04 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 640/9564/20
адміністративне провадження № К/9901/30929/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 640/9564/20
за позовом Київської обласної ради до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді: Костюк Л.О., суддів Бужак Н.П., Кобаля М.І.
Короткий зміст позовних вимог та їх обгрунтування
1. У квітні 2020 року Київська обласна рада (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач, ВПВР Департаменту ДВС МЮУ), де просили:
1.1. визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ Кудрановського Ю.В. у виконавчому провадженні від 24 грудня 2019 року ВП № 60934023, а саме:
1.2. від 24 грудня 2019 року про стягнення виконавчого збору з Київської обласної ради на користь ВПВР Департаменту ДВС МЮУ в сумі 16 692,00 грн;
1.3. від 20 січня 2020 року про стягнення штрафу з Київської обласної ради на користь ВПВР Департаменту ДВС МЮУ штрафу в сумі 5 100,00 грн;
1.4. від 03 березня 2020 року про стягнення штрафу з Київської обласної ради на користь ВПВР Департаменту ДВС МЮУштрафу в сумі 10 200,00 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутні докази виконання позивачем рішення суду, як до відкриття виконавчого провадження, так і станом на дати винесення постанов про накладення штрафу, внаслідок чого підстави для скасування постанови про стягнення виконавчого збору відсутні.
4. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням Київська обласна рада подала апеляційну скаргу.
5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року апеляційну скаргу Київської обласної ради задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року скасовано, визнано протиправними та скасовано постанови cтаршого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кудрановського Ю.В. у виконавчому провадженні від 24 грудня 2019 року ВП № 60934023, а саме: від 24 грудня 2019 року про стягнення виконавчого збору з Київської обласної ради на користь Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в сумі 16 692,00 грн.; від 20 січня 2020 року про стягнення штрафу з Київської обласної ради на користь Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України штрафу в сумі 5 100,00 грн.; від 03 березня 2020 року про стягнення штрафу з Київської обласної ради на користь Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України штрафу в сумі 10 200,00 грн.
6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи адміністративний позов у повному обсязі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 640/963/19, ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді головного лікаря Комунального закладу Київської обласної ради «Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом» з 13 серпня 2014 року, розпорядженням Київської обласної ради від 02 грудня 2019 року № 437. Тому, рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року Київською обласною радою виконано, ще до видачі виконавчого листа та відкриття виконавчого провадження. Отже, враховуючи викладене вище, на думку суду апеляційної інстанції, накладення штрафів старшим державним виконавцем Кудрановським Ю.В., на Київську обласну раду є незаконним та протиправним.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
7. 16 листопада 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга особи, яка не приймала участі у справі в суді апеляційної інстанції - ОСОБА_1 (далі - скаржниця, ОСОБА_1 ), у якій скаржниця з урахуванням доповнень до касаційної скарги просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі № 640/9564/25 та залишити рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 220 року без змін.
8. В обґрунтування касаційної скарги скаржниця указує, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції безпосередньо впливає на її права та обов'язки, позаяк суд вирішив питання про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 640/963/19 Київською обласною радою, яка є боржником у виконавчому провадженні № 60934023, де вона являться стягувачем. У свою чергу скаржниця наполягає, що боржник не виконав вищевказаного рішення суду, чим допустив бездіяльність та порушення закону, а відтак державним виконавцем правомірно накладено на Київську обласну раду штрафу за невиконання рішення суду.
8.1. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції протиправно не залучив її до участі у справі як третьої особи, у зв'язку з чим її позбавлено можливості приймати участь у справі та користуватися процесуальними правами учасника справи, що у підсумку призвело до неповного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
9. 16 листопада 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
10. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
11. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 03 лютого 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у попередньому судовому засіданні відповідно до статей 340, 343 КАС України.
Позиція інших учасників справи
12. 21 грудня 2020 року від Київської обласної ради надійшов відзив на касаційну скаргу, де позивач посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення прийняте судом апеляційної інстанції залишити без змін. Вказують на те, що виконавчий збір стягується за примусове виконання рішення, а Київська обласна рада виконала рішення суду добровільно, до відкриття виконавчого провадження у справі, а саме: 02 грудня 2019 року.
13. 11 січня 2021 року на адресу Верховного Суду від Київської обласної ради надійшли заперечення на відповідь на відзив, мотивовані тим, що до адміністративного позову було додано докази надіслання ОСОБА_1 позовної заяви з додатками. Однак, судом першої інстанції не було залучено в якості третьої особи, відповідно подальший судовий розгляд справи здійснювався без залучення третьої особи.
14. Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Установлені судом фактичні обставини справи.
15. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 640/963/19 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано незаконними дії Київської обласної ради щодо розгляду (голосування) 10 жовтня 2018 року на пленарному засіданні позачергової двадцять третьої сесії Київської обласної ради VII скликання питання про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді головного лікаря комунального закладу Київської обласної ради «Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом». Зобов'язано Київську обласну раду в особі голови Київської обласної ради на виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 14 червня 2017 року у справі №752/14788/14-ц, видати розпорядження (наказ) про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді головного лікаря комунального закладу Київської обласної ради «Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом». Стягнуто з Київської обласної ради моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
16. 03 грудня 2019 року Окружним адміністративним судом міста Києва у справі №640/963/19 видано виконавчий лист про зобов'язання Київську обласну раду в особі її голови на виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 14 червня 2017 року у справі №752/14788/14-ц, видати розпорядження (наказ) про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді головного лікаря комунального закладу Київської обласної ради «Київський обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом».
