вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"04" лютого 2021 р. Справа № 911/331/21
Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши матеріали
за заявою боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
встановив:
До господарського суду Київської області звернулася ОСОБА_1 із заявою б/н від 29.01.2021 (вх. № 103 від 01.02.2021) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку, передбаченому Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства.
Дослідивши матеріали вищевказаної заяви, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно з ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Вимоги щодо заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у статтях 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з ч. 1 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Разом з тим, перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судом встановлено, що в порушення вимог ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ОСОБА_1 до заяви б/н від 29.01.2021 (вх. № 103 від 01.02.2021) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано належних доказів, що підтверджують обставини, викладені нею у вказаній заяві, та наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу, зокрема:
- не надано належних доказів (договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Заявник зазначає, що у нього наявна заборгованість перед 24 кредиторами, з якими укладено 28 договорів, проте жодного договору до матеріалів заяви б/н від 29.01.2021 (вх. № 103 від 01.02.2021) ним не додано, надана заявником роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором;
- не надано належних доказів (інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна), що підтверджують наявність/відсутність майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб;
- не надано відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
- не надано доказів здійснення авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
- надані заявником декларації про майновий стан боржника за 2018 - 2020 роки не відповідають вимогам законодавства, оскільки не містять відомостей про доходи та інші грошові виплати боржника і членів його сім'ї, враховуючи те, що боржник у цей період був працевлаштований та отримував заробітну плату;
- не надано документально підтвердженої інформації щодо виконавчих проваджень, про які зазначено боржником у заяві б/н від 29.01.2021 (вх. № 103 від 01.02.2021);
- не надано документально підтвердженої інформації щодо квартири, у якій зареєстрований заявник, не зазначено кому вона належить на праві власності та на яких правових підставах заявник користується вказаною квартирою.
Крім того, суд звертає увагу, що докази повинні бути актуальними на дату подання відповідної заяви до суду.
Натомість, боржником до заяви б/н від 29.01.2021 (вх. № 103 від 01.02.2021) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано клопотання б/н від 29.01.2021 про витребування відомостей про всі наявні рахунки боржника, у тому числі депозитні, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках.
В обґрунтування зазначеного клопотання боржник зазначає, що «ані Національним банком України, ані Фіскальними службами країни зазначена інформація на запит громадянина не надається - так як це по їхнім критеріям законодавством не передбачено». Виходячи із зазначеного, боржник просить суд клопотання задовольнити.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.
Частиною першою ст. 81 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання (пункти 4, 5 ч. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України).
Проте, у клопотанні б/н від 29.01.2021 заявником не зазначено про заходи, які ОСОБА_1 самостійно вжила для отримання відповідної інформації та не надано суду відповідних доказів вжиття таких заходів.
Посилання заявника на те, що ані Національним банком України, ані податковими органами зазначена інформація на запит громадянина не надається судом до уваги не приймається, оскільки Законом України «Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень громадян, проведення особистого прийому та забезпечення доступу до публічної інформації в Національному банку України, затвердженою рішенням Правління Національного банку України № 332-рш від 14.05.2020 та Положенням про Державну податкову службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 227 від 06.03.2019, передбачено право громадянина Україна на звернення до відповідного органу задля отримання тієї чи іншої інформації.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що клопотання заявника б/н від 29.01.2021 про витребування відповідних відомостей є недоведеним та необґрунтованим, а відтак задоволенню не підлягає.
Крім того, ОСОБА_1 до заяви б/н від 29.01.2021 (вх. № 103 від 01.02.2021) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано клопотання б/н від 29.01.2021 про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому, у якому вона зазначає, що немає можливості сплатити такий авансовий внесок одноразово, просить звільнити її від сплати винагороди арбітражному керуючому та розподілити між кредиторами зобов'язання сплатити кошти за відшкодування витрат арбітражного керуючого (винагороду), пов'язаних з виконанням повноважень розпорядника майна боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Частиною 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Також положеннями ч. 2 ст. 34 та ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що докази здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому у відповідному розмірі в обов'язковому порядку подаються до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство/неплатоспроможність.
Отже, Кодексом України з процедур банкрутства визначено, що однією з обов'язкових передумов для звернення фізичної особою з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Будь-яких положень, умов та підстав, за яких суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому чинним законодавством України не передбачено. Також, ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства не містить альтернативного положення про можливість розподілити між кредиторами зобов'язання сплатити кошти за відшкодування витрат арбітражного керуючого (винагороду), пов'язаних з виконанням повноважень у справі, а також створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, як того просить заявник.
За таких обставин, враховуючи відсутність законодавчо встановленого механізму звільнення заявника від сплати винагороди керуючому реструктуризацією шляхом включення цієї суми до заборгованості боржника або стягнення її з кредиторів, а також розподілення між кредиторами зобов'язання щодо сплатити винагороди арбітражному керуючому на стадії вирішення питання щодо можливості прийняття заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 б/н від 29.01.2021 про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому.
Разом з тим, суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ст. 129 Конституції України здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи даний принцип господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі, й у питанні звільнення від сплати винагороди керуючому реструктуризацією, а також стягнення такої винагороди з кредиторів.
Крім того, суд враховує позицію Європейського Суду з прав людини, згідно з якою право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 36 рішення у справі "Golder v. the United Kingdom" від 21 лютого 1975 року № 4451/70, п. 57 рішення у справі "Ashingdane v. the United Kingdom" від 28 травня 1985 року № 8225/78, п. 37 рішення у справі "Guerin v. France" від 29 липня 1998 року № 25201/94, п. 96 рішення у справі "Krombach v. France" від 13 лютого 2001 року № 29731/96, пункти 53, 55 рішення у справі "Воловік проти України" від 06 грудня 2007 року № 15123/03, п. 27 рішення у справі "Пелевін проти України" від 20 травня 2010 року № 24402/02, п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року № 45783/05, ухвала щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі "Скорик проти України"); такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, що може змінюватися відповідно до потреб і ресурсів суспільства; держава вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі (рішення у справах "Osman v. The United Kingdom" від 28 жовтня 1998 року № 23452/94 та "Kreuz v. Poland" від 19 червня 2001 року № 28249/95);
З огляду на вищезазначене, враховуючи основні засади судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, клопотання ОСОБА_1 б/н від 29.01.2021 про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому задоволенню не підлягає.
Також, ОСОБА_1 до заяви б/н від 29.01.2021 (вх. № 103 від 01.02.2021) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано клопотання б/н від 29.01.2021 про створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, розглянувши яке, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 5 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Виходячи з вищенаведеного, вбачається, що чинним законодавством встановлено, що правом на створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого наділені кредитори, а не боржник чи суд. Разом з тим, порядок формування такого фонду та порядок використання його коштів визначаються спочатку рішенням комітету кредиторів, а потім затверджуються ухвалою господарського суду.
За таких обставин, враховуючи те, що створення відповідного фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого є виключним правом комітету кредиторів і до повноважень суду не відноситься, суд залишає без задоволення клопотання заявника б/н від 29.01.2021 як таке, що не узгоджується з положеннями чинного законодавства.
Згідно з ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, у зв'язку з вищезазначеним, заява ОСОБА_1 б/н від 29.01.2021 (вх. № 103 від 01.02.2021) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підлягає залишенню без руху.
Разом з тим, суд зазначає, що вищевказані недоліки заяви повинні бути усунуті ОСОБА_1 у строк, що не повинен перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення заяви без руху у спосіб надання суду всіх наявних доказів (належним чином засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством), що підтверджують обставини, на яких ґрунтується заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та які є необхідними відповідно до ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, про що зазначено вище у даній ухвалі, зокрема:
- належних доказів наявності заборгованості перед кредиторами, про яких зазначено в заяві б/н від 29.01.2021 (вх. № 103 від 01.02.2021), щодо кожного кредитора окремо із документальним підтвердженням суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- належних доказів (інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна), що підтверджують наявність/відсутність майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб;
- документально підтвердженої інформації про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
- доказів здійснення авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
- достовірних декларації про майновий стан боржника за 2018 - 2020 роки;
- документально підтвердженої інформації щодо виконавчих проваджень, про які зазначено боржником у заяві б/н від 29.01.2021 (вх. № 103 від 01.02.2021);
- документально підтвердженої інформації щодо квартири, у якій зареєстрований заявник із зазначенням кому вона належить на праві власності та на яких правових підставах заявник користується вказаною квартирою.
Роз'яснити заявнику, що в разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із нею згідно ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись статтями 2, 30, 37, 113, 115-116 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 74, 77, 80, 81, 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання б/н від 29.01.2021 про витребування відомостей про всі наявні рахунки боржника, у тому числі депозитні, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках.
2. Відмовити у задоволенні клопотання б/н від 29.01.2021 про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому.
3. Відмовити у задоволенні клопотання б/н від 29.01.2021 про створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
4. Заяву ОСОБА_1 б/н від 29.01.2021 (вх. № 103 від 01.02.2021) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню.
Ухвалу підписано 04.02.2021.
Суддя Т.В. Лутак