби, вибірково виконує доручення безпосереднього керівництва. Одним із завдань, які визначені на період випробування позивача, була підготовка візиту Першого віце-прем'єр-міністра - Міністра економічного розвитку і торгівлі України Кубіва С.І. до Держави Ізраїль (м. Тель-Авів, м. Єрусалим) з 23 по 25 липня 2018 року. Проте на численні вказівки щодо підготовки та організації візиту української делегації під головуванням Першого віце-прем'єр-міністра - Міністра економічного розвитку і торгівлі України Кубіва С.І. до Держави Ізраїль (м. Тель-Авів, м. Єрусалим) з 23 по 25 липня 2018 року ОСОБА_1 протягом двох тижнів не виконувала зазначене завдання у зв'язку із незнанням процесу підготовки та заходів, які необхідно здійснювати. З метою недопущення зриву підготовки вказаного завдання ОСОБА_2 особисто виконував її обов'язки.
17. ОСОБА_1 уважає її звільнення незаконним і безпідставним, зазначає, що за весь час роботи вона не мала зауважень з приводу якості роботи та дисциплінарних стягнень, які б підтверджувались відповідними доказами, а завдання, за невиконання якого вона була звільнена, виходить за межі затвердженого переліку завдань на період випробування, що стало причиною звернення її до суду з цим позовом.
VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
18. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначені Законом №889-VIII.
20. За приписами статті 5 Закону №889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом (частини перша-третя).
21. Порядок призначення на посаду державної служби визначений у статті 31 Закону №889-VIII, зі змісту якої встановлено, що на посаду державної служби призначається переможець конкурсу. Рішення про призначення приймається на посади державної служби категорій «Б» і «В» - керівником державної служби (частини перша-друга).
22. Відповідно до частин першої-шостої статті 35 Закону №889-VIII в акті про призначення на посаду суб'єкт призначення може встановити випробування з метою перевірки відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку. При призначенні особи на посаду державної служби вперше встановлення випробування є обов'язковим. Випробування при призначенні на посаду державної служби встановлюється строком до шести місяців. У разі незгоди особи з рішенням про встановлення випробування вона вважається такою, що відмовилася від зайняття посади державної служби. У такому разі застосовується відкладене право другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби. Якщо конкурсною комісією такого кандидата не визначено, проводиться повторний конкурс. Якщо державний службовець у період випробування був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, перебуванням у додатковій відпустці у зв'язку з навчанням або з інших поважних причин, строк випробування продовжується на відповідну кількість днів, протягом яких він фактично не виконував посадові обов'язки. Суб'єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді на підставі пункту 2 частини першої статті 87 цього Закону. Суб'єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів із зазначенням підстав невідповідності займаній посаді.
23. Приписами пункту 2 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII обумовлено, що підставою для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є, зокрема, встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування.
24. Відповідно до частин першої та другої статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
VІІІ. Позиція Верховного Суду
25. Перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснюється в межах доводів і вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
26. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу взаємодії та комунікацій з експортерами департаменту розвитку експорту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України в рамках випробувального строку, встановленого при призначенні на посаду, з мотивів її невідповідності займаній посаді.
27. Підставою для прийняття наказу про звільнення слугували доповідна записка безпосереднього керівника позивача та попередження про звільнення.
28. У період випробувального строку суб'єкт призначення з'ясовує професійні та ділові якості працівника, його здатність виконувати якісно і сумлінно свої обов'язки. У разі якщо роботодавець в період випробування працівника прийде до негативного висновку щодо відповідності працівника роботі, яка йому доручається, він має право його звільнити з причини незадовільного результату випробування. Суб'єкт призначення має право самостійно визначати, чи відповідає працівник посаді, на яку його призначено.
29. Водночас висновок про невідповідність працівника займаній посаді має бути обґрунтованим і документально підтвердженим.
30. Відтак, оцінку тому, наскільки добре державний службовець виконує свої обов'язки здійснює, насамперед, суб'єкт призначення. Водночас для висновку про невідповідність займаній посаді повинні бути достатні очевидні (фактичні) підстави, на основі яких можна пересвідчитися у тому, наскільки обґрунтованими є висновки суб'єкта призначення.
31. Отже, суб'єкт призначення, використовуючи дискреційні повноваження, зобов'язаний повно і правильно оцінювати обставини, наявні факти та правильно застосовувати до встановлених фактів чинні правові норми. Водночас завданням суду є належний та ефективний контроль відповідності таких дій закону й принципам права задля забезпечення дотримання таким органом прав особи, що звернулася за захистом.
32. Обов'язковому з'ясуванню, у цьому випадку, підлягають, зокрема такі обставини: коли працівник не справляється з дорученою йому роботою (обов'язками); фіксування самого факту того, що працівник не впорався зі своїми посадовими обов'язками або неналежним чином поставився до них саме в результаті недостатності своєї кваліфікації; визначення конкретних претензій роботодавця, разом із письмовими поясненнями працівника про причини допущених ним порушень.
33. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, доповідна записка, на яку посилається відповідач, на підставі якої було звільнено ОСОБА_1 , без дати її складання та номеру із резолюцією «до виконання» від 24 липня 2018 року, не містить документально підтверджених належних обґрунтувань висновку про невідповідність позивача займаній посаді. Недоліки у роботі ОСОБА_1 , зазначені в доповідній записці, не підтверджені жодними доказами і не свідчать в повній мірі та не підтверджують недостатню кваліфікацію працівника.
34. Доручені завдання, в рамках підготовки по забезпеченню підготовки до проведення торгової місії до Ізраїлю (23-25 липня 2018 року), виконувались позивачем належним чином, про що свідчить факт відсутності будь-яких документів, які б підтверджували протилежне.
35. Суд касаційної інстанції в межах своїх повноважень, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не може давати правову оцінку доказам, якими сторони обґрунтовують свої позиції. Водночас аргументи, викладені в касаційній скарзі, зокрема цього і вимагають.
36. Ураховуючи наведене правове регулювання та встановлені судами попередніх інстанцій обставини цієї справи, Верховний Суд погоджується з їх висновками про недоведеність відповідачем правомірності звільнення ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування, що є підставою для скасування оскаржуваного наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 24 липня 2018 року №426-к із поновленням позивача на посаді та стягненням на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, розрахунок якого відповідачем не оскаржується, а тому Верховним Судом не перевіряється.
37. З огляду на викладене в сукупності, безпідставними є доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції перебрав на себе дискреційні повноваження відповідача, та що звільнення позивача є правомірним і законним. Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про незаконність та необґрунтованість оскаржуваних судових рішень.
38. Переглянувши оскаржувані рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року в межах заявлених вимог касаційної скарги, Верховний Суд уважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними і обґрунтованими, відповідають нормам матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим підстави для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
39. За таких обставин, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
40. Відповідно до частин другої та третьої статті 375 КАС України про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала. Суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
41. Оскільки ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року зупинено виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року, за виключенням виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць, до закінчення перегляду судових рішень у касаційному порядку, то Суд поновлює виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року, за виключенням його виконання в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
IХ. Судові витрати
42. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, 375 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України залишити без задоволення.
2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року в справі №826/13700/18 залишити без змін.
3. Поновити виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року в справі №826/13700/18, за виключенням виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
4. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: О. Р. Радишевська
С. А. Уханенко