17. 24 грудня 2019 року старшим державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС МЮУ Кудрановським Ю.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60934023 по виконанню виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року у справі № 640/693/19.
18. В цей же день, 24 грудня 2019 року старшим державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 16 692,00 грн. з боржника - Київської обласної ради.
19. 20 січня 2020 року старшим державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу ВП № 60934023, якою за невиконання рішення суду без поважних причин на Київську обласну раду накладено штраф в сумі 5100 грн.
20. Листами від 29 січня 2020 року, від 04 лютого 2020 року, від 12 лютого 2020 року, стягувач у виконавчому провадженні - ОСОБА_1 повідомила орган виконавчої служби про не виконання Київською обласною радою рішення суду.
21. Постановою старшого державного виконавця від 03 березня 2020 року на позивача накладено штраф в сумі 10200 грн за повторне невиконання рішення суду без поважних причин.
22. Не погоджуючись з правомірністю і обґрунтованістю вказаних постанов, позивач звернувся до суду з даним позовом і просить його задовольнити.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
23. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
24. Зі змісту ухвали Верховного Суду від 03 грудня 2020 року слідує, що провадження у справі відкрито з підстав, визначених у пункті 4 частини четвертої статті 328 України, а саме якщо оскаржуване рішення оскаржується з підстав передбачених пунктами 3, 4 частини третьої статті 353 КАС України.
25. Предметом розгляду цієї справи є визнання протиправними та скасування постанови державного виконавця від 24 грудня 2019 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 16692 грн; постанови від 20 січня 2020 року про накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин в розмірі 5100 грн; постанови від 03 березня 2020 року про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду без поважних причин в розмірі 10200 грн.
26. Надаючи оцінку оскаржуваному судовому рішенню у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
27. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
28. Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення (частини перша та друга статті 15 Закону № 1404-VIII).
29. Із матеріалів справи слідує, що виконавче провадження № 60934023 відкрито на підтаві виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року у справі № 640/693/19 по виконанню рішення суду немайнового характеру.
30. Порядок виконання рішень немайнового характеру внормовані розділом VIII Закону № 1404-VIII.
31. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста статті 26 Закону № 1404-VIII).
32. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (пункт 1,16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII).
33. Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостої статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню,- протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
34. Статтею 75 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб-200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу-300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
35. Зі змісту цих норм витікає, що за процедурою виконання виконавчого документу немайнового характеру виконавець, за наслідками перевірки стану його виконання у випадку встановлення його невиконання у передбачені заоном строки, накладає стягнення у вигляді штрафу, а у випадку повторного невиконання - штрафу у подвійному розмірі.
36. Таким чином оцінка судом постанов виконавця про накладення стягнення у вигляді штрафу у виконавчих провадженнях по виконанню виконавчих документів немайнового характеру безпосередньо пов'язана із оцінкою стану виконання такого виконавчого документу, а тому безумовно зачіпає права та інтереси стягувача у такому виконавчому провадженні, як особи, на користь якої це виконання має бути здійснено.
37. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків, що боржником у повному обсязі виконано судове рішення, а тому відсутні правові підстави для притягнення боржника до відповідальності, зокрема, у вигляді а штрафів. При цьому скаржниця не була залучена до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
38. За таких обставин Верховний Суд погоджується із доводами скаржниці у касаційній скарзі, що судом апеляційної інстанції вирішено питання про її права у виконавчому провадженні № 60934023, виконавчий документ у якому на її переконання не є виконаним.
39. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим.
40. Правовий статус та порядок вступу у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, врегульований КАС України.
41. При цьому, участь у справі третіх осіб з одного боку обумовлена завданням адміністративного судочинства, яким згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а з іншого - вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення.
42. Натомість правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов'язки та не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.
43. Частиною другою статті 49 КАС України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
44. Відповідно до частини п'ятої статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
45. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають права та обов'язки, визначені у статті 44 цього Кодексу (частина друга статті 51 КАС України).
46. Пунктом 1 частини першої статті 306 КАС України передбачено, що суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду з'ясовує склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов'язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
47. На порушення наведених вище приписів процесуального закону та принципів адміністративного судочинства, судом апеляційної інстанції не залучено до участі у справі як третьої особи - ОСОБА_1 , не зважаючи на те, що оскаржуване рішення відповідача прийнято у рамках виконавчого провадження, стягувачем у якому є ОСОБА_1 , а тому, результат розгляду даної справи безпосередньо вплине на права та інтереси ОСОБА_1 як учасника виконавчого провадження.
48. Усунути такі недоліки під час касаційного перегляду у суду касаційної інстанції процесуальної можливості немає. Вирішення спору по суті заявлених вимог без залучення осіб, рішення яке може мати вплив на їх права та обов'язки, створює порушення процесуальної правоздатності та дієздатності щодо належної реалізації належними особами своїх прав та обов'язків визначених положеннями КАС України.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
49. За змістом частини 4 статті 343 КАС України в попередньому розгляді справи суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, яке тягне за собою обов'язкове скасування судового рішення.
50. Згідно пункту 4 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
51. Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.
52. З огляду на викладене, Верховний Суд доходить висновку, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції не може вважатися обґрунтованим та законним, а тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції, яка має вирішити питання про необхідність залучення ОСОБА_1 до участі в справі в якості третьої особи.
53. Таким чином, з огляду на приписи частини 3 статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Висновки щодо розподілу судових витрат.
54. З огляду на результат касаційного розгляду витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі № 640/9564/20 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов