03 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 910/953/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства (далі - АТ) "Українська залізниця" в особі філії "Центр діагностики залізничної інфраструктури" (далі - Філія)
на рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2020 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2020
за позовом АТ "Українська залізниця" в особі Філії
до публічного акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень"
про стягнення 575 973,90 грн.,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Галактика-Тест",
05.01.2021 (згідно з відбитком штампу апеляційного господарського суду) АТ Українська залізниця" в особі Філії звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 у справі № 910/953/20 і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Також скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження та зупинити виконання оскаржуваних рішень у справі № 910/953/20 до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.
Дослідивши матеріали касаційної скарги та додані до неї документи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Предметом позову у даній справі є стягнення 575 973,90 грн., а, отже, ціна позову у справі № 910/953/20 не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ГПК України.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що як на підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену підпунктом "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає на необхідність відкриття касаційного провадження у справі, оскільки справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Скаржник зазначає, що дана справа має для нього виняткове значення, оскільки його господарська діяльність пов'язана із виконанням робіт необхідних для належного функціонування рухомого складу залізниць, а отже передбачає, в тому числі, й постійну участь в процедурах здійснення публічних закупівель. Крім того, предметом доказування в ній є, в тому числі, і обставина настання/ненастання гарантійного випадку, як наслідку порушення умов договору.
Розглянувши наведені скаржником доводи щодо наявності правових підстав для розгляду цієї справи у касаційному порядку, Суд вважає їх необґрунтованими: скаржник не наводить, у чому саме полягає виняткове значення для нього саме цієї справи, оскільки його доводи зводяться лише до незгоди із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій і в цілому - до заперечення результату розгляду справи, що не може свідчити про винятковість справи для скаржника. Такі доводи, з огляду на статус Верховного Суду і його повноваження, не є підставою для відкриття касаційного провадження зі справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
У контексті викладеного необхідно враховувати, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Українська залізниця" в особі Філії на рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 у справі № 910/953/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр діагностики залізничної інфраструктури" на рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 у справі № 910/953/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов