04 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 620/990/20
адміністративне провадження № К/9901/3336/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Бевзенка В. М.,
суддів: Чиркіна С. М., Шарапи В. М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2020 у справі № 620/990/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У 2020 році ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся Чернігівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач), у якій просив:
- визнати протиправними дії та протокол відповідача від 28.02.2020 про відмову позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до заяви від 20.02.2020;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 20.02.2020 № 03/36-717, без обмеження граничного розміру, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01.01.2020.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.09.2020, позовну заяву задоволено частково, внаслідок чого:
- визнано протиправним протокол відповідача від 28.02.2020 про відмову позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до заяви від 20.02.2020;
- зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 20.02.2020 № 03/36-717, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020;
- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
02.11.2020 позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у якій просив:
- визнати протиправними дії та рішення відповідача від 20.10.2020 щодо зменшення розміру відсотків щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачу з 90% до 50% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачу в розмірі 90% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 20.02.2020 № 03/36-717, без обмеження граничного розміру, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 заяву залишено без задоволення.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2020, відмовлено у відкритті апеляційного провадження, оскільки за правилами пункту 25 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким залишено без задоволення заяву про визнання протиправними дій та рішення відповідача в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
29.01.2021 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2020 і направити справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд установив, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Положеннями статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України визначено перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. Вказаний перелік ухвал є вичерпним.
Зокрема в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції ухвали суду першої інстанції щодо: 1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 2) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову; 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 6) передачі справи на розгляд іншого суду; 7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 8) затвердження умов примирення сторін; 9) призначення експертизи; 10) визначення розміру судових витрат; 11) зупинення провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 14) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення; 15) відмови ухвалити додаткове рішення; 16) роз'яснення або відмови у роз'ясненні судового рішення; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 18) відмови у поновленні пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання; 19) відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 21) повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення; 22) внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 23) окрема ухвала; 24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 25) накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу; 26) відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження; 27) відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.
Відповідно до пункту 25 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу.
Судом встановлено, що заявник оскаржував ухвалу про відмову у задоволенні заяви про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Проте, пунктом 25 частини 1 статті 294 КАС України не визначено таких підстав для оскарження ухвали про залишення без задоволення заяви про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 про залишення без задоволення заяви про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії з підстав зазначених відповідачем в апеляційній скарзі оскарженню не підлягає.
Відповідно до частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
Отже, Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення статей 294 та 299 Кодексу адміністративного судочинства України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Зважаючи на викладене суд апеляційної інстанції під час розв'язання питання про взяття до провадження апеляційної скарги надав правильну оцінку матеріалам апеляційної скарги з погляду дотримання скаржником вимог КАС України щодо форми та змісту відповідного процесуального документа, а аргументи касаційної скарги стосовно цього питання не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись ст. ст. 12, 294, 299, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2020 у справі № 620/990/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя - доповідач: В. М. Бевзенко
Судді: С. М. Чиркін
В. М. Шарапа